Постанова

від 27.09.2024 по справі 910/15868/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2024 р. Справа№ 910/15868/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

без повідомлення учасників апеляційного провадження

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіаджет"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 05.06.2024

у справі № 910/15868/23 (суддя К.В. Полякова)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіаджет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів"

про стягнення 71 883, 00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіаджет" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" про стягнення 71 883, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем надано послуги за договором № КР від 08.07.2022 не в повному обсязі, а саме не надано відповідної проектної документації та іншої документації щодо змонтованого обладнання, що за твердженням позивача унеможливлює введення в експлуатацію та використання поставленого за договором обладнання. Внаслідок бездіяльності відповідача позивачем витрачену на придбання обладнання суму коштів у розмірі 68 460,00 грн. кваліфіковано як понесені прямі збитки, які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем на підставі п.7.3 договору за прострочення надання послуг понад 30 банківських днів нараховано штраф у розмірі 5% від вартості послуг, що складає 3 423,00 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі № 910/15868/23 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіаджет" відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами невиконання відповідачем зобов`язань за договором від 08.07.2022 № КР у частині ненадання проектної документації, як не доведено факту завдання позивачу збитків у розмірі 68460 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіаджет" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі № 910/15868/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції щодо прийняття позивачем 31.07.2022 наданих відповідачем послуг у повному обсязі за відсутності жодних своєчасно наданих заперечень є помилковими.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідачем не виконано роботи за договором у повному обсязі, а саме не виконано роботи з виготовлення та надання проектної документації, що підтверджується актом наданих послуг № 79 від 31.07.2022, та який визначено як окремий вид робіт за договором. Вказана обставина є істотною для можливості подальшого використання того обладнання, яке було поставлено відповідачем позивачу. Відсутність відповідної проектної документації перетворює поставлене обладнання в «купу заліза», яке не може використовуватись в господарській діяльності, отже позивач вважає, що кошти витрачені на придбання обладнання у розмірі 68 460,00 грн. є прямими збитками, які підлягають стягненню з відповідача.

Також апелянт просить суд стягнути з позивача штраф у розмірі 5% від вартості послуг за прострочення надання послуг понад 30 банківських днів, що складає 3 423,00 грн. відповідно до п.7.3 договору.

Крім того, позивачем направлено відповідачу вимогу по сплату штрафу, яка залишена відповідачем без задоволення.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі

08.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіаджет" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" (виконавець за умовами договору) було укладено договір надання послуг № КР.

Відповідно до за умов пунктів 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначних даним договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку виконати за плату послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. Детальна інформація щодо переліку і термінів надання послуг, які надаються за цим договором, міститься та визначається у додатках, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.2.1 договору виконавець зобов`язаний: надати визначені цим договором послуги особисто; надати визначені цим договором послуги, протягом терміну зазначеного у відповідному додатку, погодженому замовником, посинаючи відлік з дня зарахування поепердньої оплати на поточний рахунок виконавця; забезпечити якість виконання наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені виконавцем із замовником або визначені чиним законодавством України; надати акт приймання - перелачі наданої послуги: «акт приймання виконаних робіт» в двох примірниках (надалі - «акт») протягом 2 (двох) робочих днів після фактичного надання послуги (виконання робіт); при неможливості в передбачений цим договором строк надати посліги (виклнати роботи), негайно повідомити про це замовника в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови; зареєструвати податкові накладні Єдиному реєстрі податкових накладнх в терміни та у порядку, передбачені чинним законодавством України.

Згідно п.2.2. договору виконавець має право: отримувати від замовника інформацію, необхідну для надання послуг за цим договором (може оформлятись за запитом про надання відомостей, документів, тощо); отримати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передбачені цим договором.Відповідно до пункту 2.3 договору замовник зобов`язаний прийняти від виконавця надану послугу (виконані роботи) шляхом підписання акту протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту, якщо надана послуга відповідає умовам договору, і оплатити її у розмірах і в строк, передбачені цим договором; забезпечити виконавця інформацією, необхідною для надання послуг.

Пунктом 2.4 договору сторонами погоджено, що замовник має право відмовитися від прийняття результату надання послуг, якщо надані послуги не відповідають умовам договору, про що складається акт про усунення недоліків; отримувати від виконавця інформацію про хід надання послуг, термін, порядок усунення недоліків за цим договором.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору вартість послуг зазначається у рахунках-фактурах та додатках, які є невід`ємною частиною договору. Вартість послуг включає в себе ПДВ у розмірі 20%. До вартості послуг входить вартість комплектуючих, запасних частин та витратних матеріалів, необхідних для надання послуг, які витрати виконавця пов`язані з укладенням та виконанням цього договору, тощо (п.3.3.).

Згідно пункту 4.2 договору передача наданих виконавцем послуг (виконаних робіт) та приймання їх результатів замовником підтверджується актом приймання наданих послуг (виконаних робіт), який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 5 (п`яти) робочих днів, після фактичного надання послуг (виконаних робіт).

Відповідно до п.4.4 договору у разі відмови замовника від прийняття послуг та складення ним акту про усунення недоліків, сторони узгоджують строки усунення виявлених недоліків. В такому випадку акт, зазначений в пункті 2.1 цього договору, підписується сторонами після усунення виконавцем виявлених замовником недоліків.

У випадку, передбаченому пунктом 4.4. цього договору, додаткові витрати виконавця на усунення недоліків останньому не відшкодовуються (п.4.5 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2022 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 6.1,6.2 договору).

Відповідно до п.7.2 договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за даним договором виконавець відшкодовує замовнику завдані збитки у повному розмірі понад штрафні санкції.

Згідно п.7.3 договору у разі порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, що діє в період прострочення, від вартості послуг за кожен день прострочення, а за прострочення надання послуг понад 30 банківських днів сплачує замовнику штраф у розмірі 5% від вартості послуг. Сплата пені та штрафу не звільняє виконавця від виконання зобов`язань за цим договором в натурі.

У випадку односторонньо невмотивованої відмови від надання послуг виконавець сплачує на користь замовника штраф у розмірі 5% від вартості послуг (п.7.5 договору).

Пунктом 7.6 договору сторони погодили, що штраф та/або пеня сплачується виконавцем протягом 3 (трьох ) банківських днів, з дня отримання письмової вимоги замовника, на його поточний рахунок, зазначений у розділі 11 цього договору.

08.07.2022 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору надання послуг №КР0030112 від 08.07.2022 зазначено найменування послуг (робіт)/обладнання: проектування, виготовлення, поставка, монтаж, пуско-наладка, випробування монорельси з тельфером 250 кг, вартість 1 шт. 68460 грн. із ПДВ 20 %. Роботи, які виконуються: виготовлення проектної документації, виготовлення, поставка, монтаж, пуско-наладка, випробування, таль ланцюгова електрична з монорельсом В092. Термін виконання робіт 12 робочих днів, умови оплати 75% авансова оплата; 25% по факту підписання акту виконаних робіт згідно умов договору. Гарантія 12 місяців з моменту завершення випробування.

12.07.2022 відповідачем виставлено рахунок на оплату № 79 на суму 68460 грн. у тому числі ПДВ 20 % з призначенням платежу: виготовлення, поставку, монтаж, пуско-наладку, випробування монорельси з тельфером 250 кг.

13.07.2022 позивачем платіжною інструкцією № 157733 було оплачено виставлений відповідачем рахунок з призначенням платежу: оплата за виготовлення та монтаж крану зг. рах. № 79 від 12.07.2022 у т.ч. ПДВ 20%.

31.07.2022 сторонами договору підписано акт надання послуг № 79 на суму 68460 грн. на підставі рахунку на оплату від 12.07.2022 № 79 на суму 68460 грн. із ПДВ 20 % та зазначено, що виконавцем було надано роботи, послуги виготовлення, поставка, монтаж, пуско - наладка, випробування монорельси з тельфером 250 кг. Одночасно у акті зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (послуг) не має. Зазначений акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

23.05.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій повідомив про надання не в повному обсязі послуг та робіт за договором, а саме не надано відповідної проектної документації щодо змонтованого обладнання. Позивач просив відповідача надати до 15.06.2023 всю необхідну проектну та технічну документацію для експлуатації поставленого обладнання. Дана претензія вручена відповідачу 30.05.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0832000186592.

29.09.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату штрафу на суму 3423 грн., нарахованого на підставі п.7.3 договору за прострочення надання послуг понад 30 днів. Згідно з відомостями з веб-сайту АТ «Укрпошта» відправлення № 0421109174608 вручено відповідачу 05.10.2023 року.

Звертаючись до суду із позовом у даній справі позивач зазначає, що відповідачем виконано роботи за укладеним договором не у повному обсязі, а саме не надано проектну документацію щодо змонтованого обладнання, крім того, не було надано будь - якої технічної документації щодо поставленого обладнання. Позивач зазначає, що обладнання, яке є предметом укладеного договору, потребує введення в експлуатацію лише за умови наявності проектної та іншої документації, яка містить технічні показники такого обладнання.

Незважаючи на звернення позивача, відповідач не надав ні проектну документацію, ні будь-яку технічну документацію щодо поставленого обладнання, що унеможливлює з огляду на законодавство з охорони праці ввести в експлуатацію та використовувати поставлене за договором обладнання, що змусило позивача звернутись до суду за захистом своїх прав. Позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 68 460,00 грн., які були витрачені на придбання обладнання, як понесені прямі збитки. Крім того, на підставі п.7.3 договору за прострочення надання послуг понад 30 банківських днів позивачем нараховано штраф у розмірі 5% від вартості послуг, що складає 3 423,00 грн. та який позивач просить суд стягнути з відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що відповідачем при наданні послуг за договором від 08.07.2022 № КР не було надано позивачу проектну документацію, виготовлення якої передбачено в додатку № 1 до договору, що унеможливлює введення в експлуатацію відповідного обладнання.

Відповідно до підписаного сторонами договору акту надання послуг від 31.07.2022 № 79 (а.с.15), складеного на підставі рахунку на оплату від 12.07.2022 № 79 на суму 68460 грн. із ПДВ 20 %, відповідачем надані послуги з виготовлення, поставки, монтажу, пуско-наладкі, випробування монорельси з тельфером 250 кг. Одночасно в акті зазначено, що замовник (який є позивачем) претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Умовами укладеного договору, а саме п. 2.4 встановлено право замовника відмовитися від прийняття результату надання послуг, якщо надані послуги не відповідають умовам договору, про що має складатися акт про усунення недоліків. Також замовник має право отримувати від виконавця інформацію про хід надання послуг, термін, порядок усунення недоліків за цим договором.

Позивачем не надано до суду доказів складання відповідного акту про усунення недоліків, в акті надання послуг від 31.07.2022 № 79 відсутні зауваження щодо не надання відповідачем проектної документації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що матеріалами справи підтверджується прийняття 31.07.2022 позивачем наданих відповідачем послуг у повному обсязі за відсутності жодних своєчасно наданих заперечень.

Щодо посилання позивача у позові та апеляційній скарзі на те, що обладнання,яке є предметом цього договору потребує введення в експлуатацію лише за умови наявності проектної та іншої документації, яка містить технічні показники такого обладнання і зазначені вимоги містяться в Правилах охорони праці під час експлуатації вантажопідйомних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, які затверджені Наказом Міністерства соціальної політики України № 62 від 19.01.2018 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27.02.2018 за № 244/31696, а ненадання такої документації позивачем унеможливлює експлуатацію обладнання, чим спричиняє позивачу збитки, колегія суддів оцінює критично, виходячи з наступного.

Як вбачається з підписаного сторонами акту надання послуг № 79 від 31.07.2022 ( а.с.15) виконавцем (відповідачем) були надані, а позивачем прийняті без зауважень роботи з виготовлення, поставки, монтажу, пуско-наладки, випробування монорельси з тельфером 250 кг.

Згідно Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідйомних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, які затверджені Наказом Міністерства соціальної політики України № 62 від 19.01.2018 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27.02.2018 за № 244/31696, а саме розділу ІІІ Вимоги щодо монтажу, налагодження, демонтажу та встановлення обладнання у п.1 зазначено, що монтаж, налагодження і демонтаж обладнання мають виконуватися відповідно до вимог цих правил. Пунктом 2 правил встановлено, що монтаж і демонтаж має виконуватися згідно з вимогами проекту виконання робіт (далі - ПВР) на монтаж (демонтаж), розробленого з урахуванням документації на встановлення обладнання і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо) і вимог глави 2 цього розділу.

Аналізуючи вищезазначені Правила, колегія суддів приходить до висновку про те, що виготовлення, монтаж, пуско-наладка та випробування виготовленої монорельси з тельфером 250 кг. без проектної документації неможливий, оскільки суперечить нормам, встановленим Правилам охорони праці під час експлуатації вантажопідйомних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання. Отже, прийняття позивачем виконаних робіт відповідачем без зауважень спостовує доводи позивача про відстуність проектної документаці.

Відповідно до частини 1 статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання.

Врховуючи те, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами не виконання відповідачем зобов`язань за договором від 08.07.2022 № КР в частині не надання проектної документації, оскільки виготовлене обладнання було виготовлено, змонтовано, здійснено пуско - наладку та випробування, отже, факт завдання позивачу збитків не доведено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача 68460 грн. в якості збитків.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% у розмірі 3 423, нарахованого на підставі п.7.3 договору, у задоволенні зазначених вимог слід відмовити, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 7.3 договору у випадку порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, що діє в період прострочення, від вартості послуг за кожен день прострочення, а за прострочення надання послуг понад 30 банківських днів сплачує замовнику штраф у розмірі 5 % від вартості послуг. Сплата пені та штрафу не звільняє виконавця від виконання зобов`язань за цим Договором в натурі.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується порушення відповідачем строку надання послуг на 30 банківських днів, оскільки позивачем прийнято виконані роботи без претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг), відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення штрафу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки ґрунтуються на намаганнях здійснити переоцінку обставин справи, об`єктивно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіаджет" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі № 910/15868/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі № 910/15868/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/15868/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська