Рішення

від 23.09.2024 по справі 380/6241/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 рокусправа № 380/6241/22

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді за участю:Морської Галини Михайлівни

секретаря судового засідання представника відповідачаНаум`як Х.О. Гій А.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення заробітної плати, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить :

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 16.06.2016 по 16.01.2020;

- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (м. Львів, пл. Ген. Григоренка,3, ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заробітну плату за період з 16.06.2016 по 16.01.2020.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 в цій справі, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022, закрито провадження в справі в частині стягнення з ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача заробітної плати за період з 16.06.2016 по 24.01.2017 та з 06.02.2019 по 16.01.2020.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2017 по 05.02.2019 у розмірі 40658 (сорок тисяч шістсот п`ятдесят вісім) гривень 67 копійок з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмолено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022року, а справу №380/6241/22 направлено на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею визначено суддю Морську Г.М.

Ухвалою від 12.07.2024 справу прийнято до провадження та призначене судове засідання на 06.08.2024.

Ухвалою від 06.08.2024 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладений до 23.09.2024.

Позивач просив суд розглянути справу без його участі.

У судовому засіданні 23.09.2024 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №813/77/16 визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2015 № 826о/с про звільнення ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділення Галицького районного відділу ЛМУ ГУМВС, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України з 06.11.2015. Поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого слідчого відділення Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 07.11.2015. Стягнуто з Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 15.06.2016. Постанову в частині поновлення в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 та стягнення на його користь середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 1152,27 грн звернуто до негайного виконання.

Наказом ГУ МВС України у Львівській області №1254 о/с від 17.01.2020 позивача поновлено на посаді слідчого слідчого відділення Галицького районного відділу ГУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015.

Позивач вважає, що за період проходження служби на посаді слідчого відділення Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, а саме з 16.06.2016 по 16.01.2020 йому протиправно не виплачувалась заробітна плата. Вважає, що він з 07.11.2015 перебував у вимушеному прогулі, а тому, за винятком виплати у розмірі 8340,24 грн за період з 07.11.2015 по 15.06.2016, має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за період з 16.06.2016 по 16.01.2020.

Від відповідача 28.06.2022 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує повністю з підстав того, що з моменту звільнення ОСОБА_1 до дня його поновлення на посаді (з 06.11.2015 по 15.06.2016) вимушений прогул позивача становив 152 робочих дні. Згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №813/77/16 з Галицького РВ ГУМВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток в сумі 8340,24 грн. (54,87 грн. х 152 робочих дні). Крім того, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 по справі №380/2355/20 зобов`язано ГУ МВС України у Львівській області виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення у справі №813/77/16 про поновлення на роботі за період з 06.02.2019 по 16.01.2020 в розмірі 27 251 грн. 68 коп., без врахування податків та зборів. В частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі з 15.06.2016 в задоволенні позову відмовлено.

Відтак відповідач вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 щодо стягнення заробітної плати за час з 16.06.2016 по 16.01.2020 є безпідставною та не підлягає до задоволення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 в цій справі, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022, закрито провадження в справі в частині стягнення з ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача заробітної плати за період з 16.06.2016 по 24.01.2017 та з 06.02.2019 по 16.01.2020.

Отже, спірним є стягнення з ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача заробітної плати за період з 25.01.2017 по 05.02.2019.

Із урахуванням позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 27.06.2024, позивач надав суду додаткові пояснення, у яких зазначив: «… Відповідно до довідки про доходи наданої Головним управлінням національної поліції у Львівській області від 08.12.2020 року, ОСОБА_1 заробітної плати за липень та серпень не отримував. За таких обставин заробітна плата повинна обчислюватися у розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до Порядку №100. Аналогічне обчислення заробітної плати було застосовано Львівським окружним судом у Постанові від 09.08.2021 року у справі №380/3419/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області; Головного управління Національної поліції у Львівській області.»

Просив суд задовольнити позов.

Відповідач також надіслав додаткові пояснення, де зазначив: «… посилання на необхідність врахування при визначенні розміру середнього заробітку величини мінімальної заробітної плати, як це враховано судом у справах №380/3419/20 та №380/1381/21 є недоцільним, оскільки у цих справах вирішувалось питання щодо стягнення середнього заробітку позивача після повторного його звільнення з займаної посади в березні 2020 року. При цьому, в період з часу фактичного поновлення позивача на посаді в січні 2020 року і до дати звільнення в березні цього ж року, ОСОБА_1 не працював. Що стосується врахування довідки про грошове забезпечення, яка міститься у справі №380/2355/20 зазначаємо наступне. Спірні правовідносини у даній справі виникли внаслідок затримки у виконанні постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016, що є відмінним від стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Повідомляємо, що наказом ГУМВС України у Львівській області від 22.11.2022 № 3424 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №380/3241/22, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду віл 02.11.2022 у справі №380/6241/22 нараховано та виплачено на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2017 по 05.02.2019 включно у розмірі 40 658, 67 грн, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Додатково, виконання рішення підтверджується платіжним дорученням № 87 від 23 грудня 2022 року та платіжним дорученням № 86 від 23 грудня 2022 року про сплату податків, зборів та обов`язкових платежів. Відтак, не має підстав для врахування довідок про грошове забезпечення, що містяться у інших судових справах чи його посадового окладу. Середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.01.2017 по 05.02.2019 року був обрахований правомірно і виплачений ГУМВС України у Львівській області на виконання рішення суду у справі №380/6241/22.».

Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 приходив службу в органах внутрішніх справ України, остання займана посада слідчий слідчого відділення Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Наказом ГУ МВС України у Львівській області від 12.06.2015 №1712 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, а наказом від 25.06.2015 №445 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за підпунктом «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 у справі № 813/3615/15 визнано протиправними і скасовано накази ГУ МВС України у Львівській області від 12.06.2015 №1712 у частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та від 25.06.2015 №445о/с у частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ; поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з 25.06.2015; стягнуто з ГУ МВС України у Львівській області на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 у справі №813/3615/15 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 в частині стягнення з ГУ МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу і прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено в позові у цій частині. У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

06.11.2015 ГУ МВС України у Львівській області прийнято наказ №789 о/с, яким позивача поновлено в органах внутрішніх справ.

Іншим наказом ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2015 №826 о/с позивача звільнено з посади слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області у запас за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) з 06.11.2015.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №813/77/16 позов ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2015 № 826 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з 06.11.2015; поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Галицького районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015; стягнуто з Галицького районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 8 340 грн 24 коп.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 у справі №813/77/16 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №813/77/16 скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 та залишено в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016.

Наказом відповідача від 17.01.2020 №1254 о/с позивача поновлено в органах внутрішніх справ на посаді слідчого СВ Галицького районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України з 07.11.2015.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №380/2355/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022, визнано протиправною бездіяльність ГУ МВС України у Львівській області щодо затримки у виконанні постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі №813/77/16 (постанови Верховного Суду від 06.02.2019) про поновлення на роботі за період з 06.02.2019 по 16.01.2020; стягнуто з ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 06.02.2019 по 16.01.2020 в розмірі 27 251 грн 68 коп, без врахування податків та зборів. У задоволенні позовної вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 16.06.2016 по 05.02.2019 відмовлено.

З урахуванням наведених обставин, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 в цій справі, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022, закрито провадження в справі в частині стягнення з ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача заробітної плати за період з 16.06.2016 по 24.01.2017 та з 06.02.2019 по 16.01.2020.

Отже, спірним є стягнення з ГУ МВС України у Львівській області на користь позивача заробітної плати за період з 25.01.2017 по 05.02.2019.

Здійснюючи касаційний перегляд рішення суду першої та апеляційної інстанції у даній справі, Верховний Суд зазначив:

«… 61. Судами не було встановлено чи повинно обчислення розміру середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2017 по 05.02.2019 здійснюватися відповідно до пункту 4 Порядку № 100, про застосування якого позивач просив у позовній заяві, шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

62. Фактично суди попередніх інстанцій в цій справі обмежилися посиланням на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 у справі № 813/77/16, яка не має преюдиціного значення для вирішення цієї адміністративної справи.

63. Наведене дає підстави стверджувати про невжиття належних заходів щодо офіційного з`ясування обставин справи.

64. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, а тому з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції (які не дають права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність їх висновків щодо остаточного розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2017 по 05.02.2019.

65. З огляду на те, що у цій справі не встановлено усіх фактичних обставин справи, а тому стверджувати про застосовність до спірних правовідносин наведеної позивачем правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 465/3017/19, наразі є передчасним. ….

… 69. Ураховуючи той факт, що судом першої інстанції не було встановлено обставин, що мають значення для вирішення справи в частині розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2017 по 05.02.2019, а судом апеляційної інстанції не усунуто цих порушень процесуального права, водночас їхнє невстановлення впливає на правильність вирішення спору в цій частині, оскаржувані в цьому касаційному провадженні судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

70. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

71.Під час нового розгляду справи у цій частині суду першої інстанції необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини, з урахуванням викладених у цій постанові висновків, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України та приписів Порядку №100….».

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відтак суд розглядає дану справу із урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.06.2024.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Обчислення середньої заробітної плати працівника за час вимушеного прогулу здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 100, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Суд ухвалою від 06.08.2024 зобов`язав відповідача Головне управління МВС України у Львівській області у строк до 15.09.2024 надати до суду довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за останні повністю відпрацьовані 2 місяці перед звільненням із зазначенням її складових та кількості відпрацьованих днів.

На виконання ухвали суду відповідач надав суду довідку від 27.08.2024 № 116, відповідно до якої позивач отримав грошове забезпечення за останні повністю відпрацьовані 2 місяці перед звільненням квітень 2015 3488,97 грн. та травень 2015 2706,48 грн., разом 6195,45 грн. Проте до даної суми включено 775 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення, яка не включається до розрахунку. Кількість календарних днів квітня та травня 61.

Відтак сума середньоденного заробітку позивача становить: (6195,45 775) = 5420,45 / 61 = 88,86 грн

Загальна кількість днів за період 25.01.2017 05.02.2019 = 741.

Відтак сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 25.01.2017 05.02.2019 становить: 741 х 88,86 = 65845,26 грн.

Разом із тим судом встановлено, що наказом ГУМВС України у Львівській області від 22.11.2022 № 3424 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/6241/22, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду віл 02.11.2022 у справі №380/6241/22 нараховано та виплачено на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2017 по 05.02.2019 включно у розмірі 40 659, 31 грн, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів, що підтверджується платіжним дорученням № 87 від 23 грудня 2022 року та платіжним дорученням № 86 від 23 грудня 2022 року про сплату податків, зборів та обов`язкових платежів.

Відтак сума, яку належить стягнути на користь позивача становить 65845,26 40659,31 = 25185,95 з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у даній категорії справ в силу п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак згідно з ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 25.01.2017 по 05.02.2019.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2017 по 05.02.2019 включно у розмірі 23185 (двадцять три тисячі сто вісімдесят п`ять) гривень 95 копійок з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 27 вересня 2024 року.

СуддяМорська Галина Михайлівна