Рішення

від 23.09.2024 по справі 916/1502/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"23" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1502/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОКОМ» (02660, м. Київ, вул.Бориспільська, буд.7, код ЄДРПОУ 30530159)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУКТУС ТІМ» (65005, м. Одеса, вул.Бугаївська, буд.21, офіс 508/1, код ЄДРПОУ 40091451)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з КорчевськийМ.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кєєр О.С. на підставі ордеру серії АН № 1458681 від 10.07.2024р.;

Від відповідача: не з`явився;

Суть спору: Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «УКРАГРОКОМ», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «ФРУКТУС ТІМ» про стягнення заборгованості у розмірі 257 293 грн 49 коп., відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 50 144 грн 90 коп., штрафу у розмірі 116 320 грн 75 коп., 30% річних у розмірі 58 781 грн 32 коп., пені у розмірі 64 563 грн 46 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.08.2024р. (повний текст складено 06.09.2024р.) у справі №916/1502/24 позовну заяву ТОВ «УКРАГРОКОМ» до ТОВ «ФРУКТУС ТІМ» задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «ФРУКТУС ТІМ» на користь ТОВ «УКРАГРОКОМ» заборгованість у розмірі 257 293 грн 49 коп., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 50 144 грн 90 коп., штраф у розмірі 116 320 грн 75 коп., 30% річних у розмірі 58 781 грн 32 коп., пеню у розмірі 64 563 грн 46 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 565 грн 25 коп.

12 вересня 2024р. до суду від ТОВ «УКРАГРОКОМ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1502/24 та стягнення ТОВ «ФРУКТУС ТІМ» на користь ТОВ «УКРАГРОКОМ» витрат за надання правничої допомоги у розмірі 33 000 грн.

В обгрунтування заяви позивач зазначає, що у позовній заяві ним зазначено орієнтовний витрат на правничу допомогу у розмірі 18 000 грн та повідомлено про те, що всі докази понесених витрат на правничу допомогу або тих, що мають бути понесені, будуть подані не пізніше п`ятого дня після ухвалення рішення суду.

Позивач зазначає, що у зв`язку із підготовкою та подачею відповіді на відзив адвокатом Тищенко Н.В. було витрачено 6 годин та вартість цієї послуги склала 9 000 грн. Також, адвокат Тищенко Н.В. прийняла участь у 4 судових засіданнях, замість прогнозованих 2-х, у зв`язку із чим вартість послуг адвоката Тищенко Н.В. у судових засіданнях становить 12 000 грн.

Враховуючи зазначене, вартість витрат на правничу допомогу збільшилася до 33 000 грн.

Також, позивач зазначив, що разом із позовною заявою було надано копію договору про надання правової допомоги №20/05-21 від 20.05.2021р., а до заяви про ухвалення додаткового рішення додається акт прийому-передачі послуг від 05.07.2024р.

За таких обставин, посилаючись на положення ст.ст.129, 233,244 ГПК України, позивач просить суд стягнути з ТОВ «ФРУКТУС ТІМ» на користь ТОВ «УКРАГРОКОМ» витрат за надання правничої допомоги у розмірі 33 000 грн.

Ухвалою суду від 12.09.2024р. прийнято заяву ТОВ «УКРАГРОКОМ» про ухвалення додаткового рішення до розгляду та призначено судове засідання з розгляду заяви на 23.09.2024р.

Відповідач- ТОВ «ФРУКТУС ТІМ», будь-яких клопотань, заяв, міркувань з приводу заяви про ухвалення додаткового рішення до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 зазначеної статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Першою заявою по суті спору, поданою позивачем до суду, була позовна заява, що надійшла до суду 05.04.2024р., у якій ТОВ «УКРАГРОКОМ» наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, до складу яких входять витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач зазначив, що у зв`язку із підготовкою та подачею відповіді на відзив адвокатом Тищенко Н.В. було витрачено 6 годин та вартість цієї послуги склала 9 000 грн. Також, адвокат Тищенко Н.В. прийняла участь у 4 судових засіданнях, замість прогнозованих 2-х, у зв`язку із чим вартість послуг адвоката Тищенко Н.В. у судових засіданнях становить 12 000 грн. Враховуючи зазначене, вартість витрат на правничу допомогу збільшилася до 33 000 грн.

У ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

За приписами ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено- повне або скорочене).

Як вбачається з матеріалів справи, вступна та резолютивна частини рішення у справі №916/1502/24 було проголошено судом 27.09.2024р., отже, з урахуванням положень ч. 8 ст. 129 ГПК України, докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу мали бути подані до суду до 02.09.2024р.

За матеріалами справи, додатком до позовної заяви був договір про надання правової допомоги №20/05-21 від 20.05.2021р., укладений між адвокатом Тищенко Наталією Валентинівною та ТОВ «УКРАГРОКОМ» зі строком дії до 20.05.2024р., та додаткова угода №12 від 15.03.2024р. до цього Договору. За умовами п. 4.3 договору №20/05-21 гонорар адвоката може оплачуватися на будь-якому етапі виконання даного договору, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Отже, підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг є доказом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Судом встановлено, що до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додано акт прийому-передачі послуг від 05.07.2024р.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду у системі «Електронний суд» 11.09.2024р. (зареєстрована судом 12.09.2024р.).

Таким чином, позивачем пропущено встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк, протягом якого він мав надати до суду докази понесених витрат на правничу допомогу, у зв`язку із чим розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений, що є підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про стягнення з ТОВ «ФРУКТУС ТІМ» на користь ТОВ «УКРАГРОКОМ» витрат за надання правничої допомоги у розмірі 33 000 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач зазначає про те, що всі послуги з надання правничої допомоги були надані адвокатом Тищенко Н. В., яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги №20/05-21 від 20.05.2021р., на підтвердження чого надав до заяви акт прийому-передачі послуг від 05.07.2024р. на суму 33 000 грн.

Але, договір про надання правової допомоги №20/05-21 від 20.05.2021р., укладений між адвокатом Тищенко Наталією Валентинівною та ТОВ «УКРАГРОКОМ», відповідно до п. 3.1 цього договору, закінчився 20.05.2024р. і доказів його продовження (переукладення) або укладання адвокатом та позивачем іншого договору про надання правничої допомоги позивач до суду не надав. Таким чином, суд не приймає у якості доказу акт приймання -передачі послуг від 05.07.2024р., укладений між адвокатом Тищенко Наталією Валентинівною та ТОВ «УКРАГРОКОМ» після закінчення строку дії договору№20/05-21 від 20.05.2021р.

ЄСПЛ у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України»).

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст.ст. 123 - 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОКОМ» (вх.№2-1450/24 від 12.09.2024р) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУКТУС ТІМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОКОМ» витрат за надання правничої допомоги у розмірі 33 000 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 30 вересня 2024р.

Суддя Н.В. Рога