Рішення

від 19.09.2024 по справі 348/123/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/123/24

Номер провадження 2/348/309/24

19 вересня 2024 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Солодовнікова Р.С.,

при секретарі судового засідання Нагорняк Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, про визнання батьківства та стягнення аліментів,

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Либовка А.В.,

представника відповідача - адвоката Пілюги В.В.,

встановив:

Зміст позовних вимог:

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 з січня 2023 року перебувала у стосунках з ОСОБА_2 .. Пара проживала разом однією сім`єю, вела спільне господарство без реєстрації шлюбу та бажала народження спільних дітей. У зв`язку з неможливістю завагітніти природнім шляхом, сторони вирішили скористатись процедурою екстракорпорального запліднення у Державному закладі «Прикарпатський центр репродукції людини» Міністерства охорони здоров`я України.

21 лютого 2023 року ОСОБА_1 поступила на лікування методом ДРТ (допоміжних репродуктивних технологій) за бюджетні кошти у відділення ДРТ, Державний заклад «Прикарпатський центр репродукції людини» Міністерства охорони здоров`я України.

14.03.2023 ОСОБА_2 , з метою перевірки свого стану здоров`я під час підготовки до процедури кріокенсервування свого біологічного матеріалу, пройшов цитогенетичне дослідження свого біологічного матеріалу: культура лімфоцитів периферичної крові.

18 березня 2023 року ОСОБА_2 звернувся у ДЗ «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України для проходження процедури кріокенсервування свого біологічного матеріалу (сперми). Йому було надано нотаріально посвідчену заяву з повідомленням про збереження у ДЗ «Прикарпатський центр репродукції людини» кріоконсервованого матеріалу у кількості 4 дози. Вказаною заявою ОСОБА_2 дав згоду на використання його біологічного матеріалу у випадку його відсутності чи смерті для циклу екстракорпорального запліднення його громадянській дружині ОСОБА_1 , з якою він проживає спільно однією сім`єю та веде спільне господарство.

Окрім цього, 18.03.2023 ОСОБА_2 у ДЗ «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України подав заяву на заморожування сперми, ооцитів, оваріальної тканини чи біологічного матеріалу, отриманого з яєчка або його придатка, у якій висловив згоду на розморожування і використання в межах ДРТ його кріоконсервованого біологічного матеріалу сперми.

24 березня 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснено спільну заяву пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій, у якій сторони за добровільною згодою просили надати медичну допомогу методами репродуктивних технологій з метою лікування безпліддя за допомогою екстракорпорального запліднення.

21 квітня 2023 року ОСОБА_2 письмово надав згоду на використання його зразка сперми з метою проведення штучного запліднення його дружини/партнерки ОСОБА_1 .

Згідно з випискою з карти подружньої пари №3235 спеціалізованого консультативного відділення допоміжних репродуктивних технологій, в результаті ембріотрансферів (24.04.2023 та 26.04.2023) пацієнтка ( ОСОБА_1 ) завагітніла двійнею. Вагітність протікала без ускладнень та завершилась пологами.

У червні 2023 ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , яка на той час уже була вагітною та очікувала на народження спільних з ОСОБА_2 дітей, що розриває з нею стосунки, не бажає продовжувати спілкування й спільне проживання та без жодних пояснень покинув її. Надалі ОСОБА_2 на контакт з позивачем не виходив, на телефонні дзвінки не відповідав, уникав будь-яких зустрічей. Як згодом стало відомо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 протягом усього часу їх відносин перебував у зареєстрованому шлюбі, наміру його розривати не мав. Після припинення відносин ОСОБА_2 не цікавився життям та здоров`ям ОСОБА_1 , а визнавати себе батьком дітей відмовився. Жодних пояснень своїй поведінці та вчинкам ОСОБА_2 . Позивачу так і не надав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила двох доньок: ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області складено актовий запис №48, та ОСОБА_4 , про що виконавчим комітетом Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області складено актовий запис №49.

На момент народження дітей ОСОБА_2 припинив спілкування з ОСОБА_1 , не був присутній при пологах. При цьому біологічним батьком дітей є ОСОБА_2 , однак він відмовився подати в органи реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію батьківства відносно їхніх доньок. Тому запис про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зроблено відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

На даний час ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги їй на утримання двох малолітніх дітей та відмовляється від надання будь-яких коштів на утримання доньок. ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує двох немовлят та позбавлена можливості самостійно заробляти кошти, оскільки весь час проводить з новонародженими дітьми. Жодної допомоги від ОСОБА_2 чи від його батьків вона не отримує, у зв`язку з чим перебуває у складному психоемоційному та фінансовому стані. Діти разом з матір`ю проживають за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 .

Позивач потребує матеріальної допомоги від відповідача ОСОБА_2 на утримання дітей та на своє утримання, як жінки, яка не перебуває у шлюбі з чоловіком, але з якою проживають їх спільні діти.

А тому, просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внести зміни до актового запису про народження №48 від 27 грудня 2023 року про народження ОСОБА_3 , складеного виконавчим комітетом Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », в графі «Батьки» батьком дитини замість « ОСОБА_7 » записати « ОСОБА_2 , громадянин України». Також визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та внести зміни до актового запису про народження №49 від 27 грудня 2023 року про народження ОСОБА_4 , складеного виконавчим комітетом Переріслянської сільськоїради Надвірнянського району Івано-Франківської області, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » , в графі «Батьки» батьком дитини замість « ОСОБА_7 » записати « ОСОБА_2 , громадяни України».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 5000,00 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 гривень, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми трирічного віку. Також стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача понесені судові витрати по справі.

Короткий зміст відзиву.

19.04.2024 року від представника відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов про стягнення аліментів не визнає. Зазначив, що позивачем не надано жодного підтверджуючого документу, за яким позивач витрачає 20000,00 грн на обох дітей щомісячно. Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2563,00 грн. Відповідач розмір аліментів в сумі по 5000,00 грн на кожну дитину вважає завищеним та не порівняний з його доходами. Також відповідач заперечує щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини в розмірі 3000,00 грн.

Відповідач працює, отримує заробітну плату, яка в середньому на місяць складає 13000,00 грн, однак він фінансово допомагає своєму батькові, який є особою з інвалідністю ІІ групи, молодшому брату, який навчається в Прикарпатському національному університеті ім..В.Стефаника на платній формі.

А тому, просив відхилити доводи позивача про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та доводи позовних вимогах про стягнення аліментів на утримання дружини .

У разі встановлення батьківства просив стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2563,00 гривень, що дорівнює 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» .

Короткий зміст відповіді на відзив.

29.05.2024 року від представника позивача поступила відповідь на відзив, в якому позивач зазначив, що викладені в відзиві обґрунтування є безпідставними, такими, які не відповідають реальним обставинам справи та не можуть братись до уваги. Відповідач просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 до нього, водночас частково визнає позовні вимоги у частині стягнення аліментів на дітей в розмірі 2563,00 грн. на двох дітей у разі визнання його батьком дітей. Свою незгоду із заявленим розміром аліментів ОСОБА_2 мовитує низьким рівнем доходу, перебування на його утриманні батька та брата, який навчається, а також недоведеністю витрат позивача на утримання двох малолітніх дітей у розмірі 20000,00 грн. Вказані заперечення є неогрунтованими та надуманими.

Відповідач не долучив до відзиву документів, які б підтверджували надання ним фінансової допомоги батькові, крім пенсійного посвідчення батька. Також відповідач не надав жодних документів надання матеріальної допомоги його братові.

Однак перед проведенням процедури екстракорпорального запліднення ОСОБА_2 запевняв, що бажає народження дітей, є морально та матеріально готовим утримувати сім`ю. Однак всі витрати пов`язані з народженням дітей позивач поніс самостійно. На купівлю дитячого харчування ОСОБА_1 витрачено 5743,30 грн та на придбання аптечних препаратів 2000,00 грн в період 02.01.2024 по 26.03.2024 року.

А тому вважають, заявлений розмір аліментів в твердій грошовій сумі 5000,00 грн на кожну дитину щомісячно достатнім та справедливим , а наведені відповідачем заперечення не спростовують позовних вимог та не можуть бути підставою для встановлення мінімального розміру аліментів на утримання дітей.

Щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення трьох річного віку , то відповідач стверджує що його дохід не дозволяє йому надавати таку допомогу. Втім на даний час позивач не має можливості працювати самостійно та отримувати будь який дохід, оскільки постійно доглядає за дітьми. Відповідач проживає окремо, а тому він повинен сприяти створенню сприятливих умов для життя не лише дітей, а й і їх матері, з якою проживають немовляти до досягнення ними трьох річного віку.

А тому, враховуючи що відповідач має стабільний офіційний дохід, а тому може сплачувати аліменти на утримання малолітніх дітей та їх матері. Позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задоволити .

Короткий зміст заперечення (на відповідь на відзив).

19.07.2024 року від представника відповідача поступили заперечення (на відповідь на відзив), в якому зазначив, що позивач та відповідач проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу,що не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Відповідач 05.10.2019 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 . А тому на період нібито проживання з Позивачем однією сім`єю, що не відповідає дійсності, перебував в зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. Натомість ДП «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України згода дружини ОСОБА_8 на донацію гамет(сперми) її чоловіка не відбиралася та не здійснювалася перевірка щодо перебування відповідача у зареєстрованому шлюбі. Під час донації сперми відповідачем, в нього була відсутня народжена здорова його дитина, що відповідно до порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні унеможливлює донорство.

Щодо стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, зазначено, що відповідач заперечує розмір аліментів визначених позивачем в сумі 5000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, так це складає 76 % від доходу відповідача, що суперечить вимогам закону. Крім того в відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_9 , який також потребує допомоги від батька. Крім того, в відповідача на утриманні знаходиться неповнолітня дочка ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , його дружини від першого шлюбу. Батько відповідача тривалий час хворів, ІНФОРМАЦІЯ_7 помер, а його мати отримує невелику заробітну плату, відповідно він сплачує кошти на навчання брата.

Отже, відповідач немає можливості надавати матеріальну допомогу позивачці на утримання дітей в розмірі 10000,00 грн. Достатнім розміром аліментів на даний час відповідач вважає 2563,00 грн на кожну дитину , що становить прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

Так як позивач та відповідач не перебували в зареєстрованому шлюбі, а отже не мають прав та обов`язків подружжя, тому позивач не має права на утримання на підставі ст.84 СК України.

Враховуючи наведене, просив у задоволені позовних вимог про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, на утримання дружини відмовити. У випадку задоволення позовних вимог про визнання батьківства, стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2563,00 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.

Стислий виклад позицій сторін.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 суду пояснила, що з січня 2023 року вона перебувала у стосунках з ОСОБА_2 .. Вони проживали разом однією сім`єю, вели спільне господарство без реєстрації шлюбу, та бажали народити спільних дітей. Вирішили скористатись процедурою екстракорпорального запліднення у Державному закладі «Прикарпатський центр репродукції людини» Міністерства охорони здоров`я України. 21 лютого 2023 року вона поступила на лікування методом ДРТ (допоміжних репродуктивних технологій) за бюджетні кошти у відділення ДРТ, Державний заклад «Прикарпатський центр репродукції людини» Міністерства охорони здоров`я України.

Відповідач ОСОБА_2 добровільно пройшов необхідні процедури для проведення штучного запліднення його дружини/партнерки ОСОБА_1 . Також зазначила, що ОСОБА_2 був присутній при переносі ембріонів в лікарні.

В червні 2023 ОСОБА_2 повідомив їй, що розриває з нею стосунки, не бажає продовжувати спілкування й спільне проживання та без жодних пояснень покинув її. Як згодом стало їй відомо, ОСОБА_2 протягом усього часу їх відносин перебував у зареєстрованому шлюбі, наміру його розривати не мав. Протягом всієї вагітності ОСОБА_2 не цікавився її життям та здоров`ям, не визнавав себе батьком дітей. Жодних пояснень своїй поведінці та вчинкам він також не надав.

12 грудня 2023 року вона народила двох доньок: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Їх біологічним батьком є ОСОБА_2 , однак він відмовився подати в органи реєстрації актів цивільного стану заяву про реєстрацію батьківства відносно їхніх доньок. Тому запис про народження дітей зроблено відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

На даний час ОСОБА_2 не надає будь-яких коштів та матеріально не утримує двох малолітніх дітей. Вона самостійно виховує та утримує двох немовлят та позбавлена можливості самостійно заробляти кошти, оскільки весь час проводить з новонародженими дітьми. Жодної допомоги від ОСОБА_2 чи від його батьків вона не отримує, у зв`язку з чим перебуває у складному психоемоційному та фінансовому стані. Діти разом з нею проживають за адресою АДРЕСА_1 . А тому, просила визнати ОСОБА_2 , батьком дітей, внести зміни до актових записів про це, а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 5000,00 гривень на кожну дитину щомісячно та аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 гривень, щомісячно до досягнення дітьми трирічного віку. Також стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені судові витрати по справі.

Представник позивача адвокат Либовка А.В. в судовому засіданні позовні заяви підтримала повністю з підстав зазначених в них. Зазначила, що відповідач повинен забезпечити власних дітей. Просила задоволити позови, визнати батьківство ОСОБА_11 , відносно його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внести зміни до актових записів про народження дітей. Змінивши прізвище дітей з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », в графі «Батьки» батьком дітей замість « ОСОБА_7 » записати « ОСОБА_2 , громадяни України». Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 5000,00 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 гривень, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми трирічного віку. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача понесені судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, від нього поступила заява в якій просив справу слухати в його відсутності.

Представник відповідача адвокат Пілюга В.В. судовому засіданні , проти позову заперечувала. Пояснила, що сторони не проживали і не перебували у шлюбних стосунках, господарство не вели, а мали лише інтиміні стосунки. Відповідач не заперечує, що приймав участь у лікуванні ОСОБА_1 методом ДРТ у Державному закладі «Прикарпатський центр репродукції людини», однак вважав себе донором. Під час надання біологічного матеріали згода дружини не бралась, тому вважає, що запліднення відбулось із порушенням встановленого нормативними актами порядку, тому заперечують проти позову. У разі, якщо суд прийде до переконання про наявність батьківства відповідача, просить врахувати, що відповідач не має права на стягнення аліментів на своє утримання, відповідно до ст..84 СК та за рівнем доходу не може надавати таку матеріальну допомогу. Разом з тим, відповідач має власну дитину, а також утримує дитину дружини від першого шлюбу. Батько відповідача помер, тому він також сплачує навчання молодшого брата.

ПредставникПереріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином. Від представника поступила заява, в якій просить справу слухати в їх відсутності , не заперечують щодо задоволення заяви.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.01.2024 року відкрито провадження в справі про визнання батьківства та призначено підготовче судове засідання по справі з викликом сторін.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08.04.2024 року відкрито провадження в справі про стягнення аліментів та призначено підготовче судове засідання по справі з викликом сторін. Даний позов об`єднано в одне провадження з позовом про визнання батьківства.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01.07.2024 року надано можливість представнику відповідача брати участь в режимі відеоконференції.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з неможливістю завагітніти природнім шляхом, вирішили скористатись процедурою екстракорпорального запліднення у Державному закладі «Прикарпатський центр репродукції людини» Міністерства охорони здоров`я України.

21 лютого 2023 року ОСОБА_1 поступила на лікування методом ДРТ (допоміжних репродуктивних технологій) за бюджетні кошти у відділення ДРТ, Державний заклад «Прикарпатський центр репродукції людини» Міністерства охорони здоров`я України.

14.03.2023 ОСОБА_2 , з метою перевірки свого стану здоров`я під час підготовки до процедури кріокенсервування свого біологічного матеріалу, пройшов цитогенетичне дослідження свого біологічного матеріалу: культура лімфоцитів периферичної крові.

18 березня 2023 року ОСОБА_2 звернувся у ДЗ «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України для проходження процедури кріокенсервування свого біологічного матеріалу (сперми). Йому було надано нотаріально посвідчену заяву з повідомленням про збереження у ДЗ «Прикарпатський центр репродукції людини» кріоконсервованого матеріалу у кількості 4 дози. Вказаною заявою ОСОБА_2 дав згоду на використання його біологічного матеріалу у випадку його відсутності чи смерті для циклу екстракорпорального запліднення його громадянській дружині ОСОБА_1 , з якою він проживає спільно однією сім`єю та веде спільне господарство (а.с. 27).

Окрім цього, 18.03.2023 ОСОБА_2 у ДЗ «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України подав заяву на заморожування сперми, ооцитів, оваріальної тканини чи біологічного матеріалу, отриманого з яєчка або його придатка, у якій висловив згоду на розморожування і використання в межах ДРТ його кріоконсервованого біологічного матеріалу сперми (а.с. 27).

24 березня 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснено спільну заяву пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій, у якій сторони за добровільною згодою просили надати медичну допомогу методами репродуктивних технологій з метою лікування безпліддя за допомогою екстракорпорального запліднення (а.с. 26)..

21 квітня 2023 року ОСОБА_2 письмово надав згоду на використання його зразка сперми з метою проведення штучного запліднення його дружини/партнерки ОСОБА_1 (а.с. 28).

Згідно з випискою з карти подружньої пари №3235 спеціалізованого консультативного відділення допоміжних репродуктивних технологій, в результаті ембріотрансферів (24.04.2023 та 26.04.2023) пацієнтка ( ОСОБА_1 ) завагітніла двійнею. Вагітність протікала без ускладнень та завершилась пологами (а.с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила двох дітей: ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області складено актовий запис №48 та ОСОБА_4 , про що виконавчим комітетом Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області складено актовий запис №49 (а.с. 20, 88).

Діти проживають із матір`ю, що сторонами не заперечується.

З фотокопії квитанцій наданих ОСОБА_1 про купівлю дитячого харчування нею витрачено 5743,30 грн та на придбання аптечних препаратів 2000,00 грн. в період 02.012024 по 26.03.2024 року. (а.с. 140-142).

З наданих відповідачем документів встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Брошнів Рожнятівського району Івано-Франківської області (а.с. 111-115).

З довідки про доходи від 12.04.2024 рок встановлено, що ОСОБА_2 працює в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12» на посаді молодшого інспектора 2 категорії віддіду охорони режиму та охорони. Його сукупний доход за період січень 2023 року по грудень 2023 року становить 171277 , 12 грн. (а.с. 116).

З довідки про доходи від 12.04.2024 року ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12» встановлено, що ОСОБА_2 працює на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу охорони режиму та охорони, його сукупний доход за період січень 2024 року по березень 2024 року становить 36086, 25 грн. (а.с. 117).

З форми Ок 5 Пенсійного Фонду України від 10.04.2024 року встановлено, що ОСОБА_2 отримує доходи у вигляді заробітної плати, яка за 2023 рік становить 171277, 12 грн (а.с. 118-119).

З пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 15.08.2023 встановлено, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання (а.с. 120).

З договору про надання платної освітньої послуги Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника № 01133/06-03С встановлено, що ОСОБА_2 діє від імені особи що здобуває освіту ОСОБА_13 . Вартість надання платної освіти за весь період становить 122170,00 грн (а.с. 121 -122, 186).

У відповідача ОСОБА_2 народився син ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що Калуським відділом ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 255 (а.с. 188).

Також відповідачем надана копія свідоцтва про смерть його батька ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що Калуським відділом ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 761 (а.с.189).

Відповідачем ОСОБА_2 сплачено за навчання відповідно до копій квитанцій від 23.08.2023 суму 15000 грн, від 07.12.2023 суму 16000 грн. (а.с.186,190)

У дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_8 є дочка ОСОБА_15 - ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується копією свідоцтва про її народженя (а.с.187).

За розрахунком заборгованості по аліментам ОСОБА_16 , має станом на березень 2024 року заборгованість по аліментам в сумі 12966,25 грн за виконавчим листом про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_17 .

З форми Ок 7 Пенсійного Фонду України від 18.08.2021 року встановлено, що ОСОБА_18 отримує доходи у вигляді заробітної плати, останній запис за 2021 рік (а.с. 193).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Спірні правовідносини стосуються визначення походження дитини від батька за заявою матері, яка не перебуває у шлюбі, та за відсутності спільної заяви батьків при реєстрації народження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Правове регулювання відносин при народженні дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, врегульоване положеннями статті 123 СК України, які передбачають порядок визначення походження такої дитини від подружжя.

У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.

При цьому положеннями статей 125, 126, 135 СК України врегульовано питання про визначення походження дитини, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою.

Так, відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 128 СК України, за відсутності заяви про походження дитини, право на подання якої відповідно до ст. 126 цього Кодексу мають жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, батьківство щодо дитини, народженої такими особами, може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу (ч. 4 ст. 128 СК України).

Чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить конкретного переліку доказів, необхідних для задоволення вимог про встановлення факту батьківства. Тож підставою для встановлення цього факту можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від цієї особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Згідно зі ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до статті 48 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

Першою умовою правомірності надання медичної допомоги та проведення будь-якого медичного втручання є добровільна згода відповідної особи.

Принцип інформованої згоди знайшов вираження у таких міжнародних актах, як Лісабонська декларація Всесвітньої медичної асоціації про права пацієнтів, Декларація про розвиток прав пацієнтів в Європі, Декларація про політику в сфері забезпечення прав пацієнта в Європі, якою, зокрема визначено, що інформована усвідомлена згода пацієнта є попередньою умовою будь-якого медичного втручання.

Аналогічне право закріплено і в чинному законодавстві України, зокрема у статті 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», згідно з положеннями якої згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об`єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників. Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування.

Звертаємо увагу, що ОСОБА_2 24 березня 2023 року надав свою добровільну згоду, як чоловік ОСОБА_1 (із приміткою - незареєстрований шлюб), на застосування екстракорпорального запліднення і перенесення ембріона (ембріонів) з використанням його сперми.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

На переконання суду, надані позивачем документи ДЗ «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України у своїй сукупності пітверджують, що відповідач ОСОБА_2 свідомо і цільоспрямовано вчинив дії щодо проведення штучного запліднення його дружини/партнерки ОСОБА_1 , зокрема проведення медичних досліджень, надання свого біологічного матеріалу і згоди на його використання, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою. В результаті ембріотрансферів позивачка ОСОБА_1 завагітніла двійнею. Вагітність завершилась пологами.

В офіційних документах у відносинах із ДЗ «Прикарпатський центр репродукції людини», ОСОБА_2 свої стосунки із ОСОБА_1 визначав як стосунки із громадянською дружиною, перебування у незареєстрованому шлюбі, проживання спільно однієї сім`єю та ведення спільного господарства, що підтверджується заявою пацієнтів щодо застосування ДРТ від 24.03.2023 і нотаріально посвідченою заявою про згоду на використання біологічного матеріалу громадянській дружині ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 не заперечував свою участь у процедурі екстракорпорального запліднення у Державному закладі «Прикарпатський центр репродукції людини» Міністерства охорони здоров`я України.

Відповідач не був позбавлений можливості з`ясувати наслідки вчинених ним дій під час нотаріального посвідчення заяви.

Доводи представника про донорство відповідача нічим не підтверджені, а посилання на можливі порушення ДЗ «Прикарпатський центр репродукції людини» порядку (ненадання згоди дружини) проведення лікуваня, не можуть вплинути на встановлення факту батьківства.

З огляду на викладене, вказані докази засвідчують походження дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від ОСОБА_2 .

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Враховую вище наведене, суд прийшов про доцільність задоволення вимог позивача щодо визнання батьківства в повному обсязі та внесення змін в актові записи про народження дітей інформації про відповідача як їх батька.

Доказів, які б спростовували вищевикладене, стронами не надано.

Щодо позовних вимога про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Частиною першою ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У відповідності до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Перевіряючи доводи позивача щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно норм ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином суди не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК України.

Тому суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує наступне.

Законом "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений в сумі 2563,00 грн.

Враховуючи законодавчо встановлений розмір прожиткового мінімуму, за положеннями ст.182 СК, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину віком до 6 років становить - 2563 гривень.

Позивач просить встановити розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень для кожної дитини, тобто в двічі більше ніж мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, який може бути присуджений судом тільки у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Згідно статті 77 Цивільного процесуального кодексу України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Маючи на своєму утриманні дітей позивачка поза будь-яким обґрунтованим сумнівом несе основний тягар як матеріального утримання дітей, так і їх виховання, розвитку, догляду, лікування тощо, несе основну відповідальність за дітей та організацію їх життя.

При визначенні розміру аліментів суд враховує факт проживання неповнолітніх дітей з матір`ю, вік дітей, матеріальний стан позивача, вартість життя на теперішній час та необхідність здійснення витрат як для забезпечення соціально-побутових потреб розвитку, здоров`я дітей, матеріальне становище та стан здоров`я платника аліментів, який є молодою, фізично здоровою, працездатною людиною, офіційно працевлаштований, має стабільний дохід та інших утриманців, а тому суд дійшов до висновку про достатність заробітку відповідача і встановлює розміру аліментів в твердій грошовій сумі - 3000,00 грн на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Доказів, які б спростовували вищевикладене, сторонами не надано, зокрема доказів про майновий стан відповідача, достатність його заробітку та його здатність сплачувати аліменти одночасно на двох дітей в більшому розмірі.

Судом враховано, що відповідач має на утриманні ще одну дитину - ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , батьком якої записаний він.

Доводи відповідача про те, що на його утриманні перебуває ще одна дитина - ОСОБА_10 , 2010 року народження, суд не приймає, оскільки відповідачем не надано доказів їх спільного проживання і несення витрат на її утримання. Крім того, обов`язок щодо утримання ОСОБА_17 законом покладено не на відповідача, на її батьків, зокрема ОСОБА_16 , який за наданою інформацію сплачує аліменти із затримою.

Щодо витрат ОСОБА_2 на навчання брата, то суд вважає, що ОСОБА_13 є поновлітьою особою, і не позбавлений можливості працевлаштуватись з метою оплати власного навчання, на відміну від малолітніх дітей, які потребують матеріального забезпечення.

Відомості про доходи дружини ОСОБА_18 надані станом на 2021 рік, тому не відображають дійсного матеріального стану.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає об`єктивним і справедливим розмір аліментів на утримання однієї дитини в сумі 3000,00 гривень щомісячно, що має бути необхідним та достатнім для забезпечення розвитку дітей, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати спільних дітей.

Розмір аліментів у твердій грошовій сумі 3000,00 гривень, відповідно до ч.2 ст.184 СК щорічно до повноліття дитини підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Щодо позовних вимога про стягнення аліментів на утримання дружини суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно дост. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зіст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Статтею 91 СК України встановлено право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Так, за частиною 2 ст.91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища та перебування в шлюбі з батьком дітей, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно доч.1ст. 80 СК України- аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання дружини, суд враховував, що позивач проживає і здійснює догляд за неповнолітніми дітьми, не працює, перебуває у декретній відпустці, отримує пенсію за інвалідністю, інших доходів не має, а тому для забезпечення дітям належного догляду сама має бути належним чином забезпечена продуктами харчування та предметами побуту, отже діти проживають разом з позивачем. Відповідач є молодою, фізично здоровою, працездатною людиною, однак не надає матеріальної допомоги на утримання позивачки, яка доглядає за спільними дітьми, за наявності можливості сплачувати аліменти на її утримання, оскільки офіційно працевлаштований та отримує щомісячно сталий дохід, а тому суд доходить висновку, що відповідач може надавати таку матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дітьми трьохрічного віку. Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що відповідають переліченим нормам закону.

Вирішуючи питання розміру аліментів суд враховує наступне.

На утримання дітей відповідача судом стягнуті аліменти в сумі 3000 гривень на кожну дитину.

За наданими відповідачем відомостями, ОСОБА_2 , за останні шість місяців, вказаних у довідках про доходи, за період із жовтня 2023 до березня 2024 року виплачено 86539,14 гривень. Отже, щомісячний дохід відповідача становив 14423,19 гривень.

Виходячи із встановлених обставин справи, суд дійшов до переконання про необхідність часткового задоволення позовних вимог, тобто стягненню з відповідача підлягають аліменти на користь позивача на її утримання в розмірі 1200,00 грн щомісячно, до досягнення дітьми трирічного віку.

За таких обставин, загальний розмір аліментів, що підлягає сплаті відповідачем на утримання дітей та їх матері в сумі 7200 гривень перебуває на рівні половини розміру заробітної плати, що отримується ОСОБА_2 , що на переконання суду забезпечить справедливий баланс щодо утримання дитини відповідача, народженою у шлюбі із дружиною ОСОБА_20 , так і двох інших дітей відповідача, що окремо проживають разом із позивачем ОСОБА_1 .

Доказів, які б спростовували вищенаведені висновки суду стронами не надані.

Стягнення аліментів слід розпочати з часу пред`явлення позову, а саме з 03.04.2024 року.

Щодо позовних вимог про стягнення судових витрат по справі, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

При подачі позовної заяви про визнаня батьківства позивачем ОСОБА_1 сплачено судових збір в сумі 1972,80 грн. (а.с.30).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1937,92 грн.

Позивач звільнено від сплати судового збору за позовом про стягнення аліментів на підставі п. 3 ст. 5 Закону України про судовий збір. Тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в користь держави.

У відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави -1211 грн.20 коп. судового збору.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт стороною позивача надано договір про надання правової допомоги № 93-2023 від 19.12.2023, додаткову угода №1 від 19.12.2023 року, додаткову угода №2 від 13.03.2023 року які укладено між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Либовкою А.В. (а.с. 14-18).

Згідно додаткової угоди №1 вартість послуг зазначених в п. 1 Додаткової угоди скадають 14000,00 грн. в справі за позовом про визнання батьківства та додаткової угоди №2 вартість послуг зазначених в п. 1 Додаткової угоди скадають 10000,00 грн. в справі за позовом про стягнення аліментів, що є фіксованою сумою незалежно від обсягу фактично наданих послуг. (а.с. 18, 24, 89-90).

Так, підготовка і подання заяви про визнання батьківства становить 8000 грн, участь в судових засіданнях 2000 грн за одне засідання, а за позовом про стягнення аліментів 6000 грн, участь в судових засіданнях 2000 грн за одне засідання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у сімейних правовідносинах; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. В порядку підготовки позову адвокатом направлений один запит. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. У справі за участю представника позивача проведено чотири засідання.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн, зокрема 5000 грн за підготовку і подання позову про визнання батьківства, 3000 грн за підготовку і подання позову про стягнення аліментів, 8000 грн участь у чотирьох засіданнях по двом позовам, які об`єднані в одне провадження.

Тому за розгляд справи судом з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню - 16000,00 грн. сплачених витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду.

З`ясував думку сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в стосунках з січня 2023 року, з приводу планування дітей скористатись процедурою екстракорпорального запліднення у Державному закладі «Прикарпатський центр репродукції людини» Міністерства охорони здоров`я України. Відповідно відповідач пройшов цитогенетичне дослідження свого біологічного матеріалу та пройшов процедуру кріокенсервування свого біологічного матеріалу (сперми), 18.03.2023 він подав заяву в якій надав згоду на використання його зразка сперми з метою проведення штучного запліднення його дружини/ партнерки ОСОБА_1 , в результаті ембріотрансферів (24.04.2023 та 26.04.2023) пацієнтка ( ОСОБА_1 ) завагітніла двійнею та народила двох дівчаток , що відповідачем не спростовано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують біологічне батьківство ОСОБА_2 , відносно малолітніх ОСОБА_4 -12.12.2023 року та ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_13 , а тому в інтересах дітей позов про визнання батьківства і внесення змін до актових записів про народження дітей підлягає задоволенню.

Також, суд вважає об`єктивним і справедливим визначити розмір аліментів на утримання однієї дитини в сумі 3000,00 гривень щомісячно, що має бути необхідним та достатнім для забезпечення розвитку дітей, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати спільних дітей.

А тому, позов про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей слід задоволити частково та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000,00 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.

Також, враховуючи достатність заробітку відповідача, слід стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 1200,00 (одна тисяча двісті ) гривень, щомісячно, починаючи з 04.04.2024 і до досягнення дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.

Враховуючи положення ст.191 СК України стягнення аліментів слід розпочати з часу пред`явлення позову, а саме з 03.04.2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1937,92 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн., а всього 17937,92 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

На підстав ст.ст. 121-126,128, 134-136 СК України та керуючись ст.ст. 4, 19, 137, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внести зміни до актового запису про народження № 48 від 27 грудня 2023 року про народження ОСОБА_3 , складеного виконавчим комітетом Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », в графі «Батьки» батьком дитини замість « ОСОБА_7 » записати « ОСОБА_2 , громадянин України».

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внести зміни до актового запису про народження № 49 від 27 грудня 2023 року про народження ОСОБА_4 , складеного виконавчим комітетом Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », в графі «Батьки» батьком дитини замість « ОСОБА_7 » записати « ОСОБА_2 , громадянин України».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000,00 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 03 квітня 2024 року та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одну тисячу двісті) гривень, щомісячно, починаючи з 03 квітня 2024 року і до досягнення дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1937,92 гривень, витрати на правничу допомогу в сумі 16 000 гривень, а всього 17937,92 гривнь (сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім грн 92 коп).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ)-Казначейство України (ЕАП), Номер рахункуUA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106.Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду, а якщо оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Вступна та резолютивна частина рішення суду постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 вересня 2024 року.

Повний текст рішення суду буде складений 27 вересня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_2 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

Суддя: Р.С.Солодовніков