Постанова

від 17.09.2024 по справі 420/5521/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5521/19

Категорія: 109010000Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 06.07.2023р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

при секретарі Чоран А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСПЕЦСЕРВІС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСПЕЦСЕРВІС" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ЮРСПЕЦСЕРВІС" звернулося до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі ДАБК) м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про:

-визнання незаконною та скасування відмови №КВ 132191471016 від 27 травня 2019 року у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку із нежитловими приміщеннями та паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Мічуріна, 44/1а;

-зобов`язання департаменту з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" дозвіл на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку із нежитловими приміщеннями та паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Мічуріна, 44/1а.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він на підставі договору оренди користується садибним (індивідуальним) будинком з нежитловими приміщеннями та паркінгом загальною площею 3 438 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна, буд. 44/1а. З огляду на те, що орендований будинок потребував ремонту, позивач з метою реалізації визначеного договором оренди права проводити ремонтні роботи на об`єкті оренди замовив у ТОВ "Пан Проект" проект капітального ремонту будинку.

Позивач звертав увагу, що у червні 2018 року ним було погоджено з орендодавцем обсяги ремонтних робіт, що підтверджується наявною нотаріальною згодою власника та після розроблення відповідного проекту проведено експертизу, за результатами якої визначено, що розроблений проект може бути затверджений.

15 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту будинку, однак за результатами розгляду заяви надано відмову, яка на думку позивача є незаконною, а наведені у рішенні відповідача підстави відмови є необґрунтованими, що і стало підставою звернення до суду.

У відомостях житлових і громадських будівель та споруд схем генерального плану вказано 6 поверхів будівлі, в якій плануються будівельні роботи, не враховано, що перекриття цокольного поверху будівлі нижче ніж 2 м середньої планувальної позначки землі, тому цокольний поверх не рахується; питання поверховості досліджувалося експертами ДП "Укрдержбудекспертиза", які не мали заперечень проти затвердження проектної документації.

Також позивач вказував, що роботи з капітального ремонту не передбачають зміну поверховності об`єкта, а перевищення граничної поверховості існуючого об`єкта не може бути підставою для відмови у наданні дозволу. На 6 сторінці І Тому проектної документації зазначено прізвища, імена, по батькові головного архітектора та головного інженера проекту, серії та номери їх кваліфікаційних сертифікатів, підписи завірені печатками. Вимога щодо уточнення інформації про поверховість будівлі, площі забудови та будівельний об`єм є недоречною, оскільки проектна документація за результатами експертизи отримала позитивну оцінку.

Позивач зазначав, що Компанія у формі партнерства з обмеженою відповідальністю (далі ПОВ) "ТРЕЖЕРІ ТРЕЙД ЛП" придбала житловий будинок з нежитловим приміщенням та паркінгом у громадянина ОСОБА_1 , який набув право власності на цей будинок на підставі судового рішення, скасованого після продажу ним цього будинку. ПОВ "ТРЕЖЕРІ ТРЕЙД ЛП" залишається власником, який передав будинок в оренду ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС".

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що за результатами розгляду поданої позивачем заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт встановлено невідповідність поданих документів вимогам законодавства, що згідно п.30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі Порядок №466) є підставою для відмови у видачі дозволу.

Так, представник відповідача звертала увагу, що в наказі замовника про затвердження проектної документації відсутні техніко-економічні показники об`єкта, а завдання на проектування потребувало уточнення дати затвердження замовником.

Поряд з цим відповідач вказував, що подана документація містила суперечність у поверховості будівлі та згідно п.3.19 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" поверховість садибних житлових будинків не повинна перевищувати 4-х поверхів.

Крім того, представник відповідача наголошувала, що технічна документація у томі першому та другому потребувала уточнення виконавця (головного архітектора проекту та головного інженера проекту) та відсутні підписи розробників на кресленнях генерального плану та плану організації рельєфу у відомостях житлових і громадських будівель та споруд.

Також відповідач зазначав, що ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року скасовано рішення цього ж суду, на підставі якого і було зареєстровано право власності на об`єкт будівництва.

За наведених обставин відповідач просив суд відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки виявлені недоліки наданої технічної документації свідчать про те, що така документація не відповідає вимогам законодавства.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року адміністративний позов ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" до департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано відмову департаменту з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №КВ 132191471016 від 27 травня 2019 року, у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку із нежитловими приміщеннями та паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Мічуріна, 44/1а.

Зобов`язано департамент з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" від 15 травня 2019 року про видачу дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку із нежитловими приміщеннями та паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Мічуріна, 44/1а.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 в частині зобов`язання департамент з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" від 15 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення в цій частині, яким адміністративний позов ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" задоволено повністю.

Зобов`язано департамент з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати дозвіл на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку із нежитловими приміщеннями та паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Мічуріна, 44/1а за заявою ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" від 15 травня 2019 року.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16 березня 2023 року касаційну скаргу департаменту з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Приймаючи вказане рішення Верховний Суд вказав на необхідність дослідження містобудівної документації місцевого рівня, відомостей про знаходження земельної ділянки в межах історичного ареалу м. Києва, усунення розбіжності щодо поверховості у відомостях будівель і споруд схеми генерального плану (6 поверхів) та завданні на проектування (5 поверхів).

При новому розгляді справи рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" до департаменту з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконною та скасування відмови у видачі дозволу, зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС". Скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року.

Прийнято нову постанову, якою частково задоволено адміністративний позов ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС".

Визнано протиправною та скасовано відмову Департаменту з питань ДАБК міста Києва від 27 травня 2019 року №КВ 132191471016 у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташованого на вул. Мічуріна, 44/1а у Печерському районі м. Києва.

Зобов`язано Департамент з питань ДАБК міста Києва повторно розглянути заяву ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" від 15 травня 2019 року про видачу дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку із нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташованим на вул. Мічуріна, 44/1а у Печерському районі м. Києва.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань ДАБК міста Києва на користь ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" відшкодування витрат зі сплати судового збору у сумі 5 326 грн.

Постановою Верховного Суду від 05 квітня 2024 року касаційну скаргу департаменту з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі №420/5521/19 скасовано.

Справу №420/5521/19 направити на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Приймаючи дане рішення Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, мав детально перевірити подані ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" документи на відповідність вимогам законодавства (повноту та достовірність відомостей, правильність оформлення) і, залежно від цього, робити висновки щодо обґрунтованості чи формальності підстав для відмови позивачу у наданні дозволу, зазначених у п.п.1, 2, 4, 5 рішення Департаменту від 27 травня 2019 року № КВ 132191471016, оскільки суд першої інстанції обмежився лише оцінкою розбіжності поверховності у наданих документах та розташування об`єкта будівництва (капітального ремонту) в межах історичного ареалу міста Києва.

Суд апеляційної інстанції не перевірив належність та допустимість висновку позасудового експертного технічно-будівельного дослідження, складеного експертом ПП "ПРОЕКТ" Найдьоновим І.В.; скасовуючи рішення Департаменту з питань ДАБК міста Києва від 27 травня 2019 року №КВ 132191471016, не перевірив кожну з підстав, з яких Департамент відмовив ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, та не врахував необхідність отримання позивачем дозволу від МКІП на будівельні роботи в межах історичного ареалу міста Києва.

Таким чином, предметом даного апеляційного провадження є розгляд апеляційній скарзі ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року.

В апеляційній скарзі ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-апелянт зазначив, що суд першої інстанції не звернув належної уваги, що у відомості будівель та споруд схеми генерального плану дійсну поверховість будівлі, яка є об`єктом та на якому планується провести будівельні роботи з капітального ремонту, зазначена у 6 поверхів, однак дана інформація вноситься до відповідної таблиці на підставі топографічно-геодезичного плану, який складається сертифікованим інженером землевпорядником та при його складанні не було враховано вимоги ЛБН В 2.2-15-2005 "Житлові будинки";

-суд не врахував, що згідно п.В.9 Додатку В при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 метри;

-суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволені позову у зв`язку із тим, що до суду не було надано дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, оскільки станом на травень 2019 року межі історичного ареалу міста Києва не визначено. До того ж, вказане питання не відноситься до предмету розгляду справи, так як зазначені обставини не були підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

08 вересня 2017 року громадянин ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Арцизького районного суду Одеської області від 21 серпня 2017 року у справі №492/825/17 набув право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташований на АДРЕСА_1 , загальною площею 3 438 кв. м.

Зазначений будинок знаходиться у межах історичного ареалу м. Києва.

02 жовтня 2017 року ОСОБА_2 продав вказаний житловий будинок ПОВ "ТРЕЖЕРІ ТРЕЙД ЛП", а 13 грудня 2017 року Арцизький районний суд Одеської області ухвалою від 13 грудня 2017 року скасував заочне рішення Арцизького районного суду Одеської області від 21 серпня 2017 року у справі №492/825/17.

02 квітня 2018 року ПОВ "ТРЕЖЕРІ ТРЕЙД ЛП" передала будинок в строкове платне користування (оренду) ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" за договором оренди № 02/04-18, а 06 липня 2018 року надала нотаріальну згоду на здійснення ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" капітального ремонту будинку без зміни геометричних параметрів нерухомого майна та на розробку відповідної проектної документації.

У липні 2018 року ТОВ "ПАН ПРОЕКТ" розробило проект капітального ремонту №240-01-007, який передало для проведення обов`язкової експертизи до ДП "Укрдержбудекспертиза".

10 серпня 2018 року ДП "Укрдержбудекспертиза" надало експертний висновок №00-1012-18/ЦБ щодо можливості затвердження проекту капітального ремонту.

15 травня 2019 року ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" через центр надання адміністративних послуг подало документи для отримання дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом.

27 травня 2019 року Департамент з питань ДАБК міста Києва за результатами розгляду зазначеної заяви ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" та пакету документів прийняв рішення №КВ 132191471016 про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Своє рішення мотивував тим, що:

-у наданому наказі замовника про затвердження проектної документації відсутні техніко-економічні показники об`єкта;

-у наданому завданні на проектування необхідно уточнити дату його затвердження замовником будівництва та в п.2 необхідно уточнити підставу для проектування;

-відповідно до експертного звіту щодо розгляду проектної документації ДП "Укрдержбудекспертиза" від 10 серпня 2018 року №00-1012-18/ЦБ, п.14 завдання на проектування від 18 травня 2018 року поверховість будинку 5 поверхів, відповідно до відомості стосовно будівель і споруд схеми генерального плану поверховість будинку 6 поверхів. Згідно з п 3.19* ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (зі змінами) поверховість садибних житлових будинків не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій;

-у Томі 1 (Томі 2) необхідно уточнити виконавця (головного архітектора проекту або головного інженера проекту), яким розроблялась проектна документації, відсутні підписи розробників, на кресленнях генерального плану та плану організації рельєфу у відомості стосовно житлових та громадських будівель та споруд уточнити поверховість будівлі, площу забудови та будівельний об`єм;

-проектна документація не відповідає вимогам ДБН А.2.2-3-2014 та Порядку №45 (в чинній редакції);

-відповідно до поданого договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за номером № 1830, реєстрація права власності на вищевказаний садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 08 вересня 2017 року (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 02 жовтня 2017 року інд. номер 99064652) на підставі рішення Арцизького районного суду Одеської області, номер 492/825/17, виданого 21 серпня 2017 року. Дане Рішення скасовано ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року у справі №492/825/17;

-виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає вимогам п. 3.7 ДБН А.2.2-3.2014.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що встановлена розбіжність поверховості у відомостях будівель і споруд схеми генерального плану (6 поверхів), та завданні на проектування (5 поверхів) свідчить про невідповідність поданих позивачем документів вимогам законодавства. При цьому, суд вказав, що експертний висновок про відсутність порушень містобудівного законодавства з боку позивача не може слугувати безумовним доказом відсутності порушень містобудівної діяльності, адже експертиза є лише завершальним етапом розроблення проектів будівництва та до того ж висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки матеріали справи містять відомості щодо знаходження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 в межах історичного ареалу міста Києва, то будівельні та будь-які інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть здійснюватися без отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, а саме Міністерства культури та інформаційної політики України, водночас матеріали справи такого дозволу від органу виконавчої влади не містять, як не містять докази на підтвердження звернення позивача до вказаного органу.

Також суд вказав, що дослідження інших обставин, викладених у відмові департаменту з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради №КВ 132191471016 від 27 травня 2019 року, жодним чином не спростовують вищеокреслених висновків суду щодо невідповідності поданих позивачем документів вимогам законодавства, відповідно п. 30 Порядку №466, оскільки наявність виявлених судом порушень є достатньою та юридично спроможною підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку із нежитловими приміщеннями та паркінгом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, п.3 ч.1 ст. 34, ч.4 ст. 37 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року за №3038-VI, п.п.5, 28, 29, 30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, п.6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких Постанов Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №560, абз.10 ч.2 п.4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року №53/5.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року №978, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді.

Департамент, у межах делегованих Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі Держархбудінспекція).

Відповідно п.3 указаного Положення, основним завданням органу Департаменту є:

1) здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва;

2) виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності;

3) реалізація державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Питання набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року за №3038-VI (далі Закон №3038-VI), а механізм виконання вказаних робіт визначено Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі по тексту Порядок №466).

Згідно п.3 ч.1 ст. 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23 травня 2017 року №2059-VIII (далі Закон №2059-VIII).

Частина 4 ст. 37 Закону №3038-VI встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт:

-неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

-невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

-виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

-результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно п.5 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

-подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

-видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону №2059-VIII.

Згідно п.28 Порядку №466 замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

До заяви додаються:

-копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку);

-копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

-проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

-копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту;

-копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

-інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

-результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом №2059-VIII.

Пунктом 29 Порядку №466 передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.

Під час розгляду заяви орган державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє наявність відомостей про:

-відповідний кваліфікаційний сертифікат відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури";

-ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції (п.29 Порядку №466).

Пунктом 30 Порядку №466 визначено перелік підстав для відмови у видачі дозволу, а саме:

-неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

-невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

-виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

-результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом №2059-VIII.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів констатує, що садибний (індивідуальний) будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом, загальною площею 3 438 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна, буд. 44/1 а, належить на праві власності Компанії у формі партнерства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЖЕРІТРЕИД" на підставі договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В.

02 квітня 2018 року ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" уклало з компанією у формі партнерства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЖЕРІ ТРЕЙД" договір оренди №02/04-18 житлового будинку, відповідно п. 1.1 якого, у порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом (літера А), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна (Печерський район), буд. 44/1 а.

З вказаного часу підприємство користується зазначеним об`єктом нерухомого майна відповідно до вимог укладеного договору та норм чинного законодавства.

Враховуючи те, що орендований будинок потребував ремонту, ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС", з метою реалізації визначеного договором оренди права проводити ремонтні роботи на об`єкті оренди, замовило у ТОВ "Пан Проект" проект капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку із нежитловими приміщеннями та паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Мічуріна, 44/1а.

У червні 2018 року з орендодавцем було погоджено обсяги ремонтних робіт, після чого уповноважений представник власника будинку надав відповідну заяву на підтвердження згоди на виконання робіт з капітального ремонту без зміни геометричних параметрів будівлі.

У подальшому, у липні 2018 року ТОВ "Пан Проект" був розроблений відповідний проект капітального ремонту 240-01-007, котрий був переданий для проведення обов`язкової експертизи до Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація центральна служба української державної будівельної експертизи" (скорочена назва ДП "Укрбудеспертиза"). 10 серпня 2018 року ДП "Укрбудеспертиза" надало експертний висновок №00-1012-18/ЦБ про те, що даний проект може бути затверджений.

16 травня 2019 року ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" звернулось з заявою №073/09/01-1605/3 до ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про отримання дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку із нежитловими приміщеннями та паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Мічуріна, 44/1 а.

Проте, за результатами розгляду поданої замовником будівництва, ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС", заяви про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 16 травня 2019 року №073/09/01-1605/3, ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було відмовлено у видачі Дозволу №КВ 132191471016 від 27 травня 2019 року, з посиланням на п.30 Порядку №466, позаяк встановлено невідповідність поданих документів вимогам законодавства, а саме:

- в наданому наказі замовника про затвердження проектної документації відсутні техніко-економічні показники об`єкта;

- в наданому завданні на проектування необхідно уточнити дату його затвердження замовником будівництва та в п.2 необхідно уточнити підставу для проектування;

- відповідно до експертного звіту щодо розгляду проектної документації ДП "Укрдержбудекспертиза" від 10 серпня 2018 року №00-1012-18/ЦБ, п.14 завдання на проектування від 18 травня 2018 року поверховість будинку 5 поверхів, відповідно до відомості будівель і споруд схеми генерального плану поверховість будинку 6 поверхів. Згідно з п.3.19* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (зі змінами) поверховість садибних житлових будинків не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій;

- в Томі 1 (Томі 2) необхідно уточнити виконавця (Головного архітектора проекту або Головного інженера проекту), яким розроблялась проектна документації, відсутні підписи розробників, на кресленнях Генерального плану та плану організації рельєфу у відомості житлових та громадських будівель та споруд уточнити поверховість будівлі, площу забудови та будівельний об`єм;

- проектна документація не відповідає вимогам ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 (в чинній редакції);

- відповідно до поданого договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за номером №1830, реєстрація права власності на вищевказаний садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 08 вересня 2017 року (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 02 жовтня 2017 року інд. номер 99064652) на підставі рішення Арцизького районного суду Одеської області, номер 492/825/17, виданого 21 серпня 2017 року. Дане рішення скасовано ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року у справі №492/825/17;

- виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає вимогам п.3.7 ДБН А.2.2-3.2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Щодо встановленої відповідачем невідповідності поданих документів вимогам п.3.19* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", колегія суддів вказує наступне.

Положення ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування 17 квітня 1992 року №44, за правилами п.2.5 розділу 1 та п.11.7 розділу 11 яких удосконалення і розвиток планувальної структури міста слід пов`язувати з історичною зоною міста, його історико-архітектурним опорним планом і зонами охорони пам`яток історії, культури і природи (розділ 11 "Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури").

Проекти планування і забудови міст, селищ і сільських поселень з цінною історико-культурною спадщиною можуть виконуватися тільки після відповідних передпроектних досліджень, на основі яких складаються історико-архітектурні плани і проекти зон охорони пам`яток історії та культури цих поселень. Ці документи як обов`язкові входять до складу генеральних планів.

Згідно п.3.19* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (зі змінами) поверховість садибних житлових будинків не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.

Такі приписи ДБН 360-92** були чинними станом на момент затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року.

Колегія суддів констатує, що протягом розгляду донної справи ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" не надано належних та допустимих доказів на спростування розбіжності поверховості у відомостях будівель і споруд схеми генерального плану (6 поверхів), та завданні на проектування (5 поверхів), що у свою чергу свідчить про невідповідність дійсно поданих документів вимогам законодавства.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованим довід позивача про не врахування відповідачем положення ДБН В 2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", за п.В.9 Додатку якого, оскільки перекриття цокольного поверху будівлі знаходиться нижче ніж 2 м від середньої планувальної позначки землі (дана інформація відображена на відповідних кресленнях у проектній документації), при визначенні поверховості будівлі, як обов`язкової складової її техніко-економічних показників, цокольний поверх не повинен рахуватися.

Як допустимий доказ того, що цокольний поверх у вказаному садибному житловому будинку з нежитловими приміщенням та паркінгом за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна, буд. 44/1, не повинен рахуватися, позивач послався на експертизу ДП "Укрдержбудекспертиза", яка не має зауваження з цього приводу та містить висновок, що проектна документація може бути затверджена.

Разом з тим, Постановою Кабінету міністрів №560 від 11 травня 2011 року "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких Постанов Кабінету Міністрів України" (далі Постанова №560) визначено механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.

Згідно п.6 Постанови №560, метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Отже, експертний висновок про відсутність порушень містобудівного законодавства з боку позивача, не може слугувати безумовним доказом відсутності таких порушень містобудівної діяльності, адже експертиза є лише завершальним етапом розроблення проектів будівництва, та до того ж, відповідно ст.ст. 108, 113 КАС України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 90 цього Кодексу. Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року про направлення цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

В свою чергу, колегія суддів враховує, що ч.ч.1, 2 ст. 104 КАС України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.

Відповідно ч.ч.6, 7 ст. 104 КАС України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно абз.10 ч.2 п.4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року №53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання висновку за ст. 385 КК України.

Дослідивши матеріали справи, а саме: експертний звіт щодо розгляду проектної документації ДП "Укрдержбудекспертиза" від 10 серпня 2018 року №00-1012-18/ЦБ, додаток до експертного звіту №00-1012-18/ЦБ, колегія суддів зазначає, що вказані документи не містять попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання висновку за ст. 385 КК України (а.с.109 -11 т.1).

Відсутність попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України, на переконання колегії суддів не є формальним порушенням норм процесуального закону, оскільки КАС України визначає це обов`язковою вимогою, від якої залежить допустимість чи недопустимість висновку як доказу.

В свою чергу, колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18, про те, що відсутність попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, як і відсутність вказівки, що він підготовлений для суду, тягне за собою недопустимість експертного висновку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що експертний звіт щодо розгляду проектної документації ДП "Укрдержбудекспертиза" від 10 серпня 2018 року №00-1012-18/ЦБ та додаток до експертного звіту №00-1012-18/ЦБ, не є допустимим доказом на спростування розбіжності поверховості у відомостях будівель і споруд схеми генерального плану (6 поверхів), та завданні на проектування (5 поверхів).

Окрім того, колегія суддів констатує, що висновок позасудового експертного технічно-будівельного дослідження, складений експертом ПП "ПРОЕКТ" Найдьоновим І.В. щодо відповідності нормам проектної документації та встановлення поверхневості садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна (Печерський район), будинок 44/1а (без дати та номеру), поданий ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" до суду апеляційної інстанції у серпні 2023 року, під час повторного (нового) розгляду справи, тобто з порушенням строку, визначеного ст. 79 КАС України, а тому не може бути прийнятим до розгляду.

При цьому, колегія суддів враховує, що ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" не надано жодного доказу на підтвердження того коли саме було замовлено проведення дослідження у ПП "ПРОЕКТ" та коли останнім було складено вищевказаний висновок.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що встановлена розбіжність поверховості у відомостях будівель і споруд схеми генерального плану (6 поверхів), та завданні на проектування (5 поверхів), свідчить про невідповідність поданих позивачем документів вимогам законодавства, відповідно п.30 Порядку №466.

Також, із матеріалів справи вбачається, що садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщенням та паркінгом за адресою: м. Київ, вул. Мічуріна, буд. 44/1 розташований в історичному ареалі міста Києва, що, серед іншого, підтверджується наявним в матеріалах справи проектом організації будівництва, розробленим ТОВ "Пан Проект" 240-01-007 ПОБ.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року №878 місто Київ внесено до писку історичних населених місць України (міста і селища міського типу).

За змістом ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року №1805-III (далі Закон №1805-III) історичний ареал населеного місця частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

За п.17 ч.2 ст. 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, об`єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.

У силу вимог ч.1 ст. 26 Закону №3038-VI позивач як суб`єкт містобудування під час проектування об`єкта будівництва й отримання документа, який дає право на виконання підготовчих і будівельних робіт, а також при виконанні цих робіт, зобов`язаний додержуватися положень Генерального плану м. Києва.

Відповідно ч.ч.3, 4 ст. 32 Закону №1805-III з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Згідно ч.4 ст. 32 Закону №1805-III на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 (надалі Порядок №318).

Відповідно п.4 Порядку №318 відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Згідно п.1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року №495, Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері охорони культурної спадщини.

Зі змісту наведених правових норм, вбачається, що в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини, зокрема, Міністерства культури та інформаційної політики України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини

Так, Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №826/12524/18 дійшов висновку про те, що місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року №878. В зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до такого Списку, встановлено особливий режим регулювання забудови, а тому на виконання будівельних робіт на території, що знаходиться у межах історичного ареалу м. Києва, необхідно отримувати дозвіл Мінкультури.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №826/14581/14, від 16 березня 2020 року у справі №826/6522/15.

Також, суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31 січня 2023 року по справі №640/8728/21. Так, судова палата відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 лютого 2019 року у справі №826/5755/17, від 3 квітня 2020 року у справі №640/21505/18 та в інших постановах, де застосовано позицію, стосовно того, що оскільки межі історичного ареалу міста Києва Міністерством культури та інформаційної політики України не затверджені у встановленому законом порядку, то, відповідно, відсутні підстави для отримання дозволу від Мінкультури на проведення будівельних робіт на територіях, які фактично знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва.

Відтак, з огляду на вищезазначене, положення ст. 32 Закону №1805-III у сукупності з положеннями Порядку №318, у контексті спірних правовідносин в межах розгляду даної справи необхідно розуміти наступним чином:

- обов`язковість виконання вимог генерального плану населеного пункту, у складі якого виконано історико-містобудівний план із визначенням меж історичного ареалу цього населеного пункту, а отже і виконання цієї частини генерального плану, виникає у момент його затвердження;

- не затвердження науково-проектної документації з визначення меж історичного ареалу відповідно ст. 32 Закону №1805-III не зумовлює автоматично не чинності Генерального плану або його скасування, не нівелює вимоги законодавства стосовно обов`язковості цього документа і врахування його вимог під час провадження містобудівної діяльності;

- не затвердження науково-проектної документації із визначенням меж історичного ареалу відповідно ст. 32 Закону №1805-III не можуть скасовувати закріпленого на нормативному рівні правового статусу відповідної території як об`єкта культурної спадщини, виводити її з під державної охорони (охорони законом) й порушувати баланс інтересів, досягнутий при затвердженні Генерального плану міста Києва, який розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є чинним і обов`язковим до виконання, надавати необґрунтовану перевагу приватним інтересам над громадським інтересом територіальної громади міста Києва до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, який визнається Україною згідно з домовленостями Сторін, досягнутими у Рамковій конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства;

- оскільки на час виникнення спірних правовідносин і прийняття рішення у справі Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, у якому наявний історико-архітектурний опорний план (науково-проектна документація) з інформацію про зони охорони і межі історичного ареалу, є діючим, та не скасованим, зважаючи, що станом на час прийняття Генерального плану міста Києва, Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, який визначає процедуру розробки та затвердження зон охорони і меж історичного ареалу, не набув чинності, визначені у Генеральному плані міста Києва зони охорони і межі історичного ареалу м. Києва слід визнавати затвердженими й такі повинні враховуватись суб`єктами господарювання під час здійснення містобудівної діяльності;

- відповідно до імперативних вимог п.17 ч.2 ст. 5 Закону №1805-III будівельні та будь-які інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть здійснюватися без отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Вказані правові норми та висновки Верховного Суду з аналогічної категорії справ повністю спростовують доводи позивача, що дослідження Генерального плану м. Києва, проекту забудови Печерського району та історичного ареалу м. Києва, жодним чином не вплине на питання щодо проведення капітального ремонту (без нового будівництва, без зміни геометричних розмірів, без втручання в несучі конструкції) на об`єкті нерухомості, право власності на яке оформлено у передбаченому законом порядку, оскільки вказана містобудівна документація визначає умови та обмеження щодо нового будівництва на зазначеній місцевості.

З огляду на викладене, колегія суддів наголошує, що будівельні та будь-які інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть здійснюватися без отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, а саме Міністерства культури та інформаційної політики України, водночас матеріали справи такого дозволу від органу виконавчої влади не містять, як не містять докази на підтвердження звернення позивача до вказаного органу.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дослідження інших обставин, викладених у відмові ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №КВ 132191471016 від 27 травня 2019 року, жодним чином не спростовують вищевказаних висновків щодо невідповідності поданих позивачем документів вимогам законодавства, відповідно п.30 Порядку №466, оскільки наявність виявлених судом порушень є достатньою та юридично спроможною підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку із нежитловими приміщеннями та паркінгом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що при прийнятті ДАБК м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оскаржуваної відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт №КВ 132191471016 від 27 травня 2019 року, відповідач діяв у порядку, у спосіб та в межах визначених Конституцією та законодавством України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС".

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСПЕЦСЕРВІС" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2024 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.