ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 року Справа № 915/242/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД-ПРІМ (вул. 8 Березня, 18, с. Іванівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57145, код ЄДРПОУ 44589820)
про відшкодування збитків,
за участі представників:
від позивача: Куниця В.Ю.
від відповідача: ОСОБА_1 ,
встановив:
Позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД-ПРІМ про стягнення 3134395,60 грн збитків, завданих внаслідок завищення ціни Контракту та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на норми статей 11, 15, 16, 22, 26, 509, 526, 610, 611, 623, 638, 1166 Цивільного кодексу України, статей 173, 175, 193, 218, 224, 225 Господарського кодексу України, застосування приписів пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 20.03.2022 Деякі питання оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану, п. 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 363 від 03.03.2021 Питання оборонних закупівель та мотивовано тим, що при виконанні Контракту, відповідач, який не є виробником Товару, мав право на прибуток у складі ціни Товару у розмірі не більше 1 % (15,72 грн), від собівартості одиниці Товару, яка становить 1572,00 грн, а не в розмірі 14,94% (234,50 грн), про що ним зазначено в калькуляції ціни Товару.
Позивач зазначає, що згідно розрахунків управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, вказане призвело до безпідставного завищення ціни Контракту на суму 3134395,60 грн, які сплачені позивачем згідно платіжних інструкцій № 762 від 10.03.2023, № 1380 від 14.04.2023 та № 1571 від 20.04.2023. Вказане також призвело до завдання майнової шкоди (збитків) позивачу на суму 3134395,60 грн.
Окрім того, позивач повідомляє суду про те, що слідчим управлінням ГУ НП м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000544 від 27.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України, за фактом вчинення посадовими особами відповідача дій, які мають ознаки привласнення коштів Державного бюджету України у великих розмірах чи в умовах воєнного стану.
На переконання позивача, в діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме:
- неправомірність поведінки відповідача, яка полягає у внесенні до калькуляції ціни Товару, наданої одночасно з підписанням Контракту, завищеного розміру прибутку за відсутності підстав на такий розмір прибутку;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти в даному, випадку завищення відповідачем ціни Контракту на суму 3134395,60 грн, що підтверджується висновками акту ревізії від 08.12.2023 № 040508-20/4, складеного управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області;
- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, отже наслідком внесення Відповідачем до калькуляції ціни Товару, наданої одночасно з підписанням Контракту, завищеного розміру прибутку, за відсутності підстав на такий розмір прибутку, завдало державі в особі позивача збитків у загальному розмірі 3134395,60 грн;
- вина заподіювача шкоди, тобто відповідача, презюмується, зокрема, відповідно до висновку, який міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/242/24 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 11.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 10 квітня 2024 року о 10:45 год.; встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
28.03.2024 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву.
Відповідач просить суд: поновити строк для подання відзиву, врахувати відзив при прийнятті рішення, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заперечення відповідача обґрунтовано наступним:
1) усі істотні умови Контракту, як договору поставки, зокрема: ціна Товару, договірна ціна, порядок оплати, кількість та якість Товару Сторонами були зафіксовані.
Усі умови Контракту стосовно ціни, порядку розрахунку, поставки, якості та інше дотримані Сторонами під час виконання, Товар був поставлений своєчасно та в повному обсязі без заперечень Замовника щодо його якості, а також повністю оплачений Замовником за визначеною договірною ціною (що підтверджуються видатковими накладними та платіжними документами, доданими до Позову). Ці обставини не заперечуються Позивачем.
Відповідач жодним чином не порушив свої договірні зобов`язання умови договору поставки, закріпленого в Контракті;
2) щодо нанесення збитків Позивачеві відповідач заперечення обґрунтовує тим, що:
- відсутній факт втрати, пошкодження чи знищення поставленого майна; додаткові (понад розмір, погоджений Протоколом договірної ціни) витрати Позивач не поніс; відсутній неодержаний прибуток (втрачена вигода), оскільки Товар безпосередньо споживався Позивачем;
- елементи цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дії поза межами погодженої ціни договору) та вина Відповідача, а відповідно й причинний зв`язок між ними відсутні.
Виконання Сторонами Контракту в повному обсязі є їх добросовісною поведінкою, передбаченою п. 6) статті 3 та ч. 3 ст. 509 ЦКУ. Будь-які вироки суду, якими би встановлювався факт порушення Відповідачем Контракту відсутні. Позивачем доказів не надано.
Клопотання про поновлення строку на подання відзиву обґрунтовано посиланням на ст. 119 ГПК України та мотивовано тим, що адвокат Бондаренко Ігор Олександрович, уклав Договір про надання правничої допомоги із клієнтом ТОВ «Трейд-Прім» лише 28 березня 2024 року.
02.04.2024 позивачем подано до суду заяву про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив до 20.04.2024.
08.04.2024 позивачем подано до суду заяву б/н від 08.04.2024 (вх. № 4224/24) про зміну предмету позову у спосіб доповнення позовних вимог новими та заміни одних позовних вимог іншими, у якій просить суд:
1. Прийняти до розгляду дану заяву про зміну предмету позову у справі № 915/242/24 у спосіб доповнення позовних вимог новими та заміни одних позовних вимог іншими.
2. За результатами розгляду цієї заяви прийняти нові позовні вимоги у справі №915/242/24, а саме:
визнати недійсним пункт 7 Контракту в частині включення до договірної ціни прибутку Відповідача в сумі 3 134 395,60 грн.;
визнати недійсним додаток № 1 до Контракту (специфікація) в частині включення до договірної ціни прибутку відповідача в сумі 3 518 258,40 грн.;
визнати недійсним додаток № 2 до Контракту (протокол погодження договірної ціни товару оборонного призначення від 08.02.2023) в частині включення до договірної ціни за одиницю черевиків з високими берцями демісезонних) прибутку відповідача в сумі 234,5 грн.
3. За результатами розгляду цієї заяви у справі № 915/242/24 позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 3134395,60 грн збитків, завданих внаслідок завищення ціни Контракту, замінити на іншу позовну вимогу, а саме: стягнути з відповідача на корить позивача безпідставно набуті кошти в сумі 3 134 395,60 грн.
4. За результатами розгляду справи № 915/242/24 судові витрати позивача, пов`язані з поданням цієї заяви, покласти на відповідача.
Cудове засідання у справі Господарського суду Миколаївської області № 915/242/24, призначене на 10 квітня 2024 року об 10:45 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога.
Ухвалою суду від 10.04.2024 судове засідання у справі призначено на 08 травня 2024 року об 11:00 год.
02.05.2024 до суду надійшло клопотання позивача про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову у спосіб доповнення позовних вимог новими та зміни одних позовних вимог іншими, та повернення судового збору.
06.05.2024 до суду від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшла заява б/н від 04.05.2024 (вх. № 5371/24) про відкликання клопотання про залишення заяви без розгляду.
06.05.2024 до суду надійшла заява позивача від 04.05.2024 (вх.№5369/24) про відкликання заяви про зміну предмету позову у справі № 915/242/24 у спосіб доповнення позовних вимог новими та зміни одних позовних вимог іншими.
Ухвалою від 08.05.2024 суд постановив: заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 02.04.2024 задовольнити; продовжити позивачеві процесуальний строк для подання відповіді на відзив до 13.05.2024 включно; відмовити у прийнятті заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 08.04.2024 про зміну предмету позову; клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.05.2024 в частині повернення судового збору задовольнити; повернути Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 028,00 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 1467 від 03.04.2024 та 6 056,00 грн., сплаченого згідно платіжної інструкції № 1563 від 08.04.2024; в решті відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.05.2024; відмовити у задоволенні заяв Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 04.05.2024; продовжити підготовче провадження у справі на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 05 червня 2024 року о 10:45 год.
13.05.2024 позивачем подано до суду відповідь на відзив.
Позивач просить суд: прийняти до розгляду дану відповідь на відзив Відповідача з викладом пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених у ньому заперечень та мотивів їх відхилення судом; відхилити заперечення, наведені у відзиві Відповідача на позовну заяву.
Позивач зазначає, що обставини того, що Відповідач не є виробником Товару за Контрактом та для виконання взятого зобов`язання залучав сторонні підприємства та організації (ТОВ «ПРОМ СЕРВИС» та VOGEL SPOR TEKSTIL DIS. TIC. VE. SAN. LTD. STI), були встановлені управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області за результатами зустрічної звірки Відповідача під час проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Позивача за період з 01.01.2021 по 31.08.2023, яка проводилась у період з 11.09.2023 по 01.12.2023, з призупиненням з 02.10.2023 по 18.10.2023, 25.10.2023 по 16.11.2023.
В момент укладення Контракту Відповідач також не повідомляв Позивача, що для виконання зобов`язання ним будуть залучатись співвиконавці. Не повідомляв про це і в процесі виконання зобов`язання.
З огляду на вищевикладене, на думку позивача, в діяннях Відповідача наявна протиправна поведінка, наявний причинний зв`язок між поведінкою Відповідача та вина Відповідача. Відтак, Відповідач може бути притягнутий до відповідальності за неналежне виконання умов Договору.
16.05.2024 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.
Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ТОВ «ТРЕЙД-ПРІМ» повністю, судові витрати покласти на позивача.
Заперечення обґрунтовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту фактично призведе до зменшення ціни укладеного між Позивачем та Відповідачем договору купівлі-продажу Державного контракту (договору) 89/В33-2023 від 08.02.2023 року. Задоволення позову буде суперечити імперативній нормі ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України та постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22, яка обов`язково має бути врахована при застосуванні ч. 3 ст. 632 ЦК України відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів.
Крім того, посилаючись на правові позиції, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16, від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19 відповідач зазначає, що Акт № 040508-20/4 від 08.12.2023 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2021 по 31.08.2023 фіксує порушення та не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
29.05.2024 позивачем подано до суду додаткові пояснення по справі.
Позивач зазначає, що оскільки відповідач у складі ціни Контракту отримав від позивача прибуток, завищений на суму 3 134 395,60 грн, при тому, що мав право на прибуток у розмірі 220 080,00 грн, наявні підстави для задоволення позовних вимог про щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків, завданих внаслідок завищення ціни Контракту, в сумі 3 134 395,6 грн
05.06.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті в судовому засіданні 03 липня 2024 року об 11 год. 40 хв
Cудове засідання у справі Господарського суду Миколаївської області № 915/242/24, призначене на 03 липня 2024 року об 11:40 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання у Миколаївській області тривала повітряна тривога.
Ухвалою від 03.07.2024 судове засідання у справі призначено на 28 серпня 2024 року о 12:30 год.
28.08.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 20 вересня 2024 року об 11:30 год.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті справи.
На підставі ст. 233 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
08 лютого 2023 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД-ПРІМ, як Виконавцем, був укладений Державний контракт (договір) № 89/В33-2023 (далі Контракт), відповідно до предмету якого Виконавець зобов`язався у 2023 році виготовити та поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства для здійснення останнім заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та виконання заходів правового режиму воєнного стану Товари оборонного призначення за кодом 18810000-0 Взуття різне, крім спортивного та захисного Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015 (далі - Товар), найменування, кількість та строки поставки яких зазначені в специфікації Товарів оборонного призначення, яка є Додатком № 1 до Контракту і його невід`ємною частиною (далі - Специфікація), а Замовник оплатити та прийняти Товар (п. 1).
За умовами наведеного Контракту:
- ціна Контракту становить 25900000,00 (двадцять п`ять мільйонів дев`ятсот тисяч грн.) 00 коп., без урахування податку на додану вартість. Під час закупівлі Товару за Контрактом застосовується єдиний податок 2% (далі - ЄП) 518000,00 грн (п. 7);
- ціна товару визначена у Специфікації та зафіксована у Протоколі погодження договірної ціни одиниці Товарів оборонного призначення від 08.02.2023 (додаток №2 до Контракту) (п.8);
- обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання у 2023 році становлять 25900000,00 (двадцять п`ять мільйонів дев`ятсот тисяч грн.) 00 коп. (п.9);
- договірна ціна Товару за Контрактом встановлена відповідно до положень пунктів 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 Деякі питання здійснення оплати Товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану та встановлена на підставі калькуляції Виконавця. Відповідальність за правильність розрахунку ціни Товару, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе Виконавець. Прибуток Виконавця становить не більше 1 відсотку вартості купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій та 30 відсотків від виробничої собівартості продукції без урахування вартості купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій.
Ціна Контракту, вказана в пункті 7 Контракту, є граничною і не може бути перевищена Виконавцем. Сума перевищення ціни Контракту оплаті не підлягає.
Ціна Контракту, вказана в пункті 7 Контракту, може бути зменшена за згодою Сторін у порядку, передбаченому пунктами 78, 79 Контракту (п. 10);
- Замовник оплачує виготовлені та поставлені товари за договірною ціною, встановленою Сторонами та зафіксованою у Специфікації і Протоколі погодження договірної ціни одиниці Товарів оборонного призначення від 08.02.2023 (п. 11);
- договірна ціна на постачання Товару визначена на підставі калькуляції витрат, сформованої Виконавцем з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення Контракту. При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням Товарів, виконанням робіт та наданням послуг (п. 12);
- виконавець має право здійснювати перерозподіл витрат між статтями калькуляції в межах погодженої ціни за умови, що такий перерозподіл не призведе до перевищення рівня ціни Контракту (п.13);
- погоджена Сторонами ціна Товару після укладення Контракту не переглядається, крім випадків зменшення ціни Товару (п. 14).
- одночасно з підписанням Контракту Виконавець надає Замовнику калькуляцію витрат, сформовану відповідно до вимог пунктів 8 та 10 Контракту (п. 16);
- розрахунки за Товар, що поставляється, Замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість Товару (партію Товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з дати прийняття Товару на склад Замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб Виконавця та Замовника на відповідній видатковій накладній (п. 17);
- передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження Замовника за адресою: … та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою Замовника (п. 23);
- поставка товару здійснюється Виконавцем власними силами та засобами (п. 24);
- дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці Замовника (п. 40);
- місце поставки (передачі) Товару … та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою Замовника. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP Правил Інкотермс-2020 за рахунок Виконавця (п. 41);
- датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки Товарів за Контрактом є дата підписання видаткової накладної (п. 42);
- Контракт набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 15.04.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами передбачених Контрактом зобов`язань (п. 76);
- невід`ємною частиною Контракту є: Додаток 1 Специфікація Товарів оборонного призначення на 1 арк.; Додаток 2 Протокол погодження договірної ціни одиниці Товару оборонного призначення, на 1 арк.; Додаток 3 Технічні вимоги, на 1 арк. (п. 84).
Специфікацією Товарів оборонного призначення, яка є Додатком 1 до Контракту, передбачено, такі найменування, кількість та вартість товарів: черевики з високими берцями демісезонні, загальний обсяг поставки 14000 пар, вартість товара за одиницю без врахування ПДВ 1850,00 грн, усього без урахування ПДВ вартість 25900 000,00 грн.
Протоколом погодження договірної ціни одиниці Товару оборонного призначення, який є Додатком 2 до Контракту, передбачено такі найменування та ціну Товару за 1 пару (гривень без ПДВ): черевики з високими берцями демісезонні - 1850,00 грн.
Вищенаведений Контракт, з додатками до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.
Одночасно з укладанням Контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД-ПРІМ відповідно до умов пункту 16 Контракту, надало Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України Калькуляцію ціни, за якою ціна реалізації товару 1850,00 грн, в т.ч. ПДВ 0%.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у якості збитків, завданих внаслідок завищення ціни в укладеному між сторонами державному контракті на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин наявності у спірних правовідносинах підстав для стягнення з виконавця збитків, завданих внаслідок завищення ціни Контракту.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
При вирішення даного спору судом враховано наступне.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільні правовідносини між сторонами спору виникли на підставі договору Державного контракту №89/В33-2023 на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення.
Цей договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Правовідносини поставки відповідно до положень ст. 712 ЦК України врегульовано положеннями Глави 54 Кодексу.
Отже ТОВ «Трейд-Прім» відповідає перед позивачем у разі порушення прав останнього в тому обсязі та на тих підставах, які було визначено правочином, укладеним між ними, або якщо буде встановлено порушення відповідачем при виконанні правочину відповідних положень чинного законодавства, якими дані правовідносини врегульовано.
Спірними як витікає з тверджень Позивача є правовідносини, що стосуються ціни договору, яку останній вважає завищеною.
Так, Позивач на підставі висновків від 08.12.2023 № 040508-20/4, складеного управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області акту (т. 1, а.с. 47-74) вважає, що йому завдано збитків на суму 3134395,60 грн внаслідок того, що як вбачається з калькуляції ціни товарів Відповідача, який не є виробником товару, розмір прибутку від вартості купівельних виробів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій врахований в ціні товару більший ніж 1 %, чим не дотримано пункт 10 контракту № 89/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023, ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України Застосування розміру прибутку більше ніж 1 % призвело до збільшення ціни товару ж контрактом № 89/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 та втрат бюджетних кошів загального фонду за КПКВКДБ 1003020 «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» КЕКВ 2210 за період з 09.03.2023 по 31.08.2023 у загальній сумі 3 134 295.60 гри при закупівлі товару по державному контракту № 89/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023, чим Позивачу завдано шкоду на вказану суму.
Надаючи оцінку цим твердженням в контексті правовідносин, учасниками яких є сторони справи, господарський суд зазначає, що фактично дані доводи Позивача свідчать про наявність між сторонами спору щодо ціни договору поставки.
Суд звертається до положень чинного законодавства, якими врегульовано правовідносини щодо ціни в договорі.
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відтак, ціна в договорі поставки визначається за домовленістю сторін.
Відповідно до умов наведеного Контракту:
- ціна Контракту становить 25900000,00 (двадцять п`ять мільйонів дев`ятсот тисяч грн.) 00 коп., без урахування податку на додану вартість. Під час закупівлі Товару за Контрактом застосовується єдиний податок 2% (далі - ЄП) 518000,00 грн (п. 7);
- ціна товару визначена у Специфікації та зафіксована у Протоколі погодження договірної ціни одиниці Товарів оборонного призначення від 08.02.2023 (додаток №2 до Контракту) (п.8);
- обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання у 2023 році становлять 25900000,00 (двадцять п`ять мільйонів дев`ятсот тисяч грн.) 00 коп. (п.9);
- договірна ціна Товару за Контрактом встановлена відповідно до положень пунктів 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 Деякі питання здійснення оплати Товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану та встановлена на підставі калькуляції Виконавця. Відповідальність за правильність розрахунку ціни Товару, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе Виконавець. Прибуток Виконавця становить не більше 1 відсотку вартості купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій та 30 відсотків від виробничої собівартості продукції без урахування вартості купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, робіт і послуг виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій.
Ціна Контракту, вказана в пункті 7 Контракту, є граничною і не може бути перевищена Виконавцем. Сума перевищення ціни Контракту оплаті не підлягає.
Ціна Контракту, вказана в пункті 7 Контракту, може бути зменшена за згодою Сторін у порядку, передбаченому пунктами 78, 79 Контракту (п. 10);
- Замовник оплачує виготовлені та поставлені товари за договірною ціною, встановленою Сторонами та зафіксованою у Специфікації і Протоколі погодження договірної ціни одиниці Товарів оборонного призначення від 08.02.2023 (п. 11);
- договірна ціна на постачання Товару визначена на підставі калькуляції витрат, сформованої Виконавцем з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення Контракту. При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням Товарів, виконанням робіт та наданням послуг (п. 12);
- виконавець має право здійснювати перерозподіл витрат між статтями калькуляції в межах погодженої ціни за умови, що такий перерозподіл не призведе до перевищення рівня ціни Контракту (п.13);
- погоджена Сторонами ціна Товару після укладення Контракту не переглядається, крім випадків зменшення ціни Товару (п. 14).
Матеріали справи містять низку документів, з яких беззаперечно витікає, що сторони дійшли згоди щодо ціни товару та підтвердили це у спосіб, встановлений договором та Законом, зокрема: Додаток №1 до Контракту №89/В33-2023 від 08.02.2023 «Специфікація товарів оборонного призначення, що виготовляються та поставляються», Додаток №2 до Контракту №89/В33-2023 від 08.02.2023 «Протокол погодження договірної ціни одиниці Товару оборонного призначення від 08.02.2023», Додаток №3 Контракту №89/В33-2023 від 08.02.2023 «Технічні вимоги на виготовлення та поставку Товарів оборонного призначення до державного контракту (договору) від 08.02.2023 №89/В3-2023 (а.с. 37-39).
При цьому матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність обставин неможливості Позивачеві встановити обставини, пов`язані із договірною ціною станом на момент укладення договору.
Частиною третьою ст. 632 ЦК України визначено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Як витікає з матеріалів справи, товар на підставі Контракту №89/В33-2023 від 08.02.2023 було поставлено Відповідачем Позивачеві, про що свідчать видаткові накладні: №3 від 09.03.2023 на суму 12328400,00 грн, №7 від 03.04.2023 на суму 13116500,00 грн, №21 від 19.04.2023 на суму 455100,00 грн, підписані замовником без будь-яких зауважень та заперечень (а.с. 41-43).
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як було зазначено вище, цивільно-правова відповідальність у відповідності до положень ЦК України настає у разі порушення зобов`язання
Крім того, відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності
Господарський суд відзначає , що не може йтися про порушення цивільного права, яке виникло з правочину у разі, якщо стороною не порушено умов даного правочину, а свої зобов`язання виконано у повній відповідності до способу їх врегулювання сторонами, закріпленому у правочині.
Відповідальність боржника перед кредитором не настає у разі, якщо після виконання правочину позивач змінив своє тлумачення змісту його положень (зокрема, й на підставі висновків тих чи інших перевірок, ревізій тощо)
Покладення Позивачем на Відповідача відповідальності після надання йому підтвердження про належне виконання зобов`язання у встановленому договором порядку та формі, протирічить як поняттю протиправної поведінки, врегульованому наведеними положеннями ГК України, а також закріпленим в ст. 3 ЦК України засадам цивільного законодавства, зокрема, свободи договору, справедливості, добросовісності.
При цьому обставини, викладені в Акті Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області № 040508-20/4 від 08.12.2023 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за період з 01.01.2021 по 31.08.2023, в силу того, що зазначений документ лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, він не може бути визнаний належним доказом порушення Відповідачем зобов`язань за договором.
Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними видатковими накладними поставку товару.
Крім того, акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади. Отже акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За приписами ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною (універсальною) саме в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, 2) збитки, 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, 4) вина боржника.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, факт протиправної поведінки відповідача, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками. Відповідачу, в свою чергу, потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №920/528/19).
Враховуючи вищенаведене вище в сукупності, господарський суд доходить висновку про відсутність у діях Відповідача в цій справі складу (всіх елементів) господарського правопорушення, оскільки позивачем не доведено протиправності поведінки Відповідача.
Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини у сукупності, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судовий збір у даній справі покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
3. Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
позивач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД-ПРІМ (вул. 8 Березня, 18, с. Іванівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57145, код ЄДРПОУ 44589820).
Повний текст судового рішення складено та підписано судом 27.09.2024.
Суддя В.О.Ржепецький
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121921585 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Ржепецький В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні