Постанова

від 26.09.2024 по справі 296/4785/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/4785/24 Головуючий у 1-й інст. Маслак В. П.

Категорія 84 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 296/4785/24 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного осередку «Полісся» Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» про визнання недійсним рішення

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2024 року, постановлену під головуванням судді Маслак В.П. у м. Житомирі

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Житомирського обласного осередку «Полісся» Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» та просила визнати недійсним рішення правління Житомирського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України», яке оформлено протоколом № 12 від 02.10,2020 та поновити ОСОБА_1 в членах цієї громадської організації.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2024 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, а тому просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала порушує її право на доступ до правосуддя. Вказує, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних вимог та інших заяв чи скарг, що відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

Інші учасники справи до апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст. 372 ЦПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції вказав, що спір щодо примусового виключення члена КСУ не може бути предметом розгляду в судовому порядку, оскільки стосується питань внутрішньостатутної діяльності громадської організації, статутом якої визначено можливість оскарження такого рішення до органів КСУ.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначається Законом України «Про громадські об`єднання» (Закон № 4572-VI), який набрав чинності з 01 січня 2013 року і спрямований на приведення аспектів створення і діяльності громадських організацій до вимог європейських стандартів.

Втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб у діяльність громадських об`єднань, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Об`єднання громадян діє на основі закону, статуту, положення. Тобто, визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об`єднань громадян не допускається.

З урахуванням особливостей створення, діяльності та припинення громадського об`єднання (організації) при вирішенні питання про юрисдикцію суду у спорах за участю громадського об`єднання (організації) необхідно враховувати, що у статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання» (Закон № 4572-VI) передбачено, що громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому.

Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Прозорість, відкритість передбачає право всіх членів (учасників) громадського об`єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об`єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов`язок громадського об`єднання забезпечувати такий доступ.

У статті 21 Закону України «Про громадські об`єднання» перелічені права громадського об`єднання. Також окремо зазначені права громадського об`єднання зі статусом юридичної особи, зокрема: право бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об`єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об`єднанням включаються до ЄДР.

З урахуванням вимог зазначеного Закону можна дійти висновку, що юрисдикція суду не поширюється на правовідносини щодо створення громадського об`єднання чи громадської організації, визначення напряму її діяльності, здійснення управління діяльністю (окрім звільнення керівника),порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації (громадському об`єднанні), участі у роботі громадської організації; делегування своїх представників на загальні збори громадської організації, у керівні органи, участі у розробці рішень та їх реалізації, можливості вносити пропозиції, рекомендації та проекти документів на розгляд органів громадської організації; користування послугами громадської організації, а також усіма видами методичної, консультативної та іншої допомоги, яку може надати громадська організація, на умовах, затверджених правлінням; обговорення питання роботи громадської організації та виборних органів, внесення пропозиції про вдосконалення їх діяльності; вимоги розгляду на засіданнях правління будь-яких питань, що стосуються діяльності громадської організації; отримання інформацію про роботу органів громадської організації, участі у заходах, які проводяться громадською організацією або організовані за її участю; користування підтримкою громадської організації для вдосконалення, розширення та підвищення ефективності своєї роботи, вільно обговорювати питання роботи громадської організації та виборних органів, внесення пропозиції про вдосконалення їх діяльності; установлення і розвитку через громадську організацію двосторонніх та багатосторонніх зв`язків з іншими членами громадської організації; отримання інформаційних, методичних та інших матеріалів, практичної допомоги у створенні професійних творчих центрів, майстерень, лабораторій та інше.

Внутрішньо статутною діяльністю громадського об`єднання (громадської організації) є питання її створення, визначення напряму діяльності, реалізація прав її членів на участь у такій діяльності у правовідносинах, що не є за своїм змістом цивільно-правовими та не впливають на повноваження громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, які урегульовані нормами цивільного, господарського чи трудового права та стосуються цивільних прав та інтересів третіх осіб.

Тому набуття та втрата членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень у внутрішній статутній діяльності.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові

від 12 січня 2021 року № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20).

Статут громадського об`єднання це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов`язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об`єднання.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що пунктом 5.9. статуту Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" визначено право члена Кінологічної служби України (КСУ) на оскарження рішення про примусове його виключення із членів КСУ до Президії КСУ після попереднього розгляду Конфліктно-правовою комісією та такі положення статуту місцевого осередку Кінологічної служби України не суперечать положення п. 5.15 статуту Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» щодо можливості оскарження рішень будь-якого статутного органу місцевого осередку КСУ.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2019 року у справі

№ 757/11542/17-ц викладено правовий висновок такого змісту: «Оскільки Статутом громадської спілки «Федерація футболу України» передбачений порядок оскарження внутрішніх спорів між Федерацією футболу України і її членами та органи, які здійснюють футбольне правосуддя, а тому позов про визнання протиправними та скасування рішення громадської спілки «Федерація футболу України» не може бути розглянутий у судовому порядку будь-якої юрисдикції».

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 826/4734/16, Верховним судом у постанові від 08 квітня 2021 року у справі № 757/11487/17-ц.

Таким чином, спір щодо визнання недійсним рішення Житомирського обласного осередку "Полісся" Всеукраїнської громадської організації "Кінологічна спілка України" не може бути предметом розгляду в судовому порядку, оскільки стосується питань внутрішньостатутної діяльності громадської організації, статутом якої визначено можливість оскарження такого рішення до органів КСУ.

Втручання держави у діяльність найвищого органу управління громадської спілки шляхом здійснення судового контролю за прийнятими рішеннями - суперечить принципу самоврядності громадських організацій, закріпленому у статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання».

З урахуванням вимог цього Закону можна зробити висновок, що юрисдикція суду не поширюється на правовідносини, зокрема, щодо порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації (громадському об`єднанні). Тому набуття та втрата членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень у внутрішній статутній діяльності.

Встановивши, що заявлені позивачем вимоги стосуютьсявнутрішньостатутної діяльностіЖитомирського обласного осередку «Полісся» Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України», який реалізував свої повноваження у відносинах щодо втрати членства у ній, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та у зв`язку з цим відмовив у відкритті провадження.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої інстанції щодо підстав відмови у відкритті провадження у справі та за своїм змістом зводяться до доведення необхідності встановити право ОСОБА_1 на поновлення її членства уЖитомирському обласному осередку «Полісся» Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» із застосуванням судового захисту в порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 29 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.09.2024.

Головуючий Судді: