Ухвала від 06.10.2025 по справі 274/1910/24

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/1910/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/365/25

Категорія ч. 2 ст. 345 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024060480000146 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 вересня 2024 року, яким засуджено

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердичева, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- за ч. 2 ст. 345 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 вирішено рахувати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано обвинуваченому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 12.02.2024 по 14.02.2024 з розрахунку, що один день позбавлення волі відповідає двом дням обмеження волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_8 - вирішено не застосовувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Питання про долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК та в апеляційному порядку не оскаржується.

в с т а н о в и л а:

Як встановив суд, 12 лютого 2024 року близько 14 год. 20 хв. старшим дільничним офіцером поліції Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , який виконував свої службові обов`язки з патрулювання території залізничного вокзалу, що в м.Бердичеві, був помічений ОСОБА_8 , який на той момент, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, справляв свої природні потреби у невстановленому місці. В ході перевірки документів ОСОБА_8 було встановлено, то останній перебуває на обліку як особа, що ухиляється від призову на військову службу під час мобілізації.

У зв`язку з вищевказаним останнього було запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що по АДРЕСА_2 , з метою вручення йому повістки про уточнення облікових даних.

Перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за вищевказаною адресою, близько 15 год. 30 хв. на пропозицію ОСОБА_9 в подальшому проїхати з ним до Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області для складення відповідних матеріалів, у ОСОБА_8 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та достовірно усвідомлював, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, який виконує свої службові обов`язки, виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, умисно наніс ОСОБА_9 два удари кулаком правої руки в обличчя, заподіявши при цьому тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на носі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вирок змінити та призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді одного року обмеження волі з іспитовим строком один рік.

Не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, зазначає, що призначаючи обвинуваченому покарання, суд в достатній мірі не врахував обставини, що його пом`якшують, співмірність заподіяної шкоди, що обумовило призначення покарання, яке є несправедливим внаслідок суворості.

Зазначає, що обвинувачений примирився з потерпілим та відшкодував йому як моральну так і матеріальну шкоду.

Заслухавши доповідача, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, обвинувачений ОСОБА_8 , у відповідності до вимог ст.135 КПК України неодноразово повідомлявся про дату, час та місце розгляду даного провадження, шляхом направлення на адресу останнього поштових повідомлень, які поверталися з відмітками: адресат відсутній за вказаною адресою, за закінченням терміну зберігання.

Разом з тим, ОСОБА_8 був неодноразово повідомлений про час та місце судового розгляду шляхом направлення повістки у додаток «Viber».

Захисник ОСОБА_7 також до суду апеляційної інстанції не з`являвся, був завчасно повідомлений про розгляд апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду не заявляв, поважних причин неявки не повідомляв.

Однак, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду, обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 жодного разу на вказані дати (05.03.2025, 09.06.2025, 06.10.2025 р.) не з`явилися. Будь-які заяви чи клопотання про відкладення розгляду провадження від обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 до апеляційного суду не надходили, про поважність причин неявки апеляційний суд не повідомляли.

Також, до суду апеляційної інстанції не з`явились і потерпілий та його представник, а в матеріалах справи наявні заяви представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 від 04.03.2025 про відкладення розгляду справи, оскільки представник та потерпілий хворіють, від 06.06.2025, про відкладення розгляду справи, оскільки потерпілий ОСОБА_9 перебуває на стаціонарному лікуванні у ДУ «ТМО МВС України по Житомирській області» та від 03.10.2025 про те, що представник перебуватиме у запланованій відпустці, хоча сторона завчасно, ще 01.06.2025 р. була повідомлена про судовий розгляд.

Зважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи, тривалий термін перебування кримінального провадження в суді апеляційної інстанції (08.11.2024 р.), дотримуючись розумних строків розгляду, в межах строку визначеного ст. 49 КК України, оцінюючи поведінку сторін, яка свідчить про відсутність у них зацікавленості у особистій участі в розгляді справи в апеляційній інстанції, які могли прийняти участь і дистанційно, необов`язковість їх участі, відсутність апеляційних скарг потерпілого та його представника, колегія суддів вважає, що вправі здійснювати розгляд у відсутність вказаних осіб.

Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини кримінального провадження та доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованими і законними та апелянтом не оспорюються.

Не оспорюється в апеляційній скарзі також правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.345 КК України.

Відповідно дост. 370 КПК України, судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим, вмотивованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ці положення закону розповсюджуються не тільки на вирішення питання про доведеність чи не доведеність вини обвинуваченого, але й при призначенні покарання, в разі ухвалення обвинувального вироку.

Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

З кримінального провадження вбачається, що суд призначаючи ОСОБА_8 покарання в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

При призначенніпокарання ОСОБА_8 судом буловраховано тяжкістьвчиненого кримінальногоправопорушення, обставини, що пом`якшують покарання щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку, обставини, що обтяжують покарання, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, розлучений, має малолітню дитину, доказів про працевлаштування не надав, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, хворіє на вторинний туберкульоз лівої легені з формуванням туберкулом, а також має інші супутні захворювання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Підстав вважатипризначене ОСОБА_8 покарання зач.2ст.345КК Україниочевидно несправедливимвнаслідок йогосуворості,як зазначенов апеляційнийскарзі захисника, апеляційнийсуд невбачає,підстав для застосуванняположень ст.75 КК України не знаходить.

Колегія суддів враховує, що обвинувачений застосував насильство до представника влади при виконанні ним своїх службових обов`язків, потерпілий, наполягав на суворому покаранні.

До того ж колегія суддів зауважує, що обставини, про які вказує у своїй апеляційній скарзі захисник, а саме відшкодування шкоди, у цьому випадку жодним чином не зменшують суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, та не впливають на правильність призначеного покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, яке є мінімальним, а тому не свідчать про несправедливість такого покарання і його суворість.

На переконання колегії суддів стороною захисту не наведено переконливих підстав про доцільність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 із застосуванням ст. 75 КК України.

Враховуючи вищенаведене, на думку колегії суддів, призначене обвинуваченому покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405 407 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2024 щодо ОСОБА_8 без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: