Рішення

від 27.09.2024 по справі 420/4348/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4348/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Загрійчук О.В.

представника позивача не з`явився

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши за правилами загального позовного провадження (відкритому судовому засіданні по суті) адміністративну справу за позовом Кодимського споживчого товариства до Виконавчого комітету Кодимської міської ради про визнання протиправним та нечинним «Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам», затверджене рішенням Виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року та скасування рішення «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Кодимського споживчого товариства до Виконавчого комітету Кодимської міської ради, в якому позивач просить:

визнати протиправним та нечинним «Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам», затверджене рішенням Виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року;

скасувати рішення Виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 17.11.2023 року №795 «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає «Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам», затверджене рішенням виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року незаконним в повному обсязі з наступних підстав.

Абзацами 3-7 статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;

регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» при прийнятті регуляторних актів з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану застосовувати процедури, передбачені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не потрібно.

У випадках прийняття регуляторним органом актів, не пов`язаних із забезпеченням заходів правового режиму воєнного стану, регуляторна діяльність здійснюється за звичайними правилами.

Отже, викладені норми чинного законодавства вказують на те, що «Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам», затверджене рішенням виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року, являється регуляторним актом органу місцевого самоврядування.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджений постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 р.

Відповідач, як орган місцевого самоврядування не має повноважень на прийняття рішень, що регламентують порядок відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, не має повноважень встановлювати іншій порядок відшкодування збитків, не інакше як встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року за №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

Отже, чинним на час прийняття спірного «Положення» законодавством було передбачено виключний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, в т.ч. у вигляді неодержаного доходу, до якого неодержана орендна плата віднесена не була.

Передбачивши оскаржуваним «Положенням» підставу для відшкодування збитків у вигляді неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою з порушенням вимог земельного законодавства відповідач фактично розширив передбачені законом підстави для відповідальності за порушення земельного законодавства, цим самим вийшовши за межі наданих законом повноважень.

Крім того, Рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року, яким затверджено «Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» підписано першим заступником міського голови ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ч.2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" або Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

На офіційному сайті Кодимської міської ради викладено Регламент роботи Виконавчого комітету Кодимської міської ради, затверджений згідно рішення №1 від 22.12.2020 року також підписаний першим заступником міського голови Олегом Чернійчуком.

Таким чином, Рішення Виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року, яким затверджено «Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» підписано не належною особою, і не може породжувати жодних наслідків.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 13.02.2024 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків.

14.02.2024 року до суду за вхід. №ЕС/6554/24 надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 15.02.2024 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.03.2021 року.

04.03.2024 за вхід.№ЕС/8936/24 надійшла заява представника позивача про розгляд без його участі.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.04.2024.

25.03.2024 року за вхід.№ЕС/12151/24 (сформовано в системі «Електронний суд» 22.03.2024) надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки при прийнятті вказаного рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року, Відповідач звернувся з листом від 01.11.2023 року №03-11/3597 до Державної регуляторної служби України для отримання роз`яснення щодо відповідності рішення ознакам регуляторного акту на що отримав відповідь від Державної регуляторної служби України від 08.11.2023 року №4445/20-23, що проект рішення Виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» не потребує реалізації вимог статті 1 передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та не містить норм регуляторного характеру.

Отже, доводи Позивача про те що на його думку «Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам», затверджене рішенням Виконавчого комітету Кодимської міської ради від 17.11.2023 №795 року являється регуляторним актом - є хибні.

Також відповідач наголошує, що неодноразово протягом трьох років - VIII скликання Кодимської міської ради, Голові правління Кодимського споживчого товариства направлялися листи про необхідність сплачувати орендну плату за земельні ділянки на яких розташовані об`єкти нерухомого майна власником яких являється Кодимське споживче товариство:

Лист від 29.10.2021 року № 02-17/1789 Кодимської міської ради;

Лист від 19.01.2022 року № 03-17/116 Кодимської міської ради;

Лист від 18.07.2022 року № 03-17/1801 Кодимської міської ради;

Лист від 14.09.2022 року № 03-17/2469 Кодимської міської ради;

Лист від 14.09.2022 року № 03-17/2468 Кодимської міської ради;

Лист від 14.09.2022 року № 03-17/2467 Кодимської міської ради;

Лист від 21.03.2023 року № 03-17/986 Кодимської міської ради;

Лист від 17.08.2023 року № 03-17/2582 Кодимської міської ради;

Лист від 05.09.2023 року № 03-17/2799 Кодимської міської ради;

Лист від 30.01.2024 року № 03-17/344 Кодимської міської ради.

Крім того, відповідно до останнього абзацу пункту 3 Порядку №284, визначено, що відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Тому, відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Позивач, набувши право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку, передбачливо не оформив правовідносини щодо користування земельними ділянками та у період з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року не сплачував плату за користування земельними ділянками у встановленому законом розмірі.

Враховуючи вищевикладене, а особливо те що сьогодні період воєнного стану в Україні - це питання має особливе значення, оскільки сплачуючи податки, позивач забезпечує наповнення бюджету та підтримку обороноздатності держави.

Крім того, на переконання відповідача, спірне рішення підписано першим заступником цілком правомірно, оскільки, враховуючи пункт 2.9. Регламенту виконавчого комітету Кодимської міської ради, який затверджено рішенням виконавчого комітету «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Кодимської міської ради» від 22.12.2020 року №1, передбачено, що у випадку відсутності міського голови організацію та скликання засідань забезпечує перший заступник міського голови або, у разі відсутності першого заступника, інший заступник з питань діяльності виконавчих органів ради.

28.03.2024 за вхід.№ЕС/12848/24 надійшла процесуальна заява представника позивача, в якій наголошено на несвоєчасному поданні відповідачем відзиву по справі та неправомірності зазначення про не оформлення правовідносин щодо користування земельними ділянками, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

02.04.2024 за вхід.№ЕС/13509/24 надійшла заява представника позивача про залучення доказів.

02.04.2024 за вхід.№ЕС/13518/24 надійшла відповідь Кодимської міської ради, в якій вказано, що після надходження процесуальних документів 07 березня 2024 року, 08 березня 2024 року вони були розписані та отримані начальником відділу управління персоналом, правової та організаційної роботи апарату міської ради і розпочався п`ятнадцяти денний відлік в рамках статті 162 КАС України.

Після того, як 22 березня 2024 року Відповідачем, було направлено відзив на позовну заяву Позивачу та в Одеський окружний адміністративний суд, на офіційному сайті Кодимської міської ради 25 березня 2024 року за посиланням: https://kodyma-mr.gov.ua/news/1711379174/ було оприлюднено - Оголошення про оскарження нормативно-правового акту на підставі приписів частини 4 статті 264 КАС України.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач цілеспрямовано не надає для затвердження до міської ради проекти землеустрою, щодо відведення земельних ділянок в оренду Кодимському споживчому товариству для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень адреси, яких вказані у відзиві.

Ухвалою суду від 09.04.2024 клопотання представника Відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою системи «EasyСon» за вхід. №ЕС/14290/24 від 08.04.2024 року задоволено. Призначено розгляд справи №420/4348/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в онлайн системі відеоконференцзв`язку «EASYCON» на « 10» квітня 2024 року о 12 годині 00 хвилин в режимі відеоконференції.

10.04.2024 за вхід.№ЕС/14454/24 надійшло клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із хворобою (медичний висновок про непрацездатність 9МК7-4569-А7ТВХ424).

Ухвалою суду від 10.04.2024 (в письмовому провадженні) зупинено провадження по справі до 23.05.2024 року.

14.05.2024 за вхід.№ЕС/19591/24 надійшла заява представника позивача про розгляд без його участі.

Ухвалою суду від 23.05.2024 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 23.05.2024 закрито підготовче провадження по справі. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкрите судове засідання на « 12» червня 2024 року об 11 годині 00 хвилин.

10.06.2024 за вхід.№ЕС/23573/24 надійшла заява представника позивача про розгляд без його участі.

12.06.2024 за вхід.№ЕС/24051/24 надійшла заява представника відповідача про неможливість прийняття участі в судовому засіданні через відсутність інтернет зв`язку.

Ухвалою суду від 12.06.2024 зупинено провадження по справі до 25.06.2024 року.

21.06.2024 за вхід.№ЕС/25572/24 надійшла заява представника позивача про розгляд без його участі.

Судове засідання, призначене на 25.06.2024, відкладено на 16.07.2024 через технічні збої в системі «Електронний суд».

11.07.2024 за вхід.№ЕС/28532/24 надійшла заява представника позивача про розгляд без його участі.

Судове засіданні, призначене на 16.07.2024, відкладено на 17.09.2024, питання про поновлення провадження у справі не розглядалось.

12.09.2024 за вхід.№ЕС/42115/24 надійшла заява представника позивача про розгляд без його участі.

Ухвалою суду від 17.09.2024, занесеною до протоколу судового засідання, провадження у справі поновлено, представником відповідача оголошено вступне слово. В судовому засіданні по суті оголошено перерву для надання витребуваних судом доказів до 24.09.2024.

20.09.2024 за вхід.№ЕС/44890/24 надійшла заява представника позивача про розгляд без його участі.

23.09.2024 за вхід.№ЕС/45173/24 надійшли пояснення Кодимської міської ради, в яких зазначено, що при підписанні першим заступником міського голови рішення Виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 17.11.2023 року №795 «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» приписів діючого законодавства останнім не порушено, оскільки він має право підпису у разі відсутності міського голови, який в той час перебував на лікарняному.

23.09.2024 за вхід.№ЕС/45198/24 надійшли додаткові пояснення Кодимського споживчого товариства, в яких останнім зазначено про те, що на офіційному сайті Кодимської міської ради опубліковано Рішення II сесії VIII скликання «Про затвердження Регламенту Кодимської міської ради VIII скликання» від 18 грудня 2020 року, яке підписано Кодимським міським головою С. Лупашко.

Разом з тим, з оглядом на надану до суду копію листка непрацездатності Серії АДН №138571, ОСОБА_3 з 16 грудня 2020 року по 25 грудня 2020 року знаходився на лікарняному, до роботи став 30.12.2020 року, а тому не міг підписувати зазначене рішення і бути присутнім на сесії Кодимської міської ради 18 грудня 2020 року.

На офіційному сайті Кодимської міської ради Подільського району Одеської області опубліковано Рішення Виконавчого комітету Кодимської міської ради №1 від 22.12.2020 року «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Кодимської міської ради», яке підписано першим заступником міського голови О. Чернійчуком.

Перший заступник Кодимського міського голови, також не наділений повноваженнями підписувати Рішення Кодимської міської ради та його Виконавчих органів від імені Кодимського міського голови та видавати самостійні розпорядження.

У відповідності до вимог ст. 264 КАС України, представник позивача просить додатково розглянути питання про можливість визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кодимської міської ради від 22.12.2020 року №1 «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Кодимської міської ради», яке підписано неналежною посадовою особою Кодимської міської ради, як таке, що безпосередньо впливає на прийняття оскаржуваного у справі рішення.

В судовому засіданні 24.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Кодимської міської ради «Про обрання на посаду секретаря Кодимської міської ради» №3-VIII від 08.12.2020 року обрано на посаду секретаря Кодимської міської ради на строк повноважень Кодимської міської ради ОСОБА_4 - депутата Кодимської міської ради.

Відповідно до Витягу з наказу Міністра оборони України №65 від 01.03.2021 року, ОСОБА_5 , оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 9 окремого мотопіхотного батальйону НОМЕР_1 окремої мотопіхотної бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України, увільнено від займаної посади та прикомандировано із залишенням на військовій службі на строк виконання обов`язків секретаря Кодимської міської ради до Кодимської міської ради.

Розпорядженням Кодимського міського голови №145/ОС від 15.03.2021 року ОСОБА_5 прийнято на посаду секретаря Кодимської міської ради.

Рішенням Кодимської міської ради «Про затвердження на посаду першого заступника Кодимського міського голови» №4-VIII від 08.12.2020 року затверджено на посаду першого заступника Кодимського міського голови - ОСОБА_6 .

Розпорядженням Кодимського міського голови №2/ОС від 09.12.2020 року «Про прийняття на посаду першого заступника Кодимського міського голови ОСОБА_6 » прийнято ОСОБА_6 на посаду першого заступника Кодимського міського голови з 09 грудня 2020 року.

Пунктом другим цього Розпорядження надано ОСОБА_6 право першого підпису.

Розпорядженням Кодимського міського голови №207/ОД від 08.12.2021 затверджено розподіл обов`язків між міським головою, секретарем міської ради, першим заступником міського голови, заступником міського голови-начальником фінансового управління, заступником міського голови з гуманітарних та соціальних питань та керуючим справами виконавчого комітету міської ради.

Згідно Витягу з електронного реєстру листків непрацездатності за реєстраційним номером 9569541-2017997988-1, виданого ОСОБА_7 , з 06.11.2023 року по 20.11.2023 року включно, Кодимський міський голова тимчасово був непрацездатний.

Рішенням Виконавчого комітету Кодимської міської ради від 17.11.2023 року №795, з метою захисту майнових прав Кодимської територіальної громади, як власника землі в особі Кодимської міської ради від несумлінних землекористувачів, що ухиляються від вчасного укладання договорів оренди землі, недопущення безоплатного використання земельних ділянок комунальної власності, що призводить до втрат міського бюджету, визначення та відшкодування збитків, завданих Кодимській територіальній громаді внаслідок порушення порядку землекористування, виконавчий комітет ради

Вирішив:

1. Створити комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затвердити її склад (додаток 1);

2. Затвердити Положення про комісію з визначення розміру та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (додаток 2);

3. Затвердити форму акту з визначення обсягу збитків (додаток 3);

4. Затвердити форму повідомлення про необхідність відшкодування збитків (додаток 4);

5. Затвердити форму договору про добровільне відшкодування збитків (додаток 5);

6. Контроль за виконанням рішення покласти на першого заступника міського голови ОСОБА_8 ».

Рішення №795 від 17.11.2023 року підписано першим заступником міського голови ОСОБА_2 .

Також судом встановлено, що Рішенням №1 від 22.12.2020 року затверджено Регламент виконавчого комітету Кодимської міської ради.

Рішення №1 від 22.12.2020 року підписано першим заступником міського голови ОСОБА_2 .

На підставі Листка непрацездатності серія АДН №138571, Кодимський міський голова ОСОБА_9 був відсутній у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю з 16.12.2020 року, а до роботи став з 30.12.2020 року.

Пунктом 2.9 Регламент виконавчого комітету Кодимської міської ради визначено, що у випадку відсутності міського голови організацію та скликання засідань забезпечує перший заступник міського голови або, у разі відсутності першого заступника, інший заступник з питань діяльності виконавчих органів ради.

Окрім цього судом встановлено, що рішенням від 10.04.2024 Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/5788/24 у справі за позовом Кодимського споживчого товариства до Кодимської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Кодимської міської ради Подільського району Одеської області щодо неоприлюднення проекту Рішення сесії VIII скликання Кодимської міської ради №4518-VIII від 15 лютого 2024 року «Про відмову в скасуванні рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради від 26.01.2024 № 851»; скасування Рішення сесії VIII скликання Кодимської міської ради №4518-VIII від 15 лютого 2024 року «Про відмову в скасуванні рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради від 26.01.2024 №851 «Про відмову в скасуванні рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради від 26.01.2024 №851»; зобов`язання Кодимської міської ради вдруге розглянути заяву Кодимського споживчого товариства від 08.02.2024 №16 про розгляд питання щодо скасування Рішення Виконавчого комітету Кодимської міської ради №851 від 26.01.2024 «Про затвердження акту з визначення збитків від 28 грудня 2023 року №1» у відповідності до вимог чинного законодавства України відмовлено повністю.

Справа перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Конституція України визначає місцеве самоврядування як право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави, а також закріпляє припис, згідно із яким органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, межі якої встановлені Конституцією та законами України.

Органи місцевого самоврядування наділені низкою повноважень у різних галузях та сферах суспільного життя, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі будівництва, житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. Для реалізації цих повноважень органи місцевого самоврядування мають право ухвалювати необхідні рішення.

Предметом спору в даній справі є рішення Виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року, яким затверджено «Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам» та створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Підставами юридичного спору, які визначені позивачем, є прийняття спірного рішення з порушенням приписів Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та підписання рішення неуповноваженою особою.

Визначаючись щодо першої підстави, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено, що регуляторний акт це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;

регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Зі змісту наведеної норми права слід дійти висновку, що лише за умови відповідності акта відповідного регуляторного органу системі визначених вимог, він вважається регуляторним.

Верховний Суд у постанові від 29.10.2020 у справі №826/10005/18 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру (юридична норма). Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою.

Загальний характер юридичних норм, встановлених або санкціонованих державою у нормативно-правових актах, полягає у тому, що ці норми розраховані на регулювання групи (виду) кількісно невизначених суспільних відносин, адресовані кількісно невизначеному колу неперсоніфікованих суб`єктів, не вичерпують свою обов`язковість певною кількістю її застосувань, тобто юридично діють безперервно, а їх чинність скасовується за спеціальною процедурою чи припиняється через настання певної події або дати.

Натомість індивідуально-правові акти, як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

З огляду на вказане нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (юридичні норми), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид (групу) суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується, вичерпується у зв`язку з його застосуванням до конкретних правовідносин.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постановах від 16.10.2018 у справі №9901/415/18 та від 18.12.2018 у справі №9901/657/18.

Щодо кола осіб, на яких може поширюватися дія нормативно-правового акта необхідно враховувати таке.

Дія нормативно-правового акта за колом осіб - це здатність акта створювати юридичні наслідки для певних суб`єктів права.

Дію нормативно-правових актів за колом осіб можна класифікувати залежно від її обсягу:

Загальна дія - акт поширюється на всіх осіб на території держави (громадяни, іноземні громадяни, біженці тощо).

Спеціальна дія - деякі акти поширюються на всіх індивідуальних і колективних суб`єктів права на території держави, що діють у певній визначеній сфері відносин; інші охоплюють лише конкретну категорію осіб (ліцензіатів, держслужбовців, депутатів, військовослужбовців тощо).

Виняткова дія - акти поширюються на осіб, які тимчасово перебувають на території держави (іноземні громадяни, особи без громадянства тощо).

З приводу спеціальної дії нормативно-правових актів за колом осіб окремо слід зазначити, що нормативно-правові акти можуть поширюватися не лише на невизначене коло осіб, а й на певну категорію осіб (спеціальних суб`єктів) унаслідок диференціації правового регулювання. Такий спеціальний характер можуть мати як закони, так і підзаконні нормативно-правові акти, які визначають правовий статус окремих категорій осіб (наприклад фізичні чи юридичні особи, які мають ліцензію (дозвіл) на право здійснення господарської діяльності в окремо визначеній сфері).

Крім того, у постанові від 05.07.2023 у справі №160/3064/22 Верховний Суд дійшов висновку, що акт може бути віднесено до регуляторних лише за умови, що він відповідає усім ознакам, визначеним у ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», у сукупності, а саме:

1) якщо стосується невизначеного кола осіб;

2) встановлює, змінює або скасовує норми права щодо регулювання господарських відносин, адміністративних відносин між регуляторним органам або іншим органам державної влади та суб`єктами господарювання;

3) приймається на невизначений строк та застосовується неодноразово.

Зі змісту оскаржуваного рішення №795 від 17.11.2023, яким затверджено Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам та створено відповідну комісію, не вбачається встановлення, зміни або скасування норми права щодо регулювання господарських відносин, адміністративних відносин між регуляторним органам або іншим органам державної влади та суб`єктами господарювання.

Воно прийнято відповідно до ст. 12, 125, 152, 156, 157, 206, 211 Земельного кодексу України, ст. 1166, 1212 Цивільного кодексу України, постанови КМУ від 19 квітня 1993 року за №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», постанови КМУ від 25.07.2007 №963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання».

Так, стаття 156 Земельного кодексу України (в редакції станом на 17.09.2023) визначає підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;

є) використання земельних ділянок для потреб надрокористування для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення та для будівництва і розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності.

Постанова КМУ від 19 квітня 1993 року за №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (в редакції станом на 26.06.2019, наступна редакція станом на 05.03.2024) визначає:

1. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

3. Відшкодуванню підлягають:

вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;

вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;

вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;

вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;

понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;

інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані* (* Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

У «Положенні про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам», затвердженому рішенням Виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року, визначено таке.

1.1. Комісія з визначення розміру та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (далі - Комісія) створена відповідно до статей 132, 156, 157, 211 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».

1.2. Метою діяльності Комісії є визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням ЇХ у непридатний для використання стан, неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

3.3. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі», «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання", та іншими нормативно- правовими актами, рішеннями Кодимської міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, і також цим Положенням.

1.4. Основними завданнями Комісії є визначення та забезпечення відшкодування збитків, завданих власникам землі та землекористувачам шляхом вилучення або тимчасового зайняття земельних ділянок, що належать територіальній громаді міської ради, власникам землі та землекористувачам без документів, що посвідчують право на земельну ділянку та без встановлення її меж в натурі(на місцевості).

Відшкодуванню підлягають: збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи.

Неодержанні доход -це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Враховуючі вищенаведені критерії регуляторного акта, суд погоджується з доводами відповідача про те, що оскаржуване рішення не є регуляторним актом.

Окремо на користь такого висновку суду свідчить також наступне.

При прийнятті вказаного рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року, Відповідач звернувся з листом від 01.11.2023 року №03-11/3597 до Державної регуляторної служби України для отримання роз`яснення щодо відповідності рішення ознакам регуляторного акту на що отримав відповідь від Державної регуляторної служби України від 08.11.2023 року №4445/20-23, що проект рішення Виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» не потребує реалізації вимог статті 1 передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та не містить норм регуляторного характеру.

При цьому, суд критично ставиться до доводів позивача, які грунтуються на листі Державної регуляторної служби України від 28.09.2015 року №7313/0/20-15.

Позивачем надано лише лист-відповідь і не надано самого Положення, що унеможливлює здійснення аналізу його тексту на предмет встановлення, зміни чи скасування норми права щодо регулювання господарських відносин, адміністративних відносин між регуляторним органам або іншим органам державної влади та суб`єктами господарювання із спірним в даній справі.

Також, суд враховує, що на офіційному сайті Державної регуляторної служби України в розділі «Регуляторна політика» - «Актуальна інформація» міститься Перелік актів органів місцевого самоврядування, що надходять на розгляд до ДРС, на які не поширюються вимоги Закону України від 11.09.2003 №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (за посиланням: https://www.drs.gov.ua/regulatory_policy/perelik-aktiv-organiv-mistsevogo-samovryaduvannya-shho-nadhodyat-na-rozglyad-drs-na-yaki-ne-poshyryuyutsya-vymogy-zakonu-ukrayiny-vid-11-09-2003-1160-iv-pro-zasady-derzhavnoyi-regulyatornoyi-polit/). Так, у п. 21 зазначено:

« 21. Про затвердження положень про постійні комісії ради та інші комісії - Не регуляторний, Стаття 1 Закону №1160».

Вказане узгоджується і з листом від 08.11.2023 року №4445/20-23, який зазначено вище.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог в цій частині.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та нечинним «Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам», затверджене рішенням Виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року та скасування рішення Виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 17.11.2023 року №795 « Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» через порушення вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» задоволенню не підлягають.

Другою підставою для задоволення позовних вимог позивачем визначено підписання рішення неуповноваженою особою.

Як встановлено судом, Рішенням Виконавчого комітету Кодимської міської ради від 17.11.2023 року №795, з метою захисту майнових прав Кодимської територіальної громади, як власника землі в особі Кодимської міської ради від несумлінних землекористувачів, що ухиляються від вчасного укладання договорів оренди землі, недопущення безоплатного використання земельних ділянок комунальної власності, що призводить до втрат міського бюджету, визначення та відшкодування збитків, завданих Кодимській територіальній громаді внаслідок порушення порядку землекористування, виконавчий комітет ради

Вирішив:

1. Створити комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затвердити її склад (додаток 1);

2. Затвердити Положення про комісію з визначення розміру та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (додаток 2);

3. Затвердити форму акту з визначення обсягу збитків (додаток 3);

4. Затвердити форму повідомлення про необхідність відшкодування збитків (додаток 4);

5. Затвердити форму договору про добровільне відшкодування збитків (додаток 5);

6. Контроль за виконанням рішення покласти на першого заступника міського голови ОСОБА_8 ».

Рішення №795 від 17.11.2023 року підписано першим заступником міського голови ОСОБА_2 .

В свою чергу, ОСОБА_10 , відповідно до рішення Кодимської міської ради «Про затвердження на посаду першого заступника Кодимського міського голови» №4-VIII від 08.12.2020 року затверджений на посаду першого заступника Кодимського міського голови.

Розпорядженням Кодимського міського голови №2/ОС від 09.12.2020 року «Про прийняття на посаду першого заступника Кодимського міського голови Чернійчука О.А.» прийнято ОСОБА_6 на посаду першого заступника Кодимського міського голови з 09 грудня 2020 року.

Пунктом другим цього Розпорядження надано ОСОБА_6 право першого підпису.

Кодимська міська рада діє виключно в межах та у спосіб передбачених Конституцією України, іншими законодавчими актами, рішеннями Кодимської міської ради та іншими нормативно-правовими актами.

На підставі пункту 6 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Відповідно до вимог пункту 3 статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова: 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

Але, враховуючи пункт 2.9. Регламенту виконавчого комітету Кодимської міської ради, який затверджено рішенням виконавчого комітету «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Кодимської міської ради» від 22.12.2020 року №1 передбачено, що у випадку відсутності міського голови організацію та скликання засідань забезпечує перший заступник міського голови або, у разі відсутності першого заступника, інший заступник з питань діяльності виконавчих органів ради.

Відповідно до абзацу розділу 5. Регламенту виконавчого комітету Кодимської міської ради передбачено:

не пізніше 5 календарних днів після проведення засідання виконкому міський голова (у визначених випадках заступник (заступник) міського голови) підписує ухвалені виконкомом рішення, додатки до рішень - підписуються суб`єктом подання на лицьовому боці останнього аркуша додатка. Після підписання рішення на ньому проставляється гербова печатка ради;

для повторного винесення проекту рішення на засідання виконавчого комітету розробник готує доповідну записку на міського голову, а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - першого заступника (заступника) міського голови, на якого покладено виконання обов`язків з питань діяльності виконавчих органів ради, з пропозицією повторного винесення проекту рішення на розгляд виконавчого комітету та зазначенням підстав для такого винесення;

за умови погодження міським головою, а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - першим заступником (заступником) міського голови, на якого покладено виконання обов`язків з питань діяльності виконавчих органів ради, повторного винесення проекту рішення на розгляд виконавчого комітету, повторно включається до порядку денного проект рішення.

Судом також встановлено, що згідно Витягу з електронного реєстру листків непрацездатності за реєстраційним номером 9569541-2017997988-1, виданого ОСОБА_7 , з 06.11.2023 року по 20.11.2023 року включно, Кодимський міський голова тимчасово був непрацездатний.

Головною об`єднуючою ознакою випадків неможливості здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень є їх тимчасовість, обмеженість на період певних обставин. Здійснення замість тимчасово відсутнього сільського, селищного, міського голови його повноважень іншою посадовою особою обумовлюється необхідністю реалізації тих чи інших дій для забезпечення функціонування органів місцевого самоврядування та недопущення порушення прав і законних інтересів територіальної громади.

Відтак, підстави для підписання у першого заступника міського голови оскаржуваного Позивачем рішення законні.

Суд вважає доречним також врахувати Роз`яснення Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (стосовно деяких питань здійснення повноважень сільських, селищних, міських голів та формування постійних комісій місцевих рад) (за посиланням: https://komsamovr.rada.gov.ua/print/78144.html).

Так, на думку фахівців Інституту законодавства Верховної Ради України конкретизація випадків неможливості здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень, до законодавчого врегулювання цього питання, може бути визначена регламентом відповідної ради. На думку фахівців Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» регламент сільської, селищної, міської ради може деталізувати випадки, процедуру й умови виконання повноважень сільського, селищного, міського голови секретарем відповідної ради і заступником відповідного голови з питань діяльності виконавчих органів.

Таким чином, тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження є обставинами, які роблять неможливим здійснення сільським, селищним, міським головою своїх повноважень, а тому відповідно до частини другої статті 42 Закону їх повинен здійснювати секретар відповідної ради, окрім повноважень, які пов`язані з представницьким характером посади сільського, селищного, міського голови, а також повноважень, реалізація яких прямо закріплена законом за іншими посадовими особами.

Тому, реалізація представницьких повноважень закріплена статтею 53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де чітко вказано, що основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради).

Позиція Комітету ґрунтується на положеннях Конституції України, Європейській хартії місцевого самоврядування (від 15 жовтня 1985 року, ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року №452), законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21 травня 1997 року №280) (далі - Закон), «Про статус депутатів місцевих рад» (від 11 липня 2002 року №93-IV), «Про службу в органах місцевого самоврядування» (від 7 червня 2001 року №2493-III), Кодексу законів про працю України (від 10 грудня 1971 року №322-VIII), Кримінального процесуального кодексу України (від 13 квітня 2012 року №4651-VI), Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1997 року №7-рп (справа про сумісництво посад народного депутата України і міського голови).

Викладене в сукупності свідчить, що у разі перебування сільського, селищного, міського голови, зокрема, у відпустці, лікарняному та інших випадках його тимчасової відсутності, для потреби реалізувати те чи інше повноваження із забезпечення життєдіяльності Кодимської міської територіальної громади шляхом прийняття відповідного рішення місцевою радою, підписується секретарем такої ради. З реалізації ж інших повноважень сільського, селищного, міського голови, зокрема щодо організації діяльності виконавчого комітету ради - підписуються відповідним заступником голови з питань діяльності виконавчих органів ради згідно з розподілом повноважень та статті 53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, суд дійшов висновку про правомірність підписання рішенням Виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року першим заступником Кодимського міського голови Олегом Чернійчуком.

Позивачем не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окремо суд зазначає щодо заяви позивача від 28.03.2024 за вхід. №ЕС/12848/24 про неврахування відзиву Кодимської міської ради через порушення строку його подання.

Як зазначає відповідач, вказані вище процесуальні документи надійшли 07 березня 2024 року, 08 березня 2024 року вони були розписані та отримані начальником відділу управління персоналом, правової та організаційної роботи апарату міської ради і розпочався п`ятнадцяти денний відлік в рамках статті 162 КАС України.

22 березня 2024 року Відповідачем було направлено відзив на позовну заяву Позивачу та в Одеський окружний адміністративний суд, на офіційному сайті Кодимської міської ради 25 березня 2024 року за посиланням: https://kodyma-mr.gov.ua/news/1711379174/ було оприлюднено - Оголошення про оскарження нормативно-правового акту на підставі приписів частини 4 статті 264 КАС України.

Відповідач також наголошує, що в інтернет мережі наявна інформація про неодноразові технічні збої в роботі підсистеми «Електронний суд». Про що, Національна асоціація адвокатів України у березні 2024 року поінформувала Державну судову адміністрацію України, яка відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, несе відповідальність за належне функціонування підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС. Адвокати також звернули увагу ДСАУ на те, що технічні збої в підсистемі «Електронний суд» призводять до порушення права людини на доступ до правосуддя та справедливий суд, гарантованого статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з пункту 4 Положення власником програмного забезпечення ЄСІТС є держава в особі ДСАУ. ЄСІТС працює на базі основного та резервного (резервних) центрів обробки даних. Організаційне та фінансове забезпечення створення і функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС здійснює ДСАУ. Враховуючи це, НААУ попросила ДСАУ усунути технічні проблеми в роботі підсистеми «Електронний суд» та забезпечити можливість реалізації прав учасників судових процесів (посилання додається за наступною електронною адресою: htps://unba.org.ua/news/8868-zboi-elektronnogo-sudu-porushuyut-konstitucijni-garantiinaau.html).

Натомість суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який насамперед полягає у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення.

Саме для реалізації принципу офіційного з`ясування обставин у справі суд враховує докази, надані відповідачем до відзиву.

Крім цього, у додаткових поясненнях від 23.09.2024 за вхід.№ЕС/45198/24 позивач просить додатково розглянути питання про можливість визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кодимської міської ради від 22.12.2020 року №1 «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Кодимської міської ради», яке підписано неналежною посадовою особою Кодимської міської ради, як таке, що безпосередньо впливає на прийняття оскаржуваного у справі рішення.

Суд зазначає, що ст. 264 КАС України визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень, серед яких обов`язок відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання.

Разом з цим, заява позивачем подана під час розгляду справи по суті.

Суд зауважує, що для оскарження нормативно-правових актів передбачена процедура відмінна від тієї, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії. Зважаючи на можливість багаторазового застосування нормативно-правового акта та поширення відповідних вимог на невизначене коло осіб, у випадку відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акта відповідач повинен виконати покладений на нього судом обов`язок - опублікувати оголошення про це у виданні, в якому вказаний акт був або мав бути офіційно оприлюднений з урахуванням правил Указів Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ним чинності» від 10.06.1997 № 503/97, «Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.12.1996 №1207/96.

Такі імперативні вимоги щодо порядку розгляду спорів з приводу оскарження нормативно-правових актів законодавцем запроваджено, виходячи із принципів гласності, відкритості та офіційності, оскільки саме через інститут оприлюднення інформації в офіційному виданні з приводу оскарження такого акта можливо визначити коло осіб, які вважають, що їхні права та інтереси порушені, та надалі надати їм можливість звернутися до суду з вимогою вирішити питання про їхню участь у розгляді справи до прийняття відповідного рішення.

Недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права, який впливає на права та інтереси інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №369/7296/16-а, від 04.03.2020 у справі №450/1236/17 та від 06.10.2020 у справі №504/2797/16-а.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 264, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Кодимського споживчого товариства до Виконавчого комітету Кодимської міської ради про визнання протиправним та нечинним «Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам», затверджене рішенням Виконавчого комітету Кодимської міської ради №795 від 17.11.2023 року та скасування рішення «Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Кодимське споживче товариство (адреса: 66000, Одеська область, Подільський район, м. Кодима, вул. Соборна, буд. 60, ЄДРПОУ 01706245, електронна пошта: vpanchin@ukr.net)

Виконавчий комітет Кодимської міської ради (адреса: 66000, Одеська область, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, буд. 1-1, ЄДРПОУ 04527342, електронна пошта: city_council@kodyma-mr.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА

.