Ухвала

від 27.09.2024 по справі 243/8882/17

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/8882/17

Провадження № 1-кп/243/151/2024

УХВАЛА

Іменем України

27 вересня 2024 року Слов`янського міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області матеріали об`єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050510001620 від 13.06.2017 та № 12020050510001569 від 20.08.2020, за зміненим обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, працюючого трактористом в ТОВ «Славдорстрой», раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слов`янським міськрайонним судом Донецької області розглядається об`єднане кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050510001620 від 13.06.2017 та № 12020050510001569 від 20.08.2020,за зміненимобвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 162 КК України.

Згідно обвинувальногоакту зізміненим обвинуваченнямвід 20.08.2024, ОСОБА_4 обвинувачується, в тому числі, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, який було вчинено за наступних обставини.

10.06.2017, приблизно о 23-00 год, ОСОБА_4 знаходився на АДРЕСА_2 , де у нього виник протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_6 та постійним користувачем якого є ОСОБА_7 .

Реалізовуючи свій протиправний умисел, 10.06.2017, близько 23-00 год, ОСОБА_4 , діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, розуміючи протиправний характер своїх дій та те, що посягає на гарантовані громадянам Конституцією України право на недоторканість житла та іншого володіння особи, достовірно знаючи, що домоволодіння йому не належить та ніякого дозволу увійти до нього у ОСОБА_4 немає, переліз через паркан на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим незаконно проник до іншого володіння особи.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Враховуючи той факт, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, згідно ч. 2 ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, і з дати вчинення вказаного кримінального проступку станом на теперішній час минуло більше, ніж три роки, в судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання стосовно можливості звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в частині інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та закриття кримінального провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України. При цьому, суд роз`яснив обвинуваченому положення п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, згідно якогоособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні погодився на звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 162 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та на закриття кримінального провадження відносно нього в цій частині.

Захисник, адвокат ОСОБА_5 , підтримав свого підзахисного, вважав за необхідне звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 162 КК України у зв`язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження в цій частині закрити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в частині інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та проти закриття кримінального провадження в цій частині.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні не брала участь, спрямувала на адресу суду заяву з проханням розглядати кримінальне провадження без її участі, зазначивши, що підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі вона не бажає.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 285 КПК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як зазначено вище, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно роз`яснення, що містяться у п. 8постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно дочастини 4 статті 12 КК України, кримінальне правопорушення за ч. 1ст.162 КК Українивідноситься до кримінальних проступків, якийкарається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, скоєного 10.06.2017, отже, відповідно до п. 2 ч. 1ст. 49 КК України, на момент судового розгляду кримінального провадження минув строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 162 КК України.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україниу разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.

За правилами ч. 8ст. 284 КПК Українизакриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченоїпунктом 1 частини другоїцієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Правилами абзацу першого частини 3статті 288 КПК Українипередбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістомстатей 284-288 КПК Українипідставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положеньст. 63 Конституції Українитаст. 18 КПК Українижодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.

Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.

Отже, суд, з урахуванням викладеного вище, враховуючи згоду обвинуваченого ОСОБА_4 на звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 162 КК України з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 162 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з чим кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, підлягає закриттю у зв`язку зі спливом строків притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Судом також встановлено, що на підготовчій стадії судового провадження, до зміни прокурором обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_7 було подано до обвинуваченого цивільний позов, згідно якого потерпіла оцінила завдану їй внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 матеріальну шкоду та моральну шкоду в сумах 1050,00 грн та, відповідно, 3000,00 грн.

Проте, враховуючи зміну обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_4 , з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки, згідно заяви потерпілої, вона не бажає підтримувати обвинувачення в раніше пред`явленому обсязі, а кримінальне провадження в частині обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, підлягає закриттю, суд дійшов висновку, що поданий потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов до ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слід залишити без розгляду.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 162 КК України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 49, ч. 1 ст. 197-1 КК України, ст. 284КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 162 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050510001620 від 13.06.2017, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, - закрити у зв`язку зі спливом строків притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - залишити без розгляду.

Речові докази, а саме:

-надані потерпілою ОСОБА_7 два відеозаписи, що містяться на CD-R диску, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-відеокамеру вуличного типу марки LUX002TF з флешкартою пам`яті «Micro SD» ємкістю 32 Гб, які були передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 , - залишити у власниці.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвалу суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 27.09.2024 о 13-30 год.

Суддя ОСОБА_1