Постанова

від 18.09.2024 по справі 183/815/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6503/24 Справа № 183/815/24 Суддя у 1-й інстанції - Парфьонов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська

на додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міського голови Рєзніка Сергія Олександровича, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за прострочення розрахунку при звільненні, середнього заробітку за вимушений прогул,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська на користь ОСОБА_1 не виплачену заробітну плату за період з 08 лютого 2021 року по 08 квітня 2021 року в сумі 29962 грн 40 коп. У решті позову відмовлено.

Стягнуто з Територіальногоцентру соціальногообслуговування (наданнясоціальних послуг)м.Новомосковська вдохід держави1211грн20 коп судового збору.

01 квітня 2024 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява представника Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій останній посилається на те, що судом не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. Просив стягнути з позивача на свою користь 24 000 грн.

Додатковим рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 943 (дев`ятсот сорок три) гривні 20 копійок.

У решті заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.

Додаткове рішення мотивовано наявністю підстав для часткового задоволення заяви з урахуванням складності справи, кількості судових засідань, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, умов договору, додатку до нього, акту та рахунку, беручи до уваги заперечення представника позивача проти розміру витрат на правову допомогу та їх обсягу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд першої інстанції вважав, що визначена адвокатом сума гонорару є неналежно обґрунтованою, такою, що не відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, обставинами справи, а тому суд дійшов висновку про наявні підстави для зменшення заявленої суми витрат відповідача на професійну правничу допомогу у справі до 1 000,00 грн.

Суд першої інстанції враховував часткове задоволення позову із загальної суми, заявленої позивачем до стягнення та присуджені лише 5,68 % (29962,40 * 100 / 527221,47). Відтак, сума витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню з позивача у відсотковому відношенні становить 94,32 %, тобто 943,20 грн.

Не погодившись з додатковим рішення у справі, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій посилався на необґрунтоване зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

13 червня 2024 року ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, подала через свого представника відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду, в якому зазначила, що відповідач є бюджетною установою та перебуває у стані ліквідації, де ліквідатор має юридичну освіту, є діючим адвокатом та не потребує укладання договорів з іншими адвокатами. Разом з цим, відповідач не надав доказів, що з місцевого бюджету було виділено ці кошти на послуги адвоката, що має ознаки фіктивності.

Крім цього вона зазначила, що додаток до договору містить послуги адвоката, які не могли надаватись взагалі, тобто, аналіз відповіді на відзив і складання заперечень на відповідь на відзив, оскільки такі документи відсутні у справі, тому просила залишити додаткове рішення без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.

За приписами частини 1 пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з вимогами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем на підтвердження отримання послуг адвоката та розмір таких послуг подано:

- договір про надання адвокатських послуг (професійної правничої допомоги) № 01 від 09 лютого 2024 року між Територіальним центром та адвокатом Біжко Ю.А., згідно з яким адвокат зобов`язується надати замовнику адвокатські послуги (професійну правничу допомогу) у формі захисту прав та інтересів замовника у справі №183/815/24. Адвокат зобов`язується вчиняти усі необхідні дії для надання адвокатських послуг (професійну правничу допомогу), передбачених цим договором, а саме: аналіз наданих замовником документів; усного консультування замовника щодо вищезазначених правовідносин; підготовка та написання відповідних процесуальних документів необхідних для захисту прав та інтересів замовника; захист прав та інтересів замовника й представництво замовника під час розгляду судової справи за поданим позовом; здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця заданим договором. Адвокат має правона отримання від замовника гонорару (винагороди) за надані відповідно до цього договору послуги, передбачені предметом цього договору. За послуги, що надаються відповідно до цього договору, замовник зобов`язується сплачувати адвокату гонорар (винагороду). Умови щодо суми гонорару (винагороди) за послуги, що надаються адвокатом та порядок розрахунків визначаються у додатку № 1 до цього договору. Факт надання послуг підтверджується актом здачі - прийняття наданих послуг, який підписуються сторонами.

-додаток № 1 до договору від 09 лютого 2024 року, згідно з яким адвокат зобов`язується надати наступну професійну правничу допомогу: аналіз позову ОСОБА_1 . аналіз наданих Замовником документів щодо правовідносин замовника та ОСОБА_1 ; аналіз судової практики; складання відзиву на позовну заяву позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міського голови Рєзніка С.О., Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська про стягнення заробітної плати та середнього заробітку; аналіз відповіді на відзив; складання заперечення на відповідь на відзив. За послуги, що надаються відповідно до договору про надання адвокатських послуг (професійної правничої допомоги) № 01 від 09 лютого 2024 року, замовник зобов`язується сплатити гонорар (винагороду). Винагорода адвоката, за послуги по договору про надання адвокатських послуг (професійної правничої допомоги) № 01 від 09 лютого 2024 року, буде розраховуватись із розрахунку, що година праці адвоката складатиме 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп). Винагорода адвоката, за послуги по договору про надання адвокатських послуг (професійної правничої допомоги) № 01 від 09 лютого 2024 року сплачується замовником протягом 60 банківських днів після підписання акту здачі-приймання наданих адвокатських послуг.

- акт № 01 здачі - приймання наданих адвокатських послуг (професійної правничої допомоги) до договору про надання адвокатських послуг (професійної правничої допомоги) № 01 від 09 лютого 2024 року від 01 квітня 2024 року, відповідно до якого адвокат надав, а замовник прийняв адвокатські послуги (професійну правничу допомогу) у вигляді: аналіз позову ОСОБА_1 , тривалість - 2 години, загальна вартість - 6 000,00 грн (2 x 3 000,00 грн); аналіз наданих замовником документів щодо правовідносин замовника та ОСОБА_1 , тривалість - 1 година, загальна вартість - 3 000,00 грн (1 x 3 000,00 грн); аналіз судової практики та складання відзиву на позовну заяву, тривалість - 5 годин, загальна вартість - 15 000,00 грн (5 x 3 000,00 грн). Загальна тривалість наданих адвокатських послуг (професійної правничої допомоги) складає 8 годин. Вартість наданих адвокатських послуг складає 24 000,00 грн.

Суд першої інстанції, в питанні критеріїв, які застосовуються при визначенні розміру витрат на правничу допомогу дотримався висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та врахував, що представник Територіального центру, який приймав участь у справі, є діючим адвокатом та має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, а сам відповідач є бюджетною установою і перебуває в стадії ліквідації.

13лютого 2024року запідписом представникавідповідача ОСОБА_2 подано відзивна позовнузаяву;21березня 2024року представниквідповідача ОСОБА_2 брав участьв судовомузасіданні вперіод з15:01год по16:50год,позов усправі стосуєтьсятрудових відносин,пов`язанихзі стягненнямзаробітної платита середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні позивачата завимушений прогул,тому судпершої інстанціїдійшов вірноговисновку,що єнаявні підставидля зменшеннязаявленої сумивитрат відповідачана професійнуправничу допомогуу справі, з чим повністю погоджується і колегія суддів.

Також колегія суддів погоджується і з пропорційністю розміру таких витрат відповідача відносно із розміром задоволених вимог ОСОБА_1 , враховуючи задоволення заявлених позивачем до стягнення судом сум, з яких присуджено до стягнення лише 5,68 % (29962,40 * 100 / 527221,47). Відтак, судом першої інстанції вірно розраховано та задоволено суму витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню з позивача у відсотковому відношенні, що становить 94,32 %, тобто - 943,20 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Доводи скаржника про безпідставне зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність додаткового рішення суду, в апеляційній скарзі не наведено, а тому підстав для застосування ст. 376 ЦПК України немає, додаткове рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Територіального центрусоціального обслуговування(наданнясоціальних послуг)м.Новомосковська- залишити без задоволення.

Додаткове рішенняНовомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від15квітня 2024року -залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна