Постанова

від 25.09.2024 по справі 756/15012/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/13794/2024

Справа № 756/15012/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 вересня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Клініка Медіком» на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва в складі судді Діденка Є.В., постановлену в м. Київ 06 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Клініка Медіком» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неналежного надання медичної допомоги,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, просила стягнути з ПП «Клініка Медіком» на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок неналежного надання медичної допомоги, в розмірі 255637 грн., моральну шкоду 500000 грн., судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 10056,37 грн., витрат, пов`язаних з проведенням психологічної експертизи при діагностиці моральної шкоди в сумі 6700 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60000 грн.

В березні 2024 року позивач звернулась до суду з клопотанням про призначення судово-медичної експертизи, проведення якої просила доручити Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи, на вирішення якої просила поставити питання: чи наявна деформація спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1 ; чи є зв`язок між проведеним оперативним втручанням під загальним знеболенням: сентопластика + кобляційна вазотомія нижніх носових раковин 11 листопада 2021 року, та деформацією спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1 ; чи відповідне призначене лікування важкості захворювання ОСОБА_1 (чи необхідно було оперативне втручання такого виду і типу, як було проведено); чи були недоліки у діях лікаря під час проведення оперативного втручання; чи була наявною можливість передбачити виникнення деформації спинки зовнішнього носа; які можливі причини виникнення деформації спинки зовнішнього носа при правильному проведенні лікування; чи є порушення в організації медичної допомоги в ПП «Клініка Медіком»; чи відновлене носове дихання.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06 червня 2024 року клопотання задоволено, призначено у справі судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи наявна деформація спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1 ; чи є зв`язок між проведеним оперативним втручанням під загальним знеболенням: сентопластика + кобляційна вазотомія нижніх носових раковин 11 листопада 2021 року, та деформацією спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1 ; чи відповідає призначене лікування важкості захворювання ОСОБА_1 (чи необхідно було оперативне втручання такого виду і типу, як було проведено); чи були недоліки у діях лікаря під час проведення оперативного втручання; чи була наявною можливість передбачити виникнення деформації спинки зовнішнього носа; які можливі причини виникнення деформації спинки зовнішнього носа при правильному проведенні лікування; чи є порушення в організації медичної допомоги в ПП «Клініка Медіком»; чи відновлене носове дихання.

Проведення експертизи доручено Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи, встановлено строк проведення експертизи 30 календарних днів, витрати по оплати вартості експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 , зобов`язано відповідача ПП «Клініка Медіком» надати оригінали необхідних документів для проведення судово-медичної експертизи, зобов`язано позивача ОСОБА_1 бути присутньою в експертній установі у визначений експертом день та час для проведення експертного дослідження, роз`яснено учасникам справи ст. 109 ЦПК України, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Відповідач ПП «Клініка Медіком», не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 червня 2024 року змінити в частині питань, які поставлені на вирішення експертів, та поставити на вирішення експертів наступні питання: чи є зв`язок між проведеним оперативним втручанням під загальним знеболенням: септопластика + кобляційна вазотомія нижніх носових раковин 11 листопада 2021 року та деформацією спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1 , чи були порушення хірургом ОСОБА_2 протоколу проведеного 11 листопада 2021 року операційного втручання; чи була наявною можливість передбачити виникнення седловидної деформації кісткової частини носа в настільки пізній післяопераційний період (в 14 місяців) після проведеної септопластики; чи може бути ускладнення у вигляді седловидної деформації кісткової частини носа в настільки пізній післяопераційний період (в 14 місяців) після проведеної септопластики на внутрішній частині носа, якщо так, то яка частота таких ускладнень у вкрай віддаленому післяопераційному періоді в 14 місяців; що могло бути причиною седловидної деформації кісткової частини носа в настільки пізній післяопераційний період (в 14 місяців) після проведеної септопластики.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що клопотання позивача про проведення експертизи обґрунтоване тим, що в результаті проведеного оперативного лікування під загальним знеболенням септопластика + кобляційна вазотомія нижніх носових раковин 11 листопада 2021 року в ПП «Клініка Медіком» у неї з`явилась деформація спинки зовнішнього носа. Для визначення причинно-наслідкового зв`язку між проведеним оперативним втручанням і наслідками у вигляді деформації спинки зовнішнього носа, а також встановлення факту належного надання медичної допомоги позивач просила суд призначити судово-медичну експертизу.

Наводив зміст ст. 76, 102, 103, 104 ЦПК України, п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», зазначив, що при вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися ст. 143 - 150 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, враховувати роз`яснення, надані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Наводив положення п. 3.3 Інструкції № 53/5, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 12, 13 ЦПК України, судову практику ЄСПЛ, ч. 5 ст. 103 ЦПК України.

Пояснював, що відповідач ПП «Клініка Медіком», ознайомившись з клопотанням представника позивача про призначення експертизи, надав свої пояснення, заперечення і пропозиції щодо заявленого клопотання про призначення експертизи. Так, відповідач не заперечував щодо призначення експертизи, та не заперечував щодо питання, чи зв`язок між проведеним оперативним втручанням під загальним знеболенням: сентопластика + кобляційна вазотомія нижніх носових раковин 11 листопада 2021 року, та деформацією спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1 .

Водночас, відповідач заперечував проти питання «чи наявна деформація спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1 », оскільки такий факт сторонами не оскаржується та був встановлений лікарем клініки, в зв`язку з чим відсутня необхідність поставлення питання на вирішення експертизи, крім як введення сторін спору в додаткові витрати на оплату проведення експертизи.

Також відповідач заперечував проти питання «чи відповідає призначення лікування важкості захворювання ОСОБА_1 (чи необхідно було оперативне втручання такого виду і типу, яке було проведено)», оскільки ПП «Клініка Медіком» вважає, що питання не стосується предмету позову, оскільки, як видно з позову, позивачем не оскаржується та не ставиться під сумнів необхідність проведення оперативного втручання в об`ємі сентопластика, коабляційна підслизова вазотомія з латералізацією з метою відновлення функції носового дихання та позбавлення постійної залежності від судинозвужувальних крапель, з приводу викривлення носової переділки з порушенням носового дихання; вазомоторного риніту нейровегетативної форми та поліпозної дегенерації верхньощелепних синусів у ОСОБА_1 .

Також відповідач заперечував проти питання «чи є порушення в організації медичної допомоги в ПП «Клініка Медиком», оскільки вказане питання не стосується предмету позову, позивачем не оскаржується організація медичної допомоги в ПП «Клініка Медиком».

Також відповідач заперечував проти питання «Чи відновлене носове дихання», оскільки позивачем не оскаржується та не ставиться під сумнів відновлення носового дихання в результаті проведеного 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 хірургом ОСОБА_2 оперативного втручання в об`ємі сентопластика, коабляційна підслизова вазотомія з латералізацією.

Крім того, відповідач вважає, що деякі питання неправильно сформульовані з медичної точки збору, а саме щодо питання «чи були недоліки у діях лікаря під час проведення оперативного втручання», в даному випадку питання могло б бути поставлене в редакції «Чи були порушення хірургом ОСОБА_2 протоколу проведеного 11 листопада 2021 року операційного втручання», щодо питання, «чи була наявною можливість передбачити виникнення деформації спинки зовнішнього носа», питання могло б бути поставлене в редакції «чи була наявною можливість передбачити виникнення седловидної деформації кісткової частини носа в настільки пізній післяопераційний період (в 14 місяців) після проведеної сентопластики».

Щодо питання «які можливі причини виникнення деформації спинки зовнішнього носа при правильному проведенні лікування», питання могло б бути поставлене в редакції «Чи може бути ускладнення у вигляді у вигляді седловидної деформації кісткової частини носа в настільки пізній післяопераційний період (в 14 місяців) після проведеної септопластики на внутрішній частині носа, якщо так, то яка частота таких ускладнень у вкрай віддаленому післяопераційному періоді в 14 місяців».

До того ж, керуючись ч. 5 ст. 103 ЦПК України, ПП «Клініка Медиком», зважаючи на всі поставлені питання, на вирішення експертизи пропонувало додати наступні питання: «що могло бути причиною седловидної деформації кісткової частини носа в настільки пізній післяопераційний період (в 14 місяців) після проведеної септопластики».

Зазначав, що вказане питання було запропоновано відповідачем в зв`язку з тим, що оскільки звернень до оперуючого хірурга щодо незадовільного результату після операції не було, а позивач звернулася до лікарів лише після 14 місяців після проведеної сентопластики, то необхідно встановити причини седловидної деформації кісткової частини носа в настільки пізній післяопераційний період.

Водночас, жодна з пропозицій ПП «Клініка Медиком» не була врахована судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали та всупереч ч. 5 ст. 103 ЦПК України судом не було мотивовано відхилення питання, запропоновані відповідачем.

Від позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, посилаючись на те, що згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту, обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Щодо заперечення відповідача з приводу доцільності поставлення на розгляд експерта питання про наявність деформації спинки зовнішнього носа, вказувала, що з огляду на комплексність дослідження недоцільно розглядати супровідні запитання, пов`язані із причинами, можливими ускладненнями та іншими важливими обставинами появи деформації, не відобразивши факту її наявності.

Заперечення щодо питання «чи відповідає призначене лікування важкості захворювання ОСОБА_1 (чи необхідне було оперативне втручання такого виду і типу, яке було проведено)», із посиланням на те, що зазначене питання не стосується предмету позову, оскільки не ставиться під сумнів необхідність проведення оперативного втручання, вважала недоречним, оскільки предметом позову є відшкодування шкоди, завданої внаслідок неналежного надання медичної допомоги. Якість надання медичної допомоги визначається також і правильно підібраним лікуванням. Зазначене питання є важливим для вирішення питання щодо якості медичної допомоги, наданої ОСОБА_1 у ПП «Клініка Медіком», оскільки основною її скаргою було ускладнене носове дихання, яке, після проведеного оперативного втручання із наслідками у вигляді деформації спинки зовнішнього носа, так і не відновилось. Тому визначення правильності призначеного лікування та прямо пов`язаного з ним питання «Чи відновлене носове дихання», а також «чи є порушення в організації медичної допомоги в ПП «Клініка Медіком», є важливими для відображення встановлення факту неналежного надання медичної допомоги, яка є комплексною і не обмежується тільки проведеним оперативним втручанням.

Щодо переформулювання питань, в зв`язку з їх неправильною, на думку скаржника, редакцією з медичної точки зору, зазначала, що більшість із запропонованих відповідачем питань містять свідоме викривлення фактів. Оскільки видаються за істину факти, які не були предметом дослідження і станом на проведення експертизи не є з`ясованими, як-от момент деформації спинки зовнішнього носа, або вказівка на виникнення ускладнень в пізній післяопераційний період. Тому вважала, що пропоновані скаржником переформульовані питання містять суб`єктивну оцінку, викривлення фактів та обмеження експерта у проведенні дослідження, і не можуть бути прийняті до розгляду.

Щодо пропозиції відповідача про долучення питання «що могло бути причиною сідловидної деформації кісткової частини носа в настільки пізній післяопераційний період (в 14 місяців) після проведеної септопластики», вважала, що воно має бути відхиленим, оскільки містить викривлення фактів, а також є теоретичним, оскільки схиляє до припущень, а не аналізу конкретних причин виникнення деформації (часові проміжки не були предметом дослідження, тому не можуть видаватись за стверджувальну істину).

Вказувала, що зауваження скаржника щодо відсутності звернень до оперуючого хірурга щодо незадовільного результату після операції, та звернення позивача до лікарів лише після 14 місяців після проведеної сеплопластики, є такими, що не відповідають дійсності. Оскільки після проведення будь-якого оперативного втручання в носовій порожнині, наявний реабілітаційний період, що супродовжується набряками і, відповідно, зміною зовнішнього вигляду носу. Отже, оцінити відсутність (чи наявність) видимих змін чи дефектів можна не раніше, ніж після повного сходження набряків, і в середньому цей процес може тривати від 6 місяців до року, залежно від індивідуальних особливостей організму. 24 лютого 2022 року на території України було введено воєнний стан, вона була змушена виїхати за межі України і за кордоном помітила видимі зміни у зовнішньому вигляді носа, проте можливості звернутись у встановленому законом порядку у неї не було. Впродовж всього часу із представниками відповідача вона намагалася врегулювати питання в досудовому порядку. В телефонному режимі їй повідомляли про можливість проведення операції і пропонували частково компенсувати вартість операції, що може свідчити про розуміння відповідачем причинно-наслідкового зв`язку між оперативним втручанням та наявними наслідками.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неналежного надання медичної допомоги. Позов мотивований тим, що 11 листопада 2021 року вона уклала з ПП «Клініка Медіком» договір № 202111110717 про надання медичних послуг. За умовами п. 2.1 п. 2 даного договору клініка в порядку та на умовах, визначених договором, зобов`язується надати пацієнту медичні послуги, а пацієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані медичні послуги на умовах, визначених цим договором. На підставі вказаного договору ОСОБА_1 було проведено медичний огляд, поставлено діагноз «Викривлення носової переділки з порушенням функцій носового дихання» та 11 листопада 2021 року проведено оперативне лікування під загальним знеболенням сентопластика + кобляційна вазотомія нижніх носових раковин. 18 січня 2023 року ПП «Клініка Медиком» проведено огляд ОСОБА_1 , яка скаржилась на деформацію зовнішнього носа після проведення операційного втручання та поставлено діагноз «Деформація спинки зовнішнього носа» та рекомендовано «консультацію пластичного хірурга, вирішення питання про подальшу тактику лікування».

У відповіді ПП «Клініка Медиком» на адвокатський запит було повідомлено, що пацієнтка ознайомилась з об`ємом запланованого оперативного втручання, мала час та змогу задати всі питання щодо проведення оперативного втручання в усній формі, отримала всі відповіді та пояснення від хірурга ОСОБА_2 , після бесіди підписала інформовану згоду на проведення оперативного втручання та загальної анестезії.

Разом із тим, про можливі побічні наслідки такого оперативного втручання у вигляді деформації носа не було зазначено лікарем під час проведення консультації, а також не передбачено у договорі.

У відповіді ПП «Клініка Медиком» на адвокатський запит також було зазначено, що згідно протоколу оперативного втручання операція проведена в повному запланованому обсязі, без ускладнень. Ранній післяопераційний період без особливостей. 12 листопада 2021 року після огляду лікуючого лікаря пацієнтка виписана на амбулаторне лікування, надані медичні рекомендації.

Вказувала, що оцінити відсутність чи наявність видимих змін чи дефектів можна не раніше, ніж після повного сходження набряків, і в середньому цей процес може тривати від шести місяців до року, в залежності від індивідуальних особливостей організму. Тому вказівки відповідача на відсутність видимих змін 12 листопада 2021 року як на задовільний функціональний результат запланованого оперативного втручання вважала недоречним.

Щодо неможливості звернення з відповідною скаргою раніше, пояснювала, що після введення воєнного стану змушена була виїхати за межі України, перебуваючи за кордоном, помітила видимі зміни у зовнішньому вигляді носа, в подальшому ситуація погіршилася і після повернення в Україну 11 січня 2023 року вона звернулася для проведення повторного огляду, в результаті якого встановлено діагноз: деформація спинки зовнішнього носу. Оскільки в добровільному порядку досягти згоди щодо врегулювання спору виявилось неможливим, ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до відповідача, проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що оперативне втручання проведено в повному обсязі, ранній післяопераційний період без ускладнень, та що згідно медичної статистики ускладнення після проведення сентопластики сідловидна деформація зовнішнього носа зустрічається в 1 % випадків.

Щодо заподіяної їй матеріальної шкоди, вказувала, що на проведення підготовки до оперативного втручання та на оперативне втручання позивачем було сплачено на рахунок відповідача 32396 грн. Для визначення вартості оперативного втручання, необхідного для відновлення зовнішнього вигляду носу, після його деформації, на адресу відповідача було надіслано адвокатський запит, на який відповідачем було надано калькуляцію послуг в розмірі 223241 грн.

Вказувала, що після проведеного оперативного втручання і подальшої деформації спинки зовнішнього носа позивача її зовнішній стан став незадовільний, у неї змінився звичний спосіб життя, вона стала соромитись зовнішнього вигляду, адже вона є публічною особою і неодноразово брала участь в конкурсах краси і перемагала у них, однак після деформації носа усвідомлює, що не зможе більше брати участь в публічних заходах. Ще більш негативний вплив на психоемоційний стан позивача справляє поведінка відповідача, яка полягає не тільки у відсутності каяття за спотворення обличчя, а й пропозиції проведення дороговартісної пластичної операції по реконструкції носа за її рахунок. Завдану їй моральну шкоду оцінює в 500000 грн.

До позовної заяви ОСОБА_1 надано копію договору про надання медичних послуг від 11 листопада 2021 року № 2021211110717, укладеного ОСОБА_1 з ПП «Клініка Медиком», за умовами якого клініка в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується надати пацієнту медичні послуги, а пацієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані медичні послуги на умовах, визначених цим договором; копію акту ПП «Клініка Медиком» про надані медичні послуги пацієнту ОСОБА_1 , згідно якої 11 листопада 2021 року надало ОСОБА_1 послуги вазотомія коблаційна, інгаляційно-інтравенозна анестезія, медикаментозне лікування, секнтопластика на загальну суму 36097 грн.; копію акту про надані медичні послуги ПП «Клініка Медиком» від 13 жовтня 2021 року, згідно якого ОСОБА_1 надано послуги у вигляді консультації отоларинголога ОСОБА_2 ; копію заключення лікаря отоларинголога ПП «Клініка Медіком» від 13 жовтня 2021 року, згідно якого рекомендовано лікування у плановому порядку: септопластика + коабляційна підслизова вазотомія з латералізацією; картку госпіталізації в стаціонарне відділення ПП «Клініка Медіком» від 11 листопада 2021 року; копію виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 11 листопада 2021 року, згідно якого встановлено діагноз викривлення носової переділки з порушенням функції носового дихання, 11 листопада 2021 року проведено оперативне лікування під загальним знеболенням: сентопластика + вазотомія коблаційна нижніх носових раковин, результат лікування - покращення, надано медичні рекомендації; копію заключення лікаря отоларинголога ПП «Клініка Медіком» від 18 січня 2023 року, згідно якого встановлено діагноз деформація спинки зовнішнього носа; копію відповіді ПП «Клініка Медіком» від 19 вересня 2023 року на звернення ОСОБА_1 за наслідками службового розслідування по її скарзі.

12 березня 2024 року представником позивача подано до суду клопотання про призначення судово-медичної експертизи, проведення якої просив доручити Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи обґрунтоване тим, що позивач у справі стверджує, що в результаті проведеного оперативного лікування під загальним знеболенням: сентопластика + кобляційна вазотомія нижніх носових раковин 11 листопада 2021 року в ПП «Клініка Медіком» у неї з`явилася деформація спинки зовнішнього носа, підтверджуючі документи щодо проведення оперативного втручання та встановленого діагнозу наявні в матеріалах справи. У позивача відсутня вища медична освіта та спеціальні медичні знання в цій галузі, про можливі побічні наслідки оперативного втручання у вигляді деформації носа не було зазначено лікарем під час проведення консультації, а також не передбачено в договорі. Для визначення причинно-наслідкового зв`язку між проведеним оперативним втручанням та наслідками у вигляді деформації спинки зовнішнього носа, а також встановлення факту неналежного надання медичної допомоги з`явилась необхідність проведення судово-медичної експертизи. На вирішення експертизи просив поставити такі питання: 1) чи наявна деформація спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1 ; 2) чи є зв`язок між проведеним оперативним втручанням під загальним знеболенням: сентопластика + кобляційна вазотомія нижніх носових раковин 11 листопада 2021 року, та деформацією спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1 ; 3) чи відповідає призначене лікування важкості захворювання ОСОБА_1 (чи необхідно було оперативне втручання такого виду і типу, як було проведено); 4) чи були недоліки у діях лікаря під час проведення оперативного втручання; 5) чи була наявною можливість передбачити виникнення деформації спинки зовнішнього носа; 6) які можливі причини виникнення деформації спинки зовнішнього носа при правильному проведенні лікування; 7) чи є порушення в організації медичної допомоги в ПП «Клініка Медіком»; 8) чи відновлене носове дихання (а. с. 45 - 46 т. 2).

17 квітня 2024 року відповідачем ПП «Клініка Медіком» надано до суду пояснення щодо клопотання про призначення судово-медичної експертизи, в якому відповідач не заперечував щодо призначення судово-медичної експертизи в справі та доручення проведення експертизи Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи.

ПП «Клініка Медіком» не заперечувало щодо питання, чи зв`язок між проведеним оперативним втручанням під загальним знеболенням: сентопластика + кобляційна вазотомія нижніх носових раковин 11 листопада 2021 року, та деформацією спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1

ПП «Клініка Медіком» висловило заперечення проти питання «чи наявна деформація спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1 », вказуючи, що такий факт сторонами не оскаржується та був встановлений лікарем клініки, в зв`язку з чим відсутня необхідність поставлення питання на вирішення експертизи, крім як введення сторін спору в додаткові витрати на оплату проведення експертизи.

Також відповідач заперечував проти питання «чи відповідає призначення лікування важкості захворювання ОСОБА_1 (чи необхідно було оперативне втручання такого виду і типу, яке було проведено)», оскільки ПП «Клініка Медіком» вважало, що питання не стосується предмету позову, оскільки, як видно з позову, позивачем не оскаржується та не ставиться під сумнів необхідність проведення оперативного втручання в об`ємі сентопластика, коабляційна підслизова вазотомія з латералізацією з метою відновлення функції носового дихання та позбавлення постійної залежності від судинозвужувальних крапель, з приводу викривлення носової переділки з порушенням носового дихання; вазомоторного риніту нейровегетативної форми та поліпозної дегенерації верхньощелепних синусів у ОСОБА_1 .

Також відповідач заперечував проти питання «чи є порушення в організації медичної допомоги в ПП «Клініка Медиком», оскільки вказане питання не стосується предмету позову, позивачем не оскаржується організація медичної допомоги в ПП «Клініка Медиком».

Також відповідач заперечував проти питання «Чи відновлене носове дихання», оскільки позивачем не оскаржується та не ставиться під сумнів відновлення носового дихання в результаті проведеного 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 хірургом ОСОБА_2 оперативного втручання в об`ємі сентопластика, коабляційна підслизова вазотомія з латералізацією.

Крім того, відповідач вважав, що деякі питання неправильно сформульовані з медичної точки збору, а саме щодо питання «чи були недоліки у діях лікаря під час проведення оперативного втручання», в даному випадку питання могло б бути поставлене в редакції «Чи були порушення хірургом ОСОБА_2 протоколу проведеного 11 листопада 2021 року операційного втручання», щодо питання, «чи була наявною можливість передбачити виникнення деформації спинки зовнішнього носа», питання могло б бути поставлене в редакції «чи була наявною можливість передбачити виникнення седловидної деформації кісткової частини носа в настільки пізній післяопераційний період (в 14 місяців) після проведеної сентопластики».

Вказував, що питання «які можливі причини виникнення деформації спинки зовнішнього носа при правильному проведенні лікування», могло б бути поставлене в редакції «Чи може бути ускладнення у вигляді у вигляді седловидної деформації кісткової частини носа в настільки пізній післяопераційний період (в 14 місяців) після проведеної септопластики на внутрішній частині носа, якщо так, то яка частота таких ускладнень у вкрай віддаленому післяопераційному періоді в 14 місяців».

Крім того, керуючись ч. 5 ст. 103 ЦПК України, ПП «Клініка Медиком» на вирішення експертизи пропонувало додати наступні питання: «що могло бути причиною седловидної деформації кісткової частини носа в настільки пізній післяопераційний період (в 14 місяців) після проведеної септопластики» (а. с. 67 - 70 т. 2).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до положень ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, одними із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).

Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 6, 7 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Задовольняючи клопотання відповідача про призначення експертизи, суд першої інстанції врахував, що предметом доказування в даній справі є визначення причинно-наслідкового зв`язку між проведеним оперативним втручанням і наслідками у вигляді деформації спинки зовнішнього носа, а також встановлення факту неналежного надання медичної допомоги, для з`ясування чого необхідні спеціальні знання.

Апеляційний суд погоджується із даними висновками, враховуючи наступне.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті 1166 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, для розгляду позову про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними, на думку позивача, діями відповідача, дійсно необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між цими діями і заподіяною шкодою, а також встановити факт неправомірності дій, для цього необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а відповідач ці обставини не визнає.

Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відтак судом першої інстанції обґрунтовано задоволено наступні клопотання про призначення експертизи, на вирішення якої поставлено питання, запропоновані позивачем, та які входять до предмета доказування: 1) чи наявна деформація спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1 ; 2) чи є зв`язок між проведеним оперативним втручанням під загальним знеболенням: септопластика + кобляційна вазотомія нижніх носових раковин 11.11.2021 року та деформацією спинки зовнішнього носа у пацієнтки ОСОБА_1 ; 3) чи відповідає призначене лікування важкості захворювання ОСОБА_1 (чи необхідне було оперативне втручання такого виду і типу, яке було проведено); 4) чи були недоліки у діях лікаря під час проведення оперативного втручання; 5) чи була наявною можливість передбачити виникнення деформації спинки зовнішнього носа; 6) які можливі причини виникнення деформації спинки зовнішнього носа при правильному проведенні лікування; 7) чи є порушення в організації медичної допомоги в ПП «КЛІНІКА МЕДІКОМ»; 8) чи відновлене носове дихання.

При цьому судом першої інстанції належно виконано вимоги ч. 5 ст. 103 ЦПК України та вмотивовано відхилено зміни питань, запропоновані відповідачем, щодо формулювання поставлених питань, визнано їх передчасними і зауважено, що відповідно до ч. 4 ст. 103 ЦПК України у разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань.

Також судом першої інстанції вмотивовано відхилено запропоноване відповідачем питання «що могло бути причиною седловидної деформації кісткової частини носа в настільки пізній післяопераційний період (в 14 місяців) після проведеної септопластики», оскільки воно стосується конкретного періоду виникнення деформації кісткової частини носа, що судом ще не досліджувалось.

Відтак, доводи апеляційної скарги про допущення судом першої інстанції порушення ч. 5 ст. 10-3 ЦПК України та про відсутність мотивації відхилення запропонованих відповідачем питань не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються як необґрунтовані.

Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги з приводу відсутності необхідності поставлення на розгляд експерта питання про наявність деформації спинки зовнішнього носа, посилаючись на визнання обома сторонами цих обставин, оскільки, з огляду на комплексність дослідження, є недоцільним розгляд супровідних запитань, пов`язаних із причинами, можливими ускладненнями та іншими важливими обставинами появи деформації, не відобразивши факту її наявності.

Крім того, з урахуванням предмету та підстав позову, судом першої інстанції обґрунтовано поставлено на вирішення судово-медичної експертизи питання «чи відповідає призначене лікування важкості захворювання ОСОБА_1 (чи необхідно було оперативне втручання такого виду і типу, як було проведено)»; «чи є порушення в організації медичної допомоги в ПП «Клініка Медіком»; «чи відновлене носове дихання», оскільки предметом позову є відшкодування шкоди, завданої внаслідок неналежного надання медичної допомоги, та оскільки якість надання медичної допомоги визначається також і правильно підібраним лікуванням.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем не оскаржувалась та не ставилась під сумнів необхідність проведення оперативного втручання, а також відновлення у позивача носового дихання в результаті проведення оперативного втручання, не оскаржувалась організація медичної допомоги в ПП «Клініка Медиком», правильних висновків суду першої інстанції щодо поставлення зазначених питань на вирішення експертизи не спростовують, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухвалою та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Клініка Медіком» залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2024 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.