Ухвала

від 27.09.2024 по справі 530/51/23

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/51/23

Номер провадження 2-п/530/5/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2024 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Должко С.Р., секретаря Сахно З.С., представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Тараненко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зіньків цивільну справу за заявоювідповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою

ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Зіньківська державна нотаріальна контора, місце знаходження: м. Зіньків, вул. Дроздівська, 117, Полтавського району, Полтавської області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, -

ВСТАНОВИВ :

26.06.2024 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27.05.2024 року по цивільній справі № 530/51/23.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 27.05.2024 р. по справі 530/51/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Зіньківська державна нотаріальна контора, місце знаходження: м. Зіньків, вул. Дроздівська, 117, Полтавського району, Полтавської області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним задоволено частково і вирішено питання про розподіл судових витрат.

Під час ухвалення рішення відповідач та її представник адвокат Трикоза Т.В. не приймали участь у судовому засіданні, а тому вважає винесення даного заочного рішення безпідставним, посилаючись на те, що кожну її неявку в судове засідання та неявку її адвоката вони підтверджували поважними причинами надавали докази (судова повістка до іншого суду ,фотокопія із сайту Судова влада) та писали заяви із проханням перенесення судового засідання на інший день у зв`язку із зайнятістю її адвоката в інших судових засіданнях та про узгодження іншої дати судового засідання із адвокатом, відпусткою або неможливістю забезпечити явку свідків, оскільки один із свідків знаходиться за кордоном і не мав змоги зареєструватися в електронному суді, а тому просить скасувати заочне рішення суду від 27.05.2024 року.

Суд, зачитавши заяву ОСОБА_2 , заслухавши думку представника позивача, адвоката Тараненко С.О. та дослідивши матеріали справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, давши їм належну оцінку приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування та переглядузаочного рішення.

Згідно ч. 1ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні було встановлено, що, позивач ОСОБА_1 звернувся 13.01.2023 року до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовними вимогами до ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Зіньківська державна нотаріальна контора, місце знаходження: м. Зіньків, вул. Дроздівська, 117, Полтавського району, Полтавської області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 06.02.2023 р. відкрито провадження у справі та надано право відповідачеві у 15 денний строк подати відзив на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 з`явилася в підготовче судове засідання 19.06.2023 року та в судове засідання 22.01.2024 року, в інші судові засідання не з`являлася, а саме: 19.09.2023 року, надіслала до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності, 07.11.2023 року, 08.12.2023 року - надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитися до суду за станом здоров`я, крім цього, не з`явилася 27.03.2024 року, 08.05.2024 року, 27.05.2024 року, належним чином повідомлена.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Трикоза Т.В. у судове засідання 19.06.2023, яке було призначене в режимі відеоконференції за її клопотанням з Котелевським районним судом Полтавської області не з`явилася, 19.09.2023 року не з`явилася належним чином повідомлена, 07.11.2023 року не з`явилася, надіслала клопотання про перенесення судового засідання, у зв`язку з перебуванням у відпустці, 08.12.2023 року не з`явилася, 27.03.2024 року не з`явилися, надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не має змоги забезпечити свідків, 08.05.2024 не з`явилися, надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, 27.05.2024 не з`явилася, надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не може прибути у зв`язку з зайнятістю в іншій судовій справі. З`явилася до Зіньківського районного суду Полтавської області лише один раз 22.01.2024 року та розгляд справи було відкладено за її клопотанням, у зв`язку з викликом свідків.

Слід зазначити, що суд визнав неявку відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Трикози Т.В., неповажною та розцінив дії представника відповідача як затягування розгляду справи, неявка представника не перешкоджала розгляду справи по суті.

Відповідно дост. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

При цьому суд керується висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 січня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Суд враховав, що цивільна справа № 530/51/23 перебувала на розгляді з 13.01.2023 року, відповідач з`являлася лише два рази: в підготовче судове засідання 19.06.2023року тав судовезасідання 22.01.2024року та представник відповідача лише одного разу 22.01.2024 року, постійно надсилали клопотання про відкладення розгляду справи, а тому суд розцінив неявку відповідача та її представника як зловживання своїми процесуальними правами та ухвалено заочне рішення.

Заочним рішенням Зіньківськогорайонного судуПолтавської областівід 27.05.2024року поцивільній справі№ 530/51/23позовну заяву ОСОБА_1 ,адреса місцяпроживання: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 ,адреса реєстраціїмісця проживання: АДРЕСА_2 ;третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог:Зіньківська державнанотаріальна контора,місце знаходження:м.Зіньків,вул.Дроздівська,117,Полтавського району,Полтавської областіпро визнаннясвідоцтва проправо наспадщину недійсним задоволено частково.

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину (серія та номер бланку ВУС 206285) видане 01 листопада 2006 року, Зіньківською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_3 , спадкоємцю на майно ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувавши його реєстрацію.

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 , адресамісця проживання: АДРЕСА_1 право власності на 5/16 частин жилого будинку з господарськими та побутовими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 та складається в цілому з: житловий будинок літ. А-1, сарай літ. В, сарай літ. Д, літня кухня літ. Б, гараж літ. Г, г, вбиральня літ. Е, погріб літ. в, навіс літ. д-1, навіс літ. З, огорожа №1, огорожа №2, колодязь №3, належних померлій ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину, виданих 26.12.1981 року Зіньківською державною нотаріальною конторою, реєстри №№ 2266,2268 та зареєстрованих 12.01.1982 року Полтавським МБТІ і реєстровій книзі № 14 під 2253.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП суду не відомо, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Доводи відповідача про ігнорування судом клопотань відповідача та її представника адвоката Трикози Т.В. не заслуговують на увагу та розгляду судом як підставу для скасування судом заочного рішення, оскільки відповідач ОСОБА_2 07.11.2023року,08.12.2023року-надіслала клопотанняпро відкладеннярозгляду справи,у зв`язкуз неможливістюз`явитися досуду застаном здоров`я, крімцього,не з`явилася27.03.2024року,08.05.2024року,27.05.2024року,належним чиномповідомлена. Крім цього представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Трикоза Т.В. у судове засідання 19.06.2023, яке було призначене в режимі відеоконференції за їїклопотанням з Котелевським районним судом Полтавської області не з`явилася, 19.09.2023 року не з`явилася належним чином повідомлена, 07.11.2023 року не з`явилася, надіслала клопотання про перенесення судового засідання, у зв`язку з перебуванням у відпустці, 08.12.2023 року не з`явилася, 27.03.2024 року не з`явилися, надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не має змоги забезпечити свідків, 08.05.2024 не з`явилися, надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, 27.05.2024 не з`явилася, надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не може прибути у зв`язку з зайнятістю в іншій судовій справі і судомбуло задоволеновсі вищезазначеніклопотання представника відповідача та відкладено розгляд справи.

Крім цього, посилання представника відповідача на те, що судом не було допитано одного свідка, який перебуває за кордоном і не має змоги зареєструватися в електронному суді, то суд зазначає, що свідок був заявлений представником відповідача адвокатом Трикозою Т.В., а тому представник повинен був забезпечити його явку у судове засідання.

Наведені відповідачем ОСОБА_2 у заяві про скасування заочного рішення обставини для скасування заочного рішення не впливають на зміст оскаржуваного судового рішення. Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення.

Відповідно до вимог ч.ч.1-2ст.284 ЦПК Українизаочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Частиною 1ст.288 ЦПК Українипередбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В порядкуст.280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів та неявки відповідачів в судове засідання без поважних причин, хоча відповідач та представник відповідача були повідомлені про дату та час судового засідання належним чином.

Згідност.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями263і265цьогоКодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно дост.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Відповідно до ч. 1ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України,заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на докази та обставини, в розумінні вимог ч. 1 ст. 288Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1ст. 223 ЦПК,неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК Україниосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно зст.44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності зіст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України,якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що заявником не було надано жодного доказу, який би підтверджував неправильність висновків суду, а фактично відповідач ОСОБА_2 не погоджується з рішенням суду, суд вважає, що відповідачем не було доведено існування підстав для скасування заочного рішення, визначених ч.1 ст.288 ЦПК України.

Таким чином, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що оскільки, підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання представника відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву про перегляд заочного рішення відповідача слід залишити без задоволення.

Окрім того, суд роз`яснює, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст.284-288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 530/51/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ,адреса місцяпроживання: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 ,адреса реєстраціїмісця проживання: АДРЕСА_2 ;третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог:Зіньківська державнанотаріальна контора,місце знаходження:м.Зіньків,вул.Дроздівська,117,Полтавського району,Полтавської областіпро визнаннясвідоцтва проправо наспадщину недійсним залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області С.Р.Должко