Рішення

від 19.09.2024 по справі 521/14254/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/14254/24

Провадження №2-а/521/137/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріалиадміністративної справиза позовом ОСОБА_1 доДержавної службиУкраїни збезпеки натранспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України, за участі третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувсядо Малиновськогорайонногосуду містаОдесиз позовомдо Державноїслужби Україниз безпекина транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України, за участі третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 08.07.2024 № ПС 002955.

Позов обґрунтований наступними обставинами.

08 липня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Відділ, Відповідач 2) в особі начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Романенка Володимира Васильовича винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення від 08.07.2024 № ПС 002955 (далі Постанова), якою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу 51000 гривень.

Постановою Державної служби України з безпеки на транспорті притягнуто директора ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-2 КУпАП за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, а саме внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри.

Представник позивача вказує, що ст. 132-2 КУпАП передбачено відповідальність вантажовідправника за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри.

Під час перевірки виявленого порушення Відділом було встановлено, що перевищення маси вантажу допущено водієм ОСОБА_2 , який, відповідно до товарно транспортної накладної від 06.06.2024 № 25 перевозив сорок тон пшениці ТОВ «ПАФ ГАРАНТ», та є працівником ТОВ «ЛОГІСТИК ТЕКС-ТОРГ».

ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» дійсно було складено товарно транспортну накладну та фактично навантажено сорок тон пшениці на автомобіль Volvo НОМЕР_1 , власником якого є невідома йому фізична особа.

Звернула увагу, що водій ОСОБА_2 не є працівником та не перебуває у трудових відносинах із ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» та відповідно не зобов`язаний повідомляти та звітуватись позивачу про перевезення всіх видів товару вищезазначеним транспортним засобом. ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» не має права володіти або користуватись автомобілем Volvo FH, яким було здійснено перевезення сорока тон пшениці ТОВ «ПАФ ГАРАНТ». Таким чином водій, який не є працівником ТОВ «ПАФ ГАРАНТ», окрім сорока тон пшениці, мав право та реальну можливість перевозити товари (у тому числі пшеницю) й інших суб`єктів господарювання, не зазначених в товарно транспортній накладній, не повідомляючи про це ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» та його директора, що безумовно може вплинути на вагу транспортного засобу.

Зазначила, що зі змісту оскаржуваної постанови Відділу та листа Укртрансбезпеки, складеного на підставі наявних матеріалів адміністративного правопорушення вбачається, що у Відповідача 1 та Відповідача 2 фактично відсутні належні, достатні та допустимі докази, які свідчили б про те, що водій (який не перебуває у трудових відносинах з Позивачем чи ТОВ «ПАФ ГАРАНТ») на автомобілі VOLVO (який не перебуває у власності чи користуванні Позивача чи ТОВ «ПАФ ГАРАНТ») перевозив виключно товар зазначений у товарно транспортній накладній (пшеницю) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» та, відповідно не перевозив одночасно і інших товарно матеріальних цінностей (у тому числі пшеницю) інших суб`єктів господарювання.

Також представник позивач зауважує на тому, що з матеріалів справи не можливо встановити, що саме перевозив автомобіль (пшеницю або й інший товар). Крім того, неможливо встановити чи автомобіль перевозив більше ніж сорок тон пшениці, власником, які відвантажив ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» (автомобіль міг перевозити пшеницю також і інших суб`єктів господарювання). Окрім того, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників.

Разом із цим, водій ОСОБА_3 здійснював перевезення пшениці, тобто сипучого вантажу. Під час руху автомобіля вага сипучого вантажу постійно перерозподіляється, тобто не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що призводить до зміни розподілу навантажень на вісі транспортного засобу в русі, та в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.

В обґрунтування позову представник позивача також зазначає про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема в ній не зазначені всі необхідні фактичні дані та відомості щодо транспортного засобу, що фактично свідчить про її незаконність.

16 вересня 2024 року представником Державної служби України з безпеки на транспорті подано відзив на позовну заяву із запереченнями щодо позову. Заперечення обґрунтовані правомірністю дій відповідача під час розгляду справи щодо ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Так, стороною відповідача зазначається про те, що 07.06.2024 Укртрансбезпекою здійснювалась рейдова перевірка, під час якої було зупинено вантажний автомобіль у складі спеціального вантажного сідлового тягача VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-самоскид GENERAL TRAILERS, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Під час перевірки за результатом зважування транспортного засобу виявлено перевищення встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху параметрів при перевезенні подільного вантажу, а саме: навантаження на одиночну вісь 13,85 т при допустимих 11,5 т (перевищення становить 20,43%), навантаження на строєну вісь становить 31,850 т при допустимих 24 т (перевищення становить 32,7%), загальна маса 53,30 т при допустимих 40 т (перевищення становить 33,25%).

Перевезення здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної № 25 від 06.06.2024 наданої під час перевірки водієм. Згідно відомостей зазначеної товарно-транспортної накладної маса вантажу складає 40 т., в той час як фактична маса за результатом зважування становить 53,30 т.

Таким чином, виявлено порушення, передбачене статтею 132-2 КУпАП, а саме: внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків.

Представник відповідача звернув увагу, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих документів встановлюються фактичні обставини. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки.

Так, під час перевірки водієм було надано товарно-транспортну накладну № 25 від 06.06.2024, відповідно до якої вантажовідправником є ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» (код ЄДРПОУ 32478714). Жодних зауважень щодо особи вантажовідправника водієм під час перевірки надано не було, про що, зокрема, свідчать відомості акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.06.2024 АР № 047826.

Зазначив, що фіксація порушення відбувалась не в автоматичному режимі, а за результатом проведення посадовими особами рейдової перевірки на дорозі, а диспозиція статті 132-2 КУпАП не містить жодних посилань на необхідність здійснення фіксації порушення в автоматичному режимі.

Щодо доводів позивача про те, що водій транспортного засобу міг перевозити інші матеріальні цінності та не є співробітником ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» представник відповідача зазначив, що учасниками перевезення є вантажовідправник, автомобільний перевізник, вантажоодержувач, замовник. Саме вантажовідправник заповнює товарно-транспортну накладну та вносить до неї відомості про масу вантажу. До матеріалів позовної заяви не додано інформацію про зважування такого транспортного засобу з відображенням номерних знаків та дати і часу зважування, а також не надано документів, що підтверджують справність ваг, на яких виконувалось таке зважування.

Щодо доводів позивача про те, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладається виключно на автомобільних перевізників, представник позивача вказав, що КУпАП передбачено спеціальний суб`єкт відповідальності за порушення, передбачене статтею 132-2 КУпАП, яким виступає вантажовідправник.

Представник Державної служби України з безпеки на транспорті також звернув увагу, що в межах спірної справи матеріали складено саме у зв`язку з тим, що фактична загальна маса вантажу та маса вантажу, зазначена в товарно-транспортній накладній не співпадають, а саме фактична маса вантажу перевищує нормативно дозволене значення. Вид вантажу в спірному випадку жодним чином не впливає на масу транспортного засобу. Законодавець виключив норму про необхідність застосування будьякої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах.

19 вересня 2024 року представником ОСОБА_1 було подано додаткові пояснення. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказала, що доводи відповідача про те, що позивач не надав докази, які б свідчили про можливість перевезення інших товарно матеріальних цінностей водієм є некоректними з огляду на те, що представники позивача або третьої особи (або залучених ними охоронних фірм) не супроводжували товар, який перевозився та не зобов`язані були цього робити відповідно до вимог чинного законодавства та відповідно позивач не мав можливості контролювати водія та/або перевізника на всьому маршруті перевезення товару. Товар, який перевозився не є товаром, який відповідно до вимог чинного законодавства підлягає обов`язковому супроводженню охоронцями. Окрім того, зазначила, що завантаження товару фактично мало місце в Дніпропетровській області, водночас перевищення вагових норм фактично зафіксовано в Одеській області, тобто автомобіль з моменту навантаження до моменту встановлення факту перевантаження проїхав понад 400 кілометрів.

Крім того, з боку відповідача відсутні належні пояснення щодо розрахунку відсотку перевищення маси нормативних параметрів застосовано максимально допустиму вагу саме 40 тон.

Учасники справи та їх представники у відкрите судове засідання не з`явились.

ОСОБА_1 та його представник про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про причину неявки не повідомили, заперечень щодо розгляду справи за їх відсутності не подавали.

Представник Державної служби України з безпеки на транспорті про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину неявки не повідомив, заперечень щодо розгляду справи у його відсутність не подавав.

Представник Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину неявки не повідомив, заперечень щодо розгляду справи у його відсутність та відзив не подавав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» про дату, час та місце судового засідання повідомлялось належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № ЗО (далі - Правила проїзду), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, зокрема, але не виключно (стаття 132-2 КУпАП).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (стаття 132-2 КУпАП).

Згідно частини першої статті 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Відповідно до частини четвертої статті 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 07.06.2024 Укртрансбезпекою здійснювалась рейдова перевірка, під час якої було зупинено вантажний автомобіль у складі спеціального вантажного сідлового тягача VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-самоскид GENERAL TRAILERS, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Під час перевірки за результатом зважування транспортного засобу виявлено перевищення встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху параметрів при перевезенні подільного вантажу, а саме: навантаження на одиночну вісь 13,85 т при допустимих 11,5 т (перевищення становить 20,43%), навантаження на строєну вісь становить 31,850 т при допустимих 24 т (перевищення становить 32,7%), загальна маса 53,30 т при допустимих 40 т (перевищення становить 33,25%).

Перевезення здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної № 25 від 06.06.2024 наданої під час перевірки водієм. Згідно відомостей зазначеної товарно-транспортної накладної маса вантажу складає 40 т., в той час як фактична маса за результатом зважування становить 53,30 т.

Таким чином, виявлено порушення, передбачене статтею 132-2 КУпАП, а саме: внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків.

Так, під час перевірки водієм було надано товарно-транспортну накладну № 25 від 06.06.2024, відповідно до якої вантажовідправником є ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» (код ЄДРПОУ 32478714). Жодних зауважень щодо особи вантажовідправника водієм під час перевірки надано не було, про що, зокрема, свідчать відомості акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.06.2024 АР № 047826.

08 липня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Відділ, Відповідач 2) в особі начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Романенка Володимира Васильовича винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення від 08.07.2024 № ПС 002955 (далі Постанова), якою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу 51000 гривень.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

-дата і місце складання;

-вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

-автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

-вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/ напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

-пункти завантаження і розвантаження.

Таким чином, саме вантажовідправник заповнює товарно-транспортну накладну та вносить до неї відомості про масу вантажу.

Суд звертає увагу, що на підтвердження доводів позивача про можливе перевезення інших товарно-матеріальних цінностей водієм, позивач не надає жодного доказу.

Зокрема, позивачем не надано документів, які підтверджували б, що зафіксований транспортний засіб був випущений ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» з масою транспортного засобу, зазначеною в товарно-транспортній накладній.

Також, до матеріалів позовної заяви не додано інформацію про зважування такого транспортного засобу з відображенням номерних знаків та дати і часу зважування, а також не надано документів, що підтверджують справність ваг, на яких виконувалось таке зважування.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника державної служби України з безпеки на транспорті що вказані доводи є безпідставними.

Суд також вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладається виключно на автомобільних перевізників оскільки в спірному випадку, КУпАП передбачено спеціальний суб`єкт відповідальності за порушення, передбачене статтею 132-2 КУпАП, яким виступає вантажовідправник.

Крім того, виходячи з аналізу норм пункту 22.5 Правил дорожнього руху, можна дійти висновку, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на осі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Одночасно законодавцем встановлено заборону можливості допуску транспортних засобів, що перевозять подільний вантаж для участі в дорожньому русі, якщо такі транспортні засоби мають перевищення зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху параметрів.

В контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.04.2019 у справі № 803/1540/16.

У спірному випадку навантаження зафіксовано перевищення навантаження на одиночну вісь, строєну вісь та перевищення загальної маси транспортного засобу.

В межах спірної справи матеріали складено саме у зв`язку з тим, що фактична загальна маса вантажу та маса вантажу, зазначена в товарно-транспортній накладній не співпадають, а саме фактична маса вантажу перевищує нормативно дозволене значення. Вид вантажу в спірному випадку жодним чином не впливає на масу транспортного засобу.

Суд при ухваленні рішення також звертає увагу, що відповідно до п. 8 розділу 2 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255 вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Справність вимірювального засобу підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ПМ058904923 від 28.11.2023 (чинне до 27.11.2024), яким встановлено, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA № приладу 383, №№ платформ 751, 752, відповідає вимогам ДСТУ ОІМLR134-1:2010.

Вказане свідоцтво про повірку містить всі необхідні метрологічні характеристики для такого типу обладнання, зокрема, в ньому зазначено про можливість зважування у русі.

Відповідно до чеку зважування діапазон заїзду був 1,4 км/ год-2,3 км/год, що є в межах, встановлених повіркою.

Крім того, вказане свідчить про те, що транспортний засіб на платформу заїжджав повільно, що не могло вплинути на зсув вантажу.

Позивачем не було надано жодного доказу на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2ст.77КАСУкраїни передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем - Державною службою України з безпеки на транспорті доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 5 - 9,72 - 77,90, 243-246, 250, 251, 255,286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 доДержавної службиУкраїни збезпеки натранспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України, за участі третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Тополева