Постанова

від 25.09.2024 по справі 908/1755/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024 року м. Дніпро Справа № 908/1755/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

представники сторін не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 (повний текст ухвали складено 23.05.2024, суддя Азізбекян Т.А.) у справі № 908/1755/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб плюс, м. Запоріжжя

відповідач Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя

зацікавлена особа Фізична особа підприємець Режко Андрій Васильович, м. Запоріжжя

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2024 року від Фізичної особи підприємця Режко Андрія Васильовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) надійшла заява № 8 про заміну сторони виконавчого провадження, просить суд замінити сторону стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб плюс (ЄДРПОУ 44310191) на Фізичну особу підприємця Режко Андрія Васильовича (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

В обґрунтування поданої заяви заінтересована особа вказує, що 28 березня 2024 року, в порядку статей 512 519 Цивільного кодексу України, між Товариством з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб плюс та Фізичною особою підприємцем Режко Андрієм Васильовичем укладено договір № 03/24-1 відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого ТОВ Будмонтажснаб плюс відступає ОСОБА_1 , а Фізична особа підприємець Режко Андрій Васильович набуває право вимоги, належне ТОВ Будмонтажснаб плюс, і стає кредитором за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 26/11-Д від 26.11.2021 року між ТОВ Будмонтажснаб плюс і Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04054079). Просить заяву задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024, у даній справі, задоволено заяву Фізичної особи - підприємця Режко Андрія Васильовича (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі № 908/1755/23.

Замінено сторону виконавчого провадження по справі № 908/1775/23 за наказом Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023 року, а саме сторону стягувача: з Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб плюс (69001, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Волгоградська, будинок 31, ЄДРПОУ 44310191) на Фізичну особу підприємця Режко Андрій Васильович (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Стягнуто з Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя , проспект Соборний , 164, ЄДРПОУ 04054079) заборгованість за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 26/11-Д від 26.11.2021 року у розмірі 709 088,00 грн. на користь Фізичної особи підприємця Режко Андрія Васильовича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Стягнуто з Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя , проспект Соборний , 164, ЄДРПОУ 04054079) 10 636 (Десять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 32 коп. судового збору на користь Фізичної особи підприємця Режко Андрія Васильовича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ). Реквізити для зарахування коштів: IBAN: НОМЕР_2 в АТ КБ Приватбанк, МФО 313399, стягувач: Фізична особа підприємець Режко Андрій Васильович, код РНОКПП: НОМЕР_1 .

Не погодившись із зазначеною ухвалою, засобами поштового зв`язку, Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про заміну сторони у виконавчому проваджені. Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-скаржник вважає, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 13 травня 2024 року по справі № 908/1755/23 підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права;

-позивачем не надано належних доказів про направлення відповідачеві копії заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні та доданих до неї документів за адресою його місцезнаходження згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Окрім того, матеріали справи не містять належним чином засвідчених копій документів доданих до заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні;

-до участі у справі з боку заінтересованої особи судом було допущено фізичну особу ОСОБА_1 , який діяв на підставі довіреності виданої директором ТОВ «Будмонтажснаб плюс» та який не є адвокатом чи законним представником, а зазначена справа не розглядалася як малозначна, що суперечить положенням статті 58 ГПК України;

-для здійснення саме заміни сторони повинні бути об`єктивні підстави, які унеможливили стягнення грошових коштів на користь первинного кредитора - ТОВ «Будмонтажснаб плюс». Заміна стягувана у виконавчому документі як сторони виконавчого провадження має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам статті 2 ГПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань господарського судочинства. Ні позивачем, а ні заінтересованою особою не наведено аргументованих підстав з яких необхідно замінити сторону у виконавчому провадженні (злиття, приєднання, поділу, перетворення тощо);

- ОСОБА_1 намагається передати стягнуті грошові кошти з Управління від себе (ТОВ «Будмонтажснаб плюс», де він є власником) собі (Фізичній особі-підприємцю Режко Андрію Васильовичу) задля уникнення стягнення грошових коштів за рішенням суду по справі 908/299/23. Такі дії мають всі ознаки шахрайства, які вчиняються з метою унеможливлення виконання вищезазначеного рішення суду, що є неприпустимим та не відповідає загальним засадам господарського судочинства;

-судом першої інстанції, всупереч ч. 3 ст. 334 ГПК України, справа розглядалася замість 10 днів, 25 днів, чим порушено процесуальні строки;

-апелянт вважає, що суд позбавив Управління права на захист своїх прав та законних інтересів, залишивши клопотання про відкладення розгляду справи без задоволення. У зазначеному клопотанні, Управлінням звернулося до суду з проханням про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що не має можливості бути присутнім у засіданні з підстав зайнятості в кримінальному провадженні № 335/5764/21, де Управління є потерпілою стороною.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.06.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/1755/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/1755/23.

28.06.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/1755/23 залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору, на належні реквізити, в розмірі 3028,00 грн., тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

04.07.2024 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів скарги докази сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (платіжна інструкція № 71 від 03.07.2024)

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/1755/23; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 25.09.2024 о 09 год. 40 хв.

25.09.2024 учасники справи правом участі в судовому засіданні не скористалися.

В силу приписів статті 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань від сторін про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 25.09.2024 колегією суддів підписано вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь головуючого судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2021 року між Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб плюс (генпідрядник) укладений договір про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 26/11-Д, відповідно до предмету якого замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно кошторисної документації і умов договору та здати у встановлений договором строк закінчені роботи, а замовник зобов`язується прийняти від генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені пунктом 1.2 цього договору.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.11.2023 у справі №908/1755/23 позов задоволено; стягнуто з Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДМОНТАЖСНАБ ПЛЮС заборгованість за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 26/11-Д від 26.11.2021 у розмірі 709 088,00 грн та 10 636 грн 32 коп. судового збору.

30.11.2023 року на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2023 року у справі № 908/1755/23 (номер провадження справи 24/140/23), виданий наказ про примусове стягнення, та виконавчий документ може бути пред`явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024 апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2023 у справі № 908/1755/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2023 у справі № 908/1755/23 залишено без змін.

18 квітня 2024 року від Фізичної особи підприємця Режко Андрія Васильовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) надійшла заява № 8 про заміну сторони виконавчого провадження, просить суд замінити сторону стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб плюс (ЄДРПОУ 44310191) на Фізичну особу підприємця Режко Андрія Васильовича (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка мотивована тим, що 28 березня 2024 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб плюс та Фізичною особою підприємцем Режко Андрієм Васильовичем укладено договір № 03/24-1 відступлення права вимоги (цесії).

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 ГПК, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках.

Так, 28 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб плюс (Цедент) та Фізичною особою підприємцем Режко Андрієм Васильовичем (Цесіонарій), зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, запис від 27.03.2024 року № 2011270000000003131, укладений договір № 03/24-1 відступлення права вимоги (цесії), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 26/11-Д від 26.11.2021 року між цедентом і Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації.

Пунктом 2 договору № 03/24-1 від 28 березня 2024 року передбачено, що за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов`язків:

а). стягнення заборгованості у розмірі 709 088,00 грн.;

б). стягнення судових витрат у розмірі 10 636,32 грн.

У відповідності до положень пункту 2.1 договору № 03/24-1 від 28 березня 2024 року, до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент 30.11.2023 року.

Пунктом 3 договору № 03/24-1 відступлення права вимоги (цесії) від 28 березня 2024 року зафіксовано, що право вимоги, що відступається цесіонарію, підтверджено:

- наказом Господарського суду Запорізької області про примусове стягнення від 30.11.2023 року у справі № 908/1755/23;

- рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1755/23, яке набрало законної сили 21.02.2024 року;

- Договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 26/11-Д від 26.11.2021 року.

Отже, колегія суддів висновує, що до Фізичної особи-підприємця Режко А.В. перейшли права у матеріальних правовідносинах.

Частинами 1, 2 статті 334 ГПК України передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята 334 ГПК України).

Так, відповідно до статті 52 ГПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №34/425 та від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10).

Станом на момент прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали, наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2023, залишеного без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024, було видано судом першої інстанції.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим, для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Відповідно до статті 512 ЦК України підставами для заміни кредитора у зобов`язанні є: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах. Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17 (пункти 29, 31)).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.01.2020 у справі №916/2286/16 зробила висновок, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 74-79, 86 ГПК України, тобто, за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 виснувала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Тобто, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку правочину щодо відступлення, що буде порушувати презумпцію його правомірності (ст. 204 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність обґрунтування процесуальної мети правонаступництва, а також про ознаки шахрайства, адже на цій стадії суд апеляційної інстанції не досліджує договір відступлення права вимоги від 28.03.2024 №03/24-1 на предмет недійсності. Що, у свою чергу, не позбавляє права апелянта на звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність належних доказів про направлення відповідачу копії заяви про заміну сторони ВП та додатків до неї, виходячи з обставин того, що матеріали справи містять заяву про заміну сторони виконавчого провадження з відміткою про отримання Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації - 30.04.2024 року. Також, судом першої інстанції у судовому засіданні 06.05.2024 року була оголошена протокольна перерва до 13.05.2024 року о 15-00, для надання представнику відповідача додаткового часу для надання своїх пояснень чи заперечень по суті поданої заінтересованою особою заяви, а також можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права через допуск судом першої інстанції до участі у справі ОСОБА_1 , який не є адвокатом, спростовуються тим, що зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що Режко А.В. брав участь в якості заінтересованої особи, яка подала заяву про зміну сторони виконавчого провадження відповідно до положень ст. 334 ГПК України, а не як представник позивача як помилково стверджує скаржник.

Посилання апелянта про позбавлення судом першої інстанції права відповідача на захист своїх прав та законних інтересів, залишивши клопотання про відкладення розгляду справи без задоволення, спростовується тим, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Окрім цього, Управління є юридичною особою, яка не обмежена у виборі та кількості своїх представників.

Аргумент апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції строків розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, визначених ч. 3 ст. 334 ГПК України (25 днів замість 10), судом апеляційної інстанції взятий до уваги, проте, не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали в розумінні ст. 277 ГПК України.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Доводи заявника апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції та не можуть бути підставою для її скасування в розумінні ст. 277 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/1755/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 у справі № 908/1755/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта - Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.09.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін