УХВАЛА
26 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 242/96/22
провадження № 61-12423ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Донецькоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2022 року Акціонерне товариство «Донецькоблгаз» (далі -
АТ «Донецькоблгаз») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просило стягнути з відповідача 123 287,24 грн заборгованості за спожитий природний газ, 14 631,52 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу та 2 270 грн судового збору.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 06 грудня
2023 року виправлено описку в ухвалі цього ж суду від 01 грудня 2023 року.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 06 грудня 2023 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору за подання апеляційної скарги. При цьому апеляційний суд вказав, що в даному випадку на позивача не поширюються положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 06 грудня 2023 року визнано неподаною та повернуто скаржнику, через неусунення недоліків апеляційної скарги (несплата судового збору). При цьому апеляційний суд звернув увагу, що клопотань про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору з інших підстав апелянт не подав, натомість подав заперечення, в яких виклав незгоду із ухвалою апеляційного суду.
09 вересня 2024 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду
від 08 квітня 2024 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції, повертаючи подану апеляційну скаргу, допустив порушення норм процесуального права, що має наслідком винесення незаконної ухвали. Зокрема апеляційний суд не врахував того, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій й відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанція. Звертає увагу, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передана справа № 567/79/23, для відступлення від попередніх висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки згідно з доданих до касаційної скарги документів, касаційна скарга ОСОБА_1 подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому оскарженого судового рішення і вказані обставини не спростовані на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення проданої апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до положень пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо недоліки не усунуто у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 у прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі
№ 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Дійсно, на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа
№ 567/79/23 для відступлення зокрема і від вищенаведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня
2024 року справа № 567/79/23 була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Повертаючи справу № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, зокрема, на таке:
«79. Згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
80. До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
81. Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
82. Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
83. Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості».
Таким чином наразі позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» залишається усталеною та незмінною.
Предметом спору у розглядуваній справі за позовом АТ «Донецькоблгаз» до ОСОБА_1 є стягнення заборгованості за спожитий природний газ та послуги з розподілу природного газу.
Встановивши, що заявником не обґрунтовано та не підтверджено, що розглядувана справа пов`язана із захистом порушених прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій, натомість ним у встановленим судом строк не виконані вимоги закону щодо сплати судового збору за подану апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги.
За загальним правилом повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до апеляційного суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення скарги.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при вирішенні питання про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року у цивільній справі № 242/96/22.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року у цивільній справі № 242/96/22.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121929059 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні