Рішення

від 19.09.2024 по справі 644/8204/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №644/8204/21

Провадження № 2/552/221/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.09.2024 рокуКиївський районнийсудм.Полтави ускладі:

головуючого судді - Шаповал Т.В.,

при секретарі Біжко Т.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Полтава вприміщенні суду цивільну справув порядкуспрощеного провадженняза позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач КП «Харківські теплові мережі» 31.08.2021 року звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Посилався на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 27.11.2019 року ФОП ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця. Відповідач за договором оренди користується нежитловими приміщеннями в літ.»А-4» загальною площею 143, 0 кв.м. розташовані в АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». Вказував, що 01.04.2006 року між відповідачем та КП «ХТМ» було укладено договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді №8897. Згідно зазначеного договору позивач постачає теплову енергію в нежитлові приміщення відповідача, які знаходяться в житловому будинку АДРЕСА_1 . Посилався на те, що відповідач не сплачує рахунки, в наслідок чого виникла заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 лютого 2016 року по 30 квітня 2021 року у сумі 128282,58 грн..

Просив суд стягнути з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 лютого 2016 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 128282,58 грн., інфляційні витрати у розмірі 11706,97 грн., суму 3% річних у розмірі 1038,07 грн. та судовий збір.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.09.2021 року відкрито провадження у даній справі.

01.02.2022 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що у позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачем взято у оренду нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 143 кв.м., для розміщення офісу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому у тимчасовому договорі №8897 про постачання теплової енергії від 01.04.2016 року загальна опалювальна площа зазначена у розмірі 149,7 кв.м.. Тобто різниця в площі складає 6,7 кв.м. ( на 4,7 % більше ніж взято у оренду).

Вказував, що у тимчасовому договорі №8897 у додатку 1 зазначені обсяги постачання теплової енергії в опалювальний період ( жовтень квітень), проте у наданих рахунках фактурах за період з 01.02.2016 року по 30.04.2021 року обсяги поставленої теплової енергії не відповідають обсягам, визначеним у тимчасовому договорі №8897 та завжди є перевищеними, при цьому зазначені рахунки фактури не містять показників лічильника спожитої теплової енергії. Отже, є незрозумілим яким чином здійснювалось нарахування плати за спожиту теплову енергію.

Посилався на те, що строк договору оренди №1/68 від 02.04.2003 року, відповідно до якого відповідач взяв у користування нежитлове приміщення першого поверху, площею 143 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , закінчився. 27.04.2018 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та відповідачем був укладений договір оренд №6855, відповідно до якого відповідач прийняв у користування нежитлове приміщення 1-го поверху №125-1-:-125-6, 125-6а, 125-7, 125-8, 125-12-:-125-14 загальною площею 149,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Цей договір було припинено у травні 2021 року. На момент отримання приміщень у користування за договором №6855 від 27.04.2018 року, у цих приміщеннях радіатори опалення були демонтовані.

Просив суд відмовити у задоволенні позову.

10.02.2022 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначив, що 01.04.2006 року між відповідачем та позивачем було укладено тимчасовий договір про постачання теплової енергії №8897, на теперішній час заяви про розірвання даного договору від відповідача до позивача не надходило. Перед укладенням договору відповідачем було надано та погоджено з позивачем розрахунок теплового навантаження на опалення офісних приміщень площею 179,70 м2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилався на те, що житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 обладнаний централізованими системами опалення, теплопостачання якого здійснює КП «ХТМ». Відповідачем не надано до КП «ХТМ» дозволу міжвідомчої комісії на відключення його приміщення від системи централізованого опалення. У зв`язку з чим, нарахування по комунальним послугам позивачу проводяться правомірно, відповідно до вимог діючого законодавства. Самовільне відключення від мережі централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за теплову енергію. Вказував, що відзив на позовну заяву є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства України.

Розпорядженням Голови Верховного суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова змінено на Київський районний суд м. Полтава

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 17.05.2023 року справу прийнято до провадження, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

13.11.2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення по справі. Вказував, що у період з грудня 2017 року по травень 2018 року відповідач не орендував приміщення та не отримував послуг з опалення цього приміщення. З 27.04.2018 року по 27.03.2021 року у відповідача були нові орендні відносини за приміщенням.

Посилався на те, що розрахунок обсягів постачання теплової енергії, для отриманого приміщення без радіаторів має бути іншим, ніж той, що був складений АТ «Іноваційний центр Практика», погоджений КП «ХТМ» 29.03.2006 року. Не може бути застосований розрахунок постачання теплової енергії, розрахований для приміщення з елементами споживання теплової енергії радіаторами та без них.

Вказував, що позивач неправомірно посилається на наявність заборгованості за тимчасовим договором №8897 від 01.04.2006 року, оскільки по перше у зв`язку із припиненням орендних відносин відповідач звернувся до позивача про розірвання такого договору та відповідно до положень цього договору він не був пролонгований на наступний рік, договір був припинений через закінчення строку на який він був укладений. По друге з набуттям право користування приміщенням з 27.04.2018 року відповідач звернувся до позивача з листом для обстеження приміщення та укладання нового договору на надання послуг з опалення, проте позивачем були проігноровані такі звернення та не було запропоновано провести перерахунок обсягів споживання теплової енергії та укласти новий договір.

13.11.2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява, просила суд відмовити у задоволенні позову через його необґрунтованість.

Також просила суд у разі якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, то відмовити у позові через сплив строку позовної давності та застосувати строк позовної давності до позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 58277,55 грн. основного боргу, 1130,96 грн. інфляційних втрат, 273,16 грн. 3 % річних, яка виникла за період з 02.2016 до 07.2018 року.

20.03.2024 року до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та його представник не з`явились, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.04.2003 року між відділом обліку та управління комунального майна Орджонікідзевської районної ради м. Харкова ( орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) укладеного договір оренди №1/68.

Згідно п.п.1.1., 1.2 вказаного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування житлове приміщення на першому поверсі житлового будинку,право на оренду якого отримано на підставі рішення виконкому Орджонікідзевської районної ради м. Харкова від 14.08.2001 року №152. Нежитлове приміщення загальною площею 143,0 м2 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і надається для розміщення офісу.

Крім того, встановлено, що 01 квітня 2006 року між КП «Харківські теплові мережі» та ФОП ОСОБА_2 було укладено тимчасовий договір №8897 про постачання теплової енергії.

Згідно п.1.1. даного договору, за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами ( цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.2. усі нові або реконструйовані системи теплопостачання споживача до введення їх в роботу, повинні бути прийняті в експлуатацію Енергопосьачальною організацією згідно правил технічної експлуатації теплоспоживальних установок і теплових мереж з оформленням відповідного акту допуску.

Згідно п.п. 3.2.4; 3.2.5. вказаного договору споживач теплової енергії зобов`язується додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені нормативними актами. Письмово сповіщати енергопостачальну організацію про зміну власного найменування , організаційно правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача ( субспоживачів) не пізніше 5 днів з настання зазначених подій.

Згідно п.10.4 даного договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно додатку №3 від 01.04.2006 року особовий рахунок № НОМЕР_1 до договору №8897 від 01.04.2006 року про постачання теплової енергії, умови припинення подачі теплової енергії, встановлено, що енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу у разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання про наявність технічної можливості відключення приміщення, а також за умови, що не постраждають інтереси інших споживачів. Енергопостачальна організація письмово повідомляє споживача про причину та дату припинення подачі теплової енергії.

Із акту обстеження нежитлових приміщень 1-го поверху №125-1-:-125-6,125-6а,125-7,125-8,125-12-:-125-14 в літ. «А-4-5» за адресою: АДРЕСА_1 від 20.03.2019 року, підписаного комісією у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , вбачається, що акт склали про те, що внаслідок візуального огляду нежитлових приміщень 1- го поверху №125-1-:-125-6,125-6а,125-7,125-8,125-12-:-125-14 в літ. «А-4-5» за адресою: АДРЕСА_1 , встановлена відсутність тепловикористального обладнання, а саме радіаторів опалення, рушникосушок тощо.

Згідно акту обстеження технічного стану нежитлових приміщень №2 від 27.11.2019 року, встановлено, що обстежено нежитлові приміщення 1-го поверху №125-1-:-125-6,125-6а,125-7,125-8,125-12-:-125-14 загальною площею 149,9 кв.м. в житловому будинку літ. «А-4-5», які згідно з договором №6855 від 27.04.2018 знаходяться в оренді ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Перевіркою встановлено, що система опалення демонтована, батареї зрізано.

Із технічного звіту обстеження приміщень та інженерних мереж ( опалення, електропостачання, водопровід, каналізація) в рамках робочого проекту: «капітальний ремонт ( невід`ємні поліпшення) нежитлових приміщень 1- го поверху №125-1-:-125-6,125-6а,125-7,125-8,125-12-:-125-14 загальною площею 149,9 кв.м. в житловому будинку літ. «А-4-5» за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ТОВ «Інститут градпроект», вбачається, що у обстежуваних приміщеннях прокладені труби системи опалення житлового будинку. Система однотрубна. Труби стояків сталеві. Діаметр Д 28 мм. Елементи системи опалення ( радіатори) демонтовані. На стояках виконані перемички з поліпропіленових труб.

Відповідачем надано до суду безліч звернень, у тому числі звернення про проведення комісійного обстеження нежитлових приміщень, які були адресовані генеральному директору КП «ХТМ» та звернення про повідомлення результатів розгляду, із якого вбачається, що 08.12.2017 року ФОП ОСОБА_2 письмово повідомляв теплопостачальну організацію про те, що не є орендарем нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . На час даного звернення будь якої відповіді щодо приймання/неприймання пропозиції щодо розірвання договору про постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 ,заявником не отримано.

Відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.11.2019 року ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця.

Наказом управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.08.2021 №1298, припинено договір оренди №6855 від 27.04.2018, укладений з ФОП ОСОБА_2 на майно нежитлові приміщення 1- го поверху №125-1-:-125-6,125-6а,125-7,125-8,125-12-:-125-14, загальною площею 149,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що перебувають на балансі КП «Житкомсервіс», вважати таким, по якому сплив термін дії.

Судом встановлено, що нежитлове приміщення відповідача розташоване в житловому багатоквартирному будинку, який приєднаний до системи централізованого опалення; спірне приміщення опалюється за рахунок приєднання до відповідних внутрішньобудинкових систем. Відповідач є кінцевим споживачем наданої йому послуги з опалення та не здійснює її використання для інших потреб.

Згідно з пунктами 24, 25,26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі - Правила № 630),чинних на момент виникнення спірних правовідносин, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно доЗакону України"Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від мережі централізованого теплопостачання, затвердженого наказом №4 від 22.11.05 Міністерства будівництва, архітектури та житлово комунального господарства України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 року за №1478/11758, чинного на момент виникнення спірних правовідносин,для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник

(власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники)

будинку зазначає причини відключення.

До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців

будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи

централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Всупереч зазначеним нормам, відповідачем не надано до суду дозволу міжвідомчої комісії на відключення його приміщення від системи централізованого опалення.

Частиною шостоюстатті 19 Закону України «Про теплопостачання»передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженогоНаказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4(далі - Порядок), по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Тобто єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.

Матеріали справи не містять відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення житлового будинку відповідача від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання йому послуг з постачання тепла.

Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженимиПостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями, виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах нежитлових приміщень, які надавались у оренду відповідачу свідчить про виконання послугКП «ХТМ».

Таким чином, КП «ХТМ» виконало свої зобов`язання щодо надання послуг зцентралізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення житлового приміщення від мережі теплопостачання. Отже, самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1192цс15 та № 6-1706цс15.

Статтею 525 ЦК Українивстановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідностатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що за кожен розрахунковий період відповідачеві направлялися розрахунки - фактури про сплату за спожиту теплову енергію, які до цього часу ОСОБА_7 не сплачені.

В зв`язку з тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання в повному обсязі та не оплачує послуги теплопостачання, за ним утворилась заборгованість, яка за періодз 01.02.2016 року по 30.04.2021 року, становить 128282 грн. 58 коп.. Крім того, нараховано інфляційні витрати в сумі 11706 грн. 97 коп. та 3 % річних в сумі 1038 грн. 07 коп..

Вирішуючи заяву ОСОБА_2 про застосування позовної давності, суд виходить з наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четвертастатті 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.

Спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачами наданих позивачем послуг з теплопостачання.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 ЗаконуУкраїни «Прожитлово-комунальніпослуги»).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Як установлено судом відповідач з лютого 2016 року жодного разу не оплачував за надані позивачем послуги.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.

Суд вважає, що платежі відповідач мав вносити до 20 числа відповідного місяця. Таким чином термін внесення платежів, саме з 21 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення оплати цих послуг, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожним місячним платежем.

02 квітня 2020 року набув чинностіЗакон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якогорозділ «Прикінцеві положення» ЦК Українидоповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.

Тобто, з березня 2020 року строки позовної давності продовжені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Оскільки з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01 лютого 2016 року по 30 квітня 2021 року позивач звернувся 31 серпня 2021 року, в межах трирічного строку позовної давності перебувають позовні вимоги про стягнення заборгованості, починаючи з березня 2017 року.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 02.2016 року по 02.2017 року подані до суду поза межами строків позовної давності, а їх задоволенні необхідно відмовити.

Залишок заборгованості за послуги теплопостачання, отримані відповідачем, в межах строку позовної давності, за період 01 березня 2017 року по 30 квітня 2021 року становить 101311 грн. 36 коп..

Частиною 2ст. 625 ЦК Українипередбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання, що виникло між сторонами, є грошовим. Тому на вимогу позивача відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином в межах строку позовної давності борг відповідача за послуги теплопостачання становить 101311 грн. 36 коп.. Крім того, нараховано індекс інфляції в сумі 11706 грн. 97 коп. та 3 % річних в сумі 1038 грн. 07 коп..

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в межах строку позовної давності.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (80,87 %), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1835,74 грн. (2270/100*80,87) ,пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 березня 2017 року по 30 квітня 2021 року, з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у розмірі 114 056 грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 1835 грн. 74 коп., а всього 115892 грн. 14 коп..

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська,11, код ЄДРПОУ 31557119;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Суддя Т.В.Шаповал