Рішення

від 19.11.2018 по справі 1940/1990/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1990/18

19 листопада 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Мурована І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2018 року №1189877181,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі відповідач, ОСОБА_3.) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.2018 року №1189877181.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що середньоринкова вартість автомобіля марки - Audi, модель - Q7, рік випуску 2015, з об'ємом двигуна 2967 л визначена за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 01 січня 2018 року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в сумі 1384158,86 грн., тобто менше встановленої Кодексом 1396125,00 грн., а отже не є, відповідно Кодексу, об'єктом оподаткування. Крім того, позивач вказала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не отримувала, вважає його таким, що суперечить нормам Податкового кодексу України.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 18 жовтня 2018 року. У вказаний строк позивач усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 19 листопада 2018 року о 14:00 год.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач помилково у власному розрахунку керується п.п. 1 п.2 ст.267 ПК України у редакції, що була чинна до 01.01.2017 року, згідно якої така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Крім того, вказав, що щороку до 01 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального. Представник відповідача вважає, що при визначенні об'єкта оподаткування має враховуватись середньоринкова вартість моделі автомобіля, а не вартість конкретного автомобіля. Зазначає, що перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку торгівлі. Автомобіль марки - Audi, модель - Q7, рік випуску (включно) - до 3 років, об'єм циліндрів двигуна - 3,0, тип пального - дизель - є об'єктом оподаткування транспортним податком на 2018 рік. Таким чином, контролюючий орган правомірно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач подала також до суду письмове заперечення на відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що середньоринкова вартість автомобіля марки Audi модель Q7 2015 року випуску з об'ємом двигуна 2967 л, що належить позивачу, визначена за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України на офіційному веб-сайті.

19 листопада 2018 року у судовому засіданні замінено неналежного відповідача належним, а саме Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області на Головне управління ДФС у Тернопільській області.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві та запереченнях на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні у повному обсязі з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Судом встановлено, що в 2016 році ОСОБА_3 було придбано легковий автомобіль марки Audi модель Q7 2015 року випуску з об'ємом двигуна 2967 л.

23 березня 2018 року Головним управлінням ДФС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення - рішення №1189877181 за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. за 2018 рік. Також, позивачу була надіслана податкова вимога № 23068-17 від 24 липня 2018 року щодо наявного податкового боргу у розмірі 25000,00 грн. з транспортного податку з фізичних осіб.

Не погоджуючись із винесеним податковим органом податковим повідомленням- рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

У відповідності до вимог п.п.1 п.1 ст. 267 Податкового кодексу України (надалі ПК України), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно п.п.2.1 п.2 ст.267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального".

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до п.п.3.1. п.3 ст.267 ПК України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Крім того, пунктом 4 ст.267 ПК України передбачено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Згідно п.п.5.1. п.1 ст.267 Податкового кодексу, базовий (податковий) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

У відповідності до п.п.267.6.6 п.267.6 ст.267 ПК України, за об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі за текстом - Методика), якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком та зазначено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Відповідно до п. 2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об"єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Згідно з п. 13 Методики Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п"яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У відповідності до п.14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року за №66, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.

Виходячи із системного аналізу чинного законодавства України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року. Тобто, станом на 01 січня 2018 року така вартість становить 1396125,00 грн. (375 х 3723,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, середньоринкова вартість транспортного засобу позивача становить 1384158,86 грн., що підтверджується інформацією розрахунку вартості транспортних засобів з сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України станом на 30.09.2018 року.

Суд зазначає, що вказаний розрахунок проведений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року.

Отже, середньоринкова вартість автомобіля позивача є меншою, ніж це визначено Податковим кодексом України. Таким чином, у спірному випадку, автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.

При цьому, з врахуванням п.п.2.1 п.2 ст.267 ПК України, при визначенні об'єкта оподаткування має враховуватися не тільки Перелік, який міститься на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі, але і Методика визначення середньо- ринкової вартості легкових автомобілів.

Суд зазначає, що будь-які питання щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України, та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. З огляду на це, позивачем розраховано та подано до суду розрахунок середньо ринкової вартості, проведений у відповідності до норм податкового законодавства України.

В той же час, суд не приймає до уваги твердження сторони позивача, що ОСОБА_3 не отримала оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки стороною відповідача долучені до матеріалів даної адміністративної справи належні, достатні та допустимі докази надіслання зазначеного вище податкового повідомлення-рішення позивачці.

Виходячи із ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. Головне управління ДФС у Тернопільській області як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. Відтак, визначення позивачу суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік не відповідає положенням ПК України та є протиправним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до задоволення у повному обсязі.

У відповідності до п.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає, що підлягає до відшкодування сума сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову до суду у розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2018 року №1189877181 - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 23.03.2018 року №1189877181.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Тернопільській області (м.Тернопіль, вул.Білецька, 1, код ЄДРПОУ 39403535) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ід.НОМЕР_1 ) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції №1-384К від 03.10.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 листопада 2018 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.