Рішення

від 16.09.2024 по справі 160/538/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 рокуСправа №160/538/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс Дніпро» про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

06 січня 2023 р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс Дніпро" з вимогами:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс Дніпро" (ЄДРПОУ 39803003) до бюджету у розмірі 22 813 299,58 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків (з урахуванням збільшення позовних вимог від 07.02.2023).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває ТОВ "Адоніс Дніпро", яке має податковий борг у сумі 22 813 299,58 грн., з яких: 5 706,72 грн. заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, 22 649 826,43 грн. - заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств, 79 230,90 грн. - заборгованості по податку на додану вартість та 78 535,53 грн. - по адміністративним штрафам. Податковий борг виник внаслідок несплати нарахованих контролюючим органом зобов`язань згідно із податковими повідомленнями-рішеннями від 30.05.2018 № 0012801406, від 12.09.2019 № 0000381406, від 12.09.2019 № 0000391406, від 12.09.2019 № 0000401402, від 12.09.2019 № 0000431402, від 23.01.2018 № 0000264618 та пені у сумі 7 484 220,23 грн., нарахованої в порядку статті 129 Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що інформація про оскарження податкових повідомлень-рішень відсутня. З урахуванням вимог статей 56, 57 Податкового кодексу України у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нараховані контролюючим органом зобов`язання набули статусу податкового боргу. У відповідності до статті 59 Податкового кодексу України у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу була сформована податкова вимога від 16.03.2018 № 33914-17/17, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та вручена 04.05.2018.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково. Стягнено податковий борг з ТОВ "Адоніс Дніпро" (код ЄДРПОУ 39803003, місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48-А) до бюджету у сумі 15 245 007,10 грн (п`ятнадцять мільйонів двісті сорок п`ять тисяч сім гривень 10 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27.06.2024 р. касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 160/538/23 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України в частині стягнення податкового боргу до бюджету з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс Дніпро" у розмірі 7 484 220,23 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 160/538/23 залишено без змін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/538/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

У встановлений строк відповідачем відзиву на позов надано не було.

У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

ТОВ "Адоніс Дніпро" зареєстроване 26.05.2015, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 39803003; з 27.10.2021 місцезнаходження юридичної особи: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Слобожанське, вулиця Василя Сухомлинського, будинок 48А. Згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності ТОВ "Адоніс Дніпро" за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 25.10.2021 (Дніпровська ДПІ (Дніпровський район м. Дніпра)).

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області нараховано пеню (у розмірі 7 484 220,23 грн.) на податковий борг ТОВ "Адоніс Дніпро" минулих періодів, а саме - по податковому повідомленню-рішенню форми "Р" від 12.09.2019 № 0000401402.

Відповідачу була виставлена податкова вимога форми "Ю" № 33914-14/17 від 16.03.2018 на суму 78 535,53 грн, яка надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку та вручена 04.05.2018 згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5200505219217.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України; тут і далі на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 Податкового кодексу України).

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов`язань.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20 та інших.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було надіслано відзиву ні на позовну заяву, ні на апеляційну, також, відсутні в матеріалах і докази оскарження ТОВ "Адоніс Дніпро" правомірності нарахування пені і в окремому судовому процесі, чи пред`явлення зустрічного позову в межах цієї справи.

З 01.01.2021 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

Відповідно до цього Закону до статті 129 Податкового кодексу України включено пункт 129.9.

Відповідно до положень підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Тобто, з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Тобто, положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України щодо не нарахування пені чи анулювання нарахованої пені у разі проведення такого нарахування поза межами 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню, розповсюджується виключно на правовідносини, які виникли з 01.01.2021.

Положення Податкового кодексу України, у тому числі статті 129, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків.

Такі норми, зокрема пункти 129.1 та 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, визначають лише початок нарахування пені (день, від якого слід проводити нарахування) та закінчення нарахування пені (останній день нарахування).

Відтак, на переконання суду, право на нарахування пені у контролюючого органу виникає також з моменту (дня) початку строку, визначеного Податковим кодексом України, для нарахування пені у відповідному випадку.

Тобто, початок нарахування пені збігається в часі з правом (обов`язком) контролюючого органу здійснити таке нарахування пені.

Отже, враховуючи, що положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України розповсюджується на правовідносини які виникли з 01.01.2021, то відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право по нарахуванню якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021 та нарахування такої пені контролюючим органом проведено поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права.

Слід також зазначити, що питання анулювання пені не є предметом спору у цій справі. Крім того слід враховувати, що підпункт 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України передбачає анулювання пені за певних умов та при дотриманні певної процедури, дотримання чи не дотримання яких має бути перевірено судами у разі спірності правовідносин саме щодо анулювання пені, а не в межах спору щодо стягнення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що право на нарахування пені виникло у контролюючого органу ще в 2016 році, тобто задовго до 01.01.2021.

Слід також зазначити, що дата звернення до суду з цим позовом (09.01.2023, тобто вже після набрання чинності та дії підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України) не є визначальним для застосовності підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України у спірних правовідносинах.

Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12. Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами за результатами перевірки) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, обов`язок сплати пені пов`язаний з обов`язком погашення податкового боргу.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.06.2024 р. у справі №160/538/23.

В межах спірних відносин судами першої та апеляційної інстанцій, рішення яких в цій частині залишено без змін судом касаційної інстанції, було задоволено позовні вимоги у стягненні податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню форми "Р" від 12.09.2019 № 0000401402 (сума нарахованої пені у розмірі 7 484 220,23 грн. здійснена контролюючим органом на податковий борг ТОВ "Адоніс Дніпро" минулих періодів, а саме по вказаному податковому повідомленню-рішенню).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу до бюджету з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс Дніпро" у розмірі 7 484 220,23 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс Дніпро» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс Дніпро» до бюджету у розмірі 7 484 220,23 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук