Постанова

від 14.11.2024 по справі 521/14254/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 521/14254/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення

суду 1 інстанції: 19.09.2024 року;

Головуючий в 1 інстанції: Тополева Ю.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

За участю: секретаря Недашковської Я.О.

представника відповідача Ковальчук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України, Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 08.07.2024 року №ПС 002955;

закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки Державної служби України з безпеки на транспорті про внесення (зазначення) позивачем як вантажовідправником відомостей про масу вантажу до товарно-транспортної накладної, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри, і про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 132-2 КУпАП, не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами.

При цьому, позивач зазначає, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться. Наявність товарно-транспортної накладної не виключає обставини стосовно перевезення й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних у первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу. В контексті наведеного позивач зауважує на тому, що у спірних правовідносинах він не є належним суб`єктом правопорушення, оскільки не є автомобільним перевізником, на якого має бути покладена відповідальність у випадку порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Додає, що оспорювана постанова Державної служби України з безпеки на транспорті не містить всіх необхідних фактичних даних та відомостей стосовно транспортного засобу, у тому числі інформації про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір маси транспортного засобу та є істотним для визначення максимально допустимої ваги. Окрім наведеного результати зважування транспортного засобу не можуть бути визнані достовірними, оскільки не враховують як характеристики товару, що перевозився, та медотику зважування сипучого вантажу.

Враховуючи викладене, позивач наполягає на тому, що притягнення його до адміністративної відповідальності відбулось не об`єктивно, необґрунтовано та за відсутності належних і допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості адміністративного позову, адже результати зважування транспортного засобу показали, що позивач, як вантажовідправник товарно-матеріальних цінностей, не виконав свій обов`язок та не забезпечив у товарно-транспортній накладній фактичні (дійсні) дані про масу транспортного засобу та вантажу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково не враховано, що товарно-транспортна накладна не є документом первинного обліку, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей і використовується виключно для обліку вантажу в аспекті підтвердження такого факту. Залишення судом першої інстанції поза увагою тієї обставини, що позивач у спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником та позбавлений можливості здійснювати контроль за діями водія на маршруті перевезення, у тому числі стосовно дотримання ним правил перевезень вантажу у межах встановлених вагових норм, свідчить про необґрунтованість висновків суду про не підтвердження позивачем належними і допустимими доказами правильності заповнених даних у товарно-транспортній накладній про вагу товарно-матеріальних цінностей.

На переконання апелянта відповідач не виконав свій обов`язок, передбачений статтею 77 КАС України, та не довів правомірність свого рішення, не підтвердив наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 132-2 КУпАП, та правильність даних про перевищення вагових параметрів транспортного засобу, з урахуванням відповідного типу транспортного засобу.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна служба України з безпеки на транспорті посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 07.06.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України, на підставі направлення на рейдову перевірку від 30.05.2024 №000023, на автомобільній дорозі М-14 «Одеса-Мелітополь» 21км+434 проведено перевірку транспортного засобу VOLVO FH 4X2T, д.н.з. НОМЕР_1 , напівпричіп-самоскид GENERAL TRAILERS, д.н.з. НОМЕР_2 , за результатами якої складено акт №АР 047826.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону «Про автомобільний транспорт», пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, що виразилось у навантаженні на одиночну вісь 13,85 т при допустимих 11,5 т (перевищення становить 20,43%), навантаженні на строєну вісь становить 31,850 т при допустимих 24 т (перевищення становить 32,7%), загальній масі 53,30 т при допустимих 40 т (перевищення становить 33,25%).

Згідно матеріалів перевірки автомобільне перевезення здійснювалось водієм ОСОБА_2 (посвідчення водія НОМЕР_3 ).

Згідно товарно-транспортної накладної на вантаж від 06.06.2024 №25, наданої під час перевірки, автомобільним перевізником виступає ТОВ «ЛОГІСТИК ТЕКС-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 44850301), замовником ТОВ «В АГРО» (код ЄДРПОУ 41635617), вантажовідправником ТОВ «ПАФ ГАРАНТ» (код ЄДРПОУ 32478714), вантажоодержувачем ТОВ «Транс-Сервіс» (код ЄДРПОУ 21001601).

Також, згідно товарно-транспортної накладної від 06.06.2024 №25 перевезення здійснювалось наступного вантажу: пшениці, маса брутто становить 40 т.

Вагові дані транспортного засобу (двовісний автомобіль тягач з трьохвісним напівпричепом), зафіксовані в акті перевірки, підтверджуються Довідкою №0063323 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, актом №0072351 перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, талоном зважування транспортного засобу №219.

Відповідність зважувальної техніки Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, вимогам чинного законодавства відповідачем підтверджено Свідоцтвом №ПМ058904923 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строком дії до 27.11.2024 року.

08.07.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №ПС002955, якою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ» - ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 132-2 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 гривень.

Згідно вказаної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало внесення ним, як вантажовідправником, до товарно-транспортної накладної від 06.06.2024 №25 відомостей про масу вантажу, що не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством нормативно-вагові параметри понад 30%.

Відповідно до вимог Інструкції від 27.09.2021 №512, копію постанови надіслано позивачеві засобами поштового зв`язку 08.07.2024 року.

Не погоджуючись із винесеною постановою, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість адміністративного стягнення, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 2 статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-ХІІ передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси комбінованих транспортних засобів на автомобільних дорогах державного значення:

двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т;

трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т;

двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т;

трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т.

Згідно із пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Слід враховувати, що відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Відповідно до статті 132-2 КУпАП внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з обставин справи, підставою для винесення оспорюваної постанови про застосування до позивача адміністративного стягнення (штрафу) стало внесення (зазначення) ним як вантажовідправником відомостей про масу вантажу до товарно-транспортної накладної, що не відповідають фактичним даним габаритно-вагового контролю, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри.

Участь позивача в автомобільному перевезенні вантажу як вантажовідправника ним не заперечується та підтверджується зібраними під час рейдової перевірки матеріалами (товарно-транспортною накладною).

Разом з цим, не можуть бути визнані обґрунтованими доводи апелянта (позивача) про неможливість поширення на нього відповідальності за визначені у товарно-транспортній накладній даних про масу вантажу, оскільки такі спростовуються обов`язком вантажовідправника, передбаченим статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III. Висновок апеляційного суду пояснюється тим, що за вказаними нормами Закону при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає обов`язкові реквізити, у тому числі стосовно транспортного засобу (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметрів із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто.

Як свідчать обставини справи, у відповідній товарно-транспортній накладній, серед іншого, чітко визначено загальну вагу вантажу, однак відомості якої не відповідали фактичним даним (результатам зважування) та перевищували нормативно встановлені законодавством вагові параметри.

Не знаходять свого підтвердження і доводи апелянта (позивача) про високу імовірність здійснення водієм перевезення й іншого вантажу, що не належить позивачеві, оскільки, як свідчать матеріали перевірки, у тому числі дані про характеристики транспортного засобу та фото фіксації транспортного засобу, автомобільне перевезення організовано автомобілем-тягачем з одним напівпричепом. Також, під час перевірки контролюючому органу не було представлено товарно-супровідну документацію на товар, відправником якого не являється позивач.

Таким чином, результати зважування транспортного засобу показали перевищення допустимих вагових параметрів транспортного засобу та свідчили про недостовірність даних про вагу, зазначених вантажовідправником у товарно-транспортній накладній, зважування відбулось за допомогою вимірювальної техніки, що пройшла відповідну повірку, та під час визначення відповідних вагових параметрів враховано тип транспортного засобу.

Крім того, згідно Свідоцтва №ПМ058904923 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строком дії до 27.11.2024 року, за своїми особливостями Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь не призначений для зважування лише транспортних засобів, що перевозять рідкі продукти. Натомість, Прилад придатний до застосування для визначення маси транспортного засобу упродовж проїзду транспортного засобу через вантажоприймальний пристрій приладу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність і обґрунтованість свого рішення та погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову і скасування постанови суб`єкта владних повноважень.

Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 14.11.2024 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв