Вирок

від 27.09.2024 по справі 243/8882/17

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/8882/17

Провадження № 1-кп/243/151/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050510001569 від 20.08.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, працюючого трактористом в ТОВ «Славдорстрой», раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, за ч. 1 ст. 121 КК України.

19.08.2020, приблизно о 22-00 год, ОСОБА_5 знаходився на території подвір`я свого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та побачив, як його сусід ОСОБА_4 , що проживає у будинку АДРЕСА_2 , знаходячись біля паркану, який розташований між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , почав робити зауваження ОСОБА_5 з приводу того, що він гучно слухає музику. Зазначена поведінка ОСОБА_4 обурила ОСОБА_5 , внаслідок чого, в зазначений час, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, між ними виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_5 виник злочинний намір, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_5 направився у бік будинку, розташованого на території його домоволодіння, де взяв ручку-пістолет, що є саморобною гладкоствольною однозарядною вогнепальною стрілецькою зброєю, придатною для проведення пострілів. В цей час потерпілий ОСОБА_4 знаходився у зазначеному вище місці свого подвір`я за адресою: АДРЕСА_2 .

Далі, ОСОБА_5 , у зазначений час, знаходячись на території свого домоволодіння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, направив дуло ручки-пістолету в бік потерпілого та здійснив постріл в ОСОБА_4 , внаслідок чого останньому спричинено наступні тілесні ушкодження: вогнепальне, сліпе, дробове поранення передньої черевної стінки, проникаюче у черевну порожнину з пошкодженням тонкої кишки, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Після вказаних дій, ОСОБА_5 , з місця вчинення злочину зник.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, за ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_5 в один із днів 2017 року (встановити точну дату та час під час досудового розслідування не виявилося можливим), перебуваючи на території м. Слов`янська Донецької області у невстановленому під час досудового розслідування місці, знайшов ручку-пістолет, що є саморобною гладкоствольною однозарядною вогнепальною стрілецькою зброєю, тим самим незаконно придбав вогнепальну зброю.

Після цього незаконно знайдену вогнепальну зброю ОСОБА_5 переніс до місця свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим здійснив носіння вогнепальної зброї, та почав незаконно зберігати вогнепальну зброю, без передбаченого законом дозволу, за місцем свого мешкання за вказаною вище адресою до 20 серпня 2020 року.

20 серпня 2020 року, у період часу з 07-05 год. до 08-18год., за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено огляд місця події, під час якого на другому поверсі цегляної будівлі виявлено та вилучено ручку-пістолет, що є саморобною гладкоствольною однозарядною вогнепальною стрілецькою зброєю, придатною для проведення пострілів, яку ОСОБА_5 незаконно, в порушення вимог Положення «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 з наступними змінами, придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, не визнав, подані стороною обвинувачення цивільні позови не визнав та пояснив, що 18.08.2020 ОСОБА_4 заліз до подвір`я ОСОБА_7 . До всіх цих подій, до 18-19 серпня 2020 року бувало таке, що потерпілий кричав на ОСОБА_7 , щось від нього хотів, але ОСОБА_7 на це не звертав уваги. 19.08.2020, приблизно, о 22-00 год ОСОБА_7 перебував у себе вдома по АДРЕСА_1 . У потерпілого будинок АДРЕСА_2 . Ввечері 19.08.2020 ОСОБА_7 бачив Мандрику, але погано бачив, ОСОБА_8 перебував у себе на подвір`ї, а ОСОБА_7 у себе. Станом на 22-00 год 19.08.2020 на подвір`ї у ОСОБА_7 було темно, освітлення не було, а пізніше вже ввімкнули світло, коли вже все відбулося, коли сусіда ОСОБА_9 підстрелили. Свою провину за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_7 не визнає повністю. Обвинувачений не наносив в той день будь-яких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 , постріли з будь-якої зброї в бік Мандрики обвинувачений не здійснював. ОСОБА_7 не відомо, хто саме в той вечір підстрелив потерпілого. Обвинувачений заперечує, що у нього вдома знаходили ручку-пістолет, оскільки він добровільно таку ручку-пістолет видав. Вказаною ручкою-пістолетом міг користуватися хто завгодно. ОСОБА_7 також користувався цією ручкою-пістолетом. Зберігалась ця ручка-пістолет до 19.08.2020 на даху гаражу. Окрім ОСОБА_5 , інші також знали, що там зберігається ця ручка-пістолет, проте, ОСОБА_7 не відомо, хто ще міг знати, де вона зберігається. Обвинувачений не пам`ятає, де він взяв вказану ручку-пістолет. ОСОБА_7 заперечує, що він використовував ручку-пістолет ввечері 19.08.2020, він просто попередив ОСОБА_8 , стрільнувши в бік Мандрики, в напрямку, де той стояв. Потерпілий тоді стояв у себе на подвір`ї, між ними була відстань близько семи метрів. Пострілів було три. Після кожного пострілу потерпілий продовжував стояти на тому ж місті. Після третього пострілу ОСОБА_8 відвезли до лікарні. Саме 19.08.2020 ОСОБА_7 один раз вистрілив в бік Мандрики. Після пострілу Мандрика втік. ОСОБА_10 потерпілий не побіг, ОСОБА_7 не мав наміру стріляти далі. Постріл прийшовся в живіт потерпілого. Ручка-пістолет стріляє металевими кульками. Коли ОСОБА_8 кричав на ОСОБА_7 , ОСОБА_7 у його бік стріляв. У попередні рази, коли ОСОБА_7 стріляв у бік Мандрики, він в нього не влучав. ОСОБА_7 не підходив до ОСОБА_8 та не питав, як він, після пострілу. Після того, як ОСОБА_7 вистрілив у бік Мандрики, а той побіг, ОСОБА_7 пішов до себе додому, а ручку-пістолет поклав на місце, на дах гаражу. ОСОБА_7 не питав у лікарів швидкої, чи живий потерпілий, коли того везли до лікарні. Щербаку пізніше розповіли про стан здоров`я потерпілого, які у нього ушкодження. ОСОБА_7 не захотів відповідати, чи бажав він того вечора вбивати потерпілого ОСОБА_8 . Ручку-пістолет ОСОБА_7 придбав на металоломі, не пам`ятає, коли саме, приблизно, за рік до цих подій. Це був металолом, шматок труби. ОСОБА_7 дізнався, що вказаний предмет є вогнепальним, не одразу, а коли роздивлявся вказаний предмет. ОСОБА_7 не знає, що таке вогнепальна зброя, він не може пояснити, як він дізнався, що знайдений ним предмет є вогнепальною зброєю. До 19.08.2020 ОСОБА_7 стріляв із цього предмета, на Новий рік з нього стріляв у повітря, робив салют. В людей раніше, до 19.08.2020, ОСОБА_7 не стріляв. Коли 19.08.2020 відбувся конфлікт з потерпілим, було темно, не було нічого видно, ОСОБА_7 не дуже добре бачив, де стояв потерпілий, бачив лише його силует в темряві. Постріл, який здійснив ОСОБА_7 із вказаного предмету, він намагався здійснити по низу, в землю. ОСОБА_7 не хотів влучити в тулуб потерпілого Мандрики. ОСОБА_7 дізнався, що влучив в живіт ОСОБА_8 вже після свого затримання. Одразу після пострілу ОСОБА_7 не бачив, куди він влучив. Своїм пострілом, який він здійснив 19.08.2020, ОСОБА_7 не хотів завдати тілесні ушкодження ОСОБА_8 , він хотів його лише налякати, попередити. На думку ОСОБА_7 , із вказаного предмета, з якого він стріляв, неможливо вбити ні людину, ні тварину. 19.08.2020 ОСОБА_7 стріляв із вказаного предмета в бік Мандрики один раз, а за декілька днів до цього також стріляв. У ОСОБА_7 була можливість після одного пострілу, який він здійснив, перезарядити вказаний пристрій і знов вистрілити з нього. ОСОБА_7 не перезаряджав вказаний пристрій, щоб ще раз вистрілити, оскільки не бажав цього. Після затримання ОСОБА_7 , з ним проводились слідчі дії без участі адвоката. ОСОБА_7 пам`ятає, як у нього за місцем мешкання проводився обшук за його участю, коли він був пристебнутий кайданками до співробітника поліції. Обвинувачений пам`ятає, як йому роз`яснювалось слідчим, що він має право відмовитися давати покази в порядку ст. 63 Конституції України. Сказавши тоді, що він не бажає давати покази, ОСОБА_7 продовжив давати пояснення, оскільки співробітники поліції наполягали. До того, як ввімкнули відеозапис, з боку співробітників поліції будь-яких погроз в бік ОСОБА_7 не було. Вказаний предмет, з якого ОСОБА_7 стріляв 19.08.2020, він сам добровільно віддав співробітникам поліції, щоб вони його перевірили, оскільки співробітникам поліції було незрозуміло, що та зброя була заряджена. ОСОБА_7 не хотів стріляти в Мандрику вдруге. Перезаряджається вказаний пристрій, ручка-пістолет, хвилин тридцять. Щоб перезарядити, вказаний пристрій потрібно спочатку повністю розібрати, а потім повністю зібрати. Після того, як розібрали, туди потрібно покласти кульки, насипати пороху, а потім стріляти, це займає хвилин тридцять. За один заряд ця ручка-пістолет може здійснити лише один постріл, потім знов потрібно перезаряджати. В той момент, коли ОСОБА_7 здійснив постріл в бік Мандрики, той нічого не казав, а ОСОБА_7 після пострілу пішов додому. Порох ОСОБА_7 діставав із сірників. ОСОБА_7 для здійснення пострілів використовував будівельні патрони. Після здійснення пострілу ОСОБА_8 більше не ображав ОСОБА_7 , він більше не жбурляв у ОСОБА_11 . Метою здійснення пострілу ОСОБА_7 в бік Мандрики було відволікання потерпілого від висловлювання образ в бік обвинуваченого та жбурляння в нього будь-якими речами. Обвинувачений не хотів заподіяти потерпілому тілесні ушкодження або смерть своїм пострілом.

Однак, незважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , його вина в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12020050510001569 від 20.08.2020, 19.08.2020 о 22-34 год до ЧЧ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від диспетчера ДСНС про те, що на лінію 112 надійшов виклик, що сусід з будинку АДРЕСА_1 вистрелив з рушниці дріб`ю в живіт ОСОБА_4 ( НОМЕР_2 від 19.08.2020). Відомості за вказаним повідомленням були внесені до ЄРДР 20.08.2020 о 05:59 год.

Крім цього, 20.10.2020 до ЧЧ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області від слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області, лейтенанта поліції ОСОБА_12 , надійшов рапорт про те, що в ході розслідування матеріалів кримінального провадження № 12020010001569 від 20.08.2020 було проведено експертизу предмету, ззовні схожого на самопал. Згідно висновку експерта № 2-498 від 28.09.2020, було встановлено, що описаний вище предмет є саморобною, гладкоствольною, однозарядною, вогнепальною стрілецькою зброєю ручкою-пістолетом. (ЄО № 34816 від 20.10.2020). Відомості за вказаним повідомленням були внесені до ЄРДР 20.10.2020 о 10:12 год.

Згідно витягів з Інформаційного порталу Національної поліції України:

-19.08.2020 о 22-33 год на пульт № 33 АРМ оператора «102» надійшов дзвінок, згідно з яким диспетчер ДСНС повідомила, що на лінію 112 з н/т 066174 58 73 надійшов виклик, що за м/с сусід з будинку АДРЕСА_1 вистрелив з рушниці дріб`ю в живіт. Здійснено виклик ШМД;

-19.08.2020 о 22-24 год на пульт № 66 АРМ оператора «102» надійшов дзвінок, згідно з яким з хірургії надійшло повідомлення щодо потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , м АДРЕСА_3 , н/т НОМЕР_3 , який 19.08.2020 о 22-30 год отримав вогнепальне поранення за невідомих обставин. Діагноз: вогнепальне поранення черевної кишки. Госпіталізовано;

-19.08.2020 о 22-28 год на пульт № 42 АРМ оператора «102» надійшов дзвінок, згідно з яким отримано повідомлення від лікаря ШМД щодо потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вогнепальним (проникаючим) пораненням передньою черевної стінки. Подія трапилась 19.08.2020 о 22-20 год, після конфлікту із сусідом вистрелив із саморобної зброї.

Згідно з протоколом огляду місця події від 19.08.2020, який проводився в період часу з 23-30 год по 00-10 год, було оглянуто відкриту ділянку місцевості, розташовану біля буд. АДРЕСА_1 . На вказаній ділянці розташований одноповерховий цегляний будинок, територія якого з боку вулиці огороджена парканом синього кольору, вхід до прибудинкової території здійснюється через хвіртку. На території подвір`я вказаного домоволодіння встановлено, що навпроти житлового будинку, на відстані близько 5 метрів розташована огорожа із сітки рабиці, натягнутої поміж металевих труб. Вказана огорожа служить розподільною межею між будинком АДРЕСА_4 . При детальному огляді прилеглої території до огорожі будь-яких слідів, речей виявлено не було. Нічого не вилучалось. До протоколу додається фототаблиця оглянутої території. Вказаний огляд проводився з добровільної згоди власник житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_13 , про що останній надав відповідну заяву. Під час огляду застосовано службового собаку.

Згідно протоколу огляду місця події від 20.08.2020, який проводився в період часу з 07-05 год по 08-18 год, за участю ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , було оглянуто відкриту ділянку місцевості біля буд. АДРЕСА_1 . На вказаній ділянці місцевості перебуває чоловік, який назвав себе ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 . Крім нього, на вказаній ділянці місцевості перебуває гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який також мешкає за вказаною адресою. ОСОБА_13 надав добровільну згоду не проведення огляду належного йому домоволодіння. В ході огляду ОСОБА_5 провів всіх учасників слідчої дії до другого поверху цегляної будівлі, розташованої на території подвір`я домоволодіння АДРЕСА_1 , де вказав на стелю, а саме не металеву балку, та пояснив, що на ній знаходиться металевий пристрій, візуально схожий на «самопал», після чого в присутності понятих із зазначеного ОСОБА_5 місця було виявлено металевий пристрій, візуально схожий на «самопал». Під час огляду вказаного металевого пристрою, ОСОБА_5 пояснив, що «самопал» знаходиться у зарядженому стані, на що слідчим у присутності понятих з каналу ствола металевого пристрою, схожого на «самопал», було вилучено три металевих кульки та один предмет, візуально схожий на патрон. В ході огляду ОСОБА_5 пояснив, що в приміщенні ще є предмети, якими він заряджав вказаний металевий пристрій, після чого було виявлено п`ять предметів, візуально схожих на патрони, та дві металеві кульки. Виявлений в ході огляду металевий пристрій, візуально схожий на «самопал», було вилучено та поміщено до спецпакету № 7085631, опечатано. Виявлені в каналі ствола три металевих кульки та один патрон було вилучено та поміщено до спецпакету SUD 10610134, опечатано. Виявлені п`ять предметів, візуально схожі на патрони, та дві металеві кульки було вилучено та поміщено до спецпакету SUD 1061012, опечатано. Під час проведення вказаної слідчої дії, зокрема огляду місця події, проводилась відеофіксація за допомогою відеокамери «Panasonic Full HD HC-V260». Відеозапис, на якому зафіксовано проведену 20.08.2020 в період часу з 07-05 год по 08-18 год слідчу дію у виді огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , також був досліджений судом в судовому засіданні.

Згідно постанови слідчого від 20.08.2020, виявлені в ході проведення огляду місця події: металевий пристрій, візуально схожий на «самопал», який поміщено до спецпакету № 7085631; п`ять предметів, візуально схожих на патрони, дві металеві кульки, що поміщені до спецпакету SUD1061012; один предмет, ззовні схожий на патрон та металеві кульки у кількості трьох штук, поміщені до спецпакету SUD1061013, - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020050510001569 від 20.08.2020.

Згідно витягу з Інформаційного порталу Національної поліції України 25.08.2020 о 12:36 год на пульт № 23 АРМ оператора «102» надійшов дзвінок, згідно з яким повідомив лікар, що 19.08.2020 до них було доставлено з вогнепальним пораненням потерпілого ОСОБА_4 , про що раніше повідомлялося. Зараз знайдено залишки кулі. Потерпілий у лікарні.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 25.08.2020, який проводився в період часу з 13-08 год по 13-31 год у приміщенні ординаторської кімнати, яка знаходиться на 2му поверсі ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_5 , лікар-хірург ОСОБА_14 надала для огляду сторонній предмет, вилучений з передньої черевної стінки ОСОБА_4 під час операції 25.08.2020. Предмет має форму кулі, 5 мм в діаметрі, виготовлений з матеріалу, схожого на залізо, темно-сірого кольору. Вказаний сторонній предмет було оглянуто та вилучено, запаковано в експертний пакет № 1061041.

Згідно з постановою слідчого від 25.08.2020, вилучений під час огляду 25.08.2020 предмет, який має форму кулі, 5 мм в діаметрі, виготовлений з матеріалу, схожого на залізо, який було вилучено з передньої черевної стінки потерпілого ОСОБА_4 , поміщений до експертного пакету № 1061041, визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Постановою слідчого від 21.08.2020 було уточнено анкетні дані потерпілого по кримінальному провадженню ОСОБА_4 , уточнено прізвище потерпілого « ОСОБА_8 » замість помилково вказаного « ОСОБА_8 ».

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.08.2020, потерпілий ОСОБА_4 серед наданих для огляду світлин впізнав на фото № 2 особу ОСОБА_5 , який за допомогою вогнепальної зброї (самопалу) спричинив йому постріл в живіт.

Згідно з протоколом огляду місця події від 03.09.2020, який проводився в період часу з 16-00 год по 16-20 год за участю ОСОБА_4 , представника потерпілого, адвоката ОСОБА_15 , в каб. № 312 адміністративної будівлі Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області, по вул. Університетська, 30 м. Слов`янська, потерпілий ОСОБА_4 добровільно надав для огляду і вилучення свою футболку чорного кольору із сірими смужками та надписом на грудях. На футболці наявний один рваний отвір в районі черевної порожнини. Сліди забруднення відсутні. Футболка упакована в пакет червоного кольору, горловина якого зав`язана чорною ниткою та скріплена біркою. До протоколу додається фототаблиця із зображенням вилученої футболки ОСОБА_4 .

Згідно постанови слідчого від 03.09.2020, вилучена під час огляду зазначена вище футболка чорного кольору із сірими смужками, надписом на грудях та рваним отвором в області черевної порожнини, упакована в пакет червоного кольору, горловина якого зав`язана чорною ниткою та скріплена біркою, визнана речовим доказом по кримінальному провадженню.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 03.09.2020, який проводився в період часу з 17-53 год по 18-10 год за участю потерпілого ОСОБА_4 , останній розповів та показав, за яких обставин 19.08.2020 він отримав вогнепальне поранення. Так, згідно пояснень ОСОБА_4 19.08.2020, близько 22-00 год, вони із сусідом ОСОБА_16 добудували паркан та він почав збирати інструменти, закривши всі господарські приміщення, потім вирішив зібрати дитячі іграшки на задньому подвір`ї. В цей момент потерпілий почув, що його сусід ОСОБА_5 слухав музику та налаштовував wi-fi. Тоді потерпілий вимкнув налобний ліхтар, щоб не провокувати конфлікт. В цей момент з боку подвір`я ОСОБА_5 в бік ОСОБА_4 прилетів камінь. У відповідь ОСОБА_4 спитав у сусіда, навіщо той це зробив, але він не відповів. Тоді потерпілий вирішив жбурнути в сусіда три груші. ОСОБА_7 відскочив у бік та почав погрожувати ОСОБА_8 , сказав, що той з`їв його шашлик. Потерпілий відповів, що не робив того. Тоді ОСОБА_7 почав висказувати ОСОБА_8 претензії стосовно його родичів. Під час конфлікту потерпілий перебував на відстані близько 1 м від сітки, але ОСОБА_7 почав йому казати, що він знаходиться на території його домоволодіння. В цей момент, сівши на присядки, з кишені він дістав вогнепальний пристрій, який, як відомо ОСОБА_8 , виготовив батько ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , на заводі « ОСОБА_18 ». Потерпілий не зрозумів, як ОСОБА_7 здійснив постріл, лише встиг увернутися, щоб захистити себе. ОСОБА_19 зачепила живіт потерпілого. Далі потерпілий попросив викликати швидку та поліцію. Дружина потерпілого, ОСОБА_20 , надала чоловіку першу допомогу. В момент, коли швидка допомогу транспортувала ОСОБА_8 до лікарні, той почув, як хтось зупинив автівку та запитав, чи живий Мандрика. Потерпілий впізнав голос ОСОБА_5 . В момент пострілу потерпілий перебував в положенні стоячи, був одягнений в чорну футболку із сірими смужками, шорти та шльопанки.

До протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 від 03.09.2020 додано оптичний диск з відеофайлом, на якому зафіксовано проведення вказаної слідчої дії. Вказаний відеофайл також був досліджений судом в ході судового розгляду кримінального провадження.

Згідно протоколу слідчого експерименту, який проводився 20.08.2020 в період часу з 13-45 год по 14-30 год за участю свідка ОСОБА_20 , останні розповіла та показала обставини, за яких 19.08.2020 її чоловік ОСОБА_4 отримав вогнепальне поранення. Так, 19.08.2020, близько 22-00 год, свідок разом зі своїм чоловіком, потерпілим ОСОБА_4 , перебували на подвір`ї свого домоволодіння по АДРЕСА_2 . В цей час зі свого будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 гучно слухав музику. Далі чоловік свідка сказав, що він пішов до літнього душу. Приблизно, через 20 хвилин ОСОБА_20 почула гучну лайку муж сусідом ОСОБА_5 та її чоловіком. В цей час свідок перебувала у приміщенні будинку. Після цього вона одразу вийшла на подвір`я. Чоловіка ОСОБА_20 не бачила, оскільки він стояв за будинком. В цей момент свідок почула гучний постріл, а через декілька секунд вона побачила свого чоловіка, який вийшов з-за рогу будинку. Він йшов та тримався рукою за лівий бік живота. Після цього чоловік ОСОБА_20 пояснив, що ОСОБА_5 з вогнепальної зброї (самопалу) здійснив один постріл йому в живіт. Свідок показала всім учасникам слідчої дії, де вона перебувала, коли почула постріл, - вона перебувала біля сараю, а її чоловік перебував від неї, приблизно, в 5 метрах за рогом будинку, при цьому, свідок чоловіка не бачила, вона тільки чула його голос та голос ОСОБА_5 . Потім чоловік увійшов до будинку та впав в кухні, оскільки йому стало зле. Свідок надала чоловіку першу допомогу, викликала швидку. По приїзду швидка транспортувала ОСОБА_4 до лікарні. До протоколу додано фототаблицю, на якій зображено кадри з проведеного слідчого експерименту.

Ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21.08.2020 за клопотанням слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області визнано законним проникнення на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке було здійснено в порядку, передбаченому ст. ст. 233, 234, 237 КПК України, 20.08.2020 у період часу з 07-05 год по 08-18 год, надано дозвіл на проведення обшуку вказаного домоволодіння у зазначений час.

Ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21.08.2020 за клопотанням слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області накладено арешт на металевий пристрій, візуально схожий на «самопал», 5 предметів, схожих на патрони, два металевих шарики, один предмет, ззовні схожий на патрон, металеві шарики у кількості 3 шт, які належать ОСОБА_5 та які були вилучені в ході обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 .

Згідно висновку № 354, лікарем, судово-медичним експертом Слов`янського відділення СМЕ ОСОБА_21 на підставі постанови слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області від 19.10.2020 проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_4 , 1985 р.н. Експертиза розпочата 20.10.2020, завершена 28.10.2020. За підсумком експерт дійшов висновку про можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 при обставинах, на які останній вказав під час проведення слідчого експерименту. Характер тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_4 , свідчить про те, що вони утворились від дії снарядів (дробу), випущених з вогнепальної, можливо, гладкоствольної, стрілецької зброї.

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 20.08.2020, 20.08.2020 о 05-30 год біля буд. АДРЕСА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 . В ході затримання у ОСОБА_5 вилучено: куртку робочу ношену помаранчевого кольору із сірими вставками, штани робочі ношені помаранчевого кольору із сірими вставками, футболку ношену помаранчевого кольору, сланці гумові чорного кольору ношені. Вказані предмети одягу поміщені до спецпакету № INZ 4013850.

Ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21.08.2020 за клопотанням слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області накладено арешт на куртку робочу ношену помаранчевого кольору із сірими вставками, штани робочі ношені помаранчевого кольору із сірими вставками, футболку ношену помаранчевого кольору, сланці гумові чорного кольору ношені, які належать ОСОБА_5 та які були вилучені у останнього 20.08.2020 під час затримання.

Постановою слідчого від 20.08.2020 вказані вище вилучені під час затримання ОСОБА_5 куртку робочу ношену помаранчевого кольору із сірими вставками, штани робочі ношені помаранчевого кольору із сірими вставками, футболку ношену помаранчевого кольору, сланці гумові чорного кольору ношені, - визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

Ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21.08.2020 за клопотанням слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області застосовано відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави.

Згідно висновку № 307, лікарем, судово-медичним експертом Слов`янського відділення СМЕ ОСОБА_21 на підставі постанови слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області від 16.09.2020 проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_4 , 1985 р.н. Експертиза розпочата 16.09.2020, завершена 22.09.2020. За підсумком експерт дійшов висновку, що виявлене у ОСОБА_4 при судово-медичній експертизі вогнепальне, сліпе, дробове поранення передньої черевної стінки, проникаюче у черевну порожнину з пошкодженням тонкої кишки утворилось від дії снарядів (дробу), випущених з вогнепальної зброї, можливо, при обставинах та в термінах, зазначений в постанові, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту, який проводився 17.09.2020 в період часу з 16-58 год по 17-08 год за участю ОСОБА_5 , останній відмовився від надання показань.

Проведення зазначеної слідчої дії від початку фіксувалось на відеокамеру, та відеофайл, доданий до протоколу проведення слідчого експерименту від 17.09.2020, був досліджений безпосередньо судом в ході судового розгляду. Як вбачається із дослідженого відеофайлу, сторона захисту надала пояснення з приводу відмови проводити слідчий експеримент, зокрема, захисник зазначив, що проведення слідчого експерименту у світлу пору доби не відповідає фактичним обставинам, за яких відбулися події 19.08.2020 за участю обвинуваченого та потерпілого, оскільки вказані події відбувалися у темну пору доби, близько 22-00 год.

Так, згідно заяви захисника, адвоката ОСОБА_6 , від 17.09.2020, сторона захисту заперечувала проти проведення 17.09.2020 близько 15-00 год 16-00 год слідчого експерименту за участю підозрюваного за місцем вчинення злочину, оскільки події кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України відбулись після 22-00 год, тобто в нічну годину доби, у темний час, а отже, умови слідчого експерименту о 15-00 год-16-00 год не відповідають умовам, в яких скоєно злочин.

Згідно листа взводу № 2 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Донецькій області від 21.10.2020 № 100/51-2.2/01-2020 у відповідь на лист Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області про доставку підозрюваного ОСОБА_5 для проведення слідчого експерименту 21.10.2020 в ремну пору доби, а саме о 20-00 год, на підставі п. 2.38 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб, рух у місцях масового перебування людей, залізничним полотном, берегами рік, а також темної пори доби забороняється, що унеможливлює проведення слідчого експерименту у відповідний час та темну пору доби.

Згідно з постановою слідчого від 13.10.2020, строк досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020050510001569 від 20.08.2020, продовжено до трьох місяців, тобто до 20.11.2020.

Згідно протоколів отримання зразків для проведення експертизи від 20.08.2020, у ОСОБА_5 відібрано зрізи нігтьових пластин лівої та правої рук, а також змиви з долоней лівої та правої рук.

Відповідно до висновку експерта від 18.09.2020 № 6-353, на підставі постанови слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області про призначення комплексної судової балістичної експертизи, молекулярно-генетичної та судової хімічної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження вибухових речовин продуктів вибуху та пострілів», було проведено судову хімічну експертизу, згідно з висновком якої на наданих на дослідження футболці ОСОБА_4 , куртці ОСОБА_5 , змивах з рук та зрізах вільних кінців нігтьових пластин ОСОБА_5 сліди продуктів пострілу не виявлені.

Вартість проведення експертизи № 6-353 від 18.09.2020, згідно довідки про витрати на проведення експертизи, склала 653,80 грн.

Згідно протоколу отримання зразків для проведення експертизи від 04.09.2020, у ОСОБА_5 , з його добровільної згоди, відібрано зразок крові на марлевому відрізку, висушений.

Відповідно до висновку експерта від 30.10.2020 № 8-729, на підставі постанови слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області від 07.09.2020 про призначення комплексної судово-хімічної, молекулярно-генетичної та балістичної експертизи, було проведено молекулярно-генетичну експертизу, згідно з висновком якої: встановлено генетичні ознаки зразку крові підозрюваного ОСОБА_5 (об`єкт № 1); на металевому самопалі (об`єкт № 4) встановлено наявність клітини з ядрами; встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами на металевому самопалі (об`єкт № 4); генетичні ознаки клітини з ядрами на металевому самопалі (об`єкт № 4) є змішаними, походять більше ніж від однієї особи, не містять домінуючих генетичних ознак, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_5 (об`єкт № 1) та домішок, який не підлягає ідентифікації; на поверхні предмета, схожого на патрон (об`єкт № 2), та на трьох металевих шариках (об`єкт № 3) встановлена наявність клітини з ядрами; генетичні ознаки клітин з ядрами на поверхні предмета, схожого на патрон (об`єкт № 2) та на трьох металевих шариках (об`єкт № 3) не встановлені у зв`язку з недостатністю ДНК; відповісти на питання «Чи збігаються генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на наданому на дослідження 1 (одному) предметі, візуально схожому на патрон, а також на трьох металевих шариках, з генетичними ознаками підозрюваного ОСОБА_5 .?» не є можливим у зв`язку з невстановленням генетичних ознак у слідах.

Відповідно до висновку експерта від 28.09.2020 № 2-498, на підставі постанови слідчого СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області про призначення комплексної судової балістичної експертизи, молекулярно-генетичної та судової хімічної експертизи, було проведено судову експертизу зброї, згідно з висновком якої наданий на дослідження предмет, схожий на самопал, є саморобною, гладкоствольною, однозарядною, вогнепальною стрілецькою зброєю ручкою-пістолетом, для проведення пострілів з якої використовуються будівельно-монтажні патрони калібру .27 та свинцева куля діаметром 6,8 мм. Ручка-пістолет придатна для проведення пострілів, при цьому, питома кінетична енергія вистріляних снарядів перевищує граничне значення 0,5 Дж/мм2. Надані на дослідження 5 металевих шариків сферичної форми є уніфікованими металевими сферичними кулями діаметром 6 мм, господарсько-побутового призначення. Надане на дослідження інородне тіло, яке було вилучено з передньої черевної стінки потерпілого ОСОБА_4 , є уніфікованою металевою сферичною кулею діаметром 6 мм, господарсько-побутового призначення. На наданому на дослідження інородному тілі будь-яких слідів від контакту зі зброєю не виявлено. Відповісти на запитання: «…якщо так, то чи придатні сліди до ідентифікації зброї?» не є можливим. Надані на дослідження 6 предметів, схожих на патрони, до боєприпасів не відносяться, а є будівельно-монтажними патронами кільцевого запалення, групи Д-2, калібру 6,8х22 мм, промислового виробництва, які не призначені для ураженні цілі, а мають виробниче призначення використання в порохових монтажних інструментах та промисловому обладнанні. Патрони придатні для проведення холостих пострілів. Відповісти на запитання: «Чи міг один інородний предмет бути стріляним з даного предмету, схожого на самопал?» не є можливим у зв`язку з відсутністю на ньому слідів від зброї.

Вартість проведення експертизи № 2-498 від 28.09.2020, згідно довідки про витрати на проведення експертизи, склала 1961,40 грн.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 582 від 29.09.2020, ОСОБА_5 в період часу, який відповідає періоду здійснення інкримінованих діянь, будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, недоумством не страждав. Неможливо виключити наявності у ОСОБА_5 характерологічних порушень в формі змішаного розладу особистості, але для постановки даного діагнозу бракує анамнестичних даних. За своїм психічним станом ОСОБА_5 в період часу, відповідний інкримінованому діянню в повному обсязі міг і може усвідомлювати свої дії і керувати ними. В період часу, відповідний інкримінованому діянню ОСОБА_5 в тимчасово хворобливому стані не знаходився. На момент обстеження ОСОБА_5 будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, недоумством не страждає. Неможливо виключити наявності у ОСОБА_5 характерологічних порушень в формі змішаного розладу особистості, але для постановки даного діагнозу бракує анамнестичних даних. За своїм психічним станом ОСОБА_5 в повному обсязі може усвідомлювати свої дії і керувати ними. За своїм психічним станом застосування до нього примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує.

Крім письмових доказів, в судовому засіданні учасниками судового провадження також було досліджено речові докази, зокрема було досліджено речові докази, які зберігаються в камері схову ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області в сейфпакеті № INZ4011334, а саме:

-металевий пристрій, у якого наявна ручка, в середині мається пружина, отвір;

-футболку темного кольору з надписами жовтого, білого, синього кольорів, зі смугами сірого кольору; на футболці внизу зліва є отвір, близько 4-5 мм в діаметрі;

-футболку помаранчевого кольору, куртку помаранчевого кольору із чорними вставками на кишенях та рукавах, штани помаранчевого кольору з чорними вставками, на підтяжках, марлеві тампони.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим у нього немає жодних стосунків, ОСОБА_7 є сусідом потерпілого. Оскільки ця справа розглядається вже два з половиною роки, потерпілий наразі не може розповісти з точністю, що сталося, лише приблизно може розповісти про події. На момент подій ОСОБА_4 проживав в АДРЕСА_2 , а ОСОБА_5 проживав по АДРЕСА_1 . Будинки потерпілого та обвинуваченого розташовані поруч один з одним. Влітку, приблизно, 19 серпня, рік потерпілий точно не пам`ятає, але зазначений в обвинувальному акті рік «2020» може відповідати дійсності, близько 22-00, коли ОСОБА_4 , знаходячись вдома, завершив роботу з будівництва паркану, він відпустив свого сусіда, який йому доводиться майже родичом, сказав, що далі сам впорається. Тоді потерпілий зібрав інструменти та пішов після дітей збирати іграшки за рогом будинку, оскільки там було темно, увімкнув налобний ліхтарик та пішов. Доходячи до кута будинку, ОСОБА_4 побачив свого сусіда ОСОБА_22 , який прийшов додому. Тоді потерпілий вирішив, щоб не чіпати ОСОБА_7 в черговий раз, вимкнути світло ліхтарика та піти зібрати іграшки на дотик. Коли потерпілий почав збирати іграшки, над його головою пролетів якийсь невідомий предмет, чи то каміння ОСОБА_7 кинув, чи щось інше. Потерпілий підняв голову та побачив, що ОСОБА_7 стоїть у подвір`ї, біля паркану у вигляді сітки рабиці, та перекидає якесь сміття. Потерпілий запитав ОСОБА_7 , до яких пір той буде кидати всіляке сміття, та у відповідь Щербак огризнувся. ОСОБА_4 взяв близько трьох переспілих гнилих груш та кинув в ОСОБА_7 , але не влучив. ОСОБА_7 відбіг до свого будинка. На столі у ОСОБА_7 лежав самопал, який на той момент вже був заряджений. Підійшовши ближче, ОСОБА_7 вистрелив у ОСОБА_8 . Потерпілий в той момент перебував, приблизно, на відстані одного метра від сітки. Після цього ОСОБА_4 побіг додому, дружина потерпілого, як раз, вийшла, і вони викликали «швидку допомогу» та поліцію. Коли «швидка» забрала потерпілого, при виїзді з вулиці, з ґрунтової дороги на ОСОБА_23 , ОСОБА_7 зупинив автівку «швидкої», вискочив на машину, та поцікавився, чи жив ОСОБА_8 , та який у нього стан. ОСОБА_24 швидкої тоді зупинилася. Потерпілий почув, що то був ОСОБА_7 , по голосу його впізнав, потім ще у водія швидкої поцікавився. В лікарні потерпілому зробили операцію, вирізали 60 см товстої кишки, точно ОСОБА_8 вже не пам`ятає, оскільки пройшло багато часу. В той вечір, коли відбувалися зазначені події, на території будинку, подвір`я разом з ОСОБА_4 були також його дружина, діти та родич (цивільний чоловік двоюрідної сестри потерпілого). Коли потерпілий пішов за ріг будинку збирати дитячі іграшки, його дружина з дітьми знаходились в будинку, а родич вже був у себе вдома, оскільки потерпілий його відпустив. Коли ОСОБА_4 побачив ОСОБА_7 , він вирішив вимкнути світло ліхтарика, оскільки раніше вже неодноразово були конфлікти з ОСОБА_7 , та він не хотів його зайвий раз чіпати. Коли ОСОБА_4 вимкнув налобний ліхтар, зовнішнє освітлення на вулиці все-одно було, на будинку потерпілого був ввімкнений ліхтар, і на подвір`ї ОСОБА_7 також горів ліхтар. Іграшки знаходились за будинком, приблизно, в чотирьох метрах від сітки рабиці. В той вечір потерпілий з обвинуваченим не спілкувались, ОСОБА_8 не звертався до ОСОБА_7 , коли побачив, що той прийшов додому. Почалось з того, що ОСОБА_7 кинув в ОСОБА_8 якийсь предмет, потерпілому не відомо, що то був за предмет. Перед тим, як полетів той предмет над головою потерпілого, жодних розмов між чоловіками не було. ОСОБА_8 перебував на відстані близько чотирьох метрів від сітки рабиці, коли над головою щось пролетіло. Коли ОСОБА_8 кинув у відповідь груші в бік ОСОБА_7 , він потім підійшов ближче до сітки та почав із ОСОБА_7 словесну суперечку. Взагалі ОСОБА_8 підійшов до сітки рабиці, щоб нарешті поспілкуватися із ОСОБА_7 та знайти з ним спільну мову. В цей час потерпілий стояв в метрі від сітки. ОСОБА_7 знаходився на відстані метр-півтора метри від сітки. Словесний конфлікт був коротким, ОСОБА_7 підійшов до свого стола, взяв пристрій. ОСОБА_25 на подвір`ї ОСОБА_7 знаходився на відстані близько двох метрів від вхідних дверей в будинок ОСОБА_7 , та на відстані, приблизно, 3-3,5 метри від того місця, де знаходився ОСОБА_8 . Потерпілий бачив, що ОСОБА_7 взяв зі столу якусь трубу. До цього дня потерпілий знав, що ОСОБА_7 мав такий предмет, оскільки коли вперше був конфлікт між чоловіками з приводу гучної музики, ОСОБА_7 зі свого коридору, в будинку, здійснив постріл в повітря на вулицю зі свого самопалу. ОСОБА_4 бачив все це. На думку потерпілого, ОСОБА_7 тоді хотів в нього вистрілити, але вистрілив в повітря. Потерпілий не може описати вказаний предмет, бачив його як трубу, більше нічого не може сказати. Після того, як ОСОБА_7 взяв вказаний предмет зі столу, він, можливо, зробив крок від столу, направив в бік потерпілого самопал та вистрілив. Перед тим, як ОСОБА_7 вистрелив в ОСОБА_8 , між ними була відстань близько двох метрів. Постріл прийшовся в живіт потерпілого, в область товстої кишки. ОСОБА_7 здійснив один постріл в Мандрику. ОСОБА_4 в той вечір був одягнений в шорти та футболку. Потерпілий не бачив, що робив ОСОБА_7 після пострілу, оскільки він провів пальцем по тому місці, де відчув укол, та побачив кров, а тоді побіг у подвір`я. Після пострілу потерпілий одразу побіг у подвір`я, увійшов до хати, в той момент, як раз, дружина потерпілого виходила на подвір`я. Швидку та поліцію викликала дружина ОСОБА_8 , збігала до родичів, щоб прийшли не допомогу. Одразу після пострілу ОСОБА_8 відчув укол, трохи пішла кров, увійшов до хати та приліг на один бік, тому що на другий бік не міг лягти, дуже сильно боліло. Потерпілий побачив на собі дві дірки в області живота. Свідомість потерпілий не втрачав. Після пострілу, коли потерпілий увійшов до будинку, він ОСОБА_7 не бачив, але чув, коли ОСОБА_8 вже забирала «швидка» і коли автівка виїжджала з ґрунтової на асфальтовану дорогу та ОСОБА_7 вискочив на машину. « ОСОБА_26 » приїхала, приблизно, через 15-20 хвилин після пострілу. Коли дружина покликала родичів на допомогу, прийшли дядько Мандрики ОСОБА_27 та сусід ОСОБА_28 , вони бачили потерпілого ОСОБА_8 до приїзду швидкої. На лікуванні після операції ОСОБА_8 знаходився близько трьох-чотирьох місяців, точно потерпілий не пам`ятає. ОСОБА_29 шкоду не відшкодовував взагалі. На подвір`я до ОСОБА_30 не заходив. До 19.08.2020, коли відбувались ці події, між обвинуваченим та потерпілим були незначні конфлікти. Ситуація, що сталася 19.08.2020, це не перший конфлікт між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , раніше вони словесно лаялися, бійок між чоловіками не було. Був конфлікт через гучну музику після 22-00 вечора, яку вмикав ОСОБА_7 , а також через те, що обвинувачений кидав о стіну скляні пляшки. Ввечері 19.08.2020, перед тим, як ОСОБА_8 кинув в бік ОСОБА_7 гнилі груші, ОСОБА_7 щось кидав в бік потерпілого, тобто потерпілий кинув груші у відповідь, а не просто так, так би мовити, відреагував емоційно. Після того, як ОСОБА_8 кинув в бік Щербака груші, той відійшов від сітки в напрямку столу, відходив, щоб в нього груші не влучили, які кидав ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_8 почав розмову з ОСОБА_7 , той вже стояв біля столу, а потерпілий стояв, приблизно, в метрі від сітки рабиці. Відстань між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в той момент була близько 3-3,5 метрів. Щербак стріляв в Мандрику не в притул, але точну відстань, з якої стріляв ОСОБА_7 , потерпілий назвати не може, оскільки минуло багато часу, можливо, 2,5-3 метри було між потерпілим та обвинуваченим. Потерпілий стояв, приблизно, в одному метрі від сітки рабиці, а ОСОБА_7 , приблизно, в трьох метрах від сітки стояв. Між подвір`ями ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є дерева, виноград у ОСОБА_7 зростає. ОСОБА_31 рослинність між ділянками потерпілий бачив, що то був саме ОСОБА_7 , а ОСОБА_7 бачив потерпілого. Мандрика впевнений, що то був саме ОСОБА_32 , оскільки він бачив його обличчя та впізнав його за голосом, також там горіло світло. Налобний ліхтарик у себе потерпілий раніше вимкнув. На думку потерпілого, ОСОБА_7 нічого не заважало, щоб знов здійснити постріл в повітря, але якщо минулого разу, коли між чоловіками відбувався конфлікт та обвинувачений стріляв із самопалу, ОСОБА_7 забігав в будинок, щоб взяти там той предмет, з якого стріляв, то цього разу ОСОБА_7 вже приготувався, вичікував. 19.08.2020 ОСОБА_7 не заряджав самопал, він вже був заряджений, приготовлений. Після того як пролунав постріл та ОСОБА_8 провів по собі рукою та відчув, що тече кров, він побіг до свого подвір`я з городу. Город знаходиться у подвір`ї, просто потерпілий так висловився. ОСОБА_8 тоді не був у ОСОБА_7 на подвір`ї, він був у себе на подвір`ї. В момент пострілу ОСОБА_8 стояв обличчям до ОСОБА_7 , лівим плечем до нього. До приїзду швидкої допомоги потерпілому ніхто медичну допомогу не надавав, лише дружина приклала лід. В лікарні ОСОБА_8 після 19.08.2020 робили дві операції. Перший раз видаляли ділянку, а потім зшивали дванадцятипалу кишку, видалили кульки, здається, одну кульку. Потерпілому сказали, що видалили одну кульку, а іншу не знайшли. Потім потерпілий нащупав другу кульку, та йому знов робили операцію, видалили другу кульку. Другу кульку потерпілий нащупав, приблизно, через тиждень після першої операції, та йому знов робили операцію з видалення кульки. Потерпілий не знає, що було на думці ОСОБА_7 , коли він зупиняв автівку швидкої допомоги, яка везла ОСОБА_8 до лікарні, та цікавився станом потерпілого. Можливо, обвинувачений усвідомив, що накоїв, але точно потерпілому невідомо, а можливо, злякався того, що накоїв та вирішив дізнатися, чи живий ОСОБА_8 . Після того, як ОСОБА_7 здійснив постріл в бік Мандрики та побачив, що той живий, якби він хотів вбити потерпілого, він міг би здійснити ще один постріл. Потерпілому невідомо, яким чином перезаряджається той предмет, з якого стріляв в нього ОСОБА_7 . Одразу після пострілу потерпілий побіг у двір. Город знаходиться за будинком, а перед будинком подвір`я. Город та подвір`я під кутом один до одного. Двір розташований з одного боку від будинку. Будинок огороджений сіткою від подвір`я ОСОБА_7 , відносно вулиці також є паркан. Якщо дивитись на будинок потерпілого з дороги, то будинок ОСОБА_7 розташований праворуч від будинка потерпілого. Потерпілий стояв біля сітки, яка розділяє подвір`я потерпілого та ОСОБА_7 , з правого боку будинку, за будинком. Відстань між будинками потерпілого та обвинуваченого близько 6 метрів, можливо, трохи більше. Потерпілому невідомо, навіщо ОСОБА_7 здійснив у нього постріл, та що у нього було на меті. В той період, коли потерпілий перебував в лікарні, йому телефонував батько обвинуваченого декілька разів, але скільки саме, потерпілий не пам`ятає. Він на дзвінки не відповідав. Після того, як потерпілий потрапив до лікарні, у нього з тіла вилучили два сторонніх предмети. Не одразу обидва, спочатку один предмет вилучили, сказали, а другий предмет потерпілий вже сам намацав через деякий час, коли ще був в лікарні. Потерпілий поданий ним раніше цивільний позов до ОСОБА_5 , про відшкодування на його користь матеріальної шкоди в сумі 8782,34 грн та моральної шкоди в сумі 250000,00 грн, підтримав, просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

Допитані в судовому засіданні свідки та експерти пояснили наступне.

Свідок ОСОБА_20 під час допиту в судовому засіданні показала, що потерпілий ОСОБА_4 є її чоловіком, а обвинувачений ОСОБА_5 її сусід. Суперечка між її чоловіком та обвинуваченим ОСОБА_7 трапилася майже три роки тому, 19 серпня 2020 або 2021 року, точно рік свідок не пам`ятає. ОСОБА_20 перебувала в будинку, вкладала дітей спати. Це було на початку 10 години вечора. О пів на десяту годину вечора свідок вклала дітей в ліжко, вона тоді дивилась на годинник. Чоловіка свідка, потерпілого ОСОБА_4 , в той час вдома не було, він перебував на вулиці, пішов за будинок збирати дитячі іграшки, там у них присадибна ділянка, трохи землі та дитяча гойдалка. Чоловіка довго не було, близько двадцяти хвилин, можливо, півгодини, тому свідок вирішила вийти на двір, щоб покликати його. Це було близько 10 години вечора. Свідок ОСОБА_20 не встигла дійти до кінця будинку та почула один гучний постріл, схожий на хлопок, який лунав з-за будинку. І потім її чоловік, ОСОБА_4 , вийшов з-за будинку на зустріч дружині, тримаючись за правий бік. ОСОБА_20 питала у чоловіка, що трапилось, він відповів, що вони посварилися із сусідом ОСОБА_33 . Більше чоловік ОСОБА_20 нічого не розповідав. Свідок завела чоловіка до будинку та пішла до сусіда, до ОСОБА_34 , який є їхнім дядьком з боку чоловіка, покликала його та викликала швидку допомогу та поліцію. Після цього сусід ОСОБА_35 також прийшов додому до потерпілого та дочекався з ними швидку. Будинки родини ОСОБА_8 та обвинуваченого знаходяться навпроти один одного, між ними відстань кроків двадцять. Свідок тоді бачила ОСОБА_5 , як він заходив до себе до будинку, до основного будинку на подвір`ї, більше вона його не бачила, це було після події, що сталася. Коли свідок побачила ОСОБА_5 , вона перебувала на розі будинку, там все видно. На подвір`ї потерпілого та на подвір`ї ОСОБА_7 , на вході до його будинку, є освітлення, тому свідок зрозуміла, що то був саме ОСОБА_5 . Коли свідок побачила ОСОБА_5 , той стояв навпроти входу до свого будинку, приблизно, по середині домобудівлі, як раз навпроти кута будинку Мандрики, кроків за 20-25 від свідка. У ОСОБА_4 було дві кулі в животі, дружина поклала потерпілого на підлогу на кухні, надала йому першу допомогу, поклала лід та рушник, викликала швидку допомогу та поліцію, після чого побігла по сусідах, покликала сусіда, оскільки вона не розуміла, що сталося. Свідок бачила у чоловіка дві невеличкі дірочки, як від пульки, вони були розташовані на відстані одна від одної, одна вище, інша трохи нижче, вони трохи кровоточили. ОСОБА_4 був при свідомості. Швидка та поліція приїхали майже одночасно. Того вечора, після всіх подій, свідок ОСОБА_5 більше не бачила, а бачила його лише наступного ранку, 20.08.2020, близько 7 години, він сидів в автівці патрульної поліції. Свідок не бачила, чи були у ОСОБА_7 на руках кайданки. Свідок не пам`ятає, в який одяг був одягнений тоді ОСОБА_7 . У ОСОБА_20 та ОСОБА_5 не було ніяких розмов. Свідок не пам`ятає також, в який одяг був одягнений ОСОБА_7 , коли вона побачила його 19.08.2020, вже після події, коли він вже заходив до свого будинку. Між родиною ОСОБА_8 та ОСОБА_7 стосунків не було, вони тільки ОСОБА_36 при зустрічі. Відстань від сітки рабиці, яка розділяє подвір`я потерпілого та обвинуваченого, до будинку ОСОБА_7 близько 20 кроків. Відстань від сітки рабиці до будинку потерпілого зовсім невелика. Свідок ОСОБА_20 не є військовослужбовицею, проте, вона до цього чула постріли, тому вона зрозуміла, що то був саме постріл, було схоже на гучний хлопок, як постріл з рушниці. Коли свідок допомогла чоловіку дійти до дому та він ліг на підлогу, вона побачила у нього в животі дві дірки, а після цього лікарі дістали з кишківнику спочатку одну кулю, а потім другу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 суду показав, що з обвинуваченим у нього немає жодних стосунків, а потерпілий ОСОБА_4 це його племінник. Якось ввечері, свідок не пам`ятає дату, коли це сталося, оскільки у нього погана пам`ять на дати, прибігла невістка, дружина ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , розповіла, що ОСОБА_39 лежить поранений. Свідок запитав, що да як, а вона сказала, що треба швидку викликати. Свідок прибіг додому до племінника, ОСОБА_4 лежав в кухні на підлозі, був у свідомості, вони намагались йому зупинити кров, викликали швидку та поліцію. Швидку викликав співмешканець доньки свідка ОСОБА_27 , ОСОБА_40 , і він разом з ними їздив до лікарні. Свідок ОСОБА_27 дочекався приїзду швидкої та поліції, він постійно перебував вдома у ОСОБА_4 , поки ОСОБА_40 не приїхав з лікарні та не повідомив, що ОСОБА_4 зробили операцію. Тоді, на кухні в будинку потерпілого, свідок побачив у ОСОБА_4 дві або три рани, виглядали як отвори, залиті кров`ю. Свідку і сам ОСОБА_41 , та дружина потерпілого, ОСОБА_20 , сказали, що сусід ОСОБА_7 стріляв у ОСОБА_42 з-за паркану. А щодо того, як все це сталося… Поруч з будинком ОСОБА_43 є щось на кшталт дитячого майданчика, з гойдалкою, там гуляли діти ОСОБА_4 . Близько 9 години вечора ОСОБА_41 покликав дітей додому, ті пішли до кімнати, а ОСОБА_4 пішов прибрати на тому дитячому майданчику, іграшки, що діти залишили. А ОСОБА_5 з-за паркану вистрілив у ОСОБА_4 . Приїхала швидка, ОСОБА_44 забрали до лікарні робити операцію. В той вечір, після події, свідок обвинуваченого ОСОБА_5 не бачив. Поки їхала поліція, ОСОБА_45 . Співробітники поліції почали всіх опитувати, а потім привезли собаку, й із собакою вже при обшуку знайшли саморобну зброю, з якої стріляв ОСОБА_7 . При цьому, свідок також там знаходився, бачив, і співробітники поліції показали, що знайшли зброю. При обшуку, коли собака знайшла пристрій, з якого стріляли, вже сутеніло, у ОСОБА_7 на подвір`ї та у ОСОБА_4 на подвір`ї вже було ввімкнено світло. При обшуку ОСОБА_5 не був присутній, він втік. ОСОБА_7 ще зупиняв автівку шкидкої, яка везла потерпілого до лікарні, це свідку розповідав співмешканець його доньки, який також їхав у автівці швидкої. Потім ОСОБА_7 впіймали, він переховувався. Після цього, коли ОСОБА_7 привозили на слідчі дії додому, він ще погрожував свідку ОСОБА_27 , коли його конвой привозив. ОСОБА_27 тоді бачив ОСОБА_7 , як його вже виводили та саджали у автівку. Тоді конвой зробили зауваження ОСОБА_7 та заштовхали до автівки, продовженні далі не було. Свідок нікуди не звертався з приводу погроз ОСОБА_7 у свій бік, оскільки не придав цьому значення. Наразі це також не має значення, просто прийшлося до слова, тому свідок про це й сказав. Свідок ОСОБА_27 проживає поруч з родиною потерпілого, на одній вулиці, будинки стоять поруч один з одним, якщо рахувати шлях, яким до нього додому бігла дружина потерпілого, коли все сталося, там не більше 10 метрів відстань між їхніми домоволодіннями. Свідку відомо, що обвинувачений ОСОБА_7 постійно щось робив по відношенню до родини Мандрики, гучно у дітей під вікном музику вмикав. У свідка з ОСОБА_7 конфліктних ситуацій не було, підстав обмовляти обвинуваченого у свідка немає. Свідок ОСОБА_27 був очевидцем подій лише з того моменту, як його покликала дружина потерпілого до них додому, він прибіг до них і побачив, як ОСОБА_39 лежав на підлозі в кухні. Як все сталося, свідок особисто не бачив, тому що в той момент не був присутній в будинку ОСОБА_4 . Обвинувачений ОСОБА_5 свідка ОСОБА_27 зі свого двору не виганяв, оскільки свідок ОСОБА_27 спілкувався з батьком ОСОБА_7 , і наразі вони продовжують спілкуватися. Свідок не пам`ятає точно, щоб він лаявся з ОСОБА_5 , такого не було. Свідку ОСОБА_27 не відомо про сварки ОСОБА_4 з ОСОБА_5 , він цього не чув та не бачив.

Допитаний в судовому засіданні 01.06.2023 свідок ОСОБА_46 пояснив, що він працює слідчим СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, в правоохоронних органах свідок служить з 2015 року, на посаді слідчого з 2019 року. З 2015 до 2019 року свідок навчався, а вже з 2019 року працює у Слов`янському відділі поліції на посаді слідчого. Обвинуваченого ОСОБА_7 свідок знає лише з моменту проведення слідчих дій на території домоволодіння останнього, до цього свідок обвинуваченого не знав. Потерпілого свідок не знає. 19.08.2020 свідок чергував у складі слідчо-оперативної групи, та у вечірній час від чергового чергової частини відділу поліції, прізвище якого свідок наразі не пам`ятає, надійшла команда здійснити виїзд на мікрорайон Черевківка м. Слов`янська Донецької області за повідомленням про факт нанесення тілесних ушкоджень особі, а саме було зазначено, що сусід вистрілив дробом у свого сусіда. Приїхавши у складі СОГ на зазначену у повідомленні адресу, слідчими було проведено огляд місця події, зафіксовані сліди. Під час огляду місця події оглядалась відкрита ділянка місцевості, зокрема територія подвір`я, там було щось виявлено, але що саме, свідок не пам`ятає. Був вечірній час доби, близько 22-23 години, але територія подвір`я була добре освітлена лампою, яка була встановлена на ганку території цього подвір`я. Коли СОГ прихала за вказаною адресою, ліхтар на ганку вже горів. Огляд проводився за місцем проживання фігуранта по цьому кримінальному провадженню, було вилучено предмет, візуально схожий на саморобну рушницю, описати вказаний предмет свідок наразі не може. Вказаний предмет був виявлений у нежитловій господарчій споруді по типу гаражу, на другому поверсі або на горищі цієї споруди. Свідок не пам`ятає, яке освітлення було в гаражі, де вони знайшли саморобний предмет, схожий на рушницю. Окрім самого предмету, схожого на саморобну рушницю, в ході огляду місця події знайшли щось схоже на металеві кульки округлої форми, вони знаходились або в самому предметі, або поруч із ним, точно свідок не пам`ятає. Також на території подвір`я, можливо, було виявлено сліди речовини бурого кольору, схожої на кров. Точно слідчий не пам`ятає, але в протоколі огляду місця події зазначено все, що було виявлено та вилучено під час огляду місця події, він його складав власноруч. Якщо в протоколі не зазначено, що було виявлено та вилучено речовину бурого кольору, схожу на кров, значить, вона не вилучалась. Перед допитом в судовому засіданні свідок не знайомився з документами, які він складав по цьому провадженню три роки тому. На той момент, коли слідчий у складі СОГ виїхав за повідомленням по цьому кримінальному провадженню на вказану адресу, він тоді працював на посаді слідчого близько одного року, а такі події є резонансними, тому він запам`ятав деталі цього кримінального провадження. Свідок не пам`ятає чи спілкувався він як слідчий з обвинуваченим ОСОБА_5 , коли приїхав за викликом до місця проживання останнього. Свідок не пам`ятає, скільки слідчих дій по цьому кримінальному провадженні він проводив. До службових обов`язків чергового слідчого входить виїзд за повідомленням громадян, надання правової оцінки вказаним подіям. На місці події слідчому необхідно з`ясувати, що сталося, обставини справи, провести огляд місця події, зафіксувати обставини, які були на місці, керувати діями інших учасників, які чергують із слідчим у складі СОГ. Свідок не пам`ятає, хто ще з ним виїжджав 19.08.2020 за повідомленням до місця події за адресою проживання ОСОБА_5 , не пам`ятає склад СОГ в той день. Взагалі до складу СОГ входять водій, працівник сектору кримінальної поліції та слідчий. Колись було таке, що ще у складі СОГ чергував дільничний інспектор поліції, тобто всього чотири особи. Інколи у складі СОГ може також чергувати експерт-криміналіст. Свідок не пам`ятає, чи проводився огляд місця події на подвір`ї ОСОБА_47 за участю обвинуваченого ОСОБА_5 та експертів, криміналістів, представників карного розшуку. На даний час свідок чітко пам`ятає, що він проводив першу слідчу дію по цьому кримінальному провадженню, коли виїхав у складі СОГ за вказівкою чергового. Свідок не пам`ятає, чи включали його до складу групи слідчих, які мають повноваження щодо розслідування цього кримінального провадження. Свідок не пам`ятає, чи спілкувався він під час досудового розслідування з потерпілим по справі, ОСОБА_4 . Слідчого допитували під час досудового розслідування цього кримінального провадження в якості свідка. Свідком вчиненого злочину ОСОБА_48 не був. Коли свідок тільки виїжджав за командою чергового на місце події, тоді не було зазначено кваліфікацію події, що сталася, оскільки черговим реєструється те, що надходить на лінію «102». Черговий повідомив слідчому, що за адресою, яку наразі свідок не пам`ятає, невстановлена особа здійснила постріл з якогось предмету дробом у іншу особу. Свідок не пам`ятає, чи були відомості щодо події, яка сталася, на момент, коли він проводив слідчі дії по цьому кримінальному провадженню, зафіксовані у ЄРДР. Адресу місця проведення огляду на теперішній час свідок не пам`ятає. Коли свідок відповідав про те, що він у складі СОГ виїхав на вказану адресу, він мав на увазі, що адреса була вказана черговим, який слідчо-оперативну групу на неї скерував. Свідок не пам`ятає, чи проводив він обшук або огляд саме в домоволодінні ОСОБА_5 , оскільки пройшло багато часу з подій, що сталися. Свідок точно не пам`ятає, що ще, окрім саморобного пристрою, схожого на рушницю, було вилучено під час огляду місця події.

Допитаний в судовому засіданні 27.07.2023 в якості свідка слідчий СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, ст. лейтенант поліції ОСОБА_48 , суду пояснив, що він ознайомився з матеріалами кримінального провадження, зокрема з матеріалами слідчих дій, які проводив слідчий ОСОБА_49 у цьому кримінальному провадженні. На виклик до місця події по цьому кримінальному провадженню СОГ, у складі якої перебував слідчий ОСОБА_48 , прибула у вечірній час доби, близько 23-00 год, оскільки команду від чергового СОГ отримала, коли перебувала на іншому виклику в м. Миколаївці Донецької області. Слідчому не надавали для ознайомлення інформацію, яка була зареєстрована в базі АРМ 102 стосовно виклику, що надійшов. Черговий в телефонному режимі пояснив слідчому про ситуацію, яка відбулася. Свідок ОСОБА_49 не пам`ятає, хто саме вносив до ЄРДР відомості стосовно цього кримінального провадження, зокрема що стосується події, на виклик за якою виїжджав слідчий. Свідок не може сказати, яка кваліфікація події, що відбулася, була зазначена в ЄРДР, оскільки він взагалі не пам`ятає, хто вносив до ЄРДР ці відомості. Стосовно подій, які були зареєстровані на гарячу лінію «102» та внесені до ЖЄО стосовно обставин, які відбулися, черговий передав слідчому, що з хірургії їм надійшло повідомлення, що госпіталізований потерпілий з певної адреси, який отримав вогнепальне поранення з попереднім діагнозом: проникнення в черевну порожнину. Слідчий не пам`ятає правову кваліфікацію діяння за подіями, на які вони виїхали за викликом. Свідку відомо, що саме зазначено у витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12020050510001569. На теперішній час свідку відомо, яка правова кваліфікація події вказана у ЄРДР ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Якщо у Витязі вказано, що відомості вносив слідчий ОСОБА_48 , значить, їх вносив саме свідок, але у зв`язку з тим, що з подій минуло багато часу, точно свідок наразі не може сказати, він вносив відомості до ЄРДР чи не він. Після ознайомлення з файлом Витягу з ЄРДР, наданим стороною захисту в судовому засіданні, свідок підтвердив, що то його підпис у витязі та зазначив, що в такому випадку то він вносив відомості до ЄРДР по цьому кримінальному провадженню. Свідок зазначив, що він у цьому кримінальному провадженні провів два огляди та його було допитано в якості свідка. Перший огляд місця події проводився слідчим у вечірній час задля фіксування обстановки вчиненого кримінального правопорушення, а в ранковий час слідчим проводився огляд, оскільки ОСОБА_5 при спілкування з працівниками поліції повідомив, що предмет, з якого він здійснив постріл у сусіда, він заховав на території домоволодіння, де він мешкає. Після цього, коли слідчий отримав вказану інформацію, з метою виявленого зазначеного предмету, за участю пана ОСОБА_5 та з письмового дозволу його батька, який на той момент був власником домоволодіння, слідчим проводився огляд вказаної території. Це був не огляд, а невідкладний обшук. Після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження слідчий пригадав, що він проводив за участю ОСОБА_5 слідчі дії. Перший огляд місця події проводився без участі ОСОБА_5 , а другий огляд за участю ОСОБА_5 . Куди саме буде скерована слідчо-оперативна група, вирішує черговий відділу поліції. Від чергового слідчому ОСОБА_50 надійшла інформація, що біля домоволодіння за адресою перебуває пан ОСОБА_7 . Приїхавши на місце до домоволодіння, слідчий побачив, що біля будинку у вказаному домоволодінні знаходився ОСОБА_5 та інші працівники поліції. Свідок не пам`ятає деталей, в якому вигляді перебував пан ОСОБА_5 . Те, що то був саме ОСОБА_5 , слідчий зрозумів, оскільки ОСОБА_5 назвав себе, а його батько впізнав в ньому свого сина. Чи надавали слідчому тоді документи ОСОБА_5 , він не пам`ятає. Коли слідчий вперше побачив ОСОБА_5 під час другого огляду місця події, було 07-05 год, як зазначено в протоколі. Під час другого огляду місця події брали участь ОСОБА_5 , його батько, поняті. Із собою слідчий понятих не привозив, а хто та як їх запрошував, такі деталі свідок не пам`ятає. Під час огляду проводилась відеофіксація із застосуванням відеокамери. Куди подівся пристрій, яким фіксувалася вказана процесуальна дія, та хто взагалі здійснював відеофіксацію, свідок не пам`ятає. Свідок не пам`ятає, чому в протоколі огляду місця події не зазначено особу, яка здійснювала відеофіксацію процесуальної дії. Свідок не пам`ятає, яка особа була пристебнута до ОСОБА_5 кайданками та чому її не було внесено до протоколу огляду місця події. Відеозапис огляду місця події свідок не передивлявся. Слідчий ОСОБА_48 не затримував пана ОСОБА_7 . Свідок зазначає, що всім учасникам слідчої дії ним роз`яснювались їхні права та обов`язки. Момент роз`яснення учасникам слідчої дії їх прав та обов`язків міг не потрапити до відео. Роз`яснення прав всім учасникам слідчої дії проводилось в присутності понятих, поняті це можуть підтвердити. Слідчий роз`яснював ОСОБА_5 вимоги ст. 63 Конституції України. ОСОБА_7 на це відповів, що йому все зрозуміло та він бажає надавати пояснення. Після демонстрації в судовому засіданні фрагменту відеозапису, на якому слідчим ОСОБА_51 було роз`яснено ОСОБА_5 норми ст. 63 Конституції України, та ОСОБА_5 на питання, чи бажає він давати пояснення, відповів «Ні», слідчий пояснив, що з його боку примусу по відношенню до ОСОБА_5 не було, та до того, як була ввімкнена відеозапис, ОСОБА_5 надавав чіткі пояснення, слідчий йому все роз`яснював, йому було все зрозуміло. Потім з невідомих свідку причин, після роз`яснення ст. 63 Конституції України, ОСОБА_5 відповів «Ні», а далі продовжив відповідати на запитання. Свідок точно не пам`ятає суть протоколу його допиту в якості свідка. Можливо, його допитували стосовно проведених ним слідчих дій. Слідчий ОСОБА_48 був свідком стосовно обставин кримінального правопорушення, які стали йому відомі під час проведеннях вказаних вище оглядів. Інші обставини кримінального провадження свідку не відомі. На той момент, коли проводився огляд місця події за участю ОСОБА_5 . Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги було повідомлено про необхідність призначення ОСОБА_5 захисника. Захисника не залучили до участі в проведенні вказаного огляду, оскільки це був невідкладний обшук та його підставою була можливість втрати речових доказів, про які заявив пан ОСОБА_5 Зачекати 1-2 години вони не могли. На момент проведення слідчої дії слідчим ОСОБА_51 відповідь від Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо призначення захисника ОСОБА_5 ще не надійшла. Свідок не пам`ятає, хто саме проводив затримання ОСОБА_5 . Свідок не пам`ятає, чи це він надавав запит до Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги про необхідність призначення ОСОБА_5 захисника. 19.08.2020 до проведення огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_5 слідчим залучалась кінологічна служба, представник якої із застосуванням службового собаки проводив разом зі слідчим ОСОБА_51 слідчі дії. Слідчий ОСОБА_48 брав участь в слідчій дії, зокрема в огляді місця події, коли застосовувався службовий собака. Свідок не пам`ятає, чи давав йому хтось вказівку їхати для проведення огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_5 . 20.08.2020. Коли під час огляду місця події було виявлено саморобний предмет, схожий на рушницю, ОСОБА_5 повідомив, що цей предмет, як він сказав, самопал, зі спорядженням. З метою вилучення з каналу так названого ствола спорядження, слідчий розбирав вказаний предмет, щоб дістати зі ствола металевий предмет, схожий на кульку. Чи збирав потім вказаний предмет назад, слідчий цього не пам`ятає. Свідок не пам`ятає, чи брав участь у вказаній слідчій дії оперуповноважений Мельник. Оперуповноважений, зафіксований на відеозаписі, то не пан ОСОБА_52 , а скоріше за все, оперуповноважений ОСОБА_53 . Свідку не відомо, що в матеріалах справи є рапорт о/у Мельника, що то саме він вилучив саморобний пристрій, схожий на самопал. Речі, які були вилучені під час проведення другого огляду місця події, були визнані речовими доказами по кримінальному провадженню. Речові докази після вилучення мають бути поміщені до камери схову. Вилучені речові докази по цьому кримінальному провадженні також були поміщені до камери схову при відділі поліції, оскільки це є обов`язковим. У постанові про визнання речовими доказами також вказується, куди вони поміщуються.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_54 пояснила, що з обвинуваченим у неї немає жодних стосунків, вони просто сусіди, свідок проживає через будинок від будинка ОСОБА_7 . Потерпілий ОСОБА_4 двоюрідний брат свідка. На той момент, коли сталися ці події, свідок проживала у АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , а ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 . Точну дату подій свідок не пам`ятає, але якось ввечері її цивільний чоловік та онука були у ОСОБА_4 . Цивільний чоловік ОСОБА_55 допомагав ОСОБА_4 з ремонтом паркану, а її онука гралася на подвір`ї з дітьми потерпілого. У вечірній час свідок забрала додому онуку та, приблизно, через годину додому прийшов її чоловік, вони трошки поспілкувались, потім чоловік зібрався йти до душу, а коли він вже виходив, вони почули якийсь звук, схожий на хлопок. Свідок ще запитала у чоловіка, що то таке, але він сказав, що не зрозумів. Свідок пам`ятає, що вона почула один хлопок. Було схоже на звук від петарди. Звук доносився з вулиці, було гарно чути, оскільки було літо, відкриті вікна, двері, але з якого саме боку був звук, свідку не відомо. Потім, хвилини через 3-5 після цього хлопка, прибіг батько ОСОБА_55 , ОСОБА_27 , який також живе поруч, та сказав, що сусід стріляв у ОСОБА_4 . Батько тоді навіть до хати не дійшов, оскільки чоловік свідка, ОСОБА_28 , вийшов на подвір`я, і вони з її батьком там зустрілися. Батько свідка одразу від них побіг до ОСОБА_42 , а чоловік свідка зайшов до будинку, сказав дружині, що стріляли в ОСОБА_42 та також побіг до ОСОБА_4 . Свідок перевдяглася та також туди підійшла трошки пізніше. Жінка ОСОБА_4 була в шоці, що сусід вистрілив у ОСОБА_42 , а ОСОБА_39 лежав в кухні на підлозі та тримався за живіт. Свідок не пам`ятає, чи був ОСОБА_4 при свідомості, біля нього більше були дружина ОСОБА_4 , ОСОБА_56 , та чоловік ОСОБА_57 . Сильно свідок потерпілого не роздивлялася, лише пам`ятає, що на обличчі ушкоджень не було у ОСОБА_4 . Потім приїхала швидка, а за нею поліція. ОСОБА_42 забрали на швидкій, а поліція проводила свої дії. Будинки потерпілого та свідка ОСОБА_55 стоять поруч. Стоїть будинок ОСОБА_4 , потім трошки присадибної ділянки та будинок АДРЕСА_7 , сказала, що, коли чоловік свідка пішов до себе додому, у ОСОБА_4 з ОСОБА_5 виник конфлікт, ОСОБА_39 зробив ОСОБА_5 зауваження, як здається свідку, з приводу гучної музики. Вони трошки посперечалися, потім стався різкий звук, та ОСОБА_4 прийшов, тримаючись за живіт. Того вечора свідок обвинуваченого ОСОБА_5 взагалі не бачила. З ОСОБА_5 свідок знайома з дитинства, можливо, й були якісь конфлікти в дитинстві, а потім вони виросли, роз`їхалися і далі спілкувалися як сусіди. Свідок деякий час жила в іншому місті. Стосунки з ОСОБА_5 у свідка виключно сусідські, вони з дитинства знайомі. Під час сварки ОСОБА_4 з ОСОБА_5 свідка поруч з ОСОБА_4 не було. Обставини конфлікту, який стався між потерпілим та обвинуваченим, свідку відомі лише зі слів інших осіб. Коли ОСОБА_58 прибігла додому до ОСОБА_4 , це було після 22-00 год. В той момент на території домоволодіння потерпілого горіло світло в кухні та при вході до будинку. Чи було освітлено територію домоволодіння обвинуваченого, свідок не пам`ятає.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_21 суду пояснив, що він є лікарем судово-медичним експертом Слов`янського відділення Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи, стаж роботи за спеціальністю з 1998 року. Експерт працював не тільки у Слов`янському відділенні, а й в інших місцях. У Слов`янському відділенні експерт працює з 2014 року, проте, була перерва, протягом одного року експерт працював у м. Дніпро. Під час роботи у Слов`янському відділенні Донецького обласного бюро СМЕ експерт ОСОБА_21 до дисциплінарної відповідальності не притягався. Судово-медична експертиза відносно потерпілого ОСОБА_4 проводилась за медичними документами, без особистого огляду потерпілого. Медичні документи це карта стаціонарного хворого хірургічного відділення, в якій зазначено, що на передній черевній стінці наявні дві рани округлі, діаметром 0,5 0,7 см. Одна рана ліворуч від пупка на відстані 5 см, інша нижче пупка на відстані 5 см. Тобто, в історії хвороби зазначено, що дві рани. Тонка кишка уявляє собою шлангу, яка у черевній порожнині згорнута декілька разів, тому навіть одна дробина може нанести декілька поранень кишки. Що саме було вилучено з тіла потерпілого, зазначено хірургом в історії хвороби, в стаціонарній карті хворого. Все, що зазначено у висновку експертизи, - цитати з медичних документів. Експерт цитує записи хірурга: «Над инородным предметом, описанным выше, под местной анестезией рассечена кожа, извлечен инородный предмет диаметром 0,5 см, округлой правильной формы, предположительно, металлический». Надаючи відповіді на питання, експерт використовує копію висновка експертизи № 307. У нього один висновок експертизи. Експерт не пам`ятає, що він проводи ще одну експертизу по цьому кримінальному провадженню. Висновок № 307 експерт ОСОБА_21 складав сам. В дослідній частині висновку зазначено, що досліджено медичну карту стаціонарного хворого. Згідно постанови про призначення експертизи, експерту надають медичну карту стаціонарного хворого № 849/168-857, і в описовій частині експерт цю карту під цим номером досліджує. Постанова надходить до закладу, і завідуючий розподіляє, кому що робити. Документи, які надійшли до установи для дослідження по цьому кримінальному провадженню, були розписані керівником саме на експерта ОСОБА_59 . При надходженні постанови до експертної установи неможливо оминути канцелярію та керівництво, щоб документи потрапили одразу до експерта, оскільки проставляється вхідний номер на документах. У Слов`янському відділенні працюють три експерти, зокрема завідуючій відділення та два експерти. Завідуючий також проводить експертизи. На той час, коли установою було отримано постанову про призначення експертизи по цьому кримінальному провадженню, у відділенні також працювали три експерти, можливо, хтось перебував на лікарняному або у відпустці. Але загалом, в установі працювали три експерти. Експерт, який буде проводити експертизу, визначається на розсуд завідуючого, враховується, хто скільки працює. Матеріали медичної карти хворого ОСОБА_4 надійшли до експертною установи разом з постановою слідчого про призначення експертизи, зазвичай так робиться. Експерт не пам`ятає, чи звертався він до слідчого з приводу надання йому додаткових матеріалів або відомостей. Під час проведення експертизи експертом ОСОБА_21 ніхто з учасників кримінального провадження не був присутній. Підозрюваний ОСОБА_5 експерту не знайомий. Експерту відомо, що будь-який учасник кримінального провадження може заявити відвід експерту. ОСОБА_5 експерту ОСОБА_21 відвід не заявляв, експерт обвинуваченого взагалі не бачив. Експерту не відомо, чи була надана ОСОБА_5 можливість заявити експерту відвід. ОСОБА_5 або його захисник експерту ОСОБА_21 будь-яких додаткових питань на вирішення експертизи не заявляли. Експерт ОСОБА_21 не пам`ятає, чи був він присутній під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 . Згідно медичних документів, з тіла потерпілого було вилучено один сторонній предмет. Рани на тілі потерпілого описував не експерт, а хірург. Кожна рана на шкірі утворюється від дії одного предмета. Один предмет, описаний у висновку, не міг заподіяти дві рани, описані у висновку. Згідно обставин справи, це було дробове поранення у потерпілого, про вказане зазначено у постанові про призначення експертизи, на підставі якої експертом було зроблено висновок № 307. Для цього висновку експерту надавали тільки постанову, матеріали справи не надавали. Положення «сидячи на присядках» не заважає здійснювати постріл з вогнепальної зброї, оскільки руки при цьому вільні, і людина може, сидячи на присядках, здійснити постріл. Напрямок раневого каналу зліва направо в горизонтальному положенні. Нижче пупка направлення раневого каналу також зліва направо. Навіть якщо обвинувачений, як зазначив при проведенні слідчого експерименту потерпілий, стріляв знизу вверх, можливе утворення раневого каналу зліва направо за умов здійснення пострілу дробом. Після виходу зі ствола дріб розлітається в різні боки. Навіть якщо на футболці потерпілого є одна дірка від пострілу або будь-якої травматичної дії, то можливо, що на тілі людини може бути дві дірки, оскільки частина тіла може бути не прикрита футболкою або іншим одягом. Якщо потерпілий стояв лівим плечем в бік стріляючого, можливо заподіяння зазначених тілесних ушкоджень, про це, як раз, свідчить направлення раневих каналів зліва направо. Довжина раневих каналів не зазначена. Місцезнаходження металевого предмета, що був вилучений з правого боку, трохи нижче пупка потерпілого, на відстані 10 см, можливо пояснити тим, що ця дріб могла пройти таку відстань, 10-15 см, під шкірою потерпілого у м`язах. Якби потерпілий перед тим, як отримав поранення, поїв, то його одужання проходило б важче. Експерт не виключає, що друга кулька до сих пір може знаходитися в організмі потерпілого, таке цілком можливо. До смерті потерпілого могло би призвести поранення кишківника потерпілого, а сам предмет не міг.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_60 суду підтвердив, що ним давався висновок молекулярно-генетичної експертизи по цьому кримінальному провадженню 30.10.2020 № 8-729. Постанова про призначення експертизи від 07.09.2020 надійшла до Запорізького НДЕКЦ 09.09.2020, а до експерта постанова надійшла, можливо, на наступний день після надходження матеріалів до Запорізького НДЕКЦ, з огляду на велике навантаження. Експерт бачив постанову про призначення експертизи, вона стосувалась комплексного виконання досліджень - судово-хімічної експертизи, молекулярно-генетичної та балістичної експертиз, кожен експерт надавав висновок, згідно завдань, які ставились конкретно йому. Експерти не мають можливості проводити як такі комплексні дослідження разом, залучаючи всіх фахівців, спеціалістів з різних галузей знань. Це тому, що у експертів генетиків є велике навантаження і вони працюють почергово. В цьому випадку експерти генетики першими проводили дослідження. Було постановлено завдання керівником експертного відділу, що експерт може виконати експертизу, відповідаючи на свої запитання, без залучення інших спеціалістів з різних галузей знань, оскільки вони не мають уявлення про молекулярно-генетичну експертизу. Експерту відомий наказ Про порядок призначення та проведення досліджень та оформлення висновків експертів № 591 від МВС України. Експерт виконав свої обов`язки під час проведення експертизи у відповідності до цього наказу. Установа, в якій працює експерт, знаходиться в структурі МВС. Під час виконання експертиз експерти керуються нормативними актами від МВС в тому числі. В інструкції МВС визначено, що експерт має право зробити свій висновок окремо, згідно поставлених йому запитань. Експерт не може пригадати, що згідно вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998, вказано, що експерти, які проводять комплексну експертизу, повинні складати один висновок від усіх експертів. Експерт не пам`ятає, чи одразу він приступив до проведення дорученої йому експертизи, оскільки минуло багато часу. Експерт спрямовував до ініціатора проведення експертизи клопотання для уточнення даних особи, відносно якої буде проводитися дослідження, чи то об`єкти/зразки ОСОБА_7 , чи іншої особи. Направлення вказаного клопотання не перешкоджало експерту паралельно проводити дослідження, він мав приступити до дослідження тих об`єктів, які не стосувалися клопотання, але як саме експерт тоді зробив, він не пам`ятає. Висновок був складений експертом 30.10.2020. Об`єкти для проведення дослідження перебували у відповідному захищеному сховищі експертної установи, у відділі криміналістичних досліджень, якому доручено збереження такої категорії об`єктів, та коли експерт проводив дослідження, він звертався до вказаного відділу, йому було дано право доступу до вказаних об`єктів, він робив з них відповідні змиви, необхідні для надання відповіді на поставлене запитання, потім експерт без зволікань повернув вказані докази до того самого відділу. Експерт проводив дослідження з трьома об`єктами із самопалом, предметом, схожим на патрон, та металевими кульками. Потім, коли задовольнили клопотання експерта, експерт підключив на дослідження і зразки крові ОСОБА_5 , що було виправлено ініціатором проведення експертиз. Було непорозуміння в імені та по батькові особи. Керівник експертної установи зобов`язаний визначити провідний відділ, який контролює весь хід комплексного експертного провадження. Який відділ контролював проведення комплексного дослідження в цьому випадку, експерт вже не пам`ятає. Якщо брати комплексні матеріали, з огляду на поставлені завдання, які визначають алгоритм проведення необхідних дій та досліджень, є певна черговість між відділами. Якщо питання, поставлені певному експерту, стоять першими на виконання, і його дії не перешкодять подальшим дослідженням, то цей відділ приступає першим до дослідження, а потім віддає об`єкт для дослідження іншому відділу, який досліджує для свого окремого висновку, і так по черзі. Якщо завдання заключається в комісійному дослідженні, коли залучаються всі експерти різних відділів для вирішення комплексної суми завдань, яка передбачена в постанові.

Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України, за викладених у вироку обставин, повністю підтверджена дослідженими в ході судового слідства доказами, які є належними, достатніми, достовірним та допустимим, які узгоджуються між собою та не суперечать один одному.

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі, органом досудового розслідування.

19.08.2020, приблизно о 22-00 год, ОСОБА_5 знаходився на території подвір`я свого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та побачив, як його сусід ОСОБА_4 , що проживає у будинку АДРЕСА_2 , знаходячись біля паркану, який розташований між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , почав робити зауваження ОСОБА_5 з приводу того, що він гучно слухає музику. Зазначена поведінка ОСОБА_4 обурила ОСОБА_5 , внаслідок чого, в зазначений час, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, між ними виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_5 виник злочинний намір, направлений на умисне противоправне заподіяння смерті ОСОБА_4 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 направився у бік будинку, розташованого на території його домоволодіння, де взяв ручку-пістолет, що є саморобною гладкоствольною однозарядною вогнепальною стрілецькою зброєю, придатною для проведення пострілів. В цей час потерпілий ОСОБА_4 знаходився у зазначеному вище місці свого подвір`я за адресою: АДРЕСА_2 .

Далі, ОСОБА_5 , у зазначений час, знаходячись на території свого домоволодіння, з метою спричинення смерті ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, направив дуло ручки-пістолету в бік потерпілого та здійснив постріл в ОСОБА_4 , внаслідок чого останньому спричинено наступні тілесні ушкодження: вогнепальне, сліпе, дробове поранення передньої черевної стінки, проникаюче у черевну порожнину з пошкодженням тонкої кишки, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Після вказаних дій, ОСОБА_5 , вважаючи, що виконав всі дії, які є необхідними для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заподіяння смерті ОСОБА_4 , побоюючись бути затриманим на місці вчинення кримінального правопорушення, з місця вчинення злочину зник.

Разом з тим, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали віл волі ОСОБА_5 , оскільки потерпілий ОСОБА_4 , своєчасно, із вказаними тілесними ушкодженнями був доставлений до комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська», внаслідок чого наслідки у виді смерті останнього не наступили.

Умисні дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковано невірно, з наступних підстав.

В постанові Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 17.09.2020 у справі № 206/4163/19, в якій досліджував питання відмежування замаху на вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, зазначено наступне.

Відповідно до ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Тобто, із суб`єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом.

Визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.

Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості. А оскільки особа, за невизначеного умислу, одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.

На необхідності врахування суб`єктивного ставлення винного до наслідків своїх дій неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах від 09 жовтня 2018 року у справі № 760/4968/15-к, від 18 жовтня 2018 року у справі № 348/1153/17, від 08 листопада 2018 року у справі № 360/718/16-к, від 18 грудня 2018 року у справі № 569/2944/16-к тощо.

Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину.

Віршуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого в межах цього кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Так, органом досудового розслідування в пред`явленому обвинуваченні ОСОБА_5 вказано, що злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_5 , оскільки потерпілий ОСОБА_4 , із вказаними тілесними ушкодженнями, був своєчасно доставлений до комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська», внаслідок чого наслідки у виді смерті останнього не наступили.

Однак, згідно з показами обвинуваченого, коли 19.08.2020 відбувся конфлікт з потерпілим, було темно, не було нічого видно, ОСОБА_7 не дуже добре бачив, де стояв потерпілий, бачив лише його силует в темряві. Постріл, який здійснив ОСОБА_7 із вказаного предмету, він намагався здійснити по низу, в землю. ОСОБА_7 не хотів влучити в тулуб потерпілого Мандрики. ОСОБА_7 дізнався, що влучив в живіт ОСОБА_8 вже після свого затримання. Одразу після пострілу ОСОБА_7 не бачив, куди він влучив. Своїм пострілом, який він здійснив 19.08.2020, ОСОБА_7 не хотів завдати тілесні ушкодження ОСОБА_8 , він хотів його лише налякати, попередити. На думку ОСОБА_7 , із вказаного предмета, з якого він стріляв, неможливо вбити ні людину, ні тварину. 19.08.2020 ОСОБА_7 стріляв із вказаного предмета в бік Мандрики один раз, а за декілька днів до цього також стріляв. У ОСОБА_7 була можливість після одного пострілу, який він здійснив, перезарядити вказаний пристрій і знов вистрілити з нього. ОСОБА_7 не перезаряджав вказаний пристрій, щоб ще раз вистрілити, оскільки не бажав цього.

Відповідно до показів потерпілого ОСОБА_4 , після пострілу він одразу побіг у подвір`я та в подальшому до хати, свідомість потерпілий не втрачав, після пострілу, коли потерпілий увійшов до будинку, він ОСОБА_7 не бачив, але в подальшому чув, коли ОСОБА_8 вже забирала «швидка», як ОСОБА_7 цікавився, чи живий потерпілий.

Так, згідно показів обвинуваченого та потерпілого, перед подією злочину між ним був словесний конфлікт, до цього також були неодноразові конфлікти, проте, висловлювання погроз з боку обвинуваченого вбивством на адресу потерпілого, судом не встановлено.

В судовому засіданні встановлено, що медична допомога була надана потерпілому не одразу, а через деякий час з моменту спричинення тілесного ушкодження. За цей час потерпілий самостійно дістався з місця події до свого будинку, в подальшому доставлений швидкою допомогою до лікарні.

Як вбачається з висновку експертизи, зокрема зброї, надане на дослідження інородне тіло, яке було вилучено з передньої черевної стінки потерпілого ОСОБА_4 , є уніфікованою металевою сферичною кулею діаметром 6 мм, господарсько-побутового призначення. Надані на дослідження 6 предметів, схожих на патрони, до боєприпасів не відносяться, а є будівельно-монтажними патронами кільцевого запалення, групи Д-2, калібру 6,8х22 мм, промислового виробництва, які не призначені для ураженні цілі, а мають виробниче призначення використання в порохових монтажних інструментах та промисловому обладнанні.

Згідно показів експерта ОСОБА_21 , якби потерпілий перед тим, як отримав поранення, поїв, то його одужання проходило б важче, до смерті потерпілого могло би призвести поранення кишківника, а сам предмет не міг.

Таким чином, зі встановлених судом фактичних даних, а саме - з показань самого обвинуваченого, потерпілого, експертів, висновків експертиз, вбачається, що перед вчиненням пострілу ОСОБА_5 усвідомлював, з якої зброї він збирається вчинити постріл (на його думку з такої зброї неможливо вбити людину), з метою налякати, попередити потерпілого, з яким у нього виник словесний конфлікт. Після вчинення обвинуваченим пострілу із саморобної зброї в потерпілого ОСОБА_5 бачив та усвідомлював, що потерпілий залишався живим, однак, не здійснював дій щодо доведення інкримінованого йому наміру до кінця, та залишив місце події, повернувшись додому.

Враховуючи вищенаведене, поведінка обвинуваченого свідчить про наявність у нього неконкретизованого умислу на настання будь-яких наслідків у результаті вчинених дій, у тому числі й можливої смерті потерпілого. Проте, підстав стверджувати, що в момент вчинення пострілу ОСОБА_5 бажав настання лише одного конкретного наслідку саме у виді смерті потерпілого, з матеріалів кримінального провадження не вбачається.

Перелічені обставини свідчать про наявність у обвинуваченого непрямого альтернативного умислу на настання будь-яких наслідків у результаті вчинених дій, у тому числі й тяжкого тілесного ушкодження або можливої смерті потерпілого, при встановленні якого відповідальність настає залежно від фактично заподіяних наслідків.

ОСОБА_5 , заподіюючи потерпілому тяжке тілесне ушкодження, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо припускав їх настання.

Таким чином, у даному випадку дії обвинуваченого повністю охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Таким чином, на думку суду, формулювання стороною обвинувачення про наявність у обвинуваченого умислу саме на вбивство потерпілого та необхідність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій прояв як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Згідно ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

На переконання суду, надані стороною обвинувачення докази підтверджують лише існування самого факту кримінального правопорушення, а не його кваліфікацію за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Враховуючи наведене, на підставі ч. 3 ст. 337 КПК України, суд вважає за необхідне змінити кваліфікацію пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України.

В ході судового розгляду стороною захисту заявлено низку клопотань про визнання доказів недопустимим.

Згідно клопотання сторони захисту про визнання доказу недопустимим, в якому захисник просить визнати недопустимим доказом протокол огляду місця події відкритої ділянки місцевості, розташованої біля будинку АДРЕСА_1 , від 20.08.2020 на підставі ст. 86 КПК України та виключити вказаний протокол разом з додатками, з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів, захисник посилається на те, що вказаний доказ отримано внаслідок порушення прав людини і основоположних свобод, із недотриманням порядку, встановленого КПК України, а тому він є недопустимим.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного, а згідно ч. 1 ст. 42 цього ж Кодексу підозрюваним є особа ... яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення....

Таким чином, ОСОБА_5 набув статус підозрюваного (згідно матеріалів судової справи) 20.08.2020 об 05:30 годині, а тому з цієї години участь захисника під час проведення слідчих та процесуальних дій з затриманим була обов`язковою. Водночас, незважаючи на статус підозрюваного та особливо тяжку кваліфікацію кримінально-карного діяння, проведення повторного огляду (фактично обшуку) за місцем мешкання ОСОБА_5 , 20.08.2020 з 07:15 по 08:10 годину відбулось без обов`язкової участі захисника, чим порушено право на захист підозрюваного.

Після роз`яснення слідчим ОСОБА_51 затриманому ОСОБА_61 вимог ст. 63 Конституції України та запитання: Вы желаете давать показания?, слідчий отримав негативну відповідь, проте, продовжив ставити ОСОБА_5 запитання, на які останній, не будучи юридично обізнаною особою, продовжив відповідати.

Допитаний 27.07.2023 свідок, слідчий ОСОБА_48 , пояснив, що до початку слідчої дії роз`яснив права затриманому, а останній добровільно надавав пояснення щодо обставин подій, проте на відеозаписі, який є додатком до протоколу огляду місця події не зафіксовано роз`яснення процесуальних прав та, навпаки, зафіксовано небажання ОСОБА_5 свідчити проти себе, що є порушенням ч. 2 ст. 104 КПК України.

Суд вважає клопотання сторони захисту необґрунтованим з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

Обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку.

Згідно з п.3 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії.

Аналіз наведених норм свідчить, що участь адвоката при проведенні обшуку не є автоматично обов`язковою, його участь має забезпечуватися особою, яка має бажання користуватися правовою допомогою. Разом з цим, недопущення адвоката, який прибув на місце проведення обшуку, є істотним порушенням закону і може зумовити визнання отриманих доказів недопустимими. При цьому, обов`язок доказування недопущення до участі в обшуку покладається на сторону захисту, яка зобов`язана довести це в суді під час судового провадження.

З протоколу огляду місця події від 20.08.2020 та відеозапису до нього вбачається, за адресою: АДРЕСА_1 , проведено огляд з 07 год 05 хв по 08 год 18 хв, в ході якого виявлено та вилучено металевий пристрій, візуально схожий на «самопал», виявлені в каналі ствола три металевих кульки та один патрон, п`ять предметів, візуально схожі на патрони, та дві металеві кульки. Огляд проводився в присутності обвинуваченого ОСОБА_5 та його батька ОСОБА_13 . ОСОБА_5 роз`яснені вимоги ст. 63 Конституції України.

Як вбачається з протоколу затримання обвинуваченого від 20.08.2020, року ОСОБА_5 було затримано 20.08.2020 о 05 год 30 хв, під час затримання був присутній захисник ОСОБА_6 .

Таким чином обвинувачений на час проведення огляду був забезпечений захисником.

Відомості про те, що ОСОБА_5 під час огляду вимагав забезпечити участь захисника під час вказаної слідчої дії, або недопущення захисника ОСОБА_6 до вказаної слідчої дії на відеозаписі до протоколу відсутні.

Таким чином, права обвинуваченого на захист не порушено.

Те що обвинувачений після роз`яснення йому статті 63 Конституції України давав свідчення, також не впливає на його права, оскільки з дослідженого судом відеозапису до протоколу огляду вбачається, що ОСОБА_5 добровільно давав пояснення, будь-якого впливу з боку працівників поліції судом не зафіксовано.

Крім того, суд зазначає, що обшук житла є примусовою слідчою дією, яка може бути проведена не залежно від згоди особи у якої проводиться обшук та надання нею пояснень щодо відшукуваних предметів злочину.

Таким чином, судом не встановлено істотного порушення прав і основоположних свобод обвинуваченого під час проведення огляду його мешкання, та як наслідок визнання недопустимим доказом протоколу огляду від 20.08.2020.

Згідно клопотання сторони захисту від 18.04.2024, захисник просить визнати очевидно недопустимими доказами:

- висновок експерта № 354 від 28.10.2020, складений судово- медичним експертом ОСОБА_21 (том. 2 арк. 124);

- висновок експерта № 307 від 22.09.2020, складений судово- медичним експертом ОСОБА_21 (том. 2 арк. 135-136);

- висновок експерта № 6-353 від 18.09.2020, складений головним судовим експертом сектору фізико-хімічних досліджень відділу досліджень матеріалів, речовин та виробів Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_62 (том. 2 арк. 151-159);

- висновок експерта № 8-729 від 30.10.2020, складений головним судовим експертом сектору молекулярно-генетичних досліджень відділу біологічних досліджень та обліку Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_63 (том. 2 арк. 164-174);

- висновок судово-психіатричного експерта № 582 від 29.09.2020, складений лікарями-психіатрами КНП ОКПЛ м. Слов`янська ОСОБА_64 , ОСОБА_65 (том. 2 арк. 186-191, а також виключити вищевказані висновки експертів з матеріалів судової справи № 243/8882/17 з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів.

В обґрунтування вказаного клопотання захисник посилається на те, що жодного процесуального рішення про призначення відповідних (вищевказаних) експертиз матеріали судової справи не містять, а тому існують обґрунтовані сумніви, щодо фактичного їх призначення, тобто відсутні джерела їх походження.

Таким чином, вищевказані висновки експертів отримано не в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право заявляти відводи, а за ч. 1 ст. 79 цього Кодексу експерт не має права брати участі в кримінальному провадженні та відводиться за підставами, передбаченими ч.1 ст.77 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 (на час проведення вищезгаданих експертиз підозрюваний) не був повідомлений про призначення та проведення експертиз, а отже не міг реалізувати право на відвід експерта, бо не був присутній під час призначення експертизи, і як наслідок вказаним незабезпеченням права на відвід порушено право підозрюваного, обвинуваченого на захист, передбачене ст. 17 КПК України.

До того ж, ч. 2 с. 69 КПК України передбачено, що не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого. Водночас, 2 з 5 вищенаведених експертиз проведено експертами системи МВС України, до якої відноситься орган досудового розслідування СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області, а отже експерти перебували в службовій залежності від сторони обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судову експертизу незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, в тому числі, присутністю учасників процесу під час проведення судової експертизи. Так, згідно з п. 2.13.2. Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої Наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995 при проведенні такої експертизи можуть бути присутні обвинувачений та інша особа (з дозволу слідчого).

На підставі п.п. 9, 10 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право брати участь у проведенні процесуальних дій, під час проведення процесуальних дій ставити запитання.

Жодна з наведених вище експертиз, якщо взагалі призначалась, нівелювала можливість підозрюваного надати (поставити) експерту свої питання. Як наслідок, незабезпечення права підозрюваного поставити свої питання перед експертами порушує його право на захист, передбачене ст. 17 КПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 101 КПК висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Так, висновок експерта № 307 від 22.09.2020 про ступень тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_4 ґрунтується на вивченні експертом медичної картки стаціонарного хворого хірургічного відділення № 1 МКЛ м. Слов`янська № 849/168/857 на ім`я ОСОБА_4 , 1985 р.н. Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити лікарську таємницю, а главою 15 цього ж Кодексу визначено вичерпну процедуру тимчасового доступу до таких речей та документів.

Водночас, ця історія хвороби, експерту ніколи не надавалась та не витребовувалась слідчим відповідно до вимог ст. 163, ч. 2 ст. 245 КПК України для проведення судово-медичної експертизи, тимчасовий доступ до цих матеріалів не отримувався.

Крім того, в матеріалах кримінального та судового проваджень вказана медична картка з історією хвороби (№ 849/168/857 на ім`я ОСОБА_4 ), заява потерпілого про долучення цих документів до матеріалів провадження, ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до саме цих речей та документів відсутні.

У свою чергу, інший висновок цього ж експерта № 354 від 28.10.2020 базується на висновку експерта № 307 від 16.09.2020, якого в природі взагалі не існує, оскільки експертиза № 307 лише розпочата 16.09.2020 та закінчена лише 22.09.2020, тобто станом на 16.09.2020 жодного висновку цього експерта по цій справі не було. У порушення вимог ст. 102 КПК України у висновках № 307 від 22.09.2020 та № 354 від 28.10.2020 не зазначено опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом.

Таким чином, на теперішній час немає змоги встановити, яким чином у провадження експерта ОСОБА_21 потрапила історія хвороби ОСОБА_4 , на підставі якої ним зроблено висновки № 307 від 22.09.2020 та № 354 від 28.10.2020, а тому експертизи проведені з порушенням приписів кримінального процесуального закону і ці висновки експертиз є недопустимими доказами. Також, відповідно до п. 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 експерту забороняється самостійно збирати матеріали , що підлягають дослідженню, а також самостійно вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

Експерту ОСОБА_21 ніколи не надавався висновок № 307 від 22.09.2020 (про що свідчить зміст висновку № 354 від 28.10.2020), навіть не зважаючи, що саме цей експерт проводив попередню експертизу, а тому експерт самостійно визначив об`єкти дослідження та матеріали, на підставі яких ним зроблено висновок № 354 від 28.10.2020.

Як наслідок, - усі похідні експертні висновки зроблені на підставі недопустимих доказів та є також недопустимими та мають бути визнані такими.

Доводи захисту про те, що матеріали судової справи не містять жодного процесуального рішення про призначення відповідальних за проведення вищевказаних експертиз, у зв`язку з чим вказані висновки експертиз є недопустимими, судом не приймаються до уваги, оскільки кримінальним процесуальним законом не передбачено долучення зазначених розпорядчих документів щодо визначення експерта, який буде проводити експертизу.

Як вбачається з висновків експертиз, останні проведені компетентними особами, які наділені певними повноваженнями, та які попереджені про кримінальну відповідальність.

Щодо посилань сторони захисту на те, що дві з вищенаведених експертиз проведено експертами системи МВС України, до якої відноситься орган досудового розслідування СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області, а отже експерти перебували в службовій залежності від сторони обвинувачення, суд також вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки положеннями КПК України та Закону України «Про судову експертизу» передбачена незалежність судового експерта. Сама по собі належність експертної установи до МВС України, без належного доведення про втручання в діяльність експерта, не може свідчити про його упередженість та залежність від органу досудового розслідування.

Суд також відхиляє доводи сторони захисту про те, що обвинувачений не був повідомлений про призначення та проведення експертиз, а отже не міг реалізувати право на відвід експерта, бо не був присутній під час призначення експертизи, і як наслідок вказаним незабезпеченням права на відвід порушено право останнього на захист, передбачене ст. 17 КПК України, з огляду на що, положення КПК, якими врегульовано статус сторін кримінального провадження та порядок зібрання доказів, свідчать, що як сторона захисту, так і сторона обвинувачення мають право самостійно визначати, які докази слід надати для обстоювання своєї позиції перед судом. Не є виключенням і можливість органу досудового розслідування вирішувати питання про проведення певного виду експертиз, якщо це сприятиме ходу досудового розслідування в цілому. При цьому у деяких випадках судові експертизи є обов`язковими, проведення яких не залежить від ініціативи того чи іншого учасника кримінального провадження. При цьому КПК не покладає на слідчого обов`язку повідомляти підозрювану особу про проведення експертизи.

Стороною захисту не надано доказів, що з метою реалізації прав обвинуваченого, останні заявляли клопотання слідчому про проведення необхідної експертизи та перелік питань, які необхідно поставити перед експертом, та які слідчим не були розглянуті або відхилені.

Посилання сторони захисту на недопустимість висновку експерта № 307 від 22.09.2020 про ступень тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_4 , оскільки остання ґрунтується на вивченні експертом медичної картки стаціонарного хворого хірургічного відділення № 1 МКЛ м. Слов`янська № 849/168/857 на ім`я ОСОБА_4 , 1985 р.н., яка відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити лікарську таємницю, та слідчим не витребовувалась відповідно до вимог ст. 163, ч. 2 ст. 245 КПК України, суд також відхиляє, оскільки положеннями ст. 93 КПК України передбачено право сторони обвинувачення на збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування й отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок; проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК.

В даному випадку витребування слідчим медичної картки стаціонарного хворого потерпілого, в порядку ст. 93 КПК України, не суперечить вимогам КПК, та жодним чином не порушує прав обвинуваченого.

Крім того, як вбачається з постанови слідчого від 16.09.2020, для проведення експертизи слідчим ОСОБА_12 в експертну установу були направлені матеріали кримінального провадження та картка стаціонарного хворого № 849/168/857.

Доводи сторони захисту про недопустимість висновку експерта № 354 від 28.10.2020, який базується на висновку експерта № 307 від 16.09.2020, якого в природі взагалі не існує, оскільки експертиза № 307 лише розпочата 16.09.2020 та закінчена лише 22.09.2020, тобто станом на 16.09.2020 жодного висновку цього експерта по цій справі не було, суд також вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з висновку № 307, експертиза розпочата 16.09.2020 та закінчена 22.09.2020, проводилась відносно ОСОБА_4 , 1985 року народження, що дає змогу суду встановити приналежність вказаної експертизи до цієї справи.

Що стосується неодноразових зауважень сторони захисту про недопустимість доказів, а саме - висновку судово-хімічної експертизи № 6-353 від 18.09.2020, висновку молекулярно-генетичної експертизи № 8-729 від 30.10.2020, а також висновку експертизи зброї № 2-498 від 28.09.2020, які складались експертами Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, зокрема, що стосується тієї обставини, що на досудовому розслідуванні слідчим було винесено постанову від 07.09.2020 про призначення комплексної судово-хімічної, молекулярно-генетичної та балістичної експертизи, а фактично, замість однієї (комплексної) експертизи та складання одного висновку експертів, проведено 3 (три) окремі експертизи - судово-хімічну, молекулярно-генетичну та експертизу зброї, що суперечить вимогам ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» та п. п. 4.4, 4.16 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145, суд приймає до уваги доводи сторони захисту, проте, вважає за необхідне звернути увагу, що прямої заборони на складання експертами у комплексній судовій експертизі окремих висновків, згідно компетенції кожного з експертів, немає.

Крім того, складання окремих висновків експертів в такому випадку передбачено безпосередньо Інструкцією з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 № 591, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.08.2017 за № 1024/30892, яка, згідно п. 1 розділу І «Загальні положення», встановлює організаційно-управлінські засади діяльності Експертної служби МВС (Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (далі - ДНДЕКЦ) та науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів (далі - НДЕКЦ)) з приймання, реєстрації, обліку, зберігання, дослідження та повернення ініціатору матеріалів, що надходять для проведення судової експертизи, експертних досліджень, та оформлення їх результатів (далі - експертне провадження).

Як вбачається з п. 9 розділу VI «Складові частини висновку експерта, експертного дослідження, повідомлення про неможливість проведення експертизи, клопотання експерта», що стосується особливостей оформлення висновку експерта за результатами проведення комплексної експертизи, під час проведення комплексної судової експертизи (двома і більше судовими експертами) складається спільний висновок, який підписують усі судові експерти. Згідно з частиною восьмоюстатті 101Кримінального процесуального кодексу України може складатися кілька висновків експертів відповідно до експертних спеціальностей з обов`язковим відображенням цього факту у вступній частині висновку експерта.

Так, як вбачається з частини 8 статті 101 КПК України, якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки.

Отже, норми чинного законодавства, в тому числі й Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5 та Закон України «Про судову експертизу», на які посилається захисник, не забороняють складання окремих висновків експертами при проведенні комплексної судової експертизи.

Висновки проведеної в ході досудового розслідування кримінального провадження експертизи надані в межах компетенції експертів, порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено, нових вихідних даних не здобуто, а тому, на думку суду, зазначені докази є допустимими та такими, що жодним чином не порушують права обвинуваченого.

Окрім зазначеного, при прийнятті рішення судом також враховуються матеріали, що характеризують особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_5 раніше не судимий, не обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, неодружений, неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб на утриманні не має, стійкі соціальні зв`язки за місцем мешкання відсутні. Станом на 20.08.2020, коли ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, останній був офіційно працевлаштований, працював більше двох років у ТОВ «СЛАВДОРСТРОЙ» на посаді тракториста 3 розряду, за місцем роботи зарекомендував себе з позитивного боку.

Обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, вимоги ч. 2 ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, і йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання, та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та є достатнім для досягнення передбачених ч. 2ст. 50 КК Україницілей покарання.

Сукупність всіх обставин разом з особою обвинуваченого не вказують на можливість виправлення ОСОБА_5 без реального відбування покарання, підстав для застосування відносно ОСОБА_5 ст. ст. 69, 75 КК України суд також не вбачає.

Крім того, призначення покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 відповідатиме принципу необхідності й достатності для виправлення обвинуваченого, і є дотриманням судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановленихст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Так, з урахуванням наведеного вище, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання:

-за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців;

-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за правилами сукупності злочинів, шляхом часткового складання покарань, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 остаточне покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України, у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили слід залишити без змін.

Позовні вимоги прокурора Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , заявлені в інтересах Слов`янської міської ради в особі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська», до ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди у виді витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4 , підлягають задоволенню. З ОСОБА_5 слід стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська», в дохід виконавчого комітету Слов`янської міської ради, в рахунок відшкодування коштів, витрачених на лікування ОСОБА_4 , грошові кошти в сумі 19754,28 грн.

Згідно позовної заяви, поданої потерпілим ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_5 , завдану йому матеріальну шкоду потерпілий оцінив в сумі 8782,34 грн, яка складається з витрат на придбання медичних препаратів в сумі 4782,34 грн та з витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. Завдану йому моральну шкоду потерпілий оцінив в сумі 250000,00 грн.

До цивільного позову потерплим надано фіскальні чеки за купівлю в аптеках медичних препаратів на загальну суму 2897,90 грн, а також надано квитанцію № 48 від 01.09.2020, згідно з якою адвокатом ОСОБА_15 прийнято від ОСОБА_4 за представництво інтересів потерпілого в ході розгляду кримінальної справи 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також, згідно ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

З огляду на викладене вище, вивчивши надані потерпілим докази, матеріали кримінального провадження, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 частково та стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, грошові кошти в сумі 2897,90 грн, яка підтверджена наданими потерпілим фіскальними чеками за оплату медичних препаратів, а також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого, в рахунок відшкодування понесених потерпілим витрат на правову допомогу, 4000,00 грн.

Що стосується цивільного позову потерпілого в частині стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди, судом вбачається, що обґрунтовуючи зазначену суму моральної шкоди, ОСОБА_4 посилається на те, що він з 19.08.2020 та до моменту звернення до суду з цивільним позовом, 17.11.2020, відчуває фізичний біль та страждання від спричинених йому тілесних ушкоджень, відчуває душевні страждання, втратив працездатність.

Таким чином, виходячи з глибини та характеру страждань потерпілого, з огляду на те, що протягом певного часу він зазнавав фізичних страждань внаслідок дій ОСОБА_5 , вимушено перебував на лікуванні в медичних закладах, не маючи при цьому повноцінних гарантій того, що стан його здоров`я відновиться повністю, враховуючи принцип розумності, виваженості, співмірності та справедливості, а також зважаючи на те, що відповідно до статті 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, і обвинувачений ОСОБА_5 не мав права будь-яким чином посягати на здоров`я потерпілого, суд вважає належною до стягнення у відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_4 внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , суму коштів в розмірі 100000,00 грн.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення судових експертиз, зокрема: судової експертизи зброї за висновком від 28.09.2020 № 2-498; судової хімічної експертизи за висновком від 18.09.2020 № 6-353, на загальну суму 2615,20 грн підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців;

-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Початок строку відбування покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши ОСОБА_5 , на підставі ч. 5ст. 72 КК України,у строк покарання строк попереднього ув`язнення, а саме - з 20.08.2020 до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку - один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_5 , у виді тримання під вартою, до набрання цим вироком законної сили, залишити без змін.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21.08.2020 на металевий пристрій, візуально схожий на «самопал», 5 предметів, схожих на патрони, два металевих шарики, один предмет, ззовні схожий на патрон, металеві шарики у кількості 3 шт, які належать ОСОБА_5 та які були вилучені в ході проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 20.08.2020.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21.08.2020 на куртку робочу ношену помаранчевого кольору із сірими вставками, штани робочі ношені помаранчевого кольору із сірими вставками, футболку ношену помаранчевого кольору, сланці гумові чорного кольору ношені, які належать ОСОБА_5 та які були вилучені у останнього 20.08.2020 під час затримання.

Речові докази, а саме:

-металевий пристрій, візуально схожий на «самопал», який поміщено до спецпакету № 7085631; п`ять предметів, візуально схожих на патрони, два металевих шарики, що поміщені до спецпакету SUD1061012; один предмет, ззовні схожий на патрон та металеві шарики у кількості трьох штук, поміщені до спецпакету SUD1061013, - знищити після набрання вироком законної сили;

-вилучений під час огляду 25.08.2020 предмет, який має форму кулі, 5 мм в діаметрі, виготовлений з матеріалу, схожого на залізо, який було вилучено з передньої черевної стінки потерпілого ОСОБА_4 , поміщений до експертного пакету № 1061041, - знищити після набрання вироком законної сили;

-футболку чорного кольору із сірими смужками, надписом на грудях та рваним отвором в області черевної порожнини, упаковану в пакет червоного кольору, горловина якого зав`язана чорною ниткою та скріплена біркою, - знищити після набрання вироком законної сили;

-куртку робочу ношену помаранчевого кольору із сірими вставками, штани робочі ношені помаранчевого кольору із сірими вставками, футболку ношену помаранчевого кольору, сланці гумові чорного кольору ношені, які належать ОСОБА_5 та які були вилучені у останнього 20.08.2020 під час затримання, - знищити після набрання вироком законної сили;

-нігтьові зрізи та змиви з рук ОСОБА_5 , протирку канала ствола та їх первинне пакування, - знищити після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судові витрати на проведення: судової експертизи зброї за висновком від 28.09.2020 № 2-498 в сумі 1961,40 грн (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна гривня 40 копійок); судової хімічної експертизи за висновком від 18.09.2020 № 6-353 в сумі 653,80 грн (шістсот п`ятдесят три гривні 80 копійок), а всього стягнути 2615,20 грн (дві тисячі шістсот п`ятнадцять гривень 20 копійок).

Цивільний позов прокурора Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , заявлений в інтересах Слов`янської міської ради в особі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська», до ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди у виді витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4 , - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська», в дохід виконавчого комітету Слов`янської міської ради, в рахунок відшкодування коштів, витрачених на лікування ОСОБА_4 , грошові кошти в сумі 19754,28 грн (дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири гривні 28 копійок), перерахувавши вказану суму на р/р UA038201720344370001000049258, МФО 820172, ГУ ДКСУ в м. Слов`янськ Донецької області, ОКПО 01991197.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, грошові кошти в сумі 2897,90 грн (дві тисячі вісімсот дев`яносто сім гривень 90 копійок), в рахунок відшкодування понесених потерпілим витрат на адвоката 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок), в рахунок відшкодування моральної шкоди, - 100000,00 грн (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), а всього стягнути 106897,90 грн (сто шість тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень 90 копійок).

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Донецької області