Рішення
від 27.09.2024 по справі 580/2998/24
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 року справа № 580/2998/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П.,

розглядаючи у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

26 березня 2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №11022/23-00-07-02-01 форми П, якою зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 084 406,00 грн;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11023/23-00-07-02-01 форми Р, якою збільшено зобов`язань по податку на прибуток підприємств на суму 193 933,00 грн за основним платежем та 19 393,00 грн штрафної санкції;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11025/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язань по земельному податку на суму 27 668,87 грн за основним платежем та 2766,89 грн штрафної санкції;

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11026/23-00-07-02-01 форми ПС, яким збільшено зобов`язань по земельному податку на 1 020,00 грн штрафної санкції;

5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11027/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язань по податку на нерухоме майно на суму 13 286,93 грн за основним платежем та 1 328,69 грн штрафної санкції;

6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11028/23-00-07-02-01 форми ПС, яким збільшено зобов`язань по податку на нерухоме майно на суму 1 020,00 грн штрафної санкції;

7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11029/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язань по податку на нерухоме майно на суму 13 098,86 грн за основним платежем та 758,95 грн штрафної санкції;

8) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11030/23-00-07-02-01 форми ПС, яким збільшено зобов`язань по податку на нерухоме майно на суму 4 080,00 грн штрафної санкції;

9) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11031/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язань по акцизному податку на суму 3 000,00 грн за основним платежем та 300,00 грн штрафної санкції;

10) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11032/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язань по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) на суму 853 045,00 грн за основним платежем;

11) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11034/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язань по податку на додану вартість на суму 342 140,00 грн за основним платежем та 34214,00 штрафної санкції;

12) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11035/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язань по податку на додану вартість на суму 20 744 234,00 грн за основним платежем та 5 186 059,00 грн штрафної санкції;

13) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11036/23-00-07-02-01 форми Р, яким застосовано адміністративний штраф у розмірі 9180,00 грн;

14) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11029/23-00-07-02-01 форми Р, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 49,12 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що у період з 31.12.2021 до 31.08.2023 на підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.08.2023 № 1588-п проведена документальна планова виїзна перевірки, за наслідками складений акт від 14.09.2023 № 9321/23-00-0702-01/14216689. 21.11.2023 контролюючим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Не погодившись із ППР позивач оскаржив в адміністративному порядку, за результатами розгляду скарги рішенням ДПС України від 20.02.2024 № 4490/6/99-00-06-01-01-06 залишила без змін податкові повідомлення- рішення від 21.11.2023 № 11022/23-00-07-02-01, № 11023/23-00-07-02-01, №11025/23-07-02-01, №11026/23-00-07-02-01, №11027/23-00-07-02-01, №11028/23-00-07-02-01, №11029/23-00-07-02-01,№11030/23-00-07-02-01, №11031/23-00-07-02-01, №11032/23-00-07-02-01, №11034/23-00-07-02-01, №11035/23-00-07-02-01, №11036/23-00-07-02-01 та збільшила ППР ГУ ДПС у Черкаській області від 21.11.2023 №11029/23-00-07-02-01 у частині застосування штрафу на суму 49,12 грн, а скаргу - без задоволення. За наслідками розгляду скарги ГУ ДПС у Черкаській області 06.03.2024 додатково винесено податкове повідомлення-рішення №2759/23-00-07-01-01, яким збільшено штрафну санкцію на суму 49,12 грн. Позивач зазначив, що право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки платнику податків надіслано (вручено) копію наказу про проведення документальної планової перевірки. Згідно пункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - Кодекс №2755) установлений мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок на період з 18.03.2020 та до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Позивач покликається на практику Верховного Суду: проведення податковим органом перевірки на підставі Постанови № 89 усупереч чинному та нескасованому мораторію на проведення перевірок є неправомірним. Крім того позивач зазначив, що він не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни своїми контрагентами, зокрема ТОВ «Фабіус Компані», ТОВ «Інокс Сервіс», ТОВ «Українська машинобудівельна техніка», ТОВ «Будстройінвест», ТОВ «Торнадо».

Ухвалою від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Відповідач зазначає, що план-графік проведення документальних планових перевірок на 2021 рік, що затверджений та оприлюднений на офіційному веб-сайті ДПС України, є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС. Згідно з планом-графіком проведення документальної планової виїзної перевірки позивача було включено до графіку перевірок на грудень 2021 року. На відповідача покладений обов`язок призначення документальної планової перевірки позивача у 2021 році. Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу №2755 встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 та до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 р. № 89 вирішено скоротити строк дії обмежень, установлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу №2755 у частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок. Відповідач вважає, що фактично після прийняття Постанови № 89 податковий орган наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу №2755 (зважаючи на час отримання документів, перенесення термінів до отримання витребуваних первинних документів, поновлення проведення перевірки, продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Усною ухвалою суду від 05.07.2023, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, постановлено здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - Податковий кодекс, ПКУ) та плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік 31.12.2021 розпочато проведення документальної планової виїзної перевірки державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод (скорочене найменування - ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ, підприємство) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 з урахуванням п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу, з питань правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2021 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 14.09.2023 №9321/23-00-07-02 -01/14216689.

В ході перевірки, серед іншого, встановлено такі порушення:

1. Вимог п. 44.1. ст. 44, п. 140.2, п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, п. 1 п. 2 п. З ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. п. 5, п. 6, п. 10 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, п. 15, п. 18, п. 20 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248, п. 5. п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.10.1999 №237 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 р. за №725/4018, п. 4. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 28.05.99 №137 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 р. за №392/3685, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму /93933 грн.

2. Вимог п. 44.1. ст. 44, п. 140.2, п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, п. 1 п. 2 п. З ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. п. 5, п. 6, п. 10 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, п. 15, п. 18, п. 20 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248, п. 5. п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.10.1999 №237 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 р. за №725/4018, п. 4. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 28.05.99 №137 зареєстровано в Міністерстві юстиції У країни 21.06.1999 р. за №392/3685, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік на суму 838949 грн., 2018 рік у сумі 2743597 грн., за 2019 рік у сумі 2141697 грн., за 1 квартал 2020 року у сумі 1931931 грн., за півріччя 2020 року у сумі 1295936 грн., за три квартали 2020 року у сумі 1115883 грн., за 2020 рік у сумі 1084406 грн., за 1 квартал 2021 року у сумі 1084406 грн., за півріччя 2021 року у сумі 1084406 грн., за три квартали 2021 року у сумі 1084406 грн.,

3. Вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст.1 87, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 21086374 грн, в т.ч. за грудень 2017 року на суму 341473 грн, за березень 2019 року на суму 553242 грн, за квітень 2019 року на суму 701005 грн, за травень 2019 року на суму 698001 грн, за червень 2019 року на суму 1262895 грн, за липень 2019 року на суму 103145 грн, за жовтень 2019 року на суму 320790 грн, за листопад 2019 року на суму 487783 грн, за грудень 2019 року на суму 525096 грн, за січень 2020 року на суму 466479 грн, за квітень 2020 року на суму 1250000 грн, за травень 2020 року на суму 937242 грн, за червень 2020 року на суму 1612705 грн, за липень 2020 року на суму 1099510 грн за серпень 2020 року на суму 1004150 грн, за вересень 2020 року на суму 1071209 грн, за жовтень 2020 року на суму 14100 грн, за листопад 2020 року на суму 536876 грн, за грудень 2020 року на суму 1594122 грн, за березень 2021 року на суму 806425 грн, за квітень 2021 року на суму 1777214 грн, за травень 2021 року на суму 151583 грн, за червень 2021 року на суму 928117 грн, за серпень 2021 року на суму 1451151 грн, за вересень 2021 року на суму 1392061 грн.

4. Вимог п. 217.1 ст. 217 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого занижено акцизний податок за грудень 2020 року на загальну суму 3000 грн.;

5. Вимог пп.266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.3.3 п. 266.3. ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого по м. Умань Черкаської області (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7110800000):

- занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 16746,31 грн., в т.ч. за 1 квартал 2017 року на суму 2840,78 грн., 2 квартал 2017 року на суму 2840,78 грн., З квартал 2017 року на суму 2840,78 грн., 4 квартал 2017 року на суму 2840,76 грн., 1 квартал 2018 року на суму 1485,64 грн., 2 квартал 2018 року на суму 1485,64 грн., 3 квартал 2018 року на суму 1485,64 грн., 4 квартал 2018 року на суму 926,29 грн.;

- завищено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 3459,38 грн., в т.ч. 1 квартал 2019 року на суму 216,11 грн., 2 квартал 2019 року на суму 216,11 грн., З квартал 2019 року на суму 216,11 грн., 4 квартал 2019 року на суму 216,10 грн., 1 квартал 2020 року на суму 931,53 грн., 2 квартал 2020 року на суму 243,98 грн., З квартал 2020 року на суму 243,98 грн., 4 квартал 2020 року на суму 243,96 грн., 1 квартал 2021 року на суму 310,50 грн., 2 квартал 2021 року на суму 310,50 грн., З квартал 2021 року на суму 310,50 грн.

6. Вимог пп.266.7.5 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого по м. Умань Черкаської області (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7110800000) не подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік;

7. Вимог пп.266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.3 п. 266.3. ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого по м. Христинівка Черкаської області (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7124610100) занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 13098,86 грн., в т.ч. за 1 квартал 2017 року на суму 665,60 грн., 2 квартал 2017 року на суму 665,60 грн., З квартал 2017 року на суму 665,60 грн., 4 квартал 2017 року на суму 665,60 грн., 1 квартал 2018 року на суму 580,74 грн., 2 квартал 2018 року на суму 580,74 грн., З квартал 2018 року на суму 580,74 грн., 4 квартал 2018 року на суму 580,72 грн., 1 квартал 2019 року на суму 651,04 грн., 2 квартал 2019 року на суму 651,04 грн., З квартал 2019 року на суму 651,04 грн., 4 квартал 2019 року на суму 651,04 грн., 1 квартал 2020 року на суму 491,16 грн., 2 квартал 2020 року на суму 736,74 грн., 3 квартал 2020 року на суму 736,74 грн., 4 квартал 2020 року на суму 736,72 грн., 1 квартал 2021 року на суму 936 грн., 2 квартал 2021 року на суму 936 грн., З квартал 2021 року на суму 936 грн.

8. Вимог пп.266.7.5 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого по м. Христинівка Черкаської області (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7124610100) не подано податкові декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік;

9. Вимог п.277.1 ст.277 п. 286.1, п.286.5 ст.286, п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого по м. Умань Черкаської області (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7110800000) занижено земельний податок за 2017 рік на суму 27668,87 грн.;

10. Вимог п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого по м. Умань Черкаської області (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7110800000) не подано податкову декларацію із земельного податку за 2017 рік;

11. Вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16; п.38.1 ст.38; абз.2 п.57.1 ст.57; пп.168.1.5, п.168.1 ст.168, п.176.2«а» ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, в результаті чого порушено граничні терміни сплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 2298415,50 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 42114,95 грн., за 2018 рік в сумі 461923,62 грн., за 2019 рік в сумі 577609,76 грн., за 2020 рік в сумі 796457,83 гри. та за 9 місяців 2021 року в сумі 420309,34 грн.;

12. Вимог п.51.1 ст.51 та п. 176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, що призвело до неповного та недостовірного відображення інформації в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, і сум утриманих з них податків за 3, 4 квартали 2018 року, за 2, 3, 4 квартали 2019 року, за 1, 2, 3 квартали 2020 року та в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за 2 та 3 квартали 2021 року.

13. Вимог пп.168.1.5, п.168.1 ст.168 та пп.1.4 п.161 підрозд.10 розд. XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, результаті чого порушено граничні терміни сплати до бюджету сум військового збору на загальну суму 144618,66 грн.. в тому числі за 2017 рік в сумі 3473,70 грн., за 2018 рік в сумі 38444,03 грн., за 2019 рік в сумі 48134,63 грн., за 2020 рік в сумі 48066,35 грн. та за 6 місяців 2021 року в сумі 6499,95 грн.;

14. Вимог п. 1 п. 2 п. 3 ст. 9 Законом України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 5, п. 6, п. 10 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, п. 15, г . 18, п. 20 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248, п. 5. п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.10.1999 №237 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 р. за №725/4018, п.

4. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 28.05.99 №137 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 р. за №392/3685, в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, на загальну суму 853045 грн., т.ч. за 2017 рік на суму 754860 грн., перше півріччя 2020 року на суму 2001 грн., три квартали 2020 року на суму 4057 грн., 2020 рік на суму 98185 грн.

Позивачем 01.11.2023 подано до ГУ ДПС у Черкаській області заперечення на акт перевірки від 14.09.2023, за результатами розгляду яких, ГУ ДПС у Черкаській області прийнято висновок комісії оформлений листом від 15.11.2023 № 19540/6/23-00-07-02-04 відповідно до резолютивної частини якого: «заперечення ДП Уманський ЛГЗ на висновки акта перевірки не враховувати».

За наслідками прийнятого висновку ГУ ДПС у Черкаській області винесено податкові повідомлення-рішення від 21.11.2023:

- №11022/23-00-07-02-01, яким зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 084 406,00 грн;

- №11023/23-00-07-02-01, яким збільшено зобов`язання по податку на прибуток підприємств на суму 193 933,00 грн за основним платежем та 19 393,00 грн. штрафної санкції;

- №11025/23-00-07-02-01, яким збільшено зобов`язання по земельному податку на суму 27 668,87 грн. за основним платежем та 2766,89 грн. штрафної санкції;

- №11026/23-00-07-02-01, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 1 020,00 грн.;

- №11027/23-00-07-02-01, яким збільшено зобов`язання по податку на нерухоме майно на суму 13 286,93 грн за основним платежем та 1 328,69 грн штрафної санкції;

- №11028/23-00-07-02-01, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 1 020,00 грн.;

- №11029/23-00-07-02-01, яким збільшено зобов`язання по податку на нерухоме майно на суму 13 098,86 грн. за основним платежем та 758,95 грн. штрафної санкції;

- №11030/23-00-07-02-01, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 4 080,00 грн.;

- №11031/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язання по акцизному податку на суму 3 000,00 грн. за основним платежем та 300,00 грн. штрафної санкції;

- №11032/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язань по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) на суму 853 045,00 грн за основним платежем;

- №11034/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язань по податку на додану вартість на суму 342 140,00 грн за основним платежем та 34214,00 штрафної санкції;

- №11035/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язання по податку на додану вартість на суму 20 744 234,00 грн. за основним платежем та 5 186 059,00 грн. штрафної санкції;

- №11036/23-00-07-02-01 форми Р, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 9180,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ДП Уманський ЛГЗ оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПС України, проте рішенням про результати розгляду скарги від 20.02.2024 № 4490/6/99-00-06-01-01-06 залишено без змін винесені ППР та збільшила ППР ГУ ДПС у Черкаській області від 21.11.2023 № 11029/23-00-07-02-01 в частині застосування штрафу на суму 49,12 грн., а скаргу без задоволення.

За наслідками розгляду скарги ГУ ДПС у Черкаській області 06.03.2024 року додатково винесено ППР № 2759/23-00-07-01-01, яким збільшено штрафну санкцію на суму 49,12 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України (далі Кодекс 2755) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначає заходи, що вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу № 2755 платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Кодексу № 2755 контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу № 2755 контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Кодексу № 2755 про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 82.1 статті 82 Кодексу № 2755 передбачено, що тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу № 2755 установлений мораторій на здійснення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок у частині порушення вимог законодавства щодо: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу № 2755 пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» від 17 вересня 2020 р. №909-ІХ на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Кабінету Міністрів України надано право скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі вищезазначеної норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» від 03 листопада 2021 р. № 89 (далі Постанова № 89), якою скоротив строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу № 2755 у частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: 1) тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними; 2) документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; 3) документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, що сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 №568-ІХ); 4) документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; 5) документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

У законі, яким є Кодекс № 2755, та у підзаконному нормативно-правовому акті, яким є Постанова №89, містяться різні умови в частині дії мораторію на проведення документальних перевірок на період дії карантину.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Кодексу № 2755 зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Кодексу № 2755 у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченого частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України та рішень Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 27.02.2020 № 3-р/2020, від 23.06.2009 № 15-рп/2009 не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Конституційний Суд України у рішенні від 22.05.2008 № 10-рп/2008 наголошував на тому, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони» (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

За наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, що містяться у Кодексі № 2755, з одного боку і в Постанові №89 з іншого боку застосовуються положення і правила саме Кодексу № 2755. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21.

Суд враховує, що постановою Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 640/18314/21 скасоване рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 про визнання протиправною та не чинною Постанови №89 та направлено справу на новий розгляд.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України установлений карантин. Постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392, від 22 липня 2020 р. № 641 із наступними змінами дію карантин продовжений до 19.12.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі мінами з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України установлено карантин з 19.12.2020 до 30.06.2023. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Суд звертає увагу, що на момент видання наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 19.11.2021 № 2460-п дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак діяв і мораторій на проведення документальних планових перевірок, передбачений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу № 2755.

З матеріалів справи суд встановив, що документальна планова виїзна перевірка позивача розпочалася з 31.12.2021, проте наказом ГУ ДПС у Черкаській області від 04.01.2022 № 1-п термін проведення перевірки було перенесено з 04.01.2022 до дня отримання вилучених правоохоронними органами документів та наказом ГУ ДПС у Черкаській області від 10.08.2023 № 1516-п була поновлена з 15.08.2023 тривалістю 8 робочих днів (після закінчення мораторію на проведення перевірок), акт за результатами перевірки податкового агента щодо спірних ППР складений контролюючим органом 14.09.2023.

Зважаючи на той факт, що мораторій на здійснення документальних перевірок, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу № 2755, діяв з 18.03.2020 і до 30.06.2023, суд зазначає, що у відповідача були правові підстави поновити перевірку позивача на підставі наказу від 19.11.2021 № 2460-п, позаяк дія мораторію на проведення документальних перевірок на період дії карантину, та, як наслідок, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень не діяла.

Суд зазначає, що питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення перевірки неодноразово вирішувалось Верховним Судом у постановах від 28.12.2022 у справах № 420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28.10.2022 у справі № 600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21 констатовано, що проведення перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу № 2755) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17: доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Кодексу № 2755 щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої і визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками. У постанові Верховного Суду від 04.06.2024 № 520/23110/21 зазначено, що позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу № 2755 вже є сформованою та усталеною (за умови проведення перевірки під час дії мораторію).

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 18-рп/2004 термін «порушене право», що вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». З приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Суд зазначає, що на час поновлення документальної планової виїзної перевірки станом на 15.08.2023 дія мораторію завершена, позаяк постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 з 01.07.2023 відмінений на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Суд відхиляє необгрунтоване твердження позивача про відсутність правових підстав для перевірки податкового агента та протиправність прийнятих за наслідками такої перевірки рішень.

Щодо суті встановлених порушень, на які позиач зазначив у позову, суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено завищення акцизного податку, відображеного в бухгалтерському обліку підприємства на суму 111440 грн. (6626422 грн. - 6737862 грн.), що призвело до заниження доходів від реалізації готової продукції, в порядку закриття на фінансовий результат (на субрахунок 791 «Результат операційної діяльності») за грудень 2020 року на суму 111440 грн. та відповідно до заниження показників по рядку 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати за 2020 рік на суму 111440 грн.

В порушення п. 5, п. п. 6.1 п 6 ПсБО 15 «Дохід» ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ занижено показники по рядку 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати за 2020 рік на суму 111440 грн.

Заниження показників у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати на суму 912922 грн. та завищення показників по рядку 2130 «Адміністративні витрати» Звіту про фінансові результати на суму 924420 грн.

Відповідно до вимог п. 18 ПсБО 16 «Витрати», до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів?

загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків,

зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти;

інші витрати загальногосподарського призначення.

В періоді, що перевірявся підприємство перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «ТД Тандем СВ», щодо оренди майна та обладнання, відповідно до договору від 01.04.2018 №01/04.

В актах надання послуг щодо надання/отримання послуг оренди ТОВ «ТД Тандем СВ» та ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ зазначалась найменування послуг, з розмежуванням послуг оренди конторських/офісних машин і устаткування (зокрема комп`ютерів) та послуги шодо оренди інших машин, устаткування та майна, що визначало розмір орендної плати з врахуванням предмету договору (в т. додаткових угод, актів приймання - передачі обладнання до договору оренди тощо), а саме (мовою оригіналу):

«послуги щодо оренди конторських/офісних машин і устаткування (зокрема комп`ютерів)» та «послуги щодо оренди інших машин, устаткування та майна, н.в.і у».

Перевіркою встановлено, що ДП УМАНСЬКИМ ЛГЗ в окремих звітних періодах до складу адміністративних віднесено орендну плату як за користування «конторськими /офісними машинами і устаткуванням (зокрема комп`ютерів)» так і за користування «інших машин, устаткування та майна».

Так за період, що підлягав перевірці, підприємством віднесено до адміністративних витрат, орендну плату за «послуги щодо оренди інших машин, устаткування та майна, н.в.і у» на загальну суму 924420 грн. (кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку: Дт 92 «Адміністративні витрати» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»), в тому числі за 2019 в сум 569 950 грн., за 1 квартал 2020 року у сумі 354470 грн., за півріччя 2020 року в сумі 354470 грн., за три квартали 2020 року в сумі 354470 грн., за 2020 рік в сумі 354470грн (відповідно до акта перевірки).

Враховуючи найменування основних засобів, що зазначені в актах приймання - передачі майна/обладнання/інструменту, послуги щодо оренди «машин, устаткування та майна, н.в.і у» не є витрати, що спрямовані на обслуговування та управління підприємством та відповідно не підлягають включенню до складу адміністративних витрат.

Разом з тим, зазначені витрати підлягали включенню (у відповідних звітних періодах) до складу загально виробничих витрат, відповідно до норм передбачених п. 15 ПсБО 16 «Витрати», а саме:

15.1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи и медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

15.2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

15.3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

15.4. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

15.5. Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технологи и організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

15.6. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

15.7. Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).

15.8. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

15.9. Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

Враховуючи вищевикладене, з врахуванням руху (виготовлення/реалізація) готової продукції), дане порушення має вплив на визначення показників рядка 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати, а саме: призводить до заниження показників на загальну суму 912922 грн: в тому числі за 2019 на суму 569744 грн., за 1 квартал 2020 року на суму 348788 грн., за півріччя 2020 року на суму 351969 грн., за три квартали 2020 року на суму 345399 грн., за 2020 рік на суму 343178 грн., а саме:

На формування показників по рядка 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати мало вплив відображення оборотів по рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» (в сумі визнаних накладних витрат на організацію виробництва а також витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування) в порядку закриття на рахунки 23 «Виробництво» та 901 «Собівартість реалізованої готово!' продукції» при реалізації готової продукції (Дт 26 «Готова продукція» Кт 23 «Виробництво», Дт 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» Кт 26 «Готова продукція»).

Крім того, перевіркою встановлено порушення щодо завищення адміністративних витрат, послуг оренди основних засобів, що використовувались, в процесі виробництва готової продукції та відповідно, підлягали відображенню в складі загальновиробничих витрат.

Суд зазначає, що відповідно до п. 5 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044 (далі - ПсБО 9 «Запаси»), запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Згідно з п. 6 ПсБО 9 «Запаси», для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором нормативно-правовим актом.

Пунктом 10 ПсБО 9 «Запаси», передбачено, що первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Враховуючи вищевикладене, ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ в порушення вимог п. 5, п. 6, п. 10 ПсБО 9 «Запаси», п. 15, п. 18 ПсБО 16 «Витрати»,

- занижено показники по рядка 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати на загальну суму 912922 грн., в тому числі за 2019 на суму 569744 грн., за 1 квартал 2020 року на суму 348788 грн., за півріччя 2020 року на суму 351969 грн., за три квартали 2020 року на суму 349399 грн., за 2020 рік на суму 343178 грн. (детальний опис викладеного в пункті 2 даного розділу).

- завищено показники по рядку 2130 «Адміністративні витрати» Звіту про фінансові результати на загальну суму 924420 грн., в тому числі за 2019 на суму 569950 грн., за 1 квартал 2020 року на суму 354470 грн., за півріччя 2020 року на суму 354470 грн., за три квартали 2020 року на суму 354470 грн., за 2020 рік на суму 354470грн.

Розрахунок впливу порушення (в частині визнання послуг оренди адміністративними витратами, що підлягали відображенню в складі загальновиробничих витрат) на собівартість реалізованої продукції на підставі даних по виробництву та реалізації винних напоїв та лікеро-горілчаної продукції ДП Уманський ЛГЗ, наведено в Додатку 6.5 до акта перевірки.

Щодо завищення показників по рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2017 рік на суму 1916356 грн.

Нормами п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248 (далі - ПсБО 16 «Витрати»), до інших операційних витрат включаються:

собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією;

сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних і боргів;

втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства);

втрати від знецінення запасів;

нестачі і втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка;

витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення;

інші витрати операційної діяльності.

Перевіркою встановлено, що ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ в 2017 році сформовано витрати в сумі списаної дебіторської заборгованості по розрахунках з постачальниками на загальну суму 1916356 грн. (кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку: Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

До перевірки підприємством надано накази від 27.12.2017 №10, 29.12.2017 №11 про списання безнадійної дебіторської та кредиторської заборгованості, акт інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості від 27.12.2017 року, протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 28.12.2017 №2, бухгалтерську довідку.

Відповідно до змісту вказаних документів, ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ виключенню зі складу активів безнадійну дебіторську заборгованість по розрахунках з постачальниками (в сумі перерахованих коштів) в зв`язку зі спливом терміну позовної давності, а саме по взаємовідносинах з:

- ДП Стадницький спиртзавод - 18600,88 грн., дата виникнення - 08.2009;

- ДП Зарубинський спиртзавод - 206494,0 грн., дата виникнення - 10.2009;

- ДП Чечельник спиртзавод - 47972,33 грн., дата виникнення - 11.2009;

- ДП Коростишевський спиртзавод - 53250,0 грн., дата виникнення - 09.2009;

- КП Уманьводоканал - 5504,0 грн., дата виникнення - 12.2009;

- Черкаси РУ ДПС САТ України - 1584061,83 грн. (за виготовлення акцизної марки для маркування горілчаних виробів згідно плану виробництва в асортименті), дата виникнення - не зазначається;

- Умань електромережі - 472,98 грн., дата виникнення - не зазначається.

Суд зазначає, що вищенаведені документи щодо списання дебіторської заборгованості містять посилання на документи (без зазначення дат та номерів первинних документів, ухвал, рішень, справ тощо): акти звірок, відповіді на претензії заводу, ухвали господарських судів на позовні вимоги та інші первинні документи, проте, такі документи не додавались до бухгалтерських довідок, актів інвентаризації, протоколів засідання інвентаризаційної комісії а також не надані до перевірки.

Тобто в документах, щодо списання дебіторської заборгованості задокументовані дати виникнення заборгованості: серпень - грудень 2009 року.

Частиною 1 статті 256 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІУ (далі - ЦК України) визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи вищенаведені дані щодо документування операцій зі списання безнадійної дебіторської заборгованості, термін позовної давності заборгованості в сумі 1916356 грн., сплив у минулих періодах/роках (тобто, відмінних від 2017 року).?

Відповідно до п. 5. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.10.1999 №237 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 р. за №725/4018 (далі - ПсБО 10 «Дебіторська заборгованість»), дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Згідно з п.7 ПсБО 10 «Дебіторська заборгованість», поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Пунктом 4 ПсБО 10 «Дебіторська заборгованість» визначено, що чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Відповідно до п.8 ПсБО 10 «Дебіторська заборгованість», величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.

ДП УМАНСЬКИМ ЛГЗ не задокументовано наказом про облікову політику метод нарахування резерву сумнівних боргів та критерії/ознаки, визнання дебіторської заборгованості сумнівним боргом (таких як (наприклад): порушення строків платежу, передбачених договором; порушена справа про банкрутство, розпочата процедура ліквідації, наявність податкового боргу, майно боржника знаходиться в заставі тощо).

Враховуючи задокументовану дату виникнення дебіторської заборгованості, строк позивної давності минув у відповідних періодах 2012, а відповідно така заборгованість не відповідала кваліфікації активу, відповідно до вимог п. 5, п.7 ПсБО 10 «Дебіторська заборгованість», в періодах відмінних від 2017 року, що мало вплив на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) попередніх періодів.

Тобто, із загальної суми, визнаної підприємством безнадійної дебіторської заборгованість - 1916356 грн., безнадійна заборгованість на загальну суму 15 16356 грн. підлягала списанню за рахунок прибутку попередніх періодів (кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку: Дт 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»).

Разом з тим, виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Відповідно до п. 4. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.05.99 №137 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 р. за №392/3685 (далі - ПсБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»), виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Враховуючи викладене, в порушення норм п. 20 ПсБО 16 «Витрати», н. 5. п.7 ПсБО 10 «Дебіторська заборгованість», п. 4. ПсБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ завищено показники по рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2017 рік на суму 1916356 грн.

Щодо завищення показників по рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати на суму 1904648 грн.

ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ повідомило, що «сума інших операційних витрат за 2018 рік відображена в податковій звітності складала 5406000 грн., при відображенні даних витрат не використовувалася кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку Дт 949 Інші операційні витрати Кт 00 Допоміжний рахунок в сумі 1904648 грн.

В той же час, ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ не надано первинні документи (акти списання, акти виконаних робіт/наданих послуг, платіжні доручення тощо), відповідно яких в бухгалтерському обліку відображено операції/записи щодо формування інших операційних витрат на суму 5394344,65 грн., відповідно до регістрів бухгалтерського обліку, наданих підприємством на спростування висновків зазначених в акті перевірки щодо завищення показників по рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати на суму 1904648 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 9 Законом України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІУ) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закон №996-ХІУ, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. З ст. 9 Закону №996-ХІУ, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Згідно з пунктом 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 Положення №88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства (підпункт 2.5 пункту 2 Положення №88).

Відповідно до п.п.2.13 п.2 Положення №88, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Суд зазначає, що ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ, надано регістри бухгалтерського обліку по рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», при цьому первинні документи, на підставі яких систематизувалась інформація на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку до заперечення не надано.

Щодо ППР від 21.11.2023 №11034/23-00-07-02-01, яким збільшено зобов`язань по податку на додану вартість на суму 342 140,00 грн за основним платежем та 34214,00 штрафної санкції, №11035/23-00-07-02-01, яким збільшено зобов`язання по податку на додану вартість на суму 20 744 234,00 грн. за основним платежем та 5 186 059,00 грн. штрафної санкції, суд зазначає таке.

Встановлені порушення виникли внаслідок того, що Товариством: завищено податкового кредиту з ПДВ у сумі 21 982 053 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Еко-Трейд Захід», ТОВ «Фабіус Компані», ТОВ «Інокс Сервіс», ТОВ «Українська машинобудівельна техніка», ТОВ «Будстройінвест» та ТОВ «Торнадо», завищено податковий кредит по ряд. 14 Декларації з ПДВ «Коригування податкового кредиту» на суму 342 140 гривень.

ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ укладено договір № 2503/19 від 25.03.2019 з ТОВ «Еко-Трейд Захід», відповідно до предмету якого ТОВ «Еко-Трейд Захід» зобов`язувалось поставити і передати у власність ДП УМАНСЬКИМ ЛГЗ сільськогосподарську продукцію в асортименті.

На виконання умов договору ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ передано на зберігання кукурудзу кормову 3 класу у кількості 680,11 т (Акт № 1 від 29.03.2019), 350,4 т (Акт № 2 від 01.04.2019) та 1 308,15 т(Акт№ 3 від 02.05.2019).

В подальшому на виконання умов договору з ТОВ «Промінвествектор» від 26 07.2019 №"26/07/2019, ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ забезпечено постачання кукурудзи кормової 3-го класу в кількості 1 030 т на загальну суму 3 502 000 грн. Постачання здійснювалося на умовах EXW (згідно правил Інкотермс 2010- Франко склад) за адресою зберігання: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 327.

Також, на виконання умов договору з ТОВ «Інокс Сервіс», ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ забезпечено постачання кукурудзи кормової 3-го класу в кількості 982,76 т на загальну суму З 924 913,94 грн. Постачання здійснювалося на умовах EXW (згідно правил Інкотермс 2010- Франко склад) за адресою зберігання: м. Львів, вул. Шевченка, буд. 327.

Відсутність товарно - транспортних накладних позивач пояснює тим, що Підприємство вело попередні домовленості щодо подальшої реалізації придбаної продукції, у зв`язку з чим і використано в господарській діяльності такий вид правочину як зберігання.

Судом встановлено, що в акті перевірки зазначено таке.

ТОВ «Еко-Трейд Захід» (код за ЄДРПОУ 41438881) зареєстровано департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 05.07.2017 №14151020000042093. Відповідно до даних Єдиного реєстру судових рішень постановою Господарського суду Запорізької області від 24.05.2022 по справі №908/73/22 ТОВ «Еко-Трейд Захід» визнано банкрутом. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.07.2022 по справі №908/73/22 ТОВ «Еко-Трейд Захід» ліквідовано. Згідно з записом в Єдиному державному реєстрі від 11.07.2022 за №1001031170011052669 державну реєстрацію ТОВ «Еко-Трейд Захід» припинено.

Відповідно до баз даних ДПС, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ГУ ДПС у Львівській області про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника, податку |ід 21.09.2020 № 40745, ТОВ «Еко-Трейд Захід» включено до журналу ризикових платників податків.

За даними ЄРПН, ТОВ «Еко-Трейд Захід» за період з 01.01.2018 по 31.05.2019 здійснює придбання кукурудзи врожаю 2018 року у ризикових контрагентів-постачальників: TOB «Н - ПРОДАКШН» (код за ЄДРПОУ 41914880); ТОВ «ВЕСТ ВУДСТОК» (код за ЄДРПОУ 40748077); TOB «ІНВЕСТ ТРЕЙД СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 41990406); ТОВ «ТРЕЙДКОМ- ЗАХІД» (код за ЄДРПОУ 41504608).

ГУ ДПС у Черкаській області 29.08.2023 вручено ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ запит від 29.08.2023 б/н про надання письмових пояснень та завірених належним чином копій документів, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Еко-Трейд Захід».

Позивачем на письмовий запит не надано пояснень та копій документів по взаємовідносинах з ТОВ «Еко-Трейд Захід», в результаті чого ГУ ДПС у Черкаській області складено акт від 31.08.2023№1343/23-00-07-01-01/14216689 про не надання ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ завірених, належним чином копій первинних документів та пояснень щодо відображених у бухгалтерському обліку господарських операцій з ТОВ «Еко-Трейд Захід»

Таким чином, перевіркою встановлено:

невідповідність (дефектність) в первинних бухгалтерських документах;

відсутність документів щодо підтвердження якості кукурудзи врожаю 2018 року;

відсутність реальної участі в.о. директора ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ Безпалько М.М. в фактичному отриманні від ТОВ «Еко-Трейд Захід» кукурудзи врожаю 2018 року у кількості' 2339,26 тонн.

відсутність реальності здійснення ТОВ «Еко-Трейд Захід» господарських операцій з поставки кукурудзи врожаю 2018 року по ланцюгу постачання, шо свідчить про складання первинних бухгалтерських документів без фактичного здійснення господарських операцій, відображення ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ в бухгалтерському обліку підприємства документів йо взаємовідносинах з ТОВ «Еко-Трейд Захід» без здійснення реальних господарських операцій, з метою зменшення сплати податку на додану вартість до державного бюджету.

У зв`язку з не підтвердженням придбання підприємством у ТОВ «Еко-Трейд Захід» кукурудзи, перевіркою було встановлено, що надані ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ документи по взаємовідносинах з ТОВ «Промінвествектор» та ТОВ «Інокс Сервіс» не підтверджують факт здійснення реальних господарських операцій.

Щодо висновків про порушення з ПДВ та завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ «Фабіус Компані», ТОВ «Інокс Сервіс», ТОВ? «Українська машинобудівельна техніка», ТОВ «Будстройінвест» та ТОВ «Торнадо» позивач зазначає, що всі правочини укладені з метою отримання прибутку, а придбана продукція для використання у господарській діяльності.

Також, ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ звертає увагу на те, що окремі недоліки первинних документів не можуть автоматично свідчити про їх дефектність. ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни своїми контрагентами, зокрема, ТОВ «Фабіус Компані», ТОВ «Інокс Сервіс», ТОВ «Українська машинобудівельна техніка», ТОВ «Будстройінвест» та ТОВ «Торнадо».

Суд зазаначає, що в акті перевірки щодо взаємовідносин ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ з ТОВ «Фабіус Компані» зазначено таке.

Відповідно до баз даних ДПС, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області про відповідність платнику ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 №28520, ТОВ «Фабіус Компаній включено до журналу ризикових платників податків.

ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ повідомлено контролюючий орган, що цукор у кількості 213 тон було фактично отримано від ТОВ «Фабіус Компані» в.о. директора підприємства Безпалько М.М. та передано на зберігання від ТОВ «Фабіус Компані» на складах постачальника. При цьому, в наданих поясненнях не зазначена фактична адреса складів, де відбувалася передача цукру.

Також, в наданих поясненнях зазначено, що в.о. директора підприємства ОСОБА_1 здійснював службові поїздки до місця зберігання товару на власному автомобілі та за власні кошти, у зв`язку з цим відрядження не оформлювались.

Проте, за даними ПСС «Податковий блок», ТОВ «Фабіус Компані» до контролюючого органу це подавало повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП щодо наявності у товариства власних та/або орендованих приміщень, необхідних для зберігання товарно- матеріальних цінностей.

За даними ЄРПН, у ТОВ «Фабіус Компані» відсутнє придбання послуг оренди чи отримання послуг зберігання товарів від інших суб`єктів господарювання.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ «Фабіус Компані» відсутні у власності складські приміщення.

Інвентаризація на складах зберігання ТОВ «Фабіус Компані» не проводилася.

Таким чином, перевіркою неможливо підтвердити придбання ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ цукру у кількості 213 тон у ТОВ «Фабіус Компані» та його зберігання на окладах ТОВ «Фабіус Компані».

Щодо взаємовідносин ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ з ТОВ «Інокс Сервіс» в акті перевірки зазначено таке.

ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ до перевірки, у т.ч. на письмові запити №18, 20, не надано паспорти якості та/або сертифікати відповідності, документи щодо підтвердження відповідності продукції, а також інші документи щодо якості цукру придбаного у ТОВ «Інокс Сервіс ».

За даними ІКС «Податковий блок», ТОВ «Інокс Сервіс» 14.01.2020 до контролюючого органу подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП щодо наявності у товариства орендованого складського приміщення за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с. Острійки, вул. Гагаріна, буд. 64 /А.

Отже, в періодах придбання ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ у ТОВ «Інокс Сервіс» цукру, а саме в червні 2019 року, серпні 2019 року та вересні 2019 року перевіркою не можливо підтвердити наявність у ТОВ «Інокс Сервіс» складських приміщень.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ «Інокс Сервіс» відсутні у власності складські приміщення.

Враховуючи, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2022 по справі №908/22/22 ТОВ «Інокс Сервіс» ліквідовано та згідно запису в Єдиному державному реєстрі від 07.07.2022 за №1001031170026052330 державну реєстрацію ТОВ «Інокс Сервіс» припинено, перевіркою зроблено висновок про відсутність станом на 29.08.2023 придбаного та переданого ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ цукру на зберігання ТОВ «Інокс Сервіс».

Таким чином, перевіркою неможливо підтвердити зберігання придбаного ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ цукру у кількості 1 188 т на складах ТОВ «Інокс Сервіс».

В акті перевірки щодо взаємовідносин ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ з ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» зазначено таке.

Під час перевірки ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ в поясненнях наданих листом від 05.09.2023 №196/01-,10 (вх. від 06.09.2023 №28931/6), в якому зазначено, що зі складів зберігання цукру від ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» здійснювалося відвантаження цукру у кількості 20 тонн, який був використаний у господарській діяльності та станом на 30.09.2021 на зберіганні ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» знаходиться цукор у кількості 409 тонн. Проте, до наданих пояснень ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ не додано документів щодо підтвердження використання цукру в господарській діяльності підприємства.

Відповідно до баз даних ДПС, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРЙН ГУ ДПС у Сумській області про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 №18150, ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» включено до журналу ризикових платників податків.

Паспорти якості та/або сертифікати відповідності, документи щодо підтвердження відповідності продукції, а також інші документи щодо якості товару на цукор придбаний у ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» до перевірки не надано.

Не надання ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ до перевірки документів, які б підтверджували передачу цукру у кількості 429 тон від ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» до ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ, свідчить про відсутність фактичного здійснення господарської операції, яка не спричинила реальних змін майнового стану підприємства.

За даними ІКС «Податковий блок», ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» до контролюючого органу не подавало повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП щодо наявності у товариства власних та/або орендованих приміщень, необхідних для зберігання товарно-матеріальних цінностей.

За даними ЄРПН, у ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» відсутнє придбання послуг оренди чи отримання послуг зберігання товарів від інших суб`єктів господарювання. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру драв власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» відсутні у власності складські приміщення.

Таким чином, перевіркою неможливо підтвердити придбання ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ цукру у кількості 429 тон у ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» та відповідно його подальше зберігання.

В акті перевірки щодо взаємовідносин ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ з ТОВ «Будстройінвест» зазначено таке.

При проведенні перевірки встановлено, що ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ отримано від ТОВ «Будстройінвест» відповідно до укладених договорів та видаткових накладних сік яблучний концентрований, цукор та продукцію виробничо-технічного призначення.

Відповідно до баз даних ДПС, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ТУ ДПС у Сумській області про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 26.05.2020 №44193. ТОВ «Будстройінвест» включено до журналу ризикових платників податків.

Паспорти якості та/або сертифікати відповідності, документи щодо підтвердження відповідності продукції, а також інші документи щодо якості товару на придбані товари у ТОВ «Будстройінвест» до перевірки не надано.

Крім того, не надання ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ до перевірки документів, які б підтверджували передачу товарів від ТОВ «Будстройінвест» до ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ, свідчить про відсутність фактичного здійснення господарської операції, яка не спричинила реальних змін майнового стану підприємства.

ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ до листа від 05.09.2023 №196/01-10 (вх. від 06.09.2023 №28931/6) додано лист ТОВ «Будстройінвест» від 05.09.2023 №75 щодо проведення інвентаризації, в якому зазначена кількість товарів у розрізі номенклатури, яка станом на 30.08.2023 знаходиться на відповідальному зберіганні ТОВ «Будстройінвест» та повідомлено, що в умовах військової агресії та обстрілами в прикордонних районах проведення інвентаризації є неможливим.

Таким чином, перевіркою неможливо підтвердити придбання ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ товарів у ТОВ «Будстройінвест» та відповідно їх подальше зберігання.

В акті перевірки щодо взаємовідносин ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ з ТОВ «Торнадо» зазначено такее.

Згідно з наданими до перевірки видатковими накладними, ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ придбано у ТОВ «Торнадо» цукор у кількості 5 503,55 тон на загальну суму 88 429 099,34 грн., у т.ч. ПДВ - 14 738 183,32 гривень.

В той же час, в бухгалтерському обліку підприємства відображено придбання цукру у ТОВ «Торнадо» загальну суму 86 258 791,24 грн., у т.ч. ПДВ - 14 376 465,02 гривень.

Отже, перевіркою встановлено невідповідність відображення ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ у бухгалтерському обліку підприємства господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Торнадо» відповідно до наданих до перевірки первинних документів.

За даними бухгалтерського обліку підприємства та наданими до перевірки актами? приймання-передавання товару на зберігання до договору №15/05/2020 від 15.05.2020, станом на 30.09.2021 придбаний цукор знаходиться на зберіганні ТОВ «Торнадо».

Проведеним аналізом наданих до перевірки первинних документів (детальний опис документів наведено в п.3.1.2.2 розділу III акта перевірки), якими оформлено взаємовідносини- ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ з ТОВ «Торнадо» встановлено їх дефектність та не можливо підтвердити факт здійснення реальних господарських операцій по придбанню цукру. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ «Торнадо» відсутні у власності складські приміщення.

Паспорти якості та/або сертифікати відповідності, документи щодо підтвердження відповідності продукції, а також інші документи щодо якості товару на придбані товари у ТОВ «Торнадо» до перевірки не надано.

В той же час, ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ до перевірки, у т.ч. на письмовий запит №21, не надано документів (актів про надання послуг зберігання, податкових накладних на послуги зберігання, платіжних доручень та банківських виписок щодо оплати послуг зберігання), які б підтверджували зберігання придбаного цукру та товарів виробничо-технічного призначення на складах ТОВ «Торнадо».

Враховуючи вищевикладене, перевіркою неможливо підтвердити придбання ДП УМАНСЬКИЙ ЛГЗ цукру у ТОВ «Торнадо» та відповідно його подальше зберігання.

Суд зазначає, що ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Статтею 9 Закону № 996- XTV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою, для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. З ст. 8 Закону № 996-XIV, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у

затвердженого наказом Міністерства фінансів України від

24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №

це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують

господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечений записів у бухгалтерському

обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704. первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або

інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996- XIV.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначаєтеся шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (зі змінами та доповненнями) визначено:

п.5 - дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

п.7 - визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи;

надзвичайні доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт або послуг) загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору, тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів У країни від 31 грудня 1999 року №318:

п.5 - витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань;

п.6 - витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені;

п.7 - витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійсненні. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійсненні.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент Перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відтак правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на сформування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності ЇЙ. дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ццв, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом ».

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів, а також наявності податкових накладних, зареєстрованих контрагентами в ЄРПН по яких поставка товару (робіт, послуг) фактично не відбувалася або сплати грошових коштів за товар (роботи, послуги), що не постачався.

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак, у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала б прояв належної обачності при виборі контрагента.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Також вказана правова позиція висловлена, у постанові Верховного Суду від 24 травня 2019 року справі №826/7423/16 (адміністративне провадження №К/9901/5073/19).

Щодо інших оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд зазначає, що оскільки позивачем не наведено обгрунтованих підстав їх протиправності, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 4 статті 73 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, не встановивши під час розгляду справи факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановивши, що дії відповідача є такими, що відповідають вимогам частини 2 статті 2 КАС України, приймаючи оскаржувані ППР відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА


Суд	Черкаський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	27.09.2024
Оприлюднено	30.09.2024
Номер документу	121936943
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств

Судовий реєстр по справі —580/2998/24

Ухвала від 09.12.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 18.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 04.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Рішення від 27.09.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Валентина ЯНКІВСЬКА

Повістка від 30.04.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Валентина ЯНКІВСЬКА

Ухвала від 09.04.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Валентина ТИМОШЕНКО

Ухвала від 01.04.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Валентина ТИМОШЕНКО

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 27.09.2024 по справі 580/2998/24ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —580/2998/24

Ухвала від 09.12.2024

Ухвала від 18.11.2024

Ухвала від 04.11.2024

Рішення від 27.09.2024

Повістка від 30.04.2024

Ухвала від 09.04.2024

Ухвала від 01.04.2024

Рішення
від 27.09.2024 по справі 580/2998/24
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД