Рішення

від 19.09.2024 по справі 927/449/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

19 вересня 2024 року м. Чернігів справа № 927/449/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом в.о. керівника Козелецької окружної прокуратури (17000, сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області, вул. Є.Лоскота, 1 (kozelec.prok@gmail.com); код 02910114) в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (код 04014246) 14000, м. Чернігів, вул. Єлецька, 11 (ukb_1@cg.gov.ua)до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" (код 30731879) 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 35 (tovdsyl4@ukr.net)про стягнення 312 641 грн 15 коп.

за участі представників учасників справи:

від позивача: Гутник В.П. - адвокат, дов. від 02.09.2024 № 05-09/38

від відповідача: Харчук О.Р. - директор, Сало О.П. - адвокат (ордер серії СВ № 1087702 від 03.06.2024)

В судовому засіданні прийняв участь прокурор Чернігівської обласної прокуратури Ходико О.Є.

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява в.о. керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" про стягнення 312 641,15 грн збитків, заданих відповідачем позивачеві внаслідок неналежного виконання товариством умов укладеного між сторонами Договору підряду № 48 про закупівлю послуг за державні кошти "Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О250720 Остер - Романьки - Бірки на ділянці км0+000+км8+500 (окремими ділянками) (ДК 021:2015-45230000-8 "Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь")" від 03.07.2018 щодо якості виконаних будівельних робіт.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2024 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 11 червня 2024 року;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

04.06.2024, у встановлений строк, відповідачем до Господарського суду Чернігівської області поданий відзив від 03.06.2024 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що товариство вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В підготовчому засіданні 11.06.2024, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд підтвердив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

В підготовчому засіданні 11.06.2024 оголошено перерву до 04.07.2024 з одночасним встановленням процесуальних строків для подання прокурором та позивачем відповіді на відзив - до 14.06.2024 включно, для подання відповідачем заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

У встановлені судом процесуальні строки учасниками справи до Господарського суду Чернігівської області були подані відповідні заяви по суті справи, зокрема 12.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив та 14.06.2024 від Козелецької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

17.06.2024 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив Козелецької окружної прокуратури.

Ухвалою від 04.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16 липня 2024 року о 14:30.

16.07.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження понесених судових витрат.

В судовому засіданні 16.07.2024 оголошено перерву до 31.07.2024 до 11:00.

31.07.2024 від Козелецької окружної прокуратури надійшло заперечення стосовно нарахованих відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 31.07.2024 оголошено перерву до 19.09.2024 до 09:00.

У судовому засіданні 19.09.2024 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

03.07.2018 між Управлінням капітального будівництва Чернігівської облдержадміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління №14» (виконавець) укладено договір підряду № 48 про закупівлю послуг за бюджетні кошти «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О250720 Остер-Романьки-Бірки на ділянці км0+000-км8+500 (окремими ділянками) (ДК 021:2015-25230000-8 «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь»)».

Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а виконавець на свій ризик, своїми та/або залученими силами і засобами, обладнанням, матеріалами і механізмами здійснює надання послуги «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0250720 Остер-Романьки-Бірки на ділянці км0+000-км8+500 (окремими ділянками) (ДК 021:2015-25230000-8 «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь»)» і передає їх замовнику.

Згідно п.2.1 Виконавець повинен надати послуги передбачені цим Договором, якість яких відповідає умовам тендерної документації, затвердженої проектно-кошторисної документації, державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва та дорожнього господарства, чинним на території України.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що надані послуги, якість яких не відповідає вимогам тендерної документації та затвердженої проектно-кошторисної документації на об`єкт «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0250720 Остер-Романьки-Бірки на ділянці км0+000-км8+500 (окремими ділянками) (ДК 021:2015-25230000-8 «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь»)», державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва та дорожнього господарства, чинним на території України, вважаються не виконаними.

Ціна цього Договору становить 2 263,57800 тис. грн (п.п.3.2 Договору).

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що оплата за договором здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

Згідно п.4.1 Замовник проводить розрахунки за надані послуги на підставі підписаних Сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат).

Відповідно п.п.6.2.6 Замовник має право вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених виконавцем порушень. У такому разі збитки, завдані Замовнику, відшкодовуються Виконавцем у повному обсязі.

Підпунктами 6.3.3, 6.3.4, 6.3.6 передбачено, що виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору. Забезпечити проведення лабораторних випробувань та досліджень якості матеріалів сертифікованими лабораторіями відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7.-119:2011 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови» nа ДБН.В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво». Своєчасно усувати недоліки наданих послуг, допущені з його вини.

Згідно п.п.6.3.13, 6.3.14 виконавець зобов`язаний гарантувати надійність і якість наданих послуг відповідно до вимог діючого законодавства. Гарантійний строк експлуатації об`єкта наданих послуг становить 3 роки від дня його прийняття Замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений Договором або законом. Усунути за вимогою Замовника у строк визначений Замовником і на підставі відповідного Акту недоліки, які виявлені при прийманні (повністю, поетапно) наданих послуг, або виявлені протягом гарантійного строку. Актом фіксується перелік недоліків та вказуються строки їх усунення.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.3.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим Договором. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за даним Договором виконавець відшкодовує збитки Замовнику у повному обсязі

Підпунктом 11.6.4 Договору передбачено, що під час надання послуг Виконавець зобов`язаний використовувати дорожньо-будівельні матеріали, що мають сертифікат відповідності. Послуги і матеріальні ресурси, що використовуються під час їх надання, повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим документам, проектно-кошторисній документації та умовам Договору.

Згідно п. 11.5.1 Договору виконавець гарантує якість та можливість експлуатації об`єкта наданих послуг відповідно до умов затвердженої проектно-кошторисної документації протягом 3 років.

Перебіг гарантійного терміну експлуатації об`єкта розпочинається з дати прийняття об`єкта наданих послуг (дати підписання сторонами кінцевих актів форми №КБ-2в(актів приймання виконаних будівельних робіт) та форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат)) і продовжується на строк, впродовж якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, відповідальність за які несе виконавець (п.11.5.2 Договору).

Відповідно до п.11.5.6 Договору виконавець відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку.

На виконання договору підряду № 48 від 03.07.2018 між замовником - Управлінням капітального будівництва Чернігівської ОДА та TOB «ШБУ-14» складені, підписані та скріплені печатками наступні акти виконаних робіт:

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року від 29.08.2018 на загальну суму 1 924 038,00 грн;

- акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року від 08.11.2018 на загальну суму 233 833,20 грн;

- акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 від 08.11.2018 на загальну суму 20 545,20 грн.

Відповідно до вказаних актів Управлінням капітального будівництва Чернігівської ОДА перераховано на рахунок TOB «ШБУ-14» - 2 178 242,40 грн, згідно платіжних доручень № 1027 від 29.08.2018 та №1476 від 08.11.2018.

В ході досудового розслідування кримінального провадження №42018271180000316 від 26.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, з`ясовувалися питання щодо виконання робіт щодо поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0250720 Остер-Романьки-Бірки на ділянці км0+000-км8+500 (окремими ділянками) згідно затвердженої проектної документації до договору підряду № 48 від 03.07.2018, укладеного між УКБ Чернігівської ОДА (Замовник) та TOB «ШБУ-14».

Висновком експертів № 34823/19-49/16438:1644/22-49/16654:16660/22-34/4047/4048/19-24 від 20.09.2022 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів у кримінальному провадженні № 42018271180000316 встановлено:

1. Роботи щодо поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0250720 Остер-Романьки-Бірки на ділянці км0+000- км8+500 (окремими ділянками) проводилися не згідно затвердженої проектної документації до договору підряду № 48 від 03.07.2018, укладеного між УКБ Чернігівської ОДА та TOB ШБУ-14.

2. Фактичний обсяг та вартість виконаних робіт по поточному середньому ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення, а саме ділянки дороги від господарства № 10 по вул Шевченка в с. Бірки Козелецького району в напрямку містка через р. Остер та від мосту через річку Остер в с. Бірки, Козелецького. району, Чернігівської області не відповідають робочому проекту «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0250720 Остер-Романьки-Бірки на ділянці км0+000-км8+500 (окремими ділянками)» з урахуванням акту обстеження автомобільної дороги 0250720 Остер-Романьки-Бірки Козелецького району, перед початком поточного середнього ремонту згідно проектної документації від 13.08.2018, умовами договору № 48 від 03.07.2018 (з урахуванням .додаткової угоди №1 від 03.07.2018 та додаткової угоди № 2 від 20.11.2018) та актам приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 29.08.2018, № 2 та№ 3 від 08.11.2018.

3. Співставивши нормативні та проектні вимоги з результатами вимірювань відібраних зразків (кернів) з асфальтобетонного покриття на об`єкті дослідження встановлено, що за товщиною відібрані керни 1.2,4,5 не відповідають наданим на дослідження проектно-кошторисній документації, актам приймання виконаних будівельних робіт та вимогам ДБН В.2.3.-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво».

Згідно результатів дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин: якість верхнього шару асфальтного покриття ділянки № 2 дороги по вул. Шевченка в с. Бірки Козелецького району в напрямку містка через р.Остер не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-119:20111 та ДБН В.2.3.-42015 для АСГ.Др.Щ тип Б марка II.

Враховуючі встановлені невідповідності, будівельні роботи по влаштуванню верхнього шару покриття, виконані на об`єкті дослідження, є неякісними, не можуть бути прийняті та потребують перероблення.

Провівши дослідження наданих виконавчих документів встановлено, що відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) вартість будівельних робіт становить 2 178 416,40 грн, у тому числі вартість неякісного виконаних будівельних робіт, а саме неякісного влаштування асфальтобетонної суміші на ділянці 2 (989 кв.м.), за результатами проведеного дослідження складає 312 641,15 грн та вартість робіт, що виконані не у відповідності до проекту (ділянка 1) становить 1122612,08 грн.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що висновок експерта підтверджує порушення відповідачем умов договору підряду, укладеного між сторонами щодо об`єму, якості та вартості виконаних робіт. Оскільки внаслідок неякісних будівельних робіт, а саме неякісного влаштування асфальтобетонної суміші на ділянці 2 Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації зайво перераховані на рахунок ТОВ «ШБУ-14» кошти в сумі 312 641,15 грн, останні підлягають стягненню на користь Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За частиною 4 статті 23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави (1); необхідність їх захисту (2); визначені законом підстави для звернення до суду прокурора (3); а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах (4).

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина 4 статті 23 Закону №1697-VII).

Європейський суд з прав людини також дотримується позиції, що у демократичному суспільстві право на справедливий суд є основою правової держави, а гарантіями справедливого судочинства є доступ до суду (справи "Delcourtv.Belgium", "Belletv.France"). Ураховуючи вказаний принцип, суди не повинні обмежувати право держави на доступ до суду.

У рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003, "Федоренко проти України" від 01.06.2006).

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 07.12.1976, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.01.1986).

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган (1); у разі відсутності такого органу (2).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду із позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом належних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

В.о. керівника Козелецької окружної прокуратури пред`явлено позов в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адмініст рації.

Згідно розпорядження голови Чернігівської ОДА від 26.03.2018 за №156 затвер джено перелік об`єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного серед нього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, ву лиць і доріг комунальної власності у населених пунктах області за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2018 році згідно з додатком. Замовником робіт визначено управління капітального будівництва Чернігівської обласної держав ної адміністрації на суму 257779,4 тис. грн.

Відповідно до Додатку до вказаного розпорядження, серед інших об`єктів зазна чено поточний середній ремонт дороги - 250720 Остер-Романьки-Бірки на ділянці км0+000-км8+500 (окремими ділянками), обсяг фінансування 2328,9 тис. грн.

Згідно розпорядження голови Чернігівської ОДА від 18.12.2018 за №177 внесено зміни в розпорядження голови обласної державної адміністрації від 26.03.2018 №156 «Про затвердження переліку об`єктів будівництва, реконструкції, капітального та пото чного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах області за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2018», зокрема викладено дода ток до розпорядження в новій редакції.

Відповідно до Додатку до вказаного розпорядження, серед інших об`єктів зазна чено поточний середній ремонт дороги - 250720 Остер-Романьки-Бірки на ділянці км0+000-км8+500 (окремими ділянками), обсяг фінансування 2242,578 тис. грн.

На момент виникнення спірних правовідносин розпорядником бюджетних коштів було Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адмініст рації.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України, за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

У свою чергу, головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Пунктом 18 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 Бюджетного кодексу України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3095/18 від 13.11.2019, у справі М 922/3013/18 від 23.10.2019).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини першої статті 2 БК України).

Враховуючи, що джерелом фінансування коштів на оплату середнього поточного ремонту дороги є бюджетні кошти - Управління капітального будівництва Чернігівської, обласної державної адміністрації є заінтересованою особою щодо їх законного та раціонального витрачання.

Таким чином, використання коштів бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу держави.

Згідно Положення про Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника обласної військової адміністрації №300 від 26.05.2023 (надалі-Положення) Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації утворюється і підпорядковується голові Чернігівської обласної державної адміністрації, входить до її складу, а також підзвітне і підконтрольне Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України. Управління є неприбутковою установою, утримується за рахунок бюджетних коштів.

Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, відкриті рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власний бланк.

До основних завдань Управління відноситься - забезпечення реалізації державної політики у галузі будівництва на території Чернігівської області, а також розвитку соціальної інфраструктури, інженерного захисту територій, будівельної індустрії та промисловості будівельних матеріалів, підвищення енергоефективності у будівництві, а також держаної політики в сфері дорожнього господарства; виконання завдань з проектування, нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення об`єктів житлового, соціального призначення, об`єктів освіти, охорони здоров`я, культури, соціального захисту, зв`язку, транспорту, торгівлі, громадського харчування, комунального господарства, культурно-побутового й іншого призначення та ефективного використання капітальних вкладень, що спрямовуються на цю мету; виконання завдань, пов`язаних з реалізацією повноважень щодо здійснення закупівель, та ефективне використання державних коштів, що спрямовуються на цю мету.

Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації виконує функції замовника будівництва об`єктів житлово-комунального і соціального призначення; розміщує замовлення на капітальне будівництво, укладає з будівельними організаціями відповідні договори; разом з підрядними організаціями визначає і погоджує ціни на будівництво об`єктів відповідно до діючих нормативних актів.

Верховним Судом 17.10.2018 при розгляді справи № 910/11919/17 зазначено, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта владних повноважень - Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, його бездіяльність щодо вжиття заходів з метою відшкодування шкоди в сумі 312 641,15 грн за неякісне виконання на його замовлення робіт, які були повністю оплачені за відповідним договором.

Окружною прокуратурою в межах повноважень, наданих ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», на адресу управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації 31.01.2024 за №50-77-535 вих.24 направлено лист, про необхідність вжиття заходів щодо стягнення збитків, заподіяних TOB «ШБУ-14» внаслідок неналежного виконання зобов`язання за договором підряду № 48 від 03.07.2018.

Відповідно до інформації Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (лист № 01-11/434 від 20.02.2024) управління не має достатніх правових підстав подавати позов про стягнення з TOB «ШБУ №14» збитків, завданим неналежним виконанням умов договору.

З викладеного слідує, що порушені державні інтереси є незахищеними. Суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення необхідного захисту інтересів держави бездіє та свої права та обов`язки не виконує, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення та підтримання відповідного позову.

За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом у даній справі з огляду на наявність збитків за результатами виконання договору підряду № 48 від 03.07.2018, внаслідок чого незаконно сплачені бюджетні кошти у сумі 312 641,15 грн, і невжиттям уповноваженим органом у спірних правовідносинах, заходів щодо усунення таких порушень.

Козелецькою окружною прокуратурою на виконання вимог абз. 3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", повідомлено позивача про звернення з цим позовом до суду листом від 07.05.2024 №50-77-2067ВИХ-24.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 840 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Частиною 1 статті 852 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

За змістом ч. 1 ст. 851 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Статтею 859 ЦК України визначено, що якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

За нормами ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Частиною 2 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Як визначено ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20 (п.6.27), постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18 (п.23), від 07.06.2022 у справі №922/605/15 (п.40.4), від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо). Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (п.24 постанови Верховного Суду 31.05.2022 у справі №904/3242/18)»

Можливість використання в якості доказів (одного з доказів) при розгляді іншої справи, виконаних у кримінальному провадженні висновків експертиз, підтверджено Верховним Судом при розгляді справ № 678/364/15-ц (постанова від 17.10.2019 року (ЄДРСРУ № 85033223)), № 461/3675/17 (постанова від 05 лютого 2020 року) та № 9901/740/18 (постанова від 10.03.2020 року), навіть незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі ще не ухвалений , але з дотриманням певних особливостей. Так, порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення передбачений ст.221 КПК; таке ознайомлення може бути забезпечене лише слідчим, дізнавачем, прокурором за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії (ч.2 ст.221 КПК). Разом з тим відповідно до частин 1, 2 ст.222 КПК відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Отже, ст.222 КПК встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу. Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19.

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 461/3675/17). Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (п. 105 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі 477/2330/18).

У відповідності з ст. 101, 102 Кримінального процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. У висновку експерта обов`язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновок експерта, який складено у межах кримінального провадження №42018271180000316, містить відповіді на питання, які виникли щодо виконання/не виконання договору підряду № 48 від 03.07.2018. У відповідності до ч. 7 ст. 98 ГПК України експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок згідно зі ст. 384 Кримінального кодексу України, про що свідчить підпис судового експерта під відповідним застереженням.

Тобто, висновок експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно- технічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів № 34823/19-49/16438:1644/22-49/16654:16660/22-34/4047/4048/19-24 від 20.09.2022, проведений у рамках кримінального провадження, містить інформацію щодо предмета доведення у даній господарській справі, та підтверджує порушення відповідачем умов договору щодо об`єму, якості та вартості виконаних за договором підряду робіт.

Так, у висновку зазначено, що відповідно до наданої на дослідження проектно-кошторисної документації передбачено улаштування покриття із суміші асфальтобетонні гарячі і теплі (асфальтобетон щільний) (дорожні) (аеродромні), що застосовуються у верхніх шарах покриттів, дрібнозернисті, тип. Б, марка 2. На ділянках дороги було відібрано зразки (керни) в кількості 7 шт. для визначення якісних характеристик влаштованої асфальтобетонної суміші (5 шт.) та товщини шару покриття. Співставивши нормативні та проекті вимоги з результатами вимірювання відібраних зразків (кернів) з асфальтобетонного покриття на об`єкті дослідження становлено, що за товщиною відібрані керни не відповідають наданим на дослідження проектно-кошторисній документації, актам приймання виконаних робіт та вимогам п.8.2.4 ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво». Згідно результатів дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин якість верхнього шару асфальтного покриття ділянки дороги по вул. Шевченка в с.Бірки Козелецького району в напрямку містка через р.Остер не відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-119:2011 «Суміші асфальтобетонні і асфальт дорожній та аеродромний. Технічні умови» та ДБН В.2.3- 4:2015 для АСГ.Др.Щ тип Б марка II. Для верхніх шарів об`єктів досліджувались: середня густина асфальтобетону, водонасичення, вміст в`яжучого, зерновий склад, середня густина переформованих зразків, водонасичення переформованих зразків, коефіцієнт ущільнення.

Розрахунок неякісно виконаних будівельних робіт (що потребують перероблення) та пов`язані із ними витрати, що не відповідають вимогам ДСТУ Б.В.2.7-119:2011 (суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови), виконано шляхом виділення із наданих на дослідження актів приймання виконаних будівельних робіт відповідних позицій.

При проведенні розрахунку неякісно виконаних будівельних робіт (що потребують перероблення) та пов`язані із ними витрати, що не відповідають вимогам ДСТУ Б В .2.7-119:2011, враховано наступне:

- перелік, кількість та об`єми робіт і витрат визначаються відповідно до показників наданої документації, а також вимог нормативних документів щодо послідовності та технології виконання робіт з будівництва подібних об`єктів;

- вартість застосованих матеріалів, конструкцій та обладнання, а також витрати пов`язані з використанням машин і механізмів при будівництві об`єкта приймається відповідно до наданої на дослідження документації;

- розрахунок виконується на підставі вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» «Кошторисні норми України. Настанова з визначення вартості будівництва» та здійснено за допомогою автоматизованого комплексу «АВК-5», який рекомендовано листом від 31.12.2008 №9/10-1306 Мінрегіонбуду України для застосування всіма учасниками інвестиційного процесу;

- необхідність врахування обов`язкових показників та нарахувань, передбачених нормативними документами (ПДВ тощо).

Вартість неякісно виконаних будівельних робіт, а саме неякісного влаштування асфальтобетонної суміші на ділянці 2, за висновком експерта складає 312 641,15 грн.

Враховуючи зазначене суд вважає висновок експертів таким, що відповідає як вимогам ст. 101, 102 Кримінального процесуального кодексу України, так і вимогам ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, а отже Господарський суд вважає належним, допустимим, достовірними та вірогідним доказом висновок експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів № 34823/19-49/16438:1644/22-49/16654:16660/22-34/4047/4048/19-24 від 20.09.2022.

Посилання відповідача на п.21.9 Державних будівельних норм України В2.3-4:2015, в якому вказано, що з метою встановлення об`єктивних значень товщин асфальтобетонних шарів та фізико-механічних показників асфальтобетону при прийманні закінчених робіт відбирання кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів, судом не прийняті до уваги, оскільки дана норма ДБН (глава 21 ПРИЙМАННЯ РОБІТ) регулює відносини щодо приймання закінчених робіт від підрядника до замовника. В даному ж випадку дослідження проводились в межах кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення.

Також суд критично поставився до зауважень відповідача стосовно термінів і часу проведення експертизи, зокрема того, що зразки для проведення експертизи відібрані 02.06.2021, а з часом у дорожньому покритті починають діяти незворотні процеси такі як старіння бітуму, стирання масляної плівки, і з плином часу асфальтобетон втрачає свої властивості.

Відповідно до статті 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду (стаття 860 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно п.11.5.1 укладеного між сторонами Договору підряду №48 від 03.07.2018 виконавець гарантує якість та можливість експлуатації об`єкта наданих послуг відповідно до умов затвердженої проектно-кошторисної документації протягом 3 років.

Виконавець відповідно до п.11.5.6 Договору підряду №48 від 03.07.2018 відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку.

Таким чином, відповідач гарантував якість виконаних робіт протягом всього гарантійного строку (3 роки), який розпочався з дати підписання сторонами актів приймання виконаних робіт і на час проведення судової експертизи, зокрема відібрання відповідних зразків, ще не закінчився.

Таким чином, поведінка відповідача щодо неякісного виконання робіт є протиправною.

Протиправною поведінкою відповідача Управлінню капітального будівництва завдано збитків в розмірі 312 641,15 грн. Управління капітального будівництва не отримало очікуване при укладенні договору, неякісно виконані роботи потребують перевлаштування. Збитки у розмірі 312 641,15 грн перебувають у безпосередньому причинному зв`язку від протиправної поведінки відповідача.

Відповідальність за безпосередній обсяг та якість робіт за Договором підряду лежить на виконавцю, тому вина відповідача у заподіянні збитків доведена.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Частинами 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

За приписами ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних доказах, у розумінні статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України, як наслідок, позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Заперечення відповідача проти позову спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь Чернігівської обласної прокуратури 4689,62 грн судового збору.

Керуючись 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов в.о. керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" про стягнення 312 641,15 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" (код 30731879, 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 35) на користь Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (код 04014246, 14000, м. Чернігів, вул. Єлецька, 11) 312 641,15 грн збитків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" (код 30731879, 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 35) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; код 02910114) 4 689,62 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2024.

Суддя А.С.Сидоренко