Постанова від 11.02.2025 по справі 580/2998/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2998/24 Головуючий у 1 інстанції: Янківська В.П.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Уманський лікеро-горілчаний завод» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Уманський лікеро-горілчаний завод» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Державне підприємство «Уманський лікеро-горілчаний завод» (далі - ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод», ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області), в якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №11022/23-00-07-02-01 форми "П", яким зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 084 406,00 грн;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11023/23-00-07-02-01 форми "Р", яким збільшено зобов`язань по податку на прибуток підприємств на суму 193 933,00 грн за основним платежем та 19 393,00 грн штрафної санкції;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11025/23-00-07-02-01 форми "Р", яким збільшено зобов`язань по земельному податку на суму 27 668,87 грн за основним платежем та 2766,89 грн штрафної санкції;

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11026/23-00-07-02-01 форми "ПС", яким збільшено зобов`язань по земельному податку на 1 020,00 грн штрафної санкції;

5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11027/23-00-07-02-01 форми "Р", яким збільшено зобов`язань по податку на нерухоме майно на суму 13 286,93 грн за основним платежем та 1 328,69 грн штрафної санкції;

6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11028/23-00-07-02-01 форми "ПС", яким збільшено зобов`язань по податку на нерухоме майно на суму 1 020,00 грн штрафної санкції;

7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11029/23-00-07-02-01 форми "Р", яким збільшено зобов`язань по податку на нерухоме майно на суму 13 098,86 грн за основним платежем та 758,95 грн штрафної санкції;

8) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11030/23-00-07-02-01 форми "ПС", яким збільшено зобов`язань по податку на нерухоме майно на суму 4 080,00 грн штрафної санкції;

9) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11031/23-00-07-02-01 форми "Р", яким збільшено зобов`язань по акцизному податку на суму 3 000,00 грн за основним платежем та 300,00 грн штрафної санкції;

10) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11032/23-00-07-02-01 форми "Р", яким збільшено зобов`язань по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) на суму 853 045,00 грн за основним платежем;

11) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11034/23-00-07-02-01 форми "Р", яким збільшено зобов`язань по податку на додану вартість на суму 342 140,00 грн за основним платежем та 34214,00 штрафної санкції;

12) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11035/23-00-07-02-01 форми "Р", яким збільшено зобов`язань по податку на додану вартість на суму 20 744 234,00 грн за основним платежем та 5 186 059,00 грн штрафної санкції;

13) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11036/23-00-07-02-01 форми "Р", яким застосовано адміністративний штраф у розмірі 9180,00 грн;

14) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 №11029/23-00-07-02-01 форми "Р", яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 49,12 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду, позивач - Державне підприємство «Уманський лікеро-горілчаний завод» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує про протиправність проведеної перевірки, оскільки, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України установлений мораторій на здійснення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таким чином, апелянт вважає, що контролюючий орган не був наділений правом призначати та розпочинати перевірку в період дії мораторію, а допущення процедурних порушень при призначенні перевірки має наслідком визнання прийнятих на підставі такої перевірки рішень - протиправними та скасуванню. Щодо реальності господарських операцій з контрагентами, позивач зазначив, що відсутність товарно-транспортних накладних пояснюється тим, що Підприємство вело попередні домовленості щодо подальшої реалізації придбаної продукції, у зв`язку з чим, використано в господарській діяльності такий вид правочину як зберігання. На переконання апелянта, реальність господарських операцій підтверджується всіма необхідними первинними документами, які прийнято складати в діловому обороті.

26 листопада 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

09 грудня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду засобами відеоконференцзв`язку системи «Електронний суд».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

20 січня 2025 року та 28 січня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Вищевказані клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - Податковий кодекс, ПКУ) та плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік 31.12.2021 розпочато проведення документальної планової виїзної перевірки державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод (скорочене найменування - ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ», підприємство) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, з урахуванням п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу, з питань правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2021 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено Акт від 14 вересня 2023 року №9321/23-00-07-02 -01/14216689, яким встановлено наступні порушення:

1. Вимог п. 44.1. ст. 44, п. 140.2, п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, п. 1 п. 2 п. З ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. п. 5, п. 6, п. 10 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, п. 15, п. 18, п. 20 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248, п. 5. п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.10.1999 №237 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 р. за №725/4018, п. 4. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 28.05.99 №137 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 р. за №392/3685, в результаті чого, занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 193933 грн.

2. Вимог п. 44.1. ст. 44, п. 140.2, п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, п. 1 п. 2 п. З ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. п. 5, п. 6, п. 10 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, п. 15, п. 18, п. 20 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248, п. 5. п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.10.1999 №237 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 р. за №725/4018, п. 4. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 28.05.99 №137 зареєстровано в Міністерстві юстиції У країни 21.06.1999 р. за №392/3685, в результаті чого, завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік на суму 838949 грн., 2018 рік у сумі 2743597 грн., за 2019 рік у сумі 2141697 грн., за 1 квартал 2020 року у сумі 1931931 грн., за півріччя 2020 року у сумі 1295936 грн., за три квартали 2020 року у сумі 1115883 грн., за 2020 рік у сумі 1084406 грн., за 1 квартал 2021 року у сумі 1084406 грн., за півріччя 2021 року у сумі 1084406 грн., за три квартали 2021 року у сумі 1084406 грн.,

3. Вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст.1 87, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, в результаті чого, занижено податок на додану вартість на загальну суму 21086374 грн, в т.ч. за грудень 2017 року на суму 341473 грн, за березень 2019 року на суму 553242 грн, за квітень 2019 року на суму 701005 грн, за травень 2019 року на суму 698001 грн, за червень 2019 року на суму 1262895 грн, за липень 2019 року на суму 103145 грн, за жовтень 2019 року на суму 320790 грн, за листопад 2019 року на суму 487783 грн, за грудень 2019 року на суму 525096 грн, за січень 2020 року на суму 466479 грн, за квітень 2020 року на суму 1250000 грн, за травень 2020 року на суму 937242 грн, за червень 2020 року на суму 1612705 грн, за липень 2020 року на суму 1099510 грн за серпень 2020 року на суму 1004150 грн, за вересень 2020 року на суму 1071209 грн, за жовтень 2020 року на суму 14100 грн, за листопад 2020 року на суму 536876 грн, за грудень 2020 року на суму 1594122 грн, за березень 2021 року на суму 806425 грн, за квітень 2021 року на суму 1777214 грн, за травень 2021 року на суму 151583 грн, за червень 2021 року на суму 928117 грн, за серпень 2021 року на суму 1451151 грн, за вересень 2021 року на суму 1392061 грн.

4. Вимог п. 217.1 ст. 217 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого занижено акцизний податок за грудень 2020 року на загальну суму 3000 грн.;

5. Вимог пп. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.3.3 п. 266.3. ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого, по м. Умань Черкаської області (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7110800000):

- занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 16746,31 грн., в т.ч. за 1 квартал 2017 року на суму 2840,78 грн., 2 квартал 2017 року на суму 2840,78 грн., 3 квартал 2017 року на суму 2840,78 грн., 4 квартал 2017 року на суму 2840,76 грн., 1 квартал 2018 року на суму 1485,64 грн., 2 квартал 2018 року на суму 1485,64 грн., 3 квартал 2018 року на суму 1485,64 грн., 4 квартал 2018 року на суму 926,29 грн.;

- завищено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 3459,38 грн., в т.ч. 1 квартал 2019 року на суму 216,11 грн., 2 квартал 2019 року на суму 216,11 грн., 3 квартал 2019 року на суму 216,11 грн., 4 квартал 2019 року на суму 216,10 грн., 1 квартал 2020 року на суму 931,53 грн., 2 квартал 2020 року на суму 243,98 грн., 3 квартал 2020 року на суму 243,98 грн., 4 квартал 2020 року на суму 243,96 грн., 1 квартал 2021 року на суму 310,50 грн., 2 квартал 2021 року на суму 310,50 грн., 3 квартал 2021 року на суму 310,50 грн.

6. Вимог пп. 266.7.5 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, в результаті чого, по м. Умань Черкаської області (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7110800000) не подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік;

7. Вимог пп. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.3 п. 266.3. ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого по м. Христинівка Черкаської області (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7124610100) занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 13098,86 грн., в т.ч. за 1 квартал 2017 року на суму 665,60 грн., 2 квартал 2017 року на суму 665,60 грн., 3 квартал 2017 року на суму 665,60 грн., 4 квартал 2017 року на суму 665,60 грн., 1 квартал 2018 року на суму 580,74 грн., 2 квартал 2018 року на суму 580,74 грн., 3 квартал 2018 року на суму 580,74 грн., 4 квартал 2018 року на суму 580,72 грн., 1 квартал 2019 року на суму 651,04 грн., 2 квартал 2019 року на суму 651,04 грн., 3 квартал 2019 року на суму 651,04 грн., 4 квартал 2019 року на суму 651,04 грн., 1 квартал 2020 року на суму 491,16 грн., 2 квартал 2020 року на суму 736,74 грн., 3 квартал 2020 року на суму 736,74 грн., 4 квартал 2020 року на суму 736,72 грн., 1 квартал 2021 року на суму 936 грн., 2 квартал 2021 року на суму 936 грн., 3 квартал 2021 року на суму 936 грн.

8. Вимог пп.266.7.5 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого, по м. Христинівка Черкаської області (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7124610100) не подано податкові декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік;

9. Вимог п.277.1 ст.277 п. 286.1, п.286.5 ст.286, п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого, по м. Умань Черкаської області (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7110800000) занижено земельний податок за 2017 рік на суму 27668,87 грн.;

10. Вимог п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого, по м. Умань Черкаської області (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 7110800000) не подано податкову декларацію із земельного податку за 2017 рік;

11. Вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16; п.38.1 ст.38; абз.2 п.57.1 ст.57; пп.168.1.5, п.168.1 ст.168, п.176.2«а» ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, в результаті чого, порушено граничні терміни сплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 2298415,50 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 42114,95 грн., за 2018 рік в сумі 461923,62 грн., за 2019 рік в сумі 577609,76 грн., за 2020 рік в сумі 796457,83 гри. та за 9 місяців 2021 року в сумі 420309,34 грн.;

12. Вимог п.51.1 ст.51 та п. 176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, що призвело до неповного та недостовірного відображення інформації в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, і сум утриманих з них податків за 3, 4 квартали 2018 року, за 2, 3, 4 квартали 2019 року, за 1, 2, 3 квартали 2020 року та в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за 2 та 3 квартали 2021 року.

13. Вимог пп.168.1.5, п.168.1 ст.168 та пп.1.4 п.161 підрозд.10 розд. XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, результаті чого порушено граничні терміни сплати до бюджету сум військового збору на загальну суму 144618,66 грн.. в тому числі, за 2017 рік в сумі 3473,70 грн., за 2018 рік в сумі 38444,03 грн., за 2019 рік в сумі 48134,63 грн., за 2020 рік в сумі 48066,35 грн. та за 6 місяців 2021 року в сумі 6499,95 грн.;

14. Вимог п. 1 п. 2 п. 3 ст. 9 Законом України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 5, п. 6, п. 10 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, п. 15, г . 18, п. 20 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248, п. 5. п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.10.1999 №237 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 р. за №725/4018, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 28.05.99 №137 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 р. за №392/3685, в результаті чого, занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, на загальну суму 853045 грн., т.ч. за 2017 рік на суму 754860 грн., перше півріччя 2020 року на суму 2001 грн., три квартали 2020 року на суму 4057 грн., 2020 рік на суму 98185 грн.

15. Вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, абз. 1 п. 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, в результаті чого не подано 19 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

01 листопада 2023 року ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» подано до ГУ ДПС у Черкаській області заперечення на акт перевірки від 14.09.2023, за результатами розгляду яких, ГУ ДПС у Черкаській області прийнято висновок комісії оформлений листом від 15.11.2023 № 19540/6/23-00-07-02-04, відповідно до резолютивної частини якого: «заперечення ДП Уманський ЛГЗ на висновки акта перевірки не враховувати».

В подальшому, ГУ ДПС у Черкаській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 21 листопада 2023 року:

- №11022/23-00-07-02-01, яким зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 084 406,00 грн;

- №11023/23-00-07-02-01, яким збільшено зобов`язання по податку на прибуток підприємств на суму 193 933,00 грн за основним платежем та 19 393,00 грн. штрафної санкції;

- №11025/23-00-07-02-01, яким збільшено зобов`язання по земельному податку на суму 27 668,87 грн. за основним платежем та 2766,89 грн. штрафної санкції;

- №11026/23-00-07-02-01, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 1 020,00 грн.;

- №11027/23-00-07-02-01, яким збільшено зобов`язання по податку на нерухоме майно на суму 13 286,93 грн за основним платежем та 1 328,69 грн штрафної санкції;

- №11028/23-00-07-02-01, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 1 020,00 грн.;

- №11029/23-00-07-02-01, яким збільшено зобов`язання по податку на нерухоме майно на суму 13 098,86 грн. за основним платежем та 758,95 грн. штрафної санкції;

- №11030/23-00-07-02-01, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 4 080,00 грн.;

- №11031/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язання по акцизному податку на суму 3 000,00 грн. за основним платежем та 300,00 грн. штрафної санкції;

- №11032/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язань по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) на суму 853 045,00 грн за основним платежем;

- №11034/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язань по податку на додану вартість на суму 342 140,00 грн за основним платежем та 34214,00 штрафної санкції;

- №11035/23-00-07-02-01 форми Р, яким збільшено зобов`язання по податку на додану вартість на суму 20 744 234,00 грн. за основним платежем та 5 186 059,00 грн. штрафної санкції;

- №11036/23-00-07-02-01 форми Р, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 9180,00 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ» оскаржило в адміністративному порядку до ДПС України, проте, рішенням про результати розгляду скарги від 20.02.2024 № 4490/6/99-00-06-01-01-06 залишено без змін винесені податкові повідомлення-рішення та збільшено податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 21.11.2023 № 11029/23-00-07-02-01 в частині застосування штрафу на суму 49,12 грн., а скаргу без задоволення.

За наслідками розгляду скарги ГУ ДПС у Черкаській області 06.03.2024 року додатково винесено податкове повідомлення-рішення № 2759/23-00-07-01-01, яким збільшено штрафну санкцію на суму 49,12 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Стаття 77 ПК України визначає порядок проведення документальних планових перевірок

Згідно пунктів 77.1-77.4 статті 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок. Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Законом України від 17 березня 2020 року №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, відповідно до якого установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим десятим.".

В подальшому, 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України такого змісту: в абзаці першому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці восьмому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці дев`ятому слова та цифри "до 31 травня 2020 року" замінено словами та цифрами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)"; в абзаці десятому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

У відповідності до Закону України від 14 липня 2020 року №786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців", який набрав чинності з 8 серпня 2020 року, внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме: після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту: "документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків"; у зв`язку з цим абзаци другий - одинадцятий вважати відповідно абзацами третім - дванадцятим; в абзаці третьому слово і цифри "підпунктом 78.1.8" замінено словами і цифрами "підпунктами 78.1.7 та 78.1.8"; в абзаці п`ятому слова "зберігання та транспортування" замінено словами "зберігання, транспортування та обігу".

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято наказ від 19 листопада 2021 року №2460-п, яким, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України, ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік», вирішено провести з 29 грудня 2021 року документальну планову виїзну перевірку Державного підприємства «Уманський лікеро-горілчаний завод» тривалістю 10 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2021, з урахуванням п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу, з питань правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2021 року (Т. 3 а.с. 24).

Водночас, апелянт зазначає, що контролюючий орган не був наділений правом призначати та розпочинати перевірку в період дії мораторію, а допущення процедурних порушень при призначенні перевірки має наслідком визнання прийнятих на підставі такої перевірки рішень - протиправними та скасуванню.

Надаючи оцінку даним доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що дійсно, на момент видання Головним управлінням ДПС у Черкаській області наказу від 19.11.2021 № 2460-п дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак, діяв і мораторій на проведення документальних планових перевірок, передбачений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Разом з тим, наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 04 січня 2022 року №1-п вирішено перенести з 04.01.2022 термін проведення документальної планової виїзної перевірки ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ» до дати отримання копій вилучених правоохоронними органами документів або забезпечення доступу до вилучених документів (Т. 3 а.с. 26).

В подальшому, наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 10 серпня 2023 року №1516-п поновлено проведення документальної планової виїзної перевірки ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ», призначеної наказом ГУ ДПС від 19.11.2021 №2460-п (з урахуванням наказів ГУ ДПС від 23.12.2021 №2717-п та від 04.01.2022 №1-п), з 15.08.2023 тривалістю 8 робочих днів (Т. 3 а.с. 27).

Надалі, наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 18 серпня 2023 року №1588-п продовжено строк проведення перевірки на 5 робочих днів (Т. 3 а.с. 28).

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що на час поновлення документальної планової виїзної перевірки станом на 15.08.2023 дія мораторію завершена, оскільки, постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 з 01.07.2023 відмінений на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Враховуючи вищезазначене, доводи апелянта про порушення Головним управлінням ДПС у Черкаській області порядку проведення перевірки колегія суддів вважає необґрунтованими.

Посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 640/18314/21, від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21, від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21, від 28.12.2022 у справах № 420/22374/21, №540/5445/21, №160/14248/21, від 28.10.2022у справі № 600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, дані судові рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в них висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі. Дослідивши зазначені судові рішення Верховного Суду, колегія суддів встановила, у цих справа відсутня обставина перенесення терміну проведення перевірки та проведення самої перевірки після закінчення дії карантину.

Колегія суддів звертає увагу, що, обґрунтовуючи протиправність податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2023 року №11025/23-00-07-02-01, №11026/23-00-07-02-01, №11027/23-00-07-02-01, №11028/23-00-07-02-01, №11029/23-00-07-02-01, №11030/23-00-07-02-01, №11031/23-00-07-02-01, №11036/23-00-07-02-01 та №11029/23-00-07-02-01, позивач посилався виключно на порушення порядку проведення перевірки.

Разом з тим, оскільки, колегією суддів не встановлено порушення відповідачем порядку проведення перевірки, судом першої інстанції правильно відмовлено у задоволенні позивних вимог в частині вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Щодо висновків Акту перевірки про заниження позивачем податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, слід зазначити наступне.

Порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств регулюється Розділом ІІІ ПК України.

Так, відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

За приписами пункту 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування податку на прибуток є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Розділом V ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Норми п. 198.6 ст. 198 ПК України визначають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, на підставі висновків Акту перевірки про заниження позивачем податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкові наступні повідомлення-рішення від 21 листопада 2023 року: №11034/23-00-07-02-01, яким збільшено зобов`язань по податку на додану вартість на суму 342 140,00 грн. за основним платежем та 34214,00грн. штрафної санкції, №11035/23-00-07-02-01, яким збільшено зобов`язання по податку на додану вартість на суму 20 744 234,00 грн. за основним платежем та 5 186 059,00 грн. штрафної санкції.

Вищевказані порушення виникли внаслідок того, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 21 982 053 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Еко-Трейд Захід», ТОВ «Фабіус Компані», ТОВ «Інокс Сервіс», ТОВ «Українська машинобудівельна техніка», ТОВ «Будстройінвест» та ТОВ «Торнадо», а також, завищено податковий кредит по ряд. 14 Декларації з ПДВ «Коригування податкового кредиту» на суму 342 140 гривень.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Еко-Трейд Захід», слід зазначити наступне.

25 березня 2029 року між ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» (Покупець) та ТОВ «Еко-Трейд Захід» (Постачальник) укладено Договір №2503/19, відповідно до п.п. 1.1.1.2 якого, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію в асортименті, за ціною, якістю та кількістю, що визначені даним Договором та/або Специфікаціями до даного Договору (в подальшому - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар (Т. 4 а.с. 60-61).

Ціна, найменування, одиниці виміру та кількість Товару, вимоги щодо якості Товару, що підлягає поставці за цим Договором, умови та місце поставки Товару, умови оплати Товару визначаються Сторонами у Специфікаціях, що становлять невід`ємну частину даного Договору.

Відповідно до Специфікацій №1 від 29.03.2019, №2 від 01.04.2019 та №3 від 02.05.2019 до вищевказаного Договору №2503/19, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити Товар в кількості, за ціною та в терміни, зазначеними нижче, а саме, кукурудзу кормову 3 кл., загальна кількість товару по 3 специфікаціях становить 2 339,26 тонн (Т. 4 а.с. 62-64).

Також, між ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» (Поклажодавець) та ТОВ «Еко-Трейд Захід» (Зберігач) укладено Договір зберігання №2903/19 від 29.03.2019, згідно якого, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає за плату на зберігання кукурудзу кормову 3 класу у кількості, встановленій Сторонами у Актах приймання-передачі на зберігання майна, (надалі - Майно) та зобов`язується повернути у визначений даним договором строк Поклажодавцеві майно у кількості, визначеній даним договором та/або актами приймання-передачі на зберігання майна (Т. 4 а.с. 71-73).

Між сторонами підписані акти приймання-передачі на зберігання № 1 від 23.09.2019, №2 від 01.04.2019, № 3 від 02.05.2019 (Т. 4 а.с. 74-76).

Як зазначає апелянт, реальність господарських операцій з ТОВ «Еко-Трейд Захід» підтверджується всіма необхідними первинними документами, а придбаний товар, в подальшому, було реалізовано ТОВ «Промінвествектор» та ТОВ «Інокс Сервіс».

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, апелянт зазначив, що Підприємство вело попередні домовленості щодо подальшої реалізації придбаної продукції, у зв`язку з чим, і використано в господарській діяльності такий вид правочину як зберігання.

Колегія суддів вважає необґрунтовані доводи апелянта про реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Еко-Трейд Захід», з огляду на наступне.

Як зазначив сам позивач, в період з 2009 по 2017 ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» перебувало у процедурах з банкрутства та не здійснювало господарську діяльність. Через відсутність господарської діяльності та перебування у процедурі банкрутства матеріально-технічна база зазнала значних руйнувань.

Також, позивач вказав, що згідно фінансової звітності, станом на 31.12.2017 року збитки Підприємства складали 10855 тис.грн, кредиторська заборгованість складала 358078 тис.грн, з них заборгованість по зарплаті - 1017 тис.грн, перед бюджетом -494 тис.грн, дебіторська заборгованість складала 335852 тис.грн., банківські установи кредитувати відмовлялися, майно підприємства перебувало під обтяженнями державної виконавчої служби.

Згідно висновків Акту перевірки, відповідно до баз даних ДПС, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ГУ ДПС у Львівській області про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника, податку |ід 21.09.2020 № 40745, ТОВ «Еко-Трейд Захід» включено до журналу ризикових платників податків.

За даними ЄРПН, ТОВ «Еко-Трейд Захід» за період з 01.01.2018 по 31.05.2019 здійснює придбання кукурудзи врожаю 2018 року у ризикових контрагентів-постачальників: TOB «Н - ПРОДАКШН» (код за ЄДРПОУ 41914880); ТОВ «ВЕСТ ВУДСТОК» (код за ЄДРПОУ 40748077); TOB «ІНВЕСТ ТРЕЙД СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 41990406); ТОВ «ТРЕЙДКОМ- ЗАХІД» (код за ЄДРПОУ 41504608). Проведеним аналізом наданих до перевірки первинних документів (детальний опис документів наведено в п.3.1.2.2 розділу III акта перевірки), якими оформлено взаємовідносини ДП «УМАНСЬКИМ ЛГЗ» з ТОВ «Еко-Трейд Захід» встановлено їх дефектність та неможливо підтвердити факт здійснення реальних господарських операцій по придбанню кукурудзи.

Так, ГУ ДПС у Черкаській області 29.08.2023 було вручено ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ» запит від 29.08.2023 б/н про надання письмових пояснень та завірених належним чином копій документів, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Еко-Трейд Захід».

Разом з тим, позивачем на письмовий запит не надано пояснень та копій документів по взаємовідносинах з ТОВ «Еко-Трейд Захід».

У зв`язку з вищевказаним, ГУ ДПС у Черкаській області складено акт від 31.08.2023 №1343/23-00-07-01-01/14216689 про ненадання ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ» завірених, належним чином копій первинних документів та пояснень щодо відображених у бухгалтерському обліку господарських операцій з ТОВ «Еко-Трейд Захід».

Також, перевіркою встановлено, що номенклатура товару, яка зазначена у специфікаціях №1 від 29.03.2019, №2 від 01.04.2019 та №3 від 02.05.2019 до вищевказаного Договору №№2503/19, у видаткових накладних та в актах приймання-передачі майна на зберігання не відповідає номенклатурі, яка зазначена в податкових накладних від 29.03.2019 №804, від 01.04.2019 №2 та від 02.05.2019 №29.

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано виключно документи, які фіксують факт укладання правочинів (договори) та їх результати (податкові накладні, видаткові накладні,).

Водночас, матеріали справи не містять підтвердження фактичного виконання сторонами договірних зобов`язань, тобто, доказів вчинення певних дій у ході постачання та реалізації товарів, послуг, що є предметом договорів, в тому числі, про фактичний рух активів.

В свою чергу, наявність лише первинних документів не свідчить про реальність господарських операцій. При цьому, договори, податкові та видаткові накладні не є тими первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів і реальне постачання товару від постачальників.

Крім того, колегія суддів враховує, що позивачем не обґрунтовано яким чином придбання кукурудзи кормової 3 класу у значних розмірах, а саме, 2 339,26 тонн, пов`язано з специфікою господарської діяльності Товариства, не обгрунтовано, у зв`язку з чим виникла необхідність заключення договору купівлі кукурудзи з ТОВ «Еко-Трейд Захід», в тому числі, враховуючи складне фінансове становище позивача.

З приводу посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 11.03.2020 по справі №826/5678/18, згідно яких, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента не може негативно впливати на податковий облік інших осіб, слід зазначити, що позивач не обґрунтовує, яким чином вони підлягають застосуванню до його господарських відносин з ТОВ «Еко-Трейд Захід».

Щодо господарських відносин ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» з ТОВ «Фабіус Компані», ТОВ «Інокс Сервіс», ТОВ «Українська машинобудівельна техніка», ТОВ «Будстройінвест» та ТОВ «Торнадо», слід зазначити, що позивачем з вказаними Товариствами було укладено договори поставки цукру, в той же час, такий цукор позивач не забирав, а залишав на зберіганні у цих Товариств.

Разом з тим, ГУ ДПС у Черкаській області за наслідком проведення перевірки позивача щодо господарських відносин з ТОВ «Фабіус Компані», ТОВ «Інокс Сервіс», ТОВ «Українська машинобудівельна техніка», ТОВ «Будстройінвест» та ТОВ «Торнадо» встановлено наступне.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних, у ТОВ «Фабіус Компані» відсутнє придбання послуг оренди чи отримання послуг зберігання товарів від інших суб`єктів господарювання.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у ТОВ «Фабіус Компані» відсутні у власності складські приміщення.

Також, ТОВ «Фабіус Компані» до контролюючого органу це подавало повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП щодо наявності у Товариства власних та/або орендованих приміщень, необхідних для зберігання товарно- матеріальних цінностей.

З огляду на викладене, перевіркою неможливо підтвердити придбання ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ» цукру у кількості 213 тонн у ТОВ «Фабіус Компані» та його зберігання на складах ТОВ «Фабіус Компані».

Станом на червень 2019 року, серпень 2019 року та вересень 2019 року перевіркою не можливо підтвердити наявність у ТОВ «Інокс Сервіс» складських приміщень.

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у ТОВ «Інокс Сервіс» відсутні у власності складські приміщення.

Згідно наявних в матеріалах документів, ТОВ «Інокс Сервіс» здійснює зберігання 1188 тонн цукру, що належить позивачу.

Як зазначає відповідач та не заперечується позивачем, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2022 по справі №908/22/22 ТОВ «Інокс Сервіс» ліквідовано та, згідно запису в Єдиному державному реєстрі від 07.07.2022 за №1001031170026052330, державну реєстрацію ТОВ «Інокс Сервіс» припинено.

У зв`язку з цим, перевіркою зроблено висновок про відсутність станом на 29.08.2023 придбаного та переданого ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ» цукру на зберігання ТОВ «Інокс Сервіс».

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не надано суду будь-яких доказів отримання зі зберігання від ТОВ «Інокс Сервіс» 1 188 тонн цукру та подальші дії, вчинені щодо даного товару, враховуючи ліквідацію ТОВ «Інокс Сервіс».

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» до контролюючого органу не подавало повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП щодо наявності у Товариства власних та/або орендованих приміщень, необхідних для зберігання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, у ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» відсутнє придбання послуг оренди чи отримання послуг зберігання товарів від інших суб`єктів господарювання. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ «Українська машинобудівельна техніка» відсутні у власності складські приміщення.

Щодо господарських відносин з ТОВ «Торнадо», перевіркою встановлено, що, відповідно до наданих до перевірки видаткових накладних, ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ» придбано у ТОВ «Торнадо» цукор у кількості 5 503,55 тонн на загальну суму 88 429 099,34 грн., у т.ч. ПДВ - 14 738 183,32 грн.

Водночас, в бухгалтерському обліку підприємства відображено придбання цукру у ТОВ «Торнадо» загальну суму 86 258 791,24 грн., у т.ч. ПДВ - 14 376 465,02 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено невідповідність відображення ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ» у бухгалтерському обліку підприємства господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Торнадо» відповідно до наданих до перевірки первинних документів.

Колегія суддів наголошує, що укладеними з ТОВ «Фабіус Компані», ТОВ «Інокс Сервіс», ТОВ «Українська машинобудівельна техніка», ТОВ «Будстройінвест» та ТОВ «Торнадо» договорами поставки цукру, а саме пунктами 6.6 передбачено, що ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ» зобов`язано вивезти товар із складів постачальників не пізніше 240 днів з моменту підписання сторонами відповідних видаткових накладних на товар. Разом з тим, доказів вивезення товару із складів постачальників позивачем не надано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що укладеними позивачем договорами щодо поставки цукру передбачено надання комплекту товарно-супровідних документів, в тому числі, посвідчення якості товару заводу-виробника товару, разом з тим, позивачем будь-яких документів, які б підтверджували якість придбаного товару не надано ні до перевірки, ні до суду.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Колегія суддів, проаналізувавши надані позивачем документи, а саме, договори, специфікації до них, акти приймання-передавання товару на зберігання та видаткові накладні, вважає, що таких документів недостатньо, щоб підтвердити реальність господарських відносин ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» з ТОВ «Фабіус Компані», ТОВ «Інокс Сервіс», ТОВ «Українська машинобудівельна техніка», ТОВ «Будстройінвест» та ТОВ «Торнадо».

Матеріали справи свідчать, що перевіркою встановлено заниження позивачем показників у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати на суму 912922 грн. та завищення показників по рядку 2130 «Адміністративні витрати» Звіту про фінансові результати на суму 924420 грн.

Положеннями пункту 18 ПсБО 16 «Витрати» передбачено, що до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів? загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

Матеріали справи свідчать, що між ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТАНДЕМ СВ» укладено Договір оренди майна і обладнання від 01 квітня 2018 року №01/04 разом з додатковими угодами (Т. 4 а.с. 171-187).

На підставі вищевказаного Договору позивачем було отримано «послуги щодо оренди конторських/офісних машин і устаткування (зокрема комп`ютерів)» та «послуги щодо оренди інших машин, устаткування та майна, н.в.і у», що підтверджується відповідними актами наданих послуг (Т. 4 а.с. 208-234).

На переконання апелянта, очевидним є той факт, що оренда майна та обладнання направлена на обслуговування та управління підприємством, тоді як висновки викладені в Акті перевірки є упередженими та такими що, відповідно до п. 5 Порядку 727, не розкривають зміст порушення.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки, як встановлено відповідачем під час перевірки, ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ» в окремих звітних періодах до складу адміністративних віднесено орендну плату як за користування «конторськими /офісними машинами і устаткуванням (зокрема, комп`ютерів)» так і за користування «інших машин, устаткування та майна».

Так за період, що підлягав перевірці, Підприємством віднесено до адміністративних витрат, орендну плату за «послуги щодо оренди інших машин, устаткування та майна, н.в.і у» на загальну суму 924420 грн. (кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку: Дт 92 «Адміністративні витрати» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»), в тому числі за 2019 в сум 569 950 грн., за 1 квартал 2020 року у сумі 354470 грн., за півріччя 2020 року в сумі 354470 грн., за три квартали 2020 року в сумі 354470 грн., за 2020 рік в сумі 354470 грн.

Отже, відповідач дійшов висновку, що, виходячи із найменування основних засобів, що зазначені в актах приймання-передачі майна/обладнання/інструменту, послуги щодо оренди «машин, устаткування та майна, н.в.і у» не є витрати, що спрямовані на обслуговування та управління підприємством та відповідно не підлягають включенню до складу адміністративних витрат.

В той же час, зазначені витрати підлягали включенню (у відповідних звітних періодах) до складу загальновиробничих витрат, відповідно до норм передбачених п. 15 ПсБО 16 «Витрати».

Колегія суддів зауважує, що ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ» не надано суду доказів, що при веденні бухгалтерського обліку та звітності вищевказане орендоване обладнання та майно ним було відображено в основних засобах.

З огляду на викладене, апелянтом не спростовано доводи відповідача про те, що вищевказані спірні витрати позивач мав віднести до складу загальновиробничих витрат.

Також, апелянт зазначає, що у випадку, якщо Підприємством допущено помилку у визначенні стандарту бухгалтерського обліку, то Акт перевірки не містить обґрунтувань, яким чином це вплинуло на заниження податкових зобов`язань, оскільки, відсутні жодні обґрунтування та розрахунки того, що це вплинуло на визначення фінансового результату, тоді, як витрати на оренду основних засобів підтверджені відповідними первинними документами.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що з урахуванням руху (виготовлення/реалізація) готової продукції), дане порушення має вплив на визначення показників рядка 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати.

Щодо включення до витрат 2017 року сум списаної безнадійної дебіторської заборгованості по розрахунках з постачальниками на загальну суму 1916356 грн. (кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку Дт 949 Кт 631) апелянт зазначає, що в 2017 році відбулася зміна керівництва заводу та підприємство фактично відновило свою роботу. В результаті проведеної інвентаризації встановлено безнадійну дебіторську заборгованість минулих звітних періодів, списання якої не було відображено в бухгалтерській та фінансовій звітності в минулих звітних періодах.

При відображенні в бухгалтерському обліку приведення у відповідність наявної безнадійної дебіторської заборгованості минулих звітних періодів помилково було здійснено бухгалтерську проводку Дт 949 Кт 631. Правильним відображенням є Дт44 Кт631.

Апелянт зазначає, що відповідно помилково відображено в рядку 2180 звіту про фінансові результати за 2017 рік суми інших операційних витрат 1916356 грн, водночас, вважає, що воно не вплинуло на визначення фінансового результату. Враховуючи вищевикладене загальна сума витрат за 2017 рік становить 285 000 грн. (адміністративні витрати).

Також, апелянт вказує, що аналогічна помилка допущена при приведенні у відповідність наявної безнадійної кредиторської заборгованості, що виникла в минулих періодах (також до 2010 року і мала бути списана у відповідних періодах 2012 року). Як наслідок помилково відображено в складі інших операційних доходів 2017 року суму списаної безнадійної кредиторської заборгованості минулих періодів в сумі 1718,2 тис. грн. Зазначене списання повинно було відобразитися бухгалтерською проводкою Дт631 Кт44. Як наслідок, загальна сума інших операційних доходів за 2017 рік становить 76800 грн.

Отже, за твердженням апелянта, за результатами діяльності за 2017 рік Підприємство отримало збитки в сумі 208200 грн, а суми наявних безнадійних дебіторської та кредиторської заборгованостей збільшили непокриті збитки підприємства станом на 01.01.2017 року на 198800 грн, тому, відповідно, не виникає сума до сплати частини чистого прибутку за 2017 рік.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що допущені помилки не призвели до заниження податкових зобов`язань до сплати в бюджет.

З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, пунктом 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248 (далі - ПсБО 16 «Витрати») передбачено, що до інших операційних витрат включаються: собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних і боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі і втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.

Під час проведення перевірки позивача контролюючим органом встановлено, що ДП «УМАНСЬКИЙ ЛГЗ» в 2017 році сформовано витрати в сумі списаної дебіторської заборгованості по розрахунках з постачальниками на загальну суму 1916356 грн. (кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку: Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

При цьому, при списання дебіторської заборгованості задокументовані дати виникнення заборгованості: серпень - грудень 2009 року.

За приписами пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.10.1999 №237 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 р. за №725/4018 (далі - ПсБО 10 «Дебіторська заборгованість»), дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Відповідно до пункту 7 ПсБО 10 «Дебіторська заборгованість», поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Згідно п. 4 ПсБО 10 «Дебіторська заборгованість», чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Положеннями пункту 8 ПсБО 10 «Дебіторська заборгованість» передбачено, що величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.

З огляду на викладене, оскільки, позивачем відображено в складі інших операційних витрат безнадійну дебіторську заборгованість в сумі 1916356 грн., яка не відповідала кваліфікації активу, відповідно до вимог п. 5, п.7 ПсБО 10 «Дебіторська заборгованість», в періодах відмінних від 2017 року, що мало вплив на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) попередніх періодів, відповідач дійшов обґрунтованих висновків про заниження Товариством фінансового результату до оподаткування за 2017 рік на суму 1916356 грн.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Державного підприємства «Уманський лікеро-горілчаний завод» та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Уманський лікеро-горілчаний завод» залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Ключкович В.Ю.

Повне судове рішення складено 17.02.2025 р.