Ухвала

від 21.10.2024 по справі 2-169/2009

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 2-169/2009

провадження № 61-13882ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05 червня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Новомиколаївського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуртової Євгенії Олександрівни,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 17 червня 2009 року у справі № 2-169/2009 стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 20 травня 2009 року.

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Новомиколаївського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуртової Є. О., в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність начальника Новомиколаївського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуртової Є. О., яка полягає у невжитті заходів щодо скасування ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві керувати транспортними засобами, встановленого постановою начальника відділу Новомиколаївського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Гуртової Є. О. від 10 вересня 2018 року;

- зобов`язати начальника Новомиколаївського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуртову Є. О. вжити заходів по скасуванню ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві керувати транспортними засобами, встановленого постановою начальника відділу Новомиколаївського ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області Гуртової Є. О. від 10 вересня 2018 року.

Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05 червня 2024 року, яка залишена без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 25 вересня 2024 року, відмовлено у задоволенні скарги.

17 жовтня 2024 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05 червня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у зазначеній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Предметом спору в цій справі є вимоги про стягнення аліментів.

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Схожий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 569/24427/21 (провадження № 61-5048св23), від 13 грудня 2023 року у справі № 182/2842/22 (провадження № 61-17448ск23).

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05 червня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Новомиколаївського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуртової Євгенії Олександрівни.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров