Постанова

від 25.09.2024 по справі 204/15568/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 204/15568/23

провадження № 61-9433св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Космачевської Т. В., Халаджи О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У листопаді 2023 року Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради (далі - КП «Жилсервіс-5») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року у задоволенні заяв друкованого засобу масової інформації газети «Багнет Нації», поданих до канцелярії суду 14 лютого 2024 року, 12 березня 2024 року про надання дозволу на проведення відеозйомки судового процесу відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що не володіє інформацією щодо резонансності цієї справи та наявності великого інтересу до неї у громадськості, на що посилалася газета «Багнет Нації» у своїй заяві.

Не спостерігається контролю за судовим процесом з боку громадськості і під час проведення судового розгляду, за умови, що судове слухання проводиться у відкритому судовому засіданні. Також в судовому засіданні відповідачем, який підтримав подану заяву, не доведено наявності гармонізованого інтересу публічних і приватних осіб до цього провадження, як інформації, що є предметом суспільного інтересу.

Зважаючи на суть провадження, яке розглядається судом, суд відхилив доводи про суспільний резонанс та інтерес з боку громадськості до справи як безпідставні та вважав недоцільним здійснювати відеозйомку судового засідання у цій справі.

Крім того, відмова в задоволенні клопотання ніяким чином не порушує гласність судового засідання.

Відсутність дозволу на проведення відеозйомки судового процесу не позбавляє осіб, присутніх в залі судового засідання, вести стенограму, робити нотатки, крім того, сторони цивільного провадження не позбавлені можливості ознайомлення з журналом фіксації судових засідань та отримання його копії на електронному носії.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково.

Витребувано у КП «Жилсервіс-5» докази:

- розрахунок заборгованості із утримання будинку та прибудинкової території із зазначенням щомісячних платежів за кожний місяць за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований ОСОБА_1 , за період з 01 червня 2022 року до 31 липня 2023 року;

- інформацію стосовно переліку складових із надання послуг КП «Жилсервіс-5» з утримання будинку та прибудинкової території, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01 червня 2022 року до 31 липня 2023 року (зазначити найменування робіт, їх обсяг, вартість, надати документацію із вказаних робіт, договори/угоди, рахунки, акти виконаних робіт тощо).

Задовольняючи частково клопотання про витребування доказів, суд першої інстанції виходив із того, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року позов КП «Жилсервіс-5» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Жилсервіс-5» заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2022 року до 31 липня 2023 року в розмірі 9 060,13 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи містять належні, достовірні та допустимі докази наявності у відповідача заборгованості зі сплати наданих КП «Жилсервіс-5» послуг з утримання будинку та прибудинкової території, за період з 01 червня 2022 року до 31 липня 2023 року, які підлягають стягненню.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

У травні 2024 року ОСОБА_1 , не погодившись з рішеннями суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу на:

- ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року про відмову в задоволенні заяв друкованого засобу масової інформації газети «Багнет Нації» про надання дозволу на проведення відеозйомки судового процесу;

- ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року про витребування доказів;

- рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвал Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року повернуто скаржникові на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року, оскарження яких відповідно до статті 353 ЦПК України не передбачено окремо від рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У липні 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просив суд скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 року про повернення апеляційної скарги і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив його право, передбачене пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, відповідно до якої однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2024 року представник КП «Жилсервіс-5» - адвокат Дишлова А. О. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У липні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд із прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. The United Kingdom»), заява № 4451/70).

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

У справі, що переглядається в касаційному порядку, встановлено, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив, зокрема, скасувати ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року про відмову в задоволенні заяв друкованого засобу масової інформації газети «Багнет Нації» про надання дозволу на проведення відеозйомки судового процесу; ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року про витребування доказів та рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду неодноразово звертала увагу на те, що тлумачення та застосування положень статті 353 ЦПК України має відбуватися з урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку окремо або разом з рішенням суду (див: постанови Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 2-41/2006 (провадження № 61-12703сво21) та від 01 листопада 2021 року у справі № 520/14132/18 (провадження № 61-13531сво21)).

Отже, оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції, які не входять до переліку ухвал, визначених статтею 353 ЦПК України, є можливим лише за умови одночасного оскарження такої ухвали з рішенням суду, яким вирішено спір по суті, або шляхом включення заперечень на вказану ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду.

У справі, яка переглядається, апеляційний суд, встановивши, що ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяв щодо надання дозволу на проведення відеозйомки судового процесу та про витребування доказів не входять до вичерпного переліку ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, зробив висновок про відсутність правових підстав для відкриття апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку окремо або разом із рішенням суду. У цій справі в апеляційному порядку ОСОБА_1 в одній апеляційній скарзі оскаржував три судові рішення суду першої інстанції: ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року про відмову в задоволенні заяв друкованого засобу масової інформації газети «Багнет Нації» про надання дозволу на проведення відеозйомки судового процесу, ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року про витребування доказів та рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року. Тобто заявник разом із рішенням суду, включивши до апеляційної скарги відповідні заперечення, оскаржував й ухвали суду першої інстанції, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду по суті.

Таким чином, апеляційне оскарження вказаних ухвал можливе разом з рішенням суду.

Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 листопада 2023 року у справі № 643/6253/14-ц (провадження № 61-11687св22), від 05 липня 2023 року у справі № 761/31423/19 (провадження № 61-2510св23), від 07 вересня 2022 року у справі № 643/20361/20 (провадження № 61-2888св22), від 16 лютого 2022 року у справі № 295/13441/19 (провадження № 61-1921св21), від 22 травня 2024 року у справі № 758/14207/21 (провадження № 61-18048св23).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд уважає, що оскаржувана ухвала Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 року про повернення заявникові апеляційної скарги в частині оскарження ухвал суду не може вважатися законною й обґрунтованою, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець