Ухвала

від 27.12.2024 по справі 204/15568/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6509/24 Справа № 204/15568/23 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

УХВАЛА

27 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Ткаченко І.Ю.

суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.

розглянувши питанняпро самовідвід колегіїсуддів ускладі:головуючого Ткаченко І.Ю.,суддів:Пищиди М.М.,Свистунової О.В.у справі№204/15568/23за позовомКомунального підприємстваЖилсервіс-5Дніпровської міськоїради до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза наданіпослуги зуправління багатоквартирнимибудинками,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського апеляційного суду перебуває цивільна справа за позовом КП Жилсервіс-5 ДМР до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирними будинками.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяв друкованого засобу масової інформації газети Багнет Нації про надання дозволу на проведення відеозйомки судового процесу (т-1 а.с. 224).

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 березня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково (т-1 а.с. 225-226).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року позовні вимоги Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирними будинками задоволені.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , 16 травня 2024 року, подав апеляційну скаргу.

За наслідками автоматизованого розподілу справ від 16 травня 2023 року колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді Максюти Ж.І., суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В., розподілена цивільна справа № 204/15568/23.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2024 року витребувано із Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирними будинками.

28 травня 2024 року на адресу Дніпровського апеляційного суду надійшла вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 року апеляційну скаргу в частині оскарження ухвал Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року повернуто скаржникові.

Постановою Верховного Суду від 25 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження за ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року про відмову у задоволенні заяв друкованого засобу масової інформації газети Багнет Нації про надання дозволу на проведення відеозйомки судового процесу; на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024 року про витребування доказів по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирними будинками та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2024 року вищевказана колегія суддів заявила самовідвід у справі.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу справ від 22 листопада 2024 року колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді Ткаченко І.Ю. та суддів Свистунової О.В. та Пищиди М.М., розподілена цивільна справа №204/15568/23 (провадження 22-ц/803/6509/24).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

23 грудня 2024 року ОСОБА_1 надав до суду заяву про відвід колегії суддів.

В обґрунтування заявленого відводу посилається на те, що колегія суддів безпідставно та необґрунтовано проігнорувала ряд заяв та клопотань, які були ним подані. Вказував, що своїми діями колегія суддів порушила основні засади цивільного судочинства, а відтак дані обставини викликають в нього сумнів в неупередженості чи об`єктивності колегії суддів.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2024 року відвід колегії суддів, заявлений ОСОБА_1 визнано необґрунтованим, справу передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 грудня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів відмовлено.

Дослідивши апеляційну скаргу та матеріали справи, суд, для забезпечення достатніх гарантій того, щоб виключити будь-який сумнів безсторонності або необ`єктивності, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, колегія суддів вважає за необхідне заявити самовідвід.

Відповідно до частин 1,2 ст.40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із частиною 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з, зокрема, об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (іншими словами чи не викликала поведінка судді об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача) («Fey проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року, Series A №255, пп. 28 та 30, «Wettstein проти Швейцарії», №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Самовідвід у даній справі заявляється з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо можливості необ`єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення.

Беручи до уваги упереджене ставлення сторони по справі до колегії суддів, яке безпідставно сформувалось під час розгляду даної справи, з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо можливості необ`єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення, щоб виключити будь-який сумнів безсторонності або необ`єктивності, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду при розгляді даної справи, колегія суддів Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Ткаченко І.Ю., суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В. вважає за необхідне заявити собі самовідвід.

Керуючись ст.ст. 33, 36-41 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Самовідвід колегії суддіву складі:головуючого Ткаченко І.Ю.,суддів:Пищиди М.М.,Свистунової О.В.у справі№204/15568/23(апеляційнепровадження №22-ц/803/6509/24)за позовомКомунального підприємстваЖилсервіс-5Дніпровської міськоїради до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза наданіпослуги зуправління багатоквартирнимибудинками задовольнити.

Справу передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених статтею 33 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: