Ухвала

від 04.11.2024 по справі 183/815/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 183/815/24

провадження № 61-14492ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міського голови Рєзніка Сергія Олександровича, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за прострочення розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська на її користь 527 221,47 грн, з яких: 36 674,27 грн - заробітна плата за період з 08 лютого 2021 року до 08 квітня 2021 року, 441 771,20 грн - середній заробіток за період з 23 червня 2021 року до 08 січня 2024 року за прострочення розрахунку при звільненні, 48 776,00 грн - середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 грудня 2022 року до 08 березня 2023 року.

25 березня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 08 лютого 2021 року по 08 квітня 2021 року у розмірі 29 962, 40 грн. У решті позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2024 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня2024 року.

За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову в цій справі становить 527 221,47 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міського голови Рєзніка Сергія Олександровича, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Новомосковська про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за прострочення розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2024 рокувідмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов