Постанова

від 25.09.2024 по справі 1940/1990/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа №1940/1990/18

касаційне провадження № К/9901/8286/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 (головуючий суддя - Шавель Р.М., судді - Улицький В.З., Кузьмич С.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС в Тернопільській області (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління, у якому просила визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Управління від 23.03.2018 №1189877181.

На обґрунтування зазначених вимог позивач послався на те, що середньоринкова вартість належного їй автомобіля марки AUDI модель Q7 2015 року випуску з об`ємом двигуна 2967 куб.см., визначена за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, розрахована на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, становить 1384158,86 грн., тобто менше встановленої Кодексом вартості у розмірі 1396125,00 грн.

Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 19.11.2018 позов задовольнив повністю: визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 24.07.2018 № 23068-17.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що середньоринкова вартість належного ОСОБА_1 розрахована на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, станом на 30.09.2018 становить 1384158,86 грн., тобто менше встановленої Кодексом вартості у розмірі 1396125,00 грн

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.02.2019 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відповідно до Переліку автомобілів, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, автомобіль марки - Audi, модель - Q7, рік випуску (включно) - до 3 років, об`єм циліндрів двигуна - 3,0, тип пального - дизель, є об`єктом оподаткування транспортним податком на 2018 рік, тому відповідачем правомірно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач оскаржив рішення суду апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 27.03.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки AUDI модель Q7 2015 року випуску з об`ємом двигуна 2967 куб.см., тоді як у Переліку автомобілів, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, міститься автомобіль марки - Audi, модель - Q7, рік випуску (включно) - до 3 років, об`єм циліндрів двигуна - 3,0, тип пального - дизель, з урахуванням того, що підстави застосування приблизного (заокругленого)показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів нормами закону не визначені.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.09.2024 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження з 25.09.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки AUDI модель Q7 2015 року випуску з об`ємом двигуна 2967 куб.см., тип пального - дизель, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.03.2018 №1189877181, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 25000,00 грн.

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення слугували відомості з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку та торгівлі України, згідно якої середньоринкова вартість належного позивачу автомобіля у 2018 році становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати на відповідний рік.

Надіючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає про наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» №1791-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, було внесено зміни до ПК України, у зв`язку з чим підпункт 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

За правилами підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з пунктом 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об`єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Із набранням чинності вказаними положеннями ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1791-VІІІ щодо об`єкта оподаткування), власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, є платниками транспортного податку.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі - Методика), відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 (далі - Порядок №403), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку № 403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де: Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку № 403).

Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Відповідно до пункту 13 Методики №66, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з пунктом 14 Методики №66, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального.

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відомостей, поданих контролюючим органом, з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України транспортний засіб марки - Audi, модель - Q7, рік випуску (включно) - до 3 років, об`єм циліндрів двигуна - 3,0, тип пального - дизель є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що належний позивачу автомобіль відноситься до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2018 році.

Посилання позивача на розрахунок, здійснений позивачем на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, згідно якого середньоринкова вартість належного позивача автомобіля становить 1384158,86 грн., є безпідставними, оскільки такий розрахунок здійснений станом на 30.09.2018, а не на 01.01.2018.

При цьому, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що об`єм двигуна у сукупності елементів, які впливають на вартість автомобіля як об`єкта оподаткування, застосовується у Методиці як економічна характеристика автомобіля, а не суто технічний його показник. Тому очевидним є, що при віднесенні певної моделі до визначених Мінекономрозвитку об`єктів для оподаткування транспортним податком виправданим є застосування загальноприйнятого позначення об`єму двигуна у літрах, а не його детальних технічних характеристик у кубічних сантиметрах, оскільки цього достатньо для ідентифікації автомобіля. Такий підхід є цілком достатнім та зрозумілим для застосування податковими органами, він повністю відображає економічні характеристики автомобіля і відхилення на декілька тисячних від застосованого Мінекономрозвитку показника в літрах об`єму двигуна не вказує на те, що відповідний автомобіль не є об`єктом оподаткування, оскільки це не впливає на його середньоринкову вартість.

Вказаний правовий висновок був викладений Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.06.2022 у справі № 826/15940/18.

Таким чином, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність нарахування позивачу в 2018 році грошового зобов`язання з транспортного податку згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки належний позивачу автомобіль міститься в Переліку легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2018 році.

Таким чином, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019, оскільки суд апеляційної інстанцій правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк