Постанова

від 25.09.2024 по справі 428/15646/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5797/24 Справа № 428/15646/18 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О.С. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2024 року в цивільній справі №428/15646/18 за скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Сєвєродонецький відділ державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державний виконавець Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степанюк Марина Василівна, ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулось Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Сєвєродонецький відділ державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державний виконавець Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степанюк Марина Василівна, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи її тим, що рішення суду у справі №428/15646/18, на підставі якого видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження, було виконано боржником шляхом перерахування грошових коштів на рахунки ОСОБА_2 . У зв`язку з цим боржник звернувся до державного виконавця із заявою про завершення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, державним виконавцем не винесено постанову про завершення виконавчого провадження, що змушує боржника звернутися до суду з цією скаргою.

Скаржник просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Сєвєродонецького ВДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степанюк М.В. щодо відмови у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_4 з примусового виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 листопада 2020 року в справі №428/15646/18 про стягнення з АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганське обласне управління АТ Ощадбанк на користь ОСОБА_1 заборгованості у сумі 62000,00 доларів США, 3% річних у сумі 5580,00 доларів США та судового збору у сумі 8810,00 грн; зобов`язати Сєвєродонецький ВДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_4 з примусового виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 листопада 2020 року у справі №428/15646/18) про стягнення з АТ «Державний ощадний банк України», в особі філії - Луганське обласне управління АТ Ощадбанк, на користь ОСОБА_1 заборгованості у сумі 62000,00 доларів США, 3% річних у сумі 5580,00 доларів США та судового збору у сумі 8810,00 грн.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2024 року у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: Сєвєродонецький відділ державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державний виконавець Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степанюк Марина Василівна, ОСОБА_1 , - відмовлено повністю.

Із вказаним рішенням не погодився скаржник АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2024 року у справі №428/15646/18 та ухвалити нове рішення яким скаргу на бездіяльність державного виконавця задовольнити.

Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції, є незаконною і необґрунтованою, та, відповідно, такою, що ухвалена судом першої інстанції при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи, а відтак підлягає скасуванню.

11.02.2021 року під час добровільного виконання у відповідача по справі (Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк») були всі належні та достатні підстави виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.11.2020 року на користь позивачки ОСОБА_2 - таке добровільне виконання рішення суду, є належним виконанням відповідних зобов`язань перед останньою (що також встановлено Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області в рамках розгляду справи №428/15646/18).

Таким чином, Луганським обласним управлінням АТ «Ощадбанк» (боржником у виконавчому провадженні НОМЕР_4) рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.11.2020 року виконано належним чином та у повному обсязі.

Бездіяльність державного виконавця Сєвєродонецького ВДВС Степанюк Марині Василівні в рамках виконавчого провадження НОМЕР_4, а саме невжиття заходів, передбачених ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», та, відповідно, продовження вчинення останньою в рамках такого провадження виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду від 09.11.2020 року у справі №428/15646/18, яке вже було виконано у повному обсязі боржником у ВП НОМЕР_4 (Філією), сприяла порушенню прав державної банківської установи та призводила до повторного безпідставного виконання рішення суду, що є неприпустимим.

На час звернення боржника до виконавчої служби із заявою про закінчення виконавчого провадження не існувало судового рішення, яким визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Саме до обов`язків держаного виконавця, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відноситься аналіз та перевірка наданих боржником в рамках виконавчого провадження доказів фактичного виконання рішення суду, з подальшим прийняттям обґрунтованого та законного рішення, передбаченого ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відсутність судового рішення, яким визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, на час звернення боржника (Філії) до виконавчої служби із заявою про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_4 не є підставною для відмови у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця в рамках такого виконавчого провадження.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» адвокат Снайко Г.О. доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник заінтересованої особи ОСОБА_1 адвокат Тітов О.М. апеляційну скаргу не визнав, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 89, 90, том 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю осіб, які не з`явилися.

Заслухавши суддю - доповідача, представників скаржника та заінтересованої особи,

дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.11.2020 року у справі №428/15646/18 позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», задоволено, стягнуто з банку на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 67580,00 доларів США, а також судовий збір в розмірі 8810,00 грн (а.с. 17-22, том 1).

Постановами Луганського апеляційного суду від 02.02.2021 року та Верховного Суду від 07.07.2021 року рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.11.2020 року у справі №428/15646/18 залишено без змін (а.с. 6-12, 13-16, том 1).

19.01.2022 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області видано виконавчий лист у справі №428/15646/18 про стягнення з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», на користь ОСОБА_2 заборгованості у сумі 62000 доларів США та 3 % річних за період з 26.11.2015 року по 26.11.2018 року у сумі 5580,00 доларів США, а усього 67580,00 доларів США, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 8810,00 грн (а.с. 25, том 1).

20.01.2022 року відрито виконавче провадження НОМЕР_4 з виконання виконавчого листа №428/15646/18 (а.с. 40-40зв, том 1)

01.09.2023 року божник у виконавчому провадженні звернувся із заявою до відділу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», посилаючись на повне фактичне добровільне виконання рішення суду від 09.11.2020 року (а.с. 32-33зв, том 1).

Листом керівника виконавчої служби від 26.09.2023 року боржнику повідомлено, що стягувачем у виконавчому провадженні є ОСОБА_1 , натомість боржником подано документи про сплату коштів на користь ОСОБА_2 (а.с. 28, том 1).

Як вбачається з меморіального ордеру №8916939413 (658916939413) від 11.02.2021 року та виписки з переліком транзакцій для документа №658916939413, АТ «Ощадбанк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» 11 лютого 2021 року перерахувало на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 (USD) суму 67580 доларів США (а.с. 35, том 1).

Також, 12.02.2021 року АТ «Ощадбанк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» перерахувало на поточний рахунок № НОМЕР_2 суму 8810,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8916846113 (658916846113), випискою з переліком транзакцій для документа №658916846113 за 11.02.2021 року (а.с. 36, том 1).

В графі «призначення платежу» в меморіальному ордері та платіжній інструкції зазначено «зарах. кошти зг. рішення суду по справі №428/15646/18 від 09.11.2020 року на рах. ОСОБА_2 , ІНН НОМЕР_3 » (а.с. 35,36, том 1).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 року у справі №428/15646/18 (провадження № 6/183/216/23) виконавчий лист №428/15646/18 від 19.01.2022 року визнано таким, що не підлягає виконанню повністю. Зазначеною ухвалою суду, встановлено, що, враховуючи відсутність станом на дату виплати коштів на користь ОСОБА_2 11.02.2021 року та 12.02.2021 року судового рішення про заміну стягувача у виконавчому листі, банк у відповідності до норм матеріального та процесуального законодавства вчинив дії, спрямовані на добровільне виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Вважати таке виконання неналежним, зокрема, виконанням неналежному кредитору, відсутні підстави, оскільки ухвалу суду про заміну стягувача судом постановлено лише 25.10.2021 року.

За відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження НОМЕР_4 завершено (а.с. 220, том 1).

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який

видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Положеннями ст. 13 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судом встановлено, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 року у справі №428/15646/18 (провадження № 6/183/216/23) виконавчий лист №428/15646/18 від 19.01.2022 року визнано таким, що не підлягає виконанню повністю.

За відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження НОМЕР_4 завершено.

З огляду на наведене, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2024 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Сєвєродонецького ВДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Степанюк М.В. щодо відмови у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_4, з примусового виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 листопада 2020 року, у справі №428/15646/18, оскільки виконавче провадження НОМЕР_4 є завершеним, виконання будь-яких дій в завершеному виконавчому провадженні без його законного та обґрунтованого відновлення неприпустимо.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки учасників справи, обставини справи, перевірив їх доводи і заперечення, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до приписів ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» залишити без задоволення, ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2024 року.

Судді: