Ухвала

від 03.12.2024 по справі 380/6241/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

03 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/6241/22 пров. № А/857/26953/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Довгої О. І.суддів -Глушка І. В. Запотічного І. І.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 380/6241/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року продовжено строк усунення недоліків апеляційної скарги за заявою скаржника.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 27 листопада 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя доповідач вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

На виконання ухвали суду від 30 жовтня 2024 року скаржник надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на відсутність належного фінансування.

Оцінюючи в сукупності наведені заявником обставини, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Зокрема, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на обмежене фінансування скаржника суд зазначає наступне.

Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною 2 статті 8 цього ж Закону визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначені скаржником доводи щодо підстав для відстрочення сплати судового збору не створюють умов для застосування наведених вище положень Закону України Про судовий збір .

Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").

З урахуванням наведеного суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в них коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставами для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати чи продовження (надання нового) строку, встановленого судом для усунення недоліку апеляційної скарги в частині надання документа про сплату такого.

Таким чином, станом на 01 жовтня 2024 року апелянтом не виконані усі вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

відмовити Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 380/6241/22 повернути скаржнику.

Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний