Вирок

від 30.09.2024 по справі 274/1910/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/1910/24

Провадження № 1-кп/0274/578/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2024 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бердичівського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060480000146 від 12.02.2024 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердичева, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого офіційно, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, -

в с т а н о в и в:

12 лютого 2024 року близько 14 год. 20 хв. старшим дільничним офіцером поліції Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , який виконував свої службові обов`язки з патрулювання території залізничного вокзалу, що в м.Бердичеві, був помічений ОСОБА_5 , який на той момент, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, справляв свої природні потреби у невстановленому місці. В ході перевірки документів ОСОБА_5 було встановлено, то останній перебуває на обліку як особа, що ухиляється від призову на військову службу під час мобілізації.

У зв`язку з вищевказаним останнього було запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_2 , з метою вручення йому повістки про уточнення облікових даних.

Перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за вищевказаною адресою, близько 15 год. 30 хв. на пропозицію ОСОБА_7 в подальшому проїхати з ним до Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області для складення відповідних матеріалів, у ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та достовірно усвідомлював, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, який виконує свої службові обов`язки, виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, умисно наніс ОСОБА_7 два удари кулаком правої руки в обличчя, заподіявши при цьому тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на носі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого визнається винуватим ОСОБА_5 , передбачена ч. 2 ст. 345 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину визнав повністю та пояснив, що в лютому 2024 року він зустрів товариша, з яким вони трохи випили пива та горілки. В районі вокзалу він справляв природні потреби в недозволеному місці, у зв`язку з чим до нього підійшов працівник поліції ОСОБА_7 , перевірив його документи і запропонував пройти до військомату, на що він погодився. При цьому, ОСОБА_7 був одягнутий у формений одяг та представився, а тому він усвідомлював, що перед ним працівник поліції. Вже по прибутті до військомату у нього виникла суперечка з потерпілим, оскільки йому здалося, що той намагався щось підкинути йому в кишеню. В результаті суперечки він відштовхнув потерпілого, через що той викликав підкріплення. Далі потерпілий надів на нього кайданки та затиснув їх дуже сильно, на прохання послабити кайданки потерпілий не реагував, у зв`язку з чим він облаяв ОСОБА_7 . Далі, дочекавшись черги, він зайшов в один з кабінетів військомату, де пред`явив військовий квиток. ОСОБА_7 , в свою чергу, почав його тягнути щоб їхати до відділку поліції, через що він відштовхнув його та вдарив двічі правою рукою в обличчя, від чого у потерпілого пішла кров з носа. Об`єктивної загрози йому не існувало і потерпілий ніяких неправомірних дій не вчиняв. Підтвердив усі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Заявив, що шкодує про скоєне, але вважає, що захищав себе. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди визнав частково на суму 10000 гривень. При цьому, він перерахував потерпілому через поштове відділення частину коштів.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 12 лютого близько 14.00 год. він, перебуваючи у форменому одязі, виявив двох молодих людей, які вживали алкогольні напої та один з них почав справляти потреби в недозволеному місці. Він підійшов до чоловіків, представився та запитав про причини порушення закону. Обвинувачений почав вести себе зухвало, ображати його та знімати все на телефон. Коли ОСОБА_5 пред`явив документи, то він перевірив його «по планшету», в результаті чого виявилось, що той «ухилянт». Він запросив обвинуваченого пройти до територіального центру комплектування, на що він погодився. Вже біля військомату ОСОБА_5 почав хвилюватися, щось різко почав шукати в своїх кишенях. Перебуваючи вже в будівлі військомату, коли вони підходили до кабінету №8, обвинувачений почав погрожувати, обіцяв «завалити» його та замахувався. У зв`язку з такими діями обвинуваченого, його було затримано та надягнуто спецзасіб - кайданки, про що він повідомив на лінію «102». Після цього до військомату приїхали два працівника Державної служби охорони, які залишились біля обвинуваченого, а він збирав пояснення в очевидців. Коли працівники ТЦК вручали ОСОБА_5 повістку на іншу дату, то з нього зняли кайданки. Впоравшись у військкоматі, він повідомив обвинуваченого про необхідність проїхати до відділку поліції оформити матеріали з приводу його хуліганський дій, після чого той схопив його за комір, нахилив та наніс два раптових, послідовних удари в ніс, від чого в нього пішла кров та він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то викликав «102» та швидку, а обвинувачений продовжував ображати його та погрожувати, хоча його вже тримали працівники ДСО. Внаслідок дій обвинуваченого він близько 16 днів лікувався, в тому числі в обласній лікарні. В нього зміщений хрящ, що потребує зламу носу. Загалом постраждав його авторитет серед колег, від чого він відчуває моральні страждання, в нього погіршилась пам`ять. Він не намагався залізти в кишеню до ОСОБА_5 , а просив продемонструвати, що в того в кишенях. Після подій обвинувачений просив у нього пробачення. Він дійсно отримав повідомлення з пошти про надходження грошового переказу, але не пішов його отримувати. Просив покарати обвинуваченого суворо.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість також доводиться дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме :

- даними протоколуогляду місцяподії від12.02.2024 з фототаблицею до нього, під час якого було оглянуто приміщення коридору ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . В кінці коридору, поруч входу до кабінету № 1, на підлозі вкритій лінолеумом виявлено численні плями червоно - бурого кольору, з яких зроблений змив за допомогою марлевого тампону, який поміщено до паперового конверту, опечатано та вилучено до Бердичівського РВП (а.п. 50 - 53);

- даними висновкуексперта №27від 13.02.2024 відповідно до якого у ОСОБА_7 виявлено синець та садно на носі, яке утворилось від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (рука затиснута в кулак, нога у взутті та інші), не менше як від одного удару таким по обличчі, маловірогідно - при падінні на поверхні з положення стоячи; садна на правій кисті, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в термін та за обставин, вказаних в постанові та як зазначив обстежений, на момент судово - медичного обстеження відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.п. 54);

- даними протоколуслідчого експериментувід 22.02.2024 з ілюстративною таблицею, проведеного в присутності понятих за участю потерпілого ОСОБА_7 , під час якого потерпілий ОСОБА_7 показав на статисту механізм нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 12.02.2024 (а.п. 55 - 57);

- даними висновкуексперта №40від 23.02.2024, відповідно до якого на підставі даних висновку експерта № 27 від 12.02.2024 на ім`я гр. ОСОБА_7 , враховуючи протокол проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_7 від 22.02.2024 з наданою ілюстративною таблицею, обставини справи, вказані в постанові при призначенні судово - медичної експертизи та відповідаючи на поставлені запитання, експерт прийшов до підсумків, що тілесні ушкодження, виявлені в ОСОБА_7 могли утворитися в термін та за обставин, на які вказав потерпілий під час проведення слідчого експерименту за його участі (а.п. 58 - 59);

- даними копії наказу т.в.о. начальника ГУНП в Житомирській області від 15.01.2021 № 15 о/с, яким майора поліції ОСОБА_7 призначено старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, а також даними службовоїхарактеристики напотерпілого (а.п. 60-62);

- даними копії службового посвідчення на ім`я ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 , згідно якого останній обіймає посаду старшого дільничного офіцера поліції (а.п.63)

- даними відеозапису «videо_2024-02-16 12-09-21» та даними протоколу огляду цього відеозапису від 19.02.2024.В ходіогляду булооглянуто СD-R диску, який був добровільно наданий потерпілим слідчому, на якому зафіксована розмова, яка відбулася 12.02.2024 близько 14 год. 20 хв. на території залізничного вокзалу між ОСОБА_5 та ДОП ОСОБА_7 після того, як ДОП ОСОБА_7 виявив, що ОСОБА_5 справляв природні потреби в невстановленому місці. На вимогу ДОП ОСОБА_7 пред?явити документи ОСОБА_5 відмовлявся (а.п.65-66, 68-74) дані цих протоколів підтверджують показання обвинуваченого та потерпілого про події, які передували вчиненню злочину;

- відеозаписом «nvr_сh11_mаіn_20240212152347_20240212152501» з камери відеоспостереження, встановленої в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , на якому зафіксований факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . ДОП ОСОБА_7 12.02.2024 та даними протоколуогляду цьоговідеозапису від19.02.2024. Відеозапис розпочинається із позначенням «2024-02-12 15:23:47». В нижній лівій частині вказаного відеозапису наявне системне позначення «Корид». З початку відеозапису в огляд вказаної камери відеоспостереження потрапляють два поліцейських, які одягненій у форму Національної поліції України. За зовнішніми ознаками помітно, що це працівники Управління поліції охорони в Житомирській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Вказані працівники стоять у коридорі, один навпроти одного та спілкуються між собою. Крім цього, з початку відеозапису в кінці коридору стоїть дві людини. В системний час «2024-02-12 15:23:54» в огляд відеокамери потрапляє жінка, яка одягнена в кофту синього кольору та яка виходить із приміщення кабінету, який знаходиться в кінці вказаного коридору зліва. За зовнішніми ознаками помітно, що це головний спеціаліст мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 . Після чого вказана жінка, вийшовши із вказаного кабінету та пройшовши по коридору, заходить до іншого кабінету. В системний час «2024-02-12 15:24:06» в огляд камери потрапляє сутичка між дільничним офіцером поліції Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 та особою чоловічої статі. Вказана боротьба відбувається в кінці коридору поряд із останнім кабінетом зліва. На той час помітно, що ОСОБА_7 одягнений у форму Національної поліції України. На правому та на лівому плечі вказаної форми помітно шеврони. На голові одягнена шапка, на лобній частині якої наявна спеціальна символіка. Одночасно із цим увагу вищеописаних працівників управління охорони привертає вказана боротьба та вони біжать у кінець коридору. Крім цього в цей же час в коридорі знаходиться чоловік, який одягнений у військову форму та який спостерігає за тим, що відбувається. В подальшому на відеозаписі зафіксовано, як дільничний офіцер поліції ОСОБА_7 спільно із працівниками управління поліції охорони ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , застосовуючи спеціальні прийоми, намагаються здійснити загин рук за спину особі чоловічої статі, з якою відбувається боротьба. В системний час «2024-02-12 15:24:33» в огляд камери потрапляє момент нанесення удару кулаком руки по обличчю ОСОБА_7 . Внаслідок вказаного удару тулуб та голова ОСОБА_7 відхиляються назад та він починає рукою триматись за область носу. В цей же час поряд із місцем, де відбувалась боротьба, стоять працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме чоловіки у військовій формі, які за цим спостерігають та деякі із них знаходяться в безпосередній близькості до поліцейських. Один із працівників Бердичівського РТЦК та СГІ допомагає поліцейським, тримаючи особу чоловічої статі із якою відбувалась боротьба. До протоколу огляду предметів долучені фотографічні зображення (а.п.77, 79 - 83);

- листами запідписом директораКНП "Бердичівськаміська лікарня" ОСОБА_11 від 13.02.2024вих №366та від 23.02.2024 вих № 437, зі змісту яких вбачається, що 12.02.2024 в ВЕМД ОСОБА_7 була проведена експертиза на предмет вживання алкоголю з використанням спеціального технічного засобу газоаналізатора НОМЕР_2 , результат 0,00 проміле. В цей же день о 18:05 в "Центр детоксикації та медичного витвереження" працівниками поліції був доставлений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході проведення медичного огляду та тестування на апараті "Драгер" було встановлено: червоні плями по тілу та факт вживання алкоголю 1,47 проміле. На витвереження ОСОБА_5 не розміщувався, був переданий працівникам поліції (а.п. 90, 92).

Також судом, за клопотанням прокурора, було досліджено рапорти помічника чергового Бердичівського РВП від 12.02.2024 (а.п. 48, 49, 86), якими зафіксовано факти телефонним повідомлень на лінію 102 про подію, а також копії протоколів про адміністративне затримання АЗ № 160535 від 12.02.2024 (а.п. 87) та про адміністративне правопорушення №№ 291661, 2916662 від 12.02.2024, складених на ОСОБА_5 за ст.ст. 173, 185 КУпАП (а.п. 88, 89), однак такі документи не покладаються в основу вироку, оскільки рапорти не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України, а протоколи про адміністративне правопорушення самі по собі є лише формою фіксації правопорушення і тому теж не можуть вважатися доказами в розумінні КПК України.

Оцінивши наведенідокази вїхній сукупності,суд вважаєвинуватість ОСОБА_5 в межах висунутого обвинувачення доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 345 КК України, а саме як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, який відноситься до нетяжких, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, розлучений, має малолітню дитину, хоча заявив, що працевлаштований, але доказів такого працевлаштування суду не надав, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, хворіє на вторинний туберкульоз лівої легені з формуванням туберкулом, а також інші супутні захворювання, на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку. При цьому суд виходить з того, що обвинувачений перерахував потерпілому через поштове відділення 2000 гривень, але той упродовж тривалого терміну не бажає отримувати від нього гроші без вироку суду. Така поведінка обвинуваченого безумовно свідчить про бажання компенсувати завдані збитки, а тому, незважаючи на неотримання коштів потерпілим, суд визнаю цю обставину, як таку, що пом`якшує його покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного, зокрема характеру суспільно небезпечного діяння, вчиненого обвинуваченим, а саме застосування насильства до представника влади при виконанні ним своїх службових обов`язків, приймаючи до уваги його особу та санкцію статті, за якою суд визнає його винуватим, позицію потерпілого, який наполягав на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого потребує контролю з боку держави, а тому призначає йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 345 КК України у вигляді обмеження волі. Поряд з цим, з врахуванням визнання обвинуваченим своєї вини, намагання компенсувати заподіяні збитки, знову ж таки, зважаючи на особу обвинуваченого, його стан здоров`я, суд вважає за можливе призначити даний вид покарання на строк 2 роки. На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним так і іншими особами.

Крім того, потерпілим ОСОБА_7 в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов, відповідно до якого потерпілий просить стягнути з ОСОБА_5 на його користь моральну шкоду в розмірі 130000 грн.

Згідно норми ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій у результаті кримінального правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частина 1 ст. 1167 ЦК України визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди: моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини у заподіянні такої шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Заслухавши пояснення потерпілого щодо зазнання ним моральних страждань, в тому числі внаслідок втрати авторитету серед колег, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості й тим, що потерпілому завдано моральної шкоди, яка полягає також в тяжкості перенесених травм, вимушених змін в умовах життя і служби, зусиллях,необхідних длявідновлення попередньогостану,з урахуванням стану здоров`я потерпілого, якому спричинено легкі тілесні ушкоджень під час виконання службових обов`язків, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який має на утриманні дитину, хворіє на тяжкі хвороби, зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи відсутність клопотань з даного приводу, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 12.02.2024 по 14.02.2024 з розрахунку, що один день позбавлення волі відповідає двом дням обмеження волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - не застосовувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Речові докази після набрання вироком законної сили: 2 СD-R диски з відеозаписами з власного мобільного телефону потерпілого ОСОБА_7 та камери відеоспостереження, встановленої в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , з фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , які долучені до матеріалів судової справи - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області .

Суддя ОСОБА_1