Рішення

від 26.09.2024 по справі 580/8338/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року справа № 580/8338/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/8338/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шполянського районного суду Черкаської області (вул. Соборна 36 Б, м. Шпола, Черкаська область, 20603, код ЄДРПОУ 02885573) про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА /ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

22.08.2024 вх. №40056/24 ОСОБА_1 у позовній заяві (документ сформований у підсистемі ЄСІТС 21.08.2024) просить: визнати протиправними дії Шполянського районного суду Черкаської області щодо протиправної відмови у листі від 16.08.2024 на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13.08.2024; зобов`язати Шполянський районний суд Черкаської області надати повну, точну та достовірну інформацію на інформаційний запит від 13.08.2024 ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду протягом п`яти днів із дня набрання чинності рішення суду.

Ухвалою суду від 27.08.2024 прийнята позовна заява ОСОБА_1 до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі №580/8338/24, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 02.09.2024 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 30.08.2024 за вх.41292/24 (в системі Електронний суд 29.08.2024) про відвід судді ОСОБА_2 у адміністративній справі №580/8338/24, заяву про відвід судді вирішено передати у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення.

Ухвалою суду від 03.09.2024 (суддя Гайдаш В.А.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Л.В.Трофімової у справі №580/8338/24, вирішено матеріали адміністративної справи №580/8338/24 повернути.

Згідно із частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що 13.08.2024 звернулася з інформаційним запитом до Шполянського районного суду Черкаської області, просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису до клопотання від 12.08.2024 ОСОБА_3 до клопотання про розгляд справи без участі та надати його копію. Зазначено, що 13.08.2024 відповідач не надав відповідь по суті запиту, що позивач вважає протиправною відмовою у наданні запитуваної інформації.

17.09.2024 вх.№44060/24 у відповіді на відзив позивач зазначила про обов`язки працівників суду та п.5 Регламенту роботи засвідчувального центру, затвердженому наказом Мінцифри від 27.08.2021 №115 про цілодобовий доступ (www.czo.gov.ua), тому стверджує: Відповідач є розпорядником запитуваної інформації та володіє нею.

24.09.2024 вх.№45302/24 позивач надала додаткові пояснення з покликанням на роз`яснення від 13.08.2024 про Електронний суд та дистанційну роботу суду, що розміщене на сайті Слов`янського міськрайонного суду Донецької області та Інструкцію користувача комп`ютерної програми «Д-3», затвердженої наказом Генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» від 18.10.2016 №67-ОД.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, 06.09.2024 вх.№42337/24 подав відзив із доказами про реєстрацію надходження інформаційного запиту, де зазначено, що 13.08.2024 на електронну адресу суду надійшов інформаційний запит, зареєстрований судом за вх.№5522/24-Вх, на який 16.08.2024 на електронну та поштові адреси позивача судом направлено відповідь на запит щодо неможливості надання запитуваного протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису адвоката С.Каленської щодо заяви про розгляд справи без участі від 12.08.2024, позаяк така інформація не відображена та не задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та не була отримана або створена в процесі діяльності суду.

20.09.2024 вх.№44836/24 у запереченні на відповідь на відзив відповідач зазначив, що відповідно до п.39-41 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням ВРП 17.08.2021 №1845/0/15-21 документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, у день надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу та відповідними інструкціями з діловодства у судах. Адвакат як користувач ЄСІТС через підсистему Електронний суд ЄСІТС подала дві заяви від 12.08.2024 (вх.№5483/24-Вх, №5484/24-Вх) про проведення судового засідання 13.08.2024 без її участі. Судовий розпорядник після проведеної перевірки зареєстрував заяви. Наказ на який покликається позивач від 27.08.2021 №115 «Про затвердження Регламенту роботи центрального засвідчувального органу» втратив чинність відповідно до наказу Міністерства цифрової трансформації України від 28.02.2024 №33.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що 13.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Шполянського районного суду Черкаської області з інформаційним запитом, який зареєстровано 13.08.2024 за вх. № 5522/24-Вх, де просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису адвоката С. Каленської до клопотання від 12.08.2024 щодо заяви про розгляд справи без участі та надати копію.Інформацію просила надати у п`ятиденний строк на електронну та поштову адреси.

16.08.2024 за вих.№ 03-28/59/2024 головою Шполянського районного суду Черкаської області надано відповідь на інформаційний запит від 13.08.2024, зокрема зазначено, що 13.08.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло дві заяви адвоката Каленської С.С. від 12.08.2024 у цивільній справі № 705/2159/19 (за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, визнання незаконними та скасування наказів від 26.04.2019 № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та від 03.07.2019 № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)», визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) про проведення судового засідання, призначеного на 13.08.2021 об 11 годині, без її участі. Згідно з пунктом 14.2.7 Інструкції користувача Електронного суду 13.08.2024 відповідальною особою суду за реєстрацію вхідної кореспонденції судовим розпорядником ОСОБА_5 перед реєстрацією заяв було виконано такі дії: перевірено підпис відправника вищезазначених заяв Електронного суду за допомогою функціоналу «хто підписав» контекстного меню «підпис» фрейму «прикріплені файли» реєстру «незареєстровані документи електронного суду»; перевірено коректність відкриття файлів вищезгаданих заяв Електронного суду (документ має бути читабельним) та після перевірки зареєструвані заяви в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3» за вхідними номерами № 5483/24-Вх та № 5484/24-Вх. Формування протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису під час перевірки підпису відправника не передбачено Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішеннями Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 р. № 1845/0/15-21 (зі змінами) та Інструкцією користувача Електронного суду, тому надати точну, повну та достовірну інформацію щодо протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису адвоката С. Каленської не є можливим, позаяк така інформація не відображена та не задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та не була отримана або створена в процесі діяльності суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульований Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. № 2939-VI (надалі - Закон № 2939-VI). Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. У статті 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації. Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію. Згідно зі статтею 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. У розумінні частин першої і другої статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відповідно до частин четвертої і п`ятої статті 19 Закону № 2939-VI письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів із дня отримання запиту.

Згідно з частинами першою і другою статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Варто зазначити, що згідно із ч. 2 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення вимог Закону № 2939-VI, а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації.

Відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 № 814 порядок роботи в суді із запитами на отримання публічної інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Вимоги Інструкції не поширюються на процесуальні документи, порядок оформлення та розсилка яких регламентуються процесуальним законодавством України (пункти 6 і 7 розділу І Інструкції).

Відповідно до статті 14 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 р. № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі Положення) зі змінами (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text). Відповідно до пункту 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.

Відповідальний працівник суду або інших органу чи установи в системі правосуддя перед реєстрацією документів, що надійшли в електронній формі, повинен переконатися в тому, що такий документ доступний для перегляду. У разі неможливості відкрити (переглянути) документ він не реєструється, про що складається відповідний акт, примірник якого разом з відповідним повідомленням надсилається особі (пункт 40 Положення).

У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.

Засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Вимоги до надання кваліфікованої електронної довірчої послуги створення, перевірки та підтвердження кваліфікованих електронних підписів чи печаток, а також порядок перевірки їх дотримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається лише кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які: забезпечують підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки згідно з вимогами, встановленими частиною другою цієї статті; надають можливість будь-яким особам отримувати результат процесу підтвердження із застосуванням щонайменше удосконаленого електронного підпису чи удосконаленої електронної печатки кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг автоматизованим способом. Кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа - підприємець, яка надає одну або більше кваліфікованих електронних довірчих послуг та відомості про яку внесені до Довірчого списку (п.28 ч.1 ст.1 Закону № 2155-VIII). Довірчий список - перелік кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг з інформацією про них та про кваліфіковані електронні довірчі послуги, що вони надають (п.8 ч.1 ст.1 Закону № 2155-VIII). Інтегрована система електронної ідентифікації - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для технологічного забезпечення зручної, доступної та безпечної електронної ідентифікації та автентифікації її користувачів, сумісності та інтеграції схем електронної ідентифікації, їх взаємодії з інформаційними та інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, забезпечення захисту інформації та персональних даних з використанням єдиних вимог, форматів, протоколів та класифікаторів, а також задоволення інших потреб, визначених законодавством (ч.1 ст.15-3 Закону № 2155-VIII). Власником інтегрованої системи електронної ідентифікації є держава. Держателем інтегрованої системи електронної ідентифікації є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. Технічним адміністратором інтегрованої системи електронної ідентифікації є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг (ч.1 ст.15-3 Закону № 2155-VIII). Автентифікація - електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних (ч.2 ст.15-3 Закону № 2155-VIII). Електронна ідентифікація здійснюється з використанням засобів електронної ідентифікації та процедури автентифікації відповідно до схем електронної ідентифікації (ч.1 ст.14 Закону № 2155-VIII). Користувачі послуг електронної ідентифікації мають право, зокрема на: вільний вибір засобів електронної ідентифікації з відповідним рівнем довіри для отримання електронних послуг; одноосібний контроль над використанням гаманця цифрової ідентифікації та своїх даних (ч.1 ст.11-1 Закону № 2155-VIII). Захист прав користувачів послуг електронної ідентифікації, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом та Законом України «Про захист прав споживачів» (ч.3 ст.11-1 Закону № 2155-VIII).

VІ. ОЦІНКА і ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи оцінку доказам та доводам, аргументам позивача і відповідача, суд зазначає про таке.

У запиті від 13.08.2024 позивач просила: надати точну, повну та достовірну інформацію щодо протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису адвоката С.Каленської до клопотання від 12.08.2024.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону № 2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Суд відхиляє необґрунтовані твердження позивача про те, що Шполянський районний суд Черкаської області є розпорядником запитуваних протоколів з покликанням на наказ від 27.08.2021 №115 «Про затвердження Регламенту роботи центрального засвідчувального органу», що втратив чинність відповідно до наказу Міністерства цифрової трансформації України від 28.02.2024 №33 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0393-24#Text). Чинний Регламент визначає організаційно-методологічні, технічні та технологічні умови діяльності центрального засвідчувального органу (далі - ЦЗО) під час надання ним кваліфікованих електронних довірчих послуг, порядок взаємодії кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг (далі - надавачі) та користувачів електронних довірчих послуг з ЦЗО, а також внесення юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які мають намір надавати електронні довірчі послуги, до Довірчого списку. Згідно з п.12 р.І Регламенту формати, структура та протоколи, що застосовуються під час формування сертифікатів ключів ЦЗО, формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів надавачів, формування списків відкликаних сертифікатів (далі - СВС) ЦЗО мають відповідати вимогам стандартів, які передбачені переліком стандартів, що застосовуються надавачами для надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, та стандартів, у тому числі щодо забезпечення сумісності, що затверджуються відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 19 Закону.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд визнає переконливими і обгрунтованими твердженням відповідача про те, що формування протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису під час перевірки працівником апарату Шполянського районного суду Черкаської області підпису відправника документа, що надійшов до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС не передбачено обов`язками і не належить до компетенції суду згідно чинного законодавства, тому відповідь про відмову відповідає вимогам - розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблений запит (п.1 ч.1 ст.22 Закону № 2939-VI). З огляду на відсутність передбаченої процедури щодо виготовлення під час реєстрації заяв від 12.08.2024 адвоката Каленської С.С. в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3» за вх. № 5483/24-Вх та № 5484/24-Вх запитуваних протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису суд не є розпорядником запитуваної інформації, тому суд доходить висновку, що відповідь на інформаційний запит позивача від 13.08.2024 є мотивованою, логічною, детальною (позивач цікавилась щодо клопотання від 12.08.2024 - відповідач поінформував про дві заяви від адвоката 12.08.2024), обгрунтованою (містить конкретизацію щодо справи до якої надійшли документи за відсутності покликання у запиті позивача на цивільну справу) - відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, позаяк неможливо надати копію документа, що не є готовим і доступним та не належить до обов`язків створення відповідачем у розумінні Закону № 2939-VI.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог Закону № 2939-VI.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача.

Відсутність порушеного права встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд, на підставі оцінених доказів сукупно, системного аналізу законодавства України, перевірив твердження позивача щодо протиправної відмови (листі відповідача від 16.08.2024 №03-28/59/2024) на інформаційний запит позивача від 13.08.2024, зважаючи на доведеність відповідачем правомірності дій за критеріями частини другої статті 2 КАС України не встановив порушеного права позивача та дійшов висновку, що відповідач, надавши своєчасно точну, повну та достовірну інформацію у відповідь на запит ОСОБА_1 , зрозуміло обґрунтував неможливість надання відповідно до вимог Закону № 2939-VI нествореного (за ознаками готовності та доступності) документа щодо запитуваної інформації, тому позовні вимоги є необґрунтованими - у задоволенні позову належить відмовити.

VІІ.РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 5-16, 77, 90, 241-246, 255, 258, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехадних положень Кодексу Адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Шполянський районний суд Черкаської області (вул. Соборна 36 Б, м. Шпола, Черкаська область, 20603, код ЄДРПОУ 02885573)

Рішення суду складене 26.09.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА