Постанова

від 14.04.2025 по справі 580/8338/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/8338/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Василенка Я.М. та Карпушової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шполянського районного суду Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Шполянського районного суду Черкаської області, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо протиправної відмови, що міститься у листі від 16.08.2024 на інформаційний запит від 13.08.2024;

- зобов`язати відповідача надати повну, точну та достовірну інформацію на інформаційний запит від 13.08.2024 з урахуванням висновків суду протягом 5 робочих днів із дня набрання чинності рішення суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідні електронні документи перебували у розпорядженні відповідача та він мав можливість створити паперовий примірник електронного документа.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що формування протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого підпису, під час перевірки підпису відправника документу, не передбачено, а твердження позивача щодо протиправності відмови, яка міститься у листі від 16.08.2024 є необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядались в порядку спрощеного провадження, введення в України воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.08.2024 позивач звернулася до Шполянського районного суду Черкаської області з інформаційним запитом, зареєстрованим за вх.№ 5522/24-Вх, в якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію стосовно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису адвоката С. Каленської до клопотання від 12.08.2024 щодо заяви про розгляд справи без участі та надати його копію (а.с.4).

Листом від 16.08.2024 за вих.№03-28/59/2024 відповідач повідомив, що 13.08.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло дві заяви адвоката Каленської С.С. від 12.08.2024 у цивільній справі № 705/2159/19. Згідно з п.14.2.7 Інструкції користувача Електронного суду 13.08.2024 відповідальною особою суду за реєстрацію вхідної кореспонденції судовим розпорядником перед реєстрацією заяв було виконано такі дії: перевірено підпис відправника вищезазначених заяв Електронного суду за допомогою функціоналу «хто підписав» контекстного меню «підпис» фрейму «прикріплені файли» реєстру «незареєстровані документи електронного суду»; перевірено коректність відкриття файлів вищезгаданих заяв Електронного суду (документ має бути читабельним) та після перевірки зареєстровані заяви в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3» за вхідними номерами № 5483/24-Вх та № 5484/24-Вх. Разом з тим, формування протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису під час перевірки підпису відправника не передбачено Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішеннями Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 р. № 1845/0/15-21 (зі змінами) та Інструкцією користувача Електронного суду. Тому, надати запитувану інформацію та копію протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису не є можливим, оскільки дана інформація не відображена та не задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і не була отримана або створена в процесі діяльності суду (а.с.5).

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у наданні інформації, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку, що відповідач, надавши своєчасно відповідь на запит, зрозуміло обґрунтував неможливість надання нествореного (за ознаками готовності та доступності) документа щодо запитуваної інформації.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, у відповідності до вимог ст.308 КАС України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Частиною 2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 5 Закону України "Про інформацію" встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Положеннями ст.9 Закону України "Про інформацію" обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

За змістом ст.1, 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що публічна інформація - відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі ст.3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 цього Закону, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", в частині другій якої встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що до розпорядників інформації належать суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання

Статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію передбачена статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідно до частини першої якої розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Слід зазначити, що законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов`язкові реквізити такої відмови, зокрема, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.

В той же час, у своєму запиті на інформацію позивач просила повідомити інформацію щодо протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису адвоката С.Каленської до клопотання від 12.08.2024 щодо заяви про розгляд справи без участі та надати його копію.

У відповіді на вказаний запит відповідачем зазначено про неможливість надання запитуваної інформації та копії запитуваного документа, оскільки така інформація не була відображена або задокументована будь-яким чином, оскільки формування протоколу створення та перевірки підпису відправника не передбачено положеннями відповідних нормативно-правових актів.

У листі від 16.08.2024 №03-28/59/2024 відповідачем наведено належні нормативні обґрунтування щодо підстав не здійснення формування протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Таким чином, оскільки запитувана позивачем інформація (документ) не є відображеною та задокументованою відповідачем будь-якими засобами та на будь-яких носіях і така інформація (документ) не була отримана або створена в процесі виконання відповідачем своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством і не знаходиться у його володінні, то така інформація не належить до публічної оскільки не відповідає визначенню публічної інформації, наведеному у ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Крім того, запитувана позивачем інформація стосується процесуальних документів, що були подані в межах справи №705/2159/19 за позовом ОСОБА_2 до ПП «Центр Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати, скасування наказів, визнання протиправним звільненням, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ОСОБА_1 не є учасником даного судового провадження, внаслідок чого норми процесуального законодавства не визначають її право на ознайомлення з відповідними матеріалами, зокрема з клопотанням адвоката С.Каленської від 12.08.2024 щодо заяви про розгляд справи без участі та матеріалами перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Єдиним обґрунтуванням апеляційної скарги визначено те, що адвокат С.Каленська направила до Шполянського районного суду Черкаської області документи через електронну пошту, а не через підсистему «Електронний суд», а тому отримавши відповідні документи через електронну пошту, відповідач мав можливість створити паперовий примірник електронного документа.

Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів того, що адвокат С.Каленська подала клопотання від 12.08.2024 у справі №705/2159/19 із застосування засобів електронного поштового зв`язку матеріали справи не містять, а відповідні доводи апеляційної скарги є суб`єктивною думкою позивача.

Натомість, наявна в матеріалах справи роздруківка скрін-шоту з автоматизованої системи документообігу суду першої інстанції підтверджує, що документи від ОСОБА_3 у справі №705/2159/19 надійшли саме з використанням підсистеми «Електронний суд», в якій були зареєстровані відправником в Електронному суді (ЕС) 12.08.2024 о 22:31:36 та о 22:42:37 (а.с.37).

З огляду на викладені обставини справи, з урахування наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 14 квітня 2025 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Я.М.Василенко

О.В.Карпушова