Ухвала

від 26.09.2024 по справі 922/562/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/562/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», скаржник)

на рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024

у справі №922/562/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Бізнес"

про стягнення коштів на загальну суму 477 928,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» 17.09.2024 через «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить, зокрема, скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2024 у справі №922/562/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Оператор ГТС України» до ТОВ "Приват-Бізнес" про стягнення 334 550,02 грн штрафних санкцій та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР), ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ "Приват-Бізнес" про стягнення штрафних санкцій на загальну суму 477 928,60 грн, а саме: пені у розмірі 246 980,34 грн та штрафу у розмірі 230 948,26 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.06.2024 у справі №922/562/24 зменшено розмір штрафних санкцій на 70%. Позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Приват-Бізнес" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" штрафні санкції на загальну суму 143 378,58 грн, а саме: пеню у розмірі 74 094,10 грн та штраф у розмірі 69 284,48 грн, а також судовий збір у розмірі 7 168,93 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі № 922/562/24 апеляційну скаргу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у справі № 922/562/24 залишено без змін.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028,00 грн.

Позов подано у 2024 році. Предметом позову у справі № 922/562/24 є вимога про стягнення штрафних санкцій на загальну суму 477 928,60 грн, а саме: пені у розмірі 246 980,34 грн та штрафу у розмірі 230 948,26 грн., отже, ціна позову не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 3 028,00 грн = 1 514 000,00 грн).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Суд звертає увагу, що норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки, за умови доведення скаржником їх наявності, посиланням на відповідні обставини, судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути предметом касаційного оскарження. При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що скаржник посилається на випадки передбачені підпунктами "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України; зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права в оскаржуваному судовому рішенні в частині застосування приписів статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України; у місцевих господарських судах знаходиться численна кількість справ з позовами ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" до замовників послуг транспортування природного газу за несвоєчасне виконання зобов`язань за договорами транспортування природного газу, де ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" заявляє до стягнення пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань замовниками послуг транспортування природного газу; також зазначає, що справа має виняткове значення для особи, яка подає касаційну скаргу, оскільки дані правовідносини є специфічними.

Розглянувши міркування наведені у касаційній скарзі та зміст оскаржуваного судового рішення в частині оскарження, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність наявних випадків для відкриття касаційного провадження.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

У поданій касаційній скарзі скаржник хоча і зазначає про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, однак не наводить жодних обґрунтувань, які дозволяють дійти висновку, що при перегляді оскаржуваних судових рішень у цій справі має бути усунута невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися, що питання має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, або існує необхідність вирішити питання застосування аналогії закону чи права.

Щодо "виняткового значення" справи, то в цьому випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судом обставин та доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Тож тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів.

Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2024 в частині відмовлених позовних вимог та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі № 922/562/24 відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судовв рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Харківської області від 10.06.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі № 922/562/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова