Повістка

від 24.09.2024 по справі 921/112/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. Справа №921/112/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желік М.Б.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - не з`явився;

від відповідача: - не з`явився;

розглянувши заяву представника позивача Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" - адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича від 20.08.2024 (вх. ЗАГС 01-05/2371/24 від 21.08.2024) про ухвалення додаткового рішення

у справі № 921/112/24

за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" (47004, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Горбача,1)

до відповідача: Кременецької міської ради (47001, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Шевченка, 67)

про: визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним статуту (в частині), визнання протиправними дій щодо виключення окремих положень з нової редакції статуту,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано п.1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.24 в частині викладення у новій редакції п.п. 8.2.1 і 8.3.7 Статуту Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2024 заяву позивача задоволено частково. Стягнуто з Кременецької міської ради на користь Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" - 1 009,33 грн судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн витрат на правову допомогу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 у справі № 921/112/24 апеляційну скаргу Кременецької міської ради на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 задоволено частково. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 скасовано в частині визнання незаконним і скасування п.1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.24 в частині викладення у новій редакції пункту 8.3.7 Статуту Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради, в цій частині в позові відмовлено.

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано п.1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.24 в частині викладення у новій редакції п. 9.3 Статуту Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради. В решті рішення залишено без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2024 у справі №921/112/24 залишено без змін.

Стягнуто з Кременецької міської ради на користь Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" - 1513,99 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" на користь Кременецької міської ради - 2013, 00 грн судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

20.08.2024 представник Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" - адвокат Авдєєнко Владислав Валерійович подав до Західного апеляційного господарського суду заяву (вх. № 01-05/2371/24 від 21.08.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/112/24 та стягнення з Кременецької міської ради на користь Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду даної справи в Західному апеляційному господарському суді в сумі 20 000,00 грн.

Кременецька міська рада не скорисалась своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 розгляд вищевказаної заяви призначено в судовому засіданні на 03.09.2024.

03.09.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Галушко Н.А. (з 03.09.2024 по 06.09.2024).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 розгляд вищевказаної заяви призначено в судовому засіданні на 24.09.2024.

При прийнятті постанови колегія суддів керувалася таким.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, частиною третьою вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначалось вище, за результатами розгляду справи № 921/112/24, суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 скасовано в частині визнання незаконним і скасування п.1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.24 в частині викладення у новій редакції пункту 8.3.7 Статуту Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради, в цій частині в позові відмовлено.

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2024 у справі №921/112/24 задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано п.1 рішення Кременецької міської ради №5419 від 12.02.24 в частині викладення у новій редакції п. 9.3 Статуту Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради. В решті рішення залишено без змін.

Предмет розгляду даного спору є заява представника Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" - адвоката Авдєєнко Владислав Валерійовича, відповідно до якої заявник просить стягнути з Кременецької міської ради витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду даної справи в Західному апеляційному господарському суді в сумі 20 000,00 грн.

На виконання вимог ст. 124 ГПК України при поданні апеляційної скарги на вищезазначене рішення суду першої інстанції представником Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн., які очікує понести позивач (скаржник) у зв`язку із розглядом Західним апеляційним господарським судом даної справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката подано наступні документи: договір № 275 від 16.04.2024, укладений між ОСОБА_1 (виконавець) та Комунальним некомерційним підприємством "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" (замовник) та звіт адвоката по справі №921/112/24 від 20.08.2024 на суму 20000, 00 грн.

Так, відповідно до умов договору Виконавець зобов`язується за плату надати замовнику професійну правничу допомогу, а саме: підготувати, підписати та подати апеляційну скаргу у справі №921/112/24, інші процесуальні документи за потреби, а також здійснювати пердставництво інтересів замовника у відповідній справі в Західному апеляційному господарському суді..

Згідно пункту 3.1. вартість послуг, передбачених п. 1.1. даного договору становить 20 000. 00 грн.

Пунктом 3.2. вищевказаного договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату виконавцю передбачених даним договором послуг авансом в повному обсязі до 01.05.2024.

В матеріалах справи наявна копія звіту адвоката від 20.08.2024 про надані послуги по справі 921/112/24, згідно якого адвокатом надано Клієнту наступні послуги: підготовка апеляційної скарги (3 години); підготовка відзиву на апеляційну скаргу (2 години); участь в судових засідання (2 години).

Доказів здійснення позивачем оплати адвокату Авдєєнку В.В. за надану правничу допомогу до заяви не додано.

Так, частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Так, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (правова позиція Великої Палата Верховного Суду, викладена у постановах від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.).

З врахуванням викладеного, оскільки на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правничої допомоги, яким, визначено фіксований розмір витрат на правничу допомогу, то вказане дозволяє встановити зміст, обсяг та вартість наданих послуг.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Проаналізувавши долучені докази щодо наданих послуг, беручи до уваги умови договору про надання правничої допомоги, колегія суддів вважає, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах справи, а тому заява представника позивача Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" - адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича від 20.08.2024 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, враховуючи відсутність клопотання відповідача про їх зменшення підлягає задоволенню.

Згідно п. 2 ч. 1 та ч.9 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, при вирішенні питань про відшкодування витрат на професійну правову допомогу та покладення на сторони судових витрат має враховуватися принцип пропорційності задоволених вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Велика палата ВС у №206/4841/20 від 08.11.2023.

Оскільки у цій справі було задоволено лише частину однієї немайнової вимоги з 3 пред`явлених позовних вимог, то відшкодуванню підлягає лише частина понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000, 00 грн. В решті витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Заяву представника позивача Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" - адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича від 20.08.2024 (вх. ЗАГС 01-05/2371/24 від 21.08.2024) про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.

2.Стягнути з Кременецької міської ради (47001, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Шевченка, 67 (ЄДРПОУ 04058338) на користь Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради", 47004, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Горбача ,1 (ЄДРПОУ 43188153) - 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги у справі № 921/112/24.

3.В іншій частині заяву Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради" - адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича від 20.08.2024 (вх. ЗАГС 01-05/2371/24 від 21.08.2024) про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

4.Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду https://wag.court.gov.ua/sud4870/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст постанови виготовлений 30.09.2024.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.