Ухвала

від 30.09.2024 по справі 826/9823/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 826/9823/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр"

до 1. Міністерства юстиції України, 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанів-Аграр", 3. товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012", 4. приватного підприємства "Жищинецьке",

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державний реєстратор комунального підприємства "Городоцьке Бюро технічної інвентаризації" Бодяк Оксана Володимирівна,

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державний реєстратор Цвітоцької сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощук Дмитро Сергійович,

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі №826/9823/18, подана 21.06.2024 засобами поштового зв`язку.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2024 касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, а саме у сумі 310 112, 00 грн та оскільки касаційна скарга була оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Надано строк для усунення недоліків, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.08.2024 відмовлено Міністерству юстиції України у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги; касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі №826/9823/18 повернуто заявникові.

10.09.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 826/9823/18, подана повторно 06.09.2024 засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В якості підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень скаржник зазначає, що право на касаційне оскарження ним використане на підставі пунктів 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі скаржник, зокрема зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд не врахував ви сновки, викладені у поста новах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18, від 22.04.2021 у справі № 910/6322/20, від 16.11.2021 у справі №910/694/21, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, від 03.04.2024 у справі №916/4093/21, від 13.02.2024 у справі №910/2592/1.

Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права.

Скаржнику слід зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, позов у цій справі поданий у 2018 році, предметом якого є:

- визнання протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.12.2017 № 4043/5 в частині відмови у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" (скарга від 26.10.2017, зареєстрована за вх. № 32538-0-33-17 від 30.10.2017) (1 вимога немайнового характеру);

- скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства "Городоцьке бюро технічної інвентаризації" Бодяк Оксани Володимирівни про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок за товариством з обмеженою відповідальністю "Сатанів Аграр" (ідентифікаційний код 40917524), а саме: від 20.09.2017 № 37184891; від 20.09.2017 № 37184096; від 20.09.2017 № 37184457; від 20.09.2017 № 37184659; від 20.09.2017 № 37184729; від 20.09.2017 № 37184001; від 20.09.2017 № 37184689; від 20.09.2017 № 37184324; від 20.09.2017 № 37184429; від 20.09.2017 № 37184904; від 20.09.2017 № 37184949; від 20.09.2017 № 37184923; від 20.09.2017 № 37184962; від 20.09.2017 № 37183633; від 20.09.2017 № 37183121; від 20.09.2017 № 37183414; від 18.09.2017 № 37122573; від 18.09.2017 № 37124766; від 20.09.2017 № 37168163; від 20.09.2017 № 37168530; від 21.09.2017 № 37192134; від 21.09.2017 № 37190411; від 21.09.2017 № 37192432; від 19.09.2017 № 37143640; від 20.09.2017 № 37184784; від 20.09.2017 № 37184765; від 20.09.2017 № 37184800; від 20.09.2017 № 37184835; від 21.09.2017 № 37190710; від 21.09.2017 № 37191568; від 18.09.2017 №37124962; від 20.09.2017 № 37183767; від 18.09.2017 № 37125086; від 21.09.2017 № 37189988; від 19.09.2017 № 37145273; від 18.09.2017 № 37120229; від 20.09.2017 № 37183845; від 18.09.2017 № 37125344; від 19.09.2017 № 37141936; від 18.09.2017 № 37119728; від 18.09.2017 № 37120044; від 18.09.2017 № 37122072; від 18.09.2017 № 37121542; від 18.09.2017 № 37121058; від 19.09.2017 № 37144309; від 19.09.2017 № 37143041; від 19.09.2017 № 37143891; від 18.09.2017 № 37123403; від 19.09.2017 № 37147792; від 19.09.2017 № 37145606 (50 вимог немайнового характеру);

- скасування рішення державного реєстратора Цвітоцької сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощука Дмитра Сергійовича про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок за товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" (ідентифікаційний код 40028765), а саме: від 15.09.2017 № 37096937; від 15.09.2017 № 37096524; від 15.09.2017 № 37095866; від 15.09.2017 № 37095540; від 15.09.2017 № 37094113; від 15.09.2017 № 37095166; від 15.09.2017 № 37094796; від 15.09.2017 № 37094448; від 15.09.2017 № 37094113; від 15.09.2027 № 37093376; від 15.09.2017 № 37093022; від 15.09.2017 № 37092741; від 15.09.2017 № 37092326; від 15.09.2017 № 37091286; від 15.09.2017 № 37084070; від 15.09.2017 № 37083834; від 15.09.2017 № 37083555; від 15.09.2017 № 37083209; від 14.09.2017 № 37082792; від 14.09.2017 № 37082500; від 14.09.2017 № 37082212; від 14.09.2017 № 37081868; від 14.09.2017 № 37080447; від 14.09.2017 № 37080171; від 14.09.2017 № 37079927; від 14.09.2017 № 37079451; від 14.09.2017 № 37079106; від 14.09.2017 № 37077849; від 08.09.2017 № 36979535; від 08.09.2017 № 36979279; від 08.09.2017 № 36978514; від 08.09.2017 № 36978204; від 08.09.2017 № 36977579; від 08.09.2017 № 36975589; від 08.09.2017 № 36974706; від 08.09.2017 № 36974254; від 08.09.2017 № 36972369; від 08.09.2017 № 36972026; від 08.09.2017 № 36971638; від 08.09.2017 № 36971279; від 08.09.2017 № 36971011; від 08.09.2017 № 36970753; від 08.09.2017 № 36970495; від 07.09.2017 № 36966251; від 07.09.2017 № 36966109; від 07.09.2017 № 36965959; від 07.09.2017 № 36965503; від 07.09.2017 № 36964363; від 07.09.2017 № 36963705; від 07.09.2017 № 36963332; від 07.09.2017 № 36962949; від 07.09.2017 № 36955638; від 07.09.2017 № 36955323; від 15.09.2017 № 37097500 (54 вимоги немайнового характеру);

- скасування рішення державного реєстратора Цвітоцької сільської ради Славутського району Хмельницької області Зощука Дмитра Сергійовича про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо земельних ділянок за приватним підприємством "Жищинецьке" (ідентифікаційний код 34312742), а саме: від 07.09.2017 № 36961702; від 07.09.2017 № 36960854; від 07.09.2017 № 36957403; від 07.09.2017 № 36960014; від 07.09.2017 № 34312742 (5 вимог немайнового характеру).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 становив 1 762, 00 грн.

Скаржник у прохальній частині касаційної скарги просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 826/9823/18 та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасувати наказу Міністерства юстиції України від 15.12.2017 № 4043/5 в частині відмови у задоволенні вимог ТОВ "Сатанов Аграр", скасування рішень державних реєстраторів - відмовити, тобто скаржник оскаржує вищевказані судові рішення повністю.

Виходячи з кількості вимог немайнового характеру, а саме 110, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 387 640,00 грн, а саме: (1 762,00 грн *110)*200%.

Разом з тим, додана до касаційної скарги платіжна інструкція №3184 від 02.07.2024 на суму 3 524,00 грн не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 384 116, 00 грн, який має бути перерахований за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції 21.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частину постанови, 04.06.2024 складено повний текст постанови.

Згідно з положеннями частин 1, 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, відповідно до приписів статті 288 Господарського процесуального кодексу України, є 24.06.2024.

Вперше подану касаційну скаргу скаржник надіслав до Верховного Суду 21.06.2024. Верховний Суд ухвалою від 08.07.2024 залишив касаційну скаргу без руху та надав Міністерству юстиції України строк для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 26.08.2024 повернуто касаційну скаргу Міністерства юстиції України на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не усунув визначені в ухвалі Верховного Суду від 08.07.2024 недоліки касаційної скарги у встановлений судом строк.

Повторно скаржник надіслав касаційну скаргу 06.09.2024, тобто після перебігу строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, без клопотання про його поновлення.

Питання поновлення процесуальних строків врегульовано положеннями статті 119 Господарського процесуального кодексу України і згідно частини 1 цієї статті поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом здійснюється судом за заявою учасника справи.

Отже, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Згідно положень частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: подати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням причин пропуску такого строку та наданням суду відповідних доказів.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай