Постанова

від 23.09.2024 по справі 343/2833/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/2833/23

Провадження № 22-ц/4808/912/24

Головуючий у 1 інстанції Сметанюк В. Б.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,

за участю секретаря Петріва Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Буряка Артема Юрійовича на рішення Болехівського міського суду від 08 квітня 2024 року, ухвалене в складі судді Сметанюка В.Б., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до КНП Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» (далі - КНП «Стрийська ЦРЛ»), в якому просив визнати незаконним та скасувати Наказ від 10.08.2023 року №183, виданий головою комісії з реорганізації ОСОБА_2 про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування позову посилався на те, що вказаним наказом йому оголошено дисциплінарне стягнення у формі догани.

На сьогодні КНП «Стрийська ЦРЛ» реорганізовано та входить як відокремлений підрозділ до КНП Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня», яке є відповідачем у справі.

Вказував, що у наказі про оголошення догани зазначено, що він допустив неналежне виконання своїх посадових обов`язків, а саме: «Пункт 1.1 Розділу 1 посадової інструкції лікаря травматолога-ортопеда травмпункту відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КНП «Стрийська ЦРЛ» - метою діяльності є надання спеціалізованої лікувально-діагностичної, консультативної та профілактичної допомоги населенню. Пунктом 2.27 Розділу II передбачено, що лікар повинен своєчасно вносити до медичної інформаційної системи повну та достовірну інформацію. Згідно Розділу IV лікар несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу її компетенції; за неякісне ведення медичної документації та недостовірність інформації. Цей інцидент має місце не вперше, скарга на порушення лікарем ОСОБА_1 етичних норм та принципів медичної етики та деонтології вже надходила на адресу КНП «Стрийська ЦРЛ», за що лікареві надавалися попередження про недопустимість повторення подібних інцидентів».

Згідно вказаного наказу підставою притягнення його до відповідальності став лист Миколаївського відділу Стрийського районного відділу Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» від 04.08.2023 року №2374/5-01/3 щодо порушення Наказу МОЗ України від 15.04.2004 року №205 «Про удосконалення заходів профілактики захворювань людей на сказ», зі змісту якого відомо, що 03.08.2023 року до вказаної установи надійшло екстрене повідомлення (форми 058/о) від КНП «Миколаївська міська лікарня» про випадок покусу дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 невідомою собакою, що стався 02.08.2023 року. Потерпілий проживає у АДРЕСА_1 ). У КНП «Миколаївська міська лікарня» проведена первинна хірургічна обробка рани; для отримання курсу антирабічних щеплень хворий скерований у КНП «Стрийська ЦРЛ».

При цьому в оспорюваному Наказі зазначено про порушення ним вимог п. 2.27 Розділу ІІ Посадової інструкції лікаря травматолога-ортопеда травмпункту відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги, згідно з яким лікар повинен своєчасно вносити до медичної інформаційної системи повну та достовірну інформацію та на розділ ІV вказаної інструкції, за приписами якого лікар несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків.

Вважає, що догану йому оголошено безпідставно, тому наказ підлягає скасуванню з таких підстав.

02.08.2023 року після 22:00 год. під час його зміни на травмпункт звернулись батьки з двохрічною дитиною, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які повідомили, що дитину покусав знайомий собака в м. Миколаїв (Львівська область), де вони проживають. За їхнім зверненням в КНП «Миколаївська міська лікарня» дитині надано первинну хірургічну допомогу та скеровано до КНП «Стрийська ЦРЛ» для проведення антирабічних щеплень, при цьому направлення до Стрийської лікарні батьки не надали. В ході бесіди з батьками він довідався, що дитину покусав собака, який живе в тому ж районі міста, що й вони, вони зможуть його впізнати та спостерігати за ним. При цьому батькам було роз`яснено, що при умові, коли собака не хворіє на сказ, не має потреби вводити дитині вакцину, а згідно нормативних документів при спостереженні за собакою вакцину можна вводити й після десятого дня з часу укусу. Окрім того, він пояснив батькам, що для проведення антирабічного щеплення вони повинні надати письмову інформовану згоду на це та що ускладненням при вакцинації може бути, зокрема, анафілактичний шок, на що батьки повідомили, що їхній дитині будь яких щеплень, навіть обов`язкових, ще не робили. Відтак, він сказав батькам, що тепер не зможе ввести дитині антирабічну вакцину, оскільки не має відповідної кваліфікації для надання медичної допомоги дітям до трьох років та не вбачає потреби негайно у нічний час викликати лікаря анестезіолога, оскільки після введення вакцини за дитиною необхідне спостереження за реакцією, що найкраще проводити в умовах стаціонару. Тому він рекомендував батькам звернутись до Львівської міської дитячої клінічної лікарні або лікарні Охмадит у м. Львів. На цьому його розмова з батьками закінчилась, вони пообіцяли знайти собаку та спостерігати за нею, і більше до нього не зверталися.

10.08.2023 року на вимогу адміністрації лікарні він написав пояснення щодо ненадання 02.08.2023 року медичної допомоги дитині ОСОБА_3 , в якому виклав вказані обставини. Після чого йому оголошено догану.

Зазначав, що відповідно до п. 2.14 Посадової інструкції при неможливості діагностики захворювання, неефективності лікування та конфліктних випадках лікар зобов`язаний направляти хворих на вищі рівні надання медичної допомоги, що ним і було зроблено. Тому вважає, що жодного порушення трудового законодавства не допустив, а отже до дисциплінарної відповідальності його притягнуто незаконно.

Рішенням Болехівського міського суду від 08 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

На вказане рішення представник позивача - адвокат Буряк А.Ю. подав апеляційну скаргу. Вважає дане рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Зазначає, що досліджуючи оспорюваний наказ про накладення дисциплінарного стягнення, сторона позивача неодноразово звертала увагу на те, що в тексті наказу фактично описано три окремі діяння, які можуть мати ознаки дисциплінарного проступку.

Стосовно першого - ненадання хворому медичної допомоги, позивачем вказано, що батькам дитини, яку вкусив собака, було роз`яснено, що при умові, коли собака не хворіє на сказ, немає потреби вводити дитині вакцину, а згідно нормативних документів при спостереженні за собакою вакцину можна вводити і після десятого дня з часу укусу. Окрім того, позивач пояснив батькам, що для проведення антирабічного щеплення вони повинні надати письмову інформовану згоду на це та що ускладненням при вакцинації може бути, зокрема, анафілактичний шок. Однак, батьками дитини не було надано ні письмової згоди, ні письмової відмови стосовно проведення вакцинації від сказу. В ході судового розгляду неодноразово наголошувалось на тому, що вказані дії було вчинено з метою мінімалізації негативних наслідків для здоров`я дитини. А відповідачем не було надано жодного доказу, який би вказував на умисел ОСОБА_1 , спрямований на невиконання посадових обов`язків. Окрім того, під час судового розгляду було встановлено, що на наступний день батьки звернулись до іншого лікаря-травматолога, який перебував на чергуванні з тією самою проблемою, і той лікар аналогічно не провів вакцинацію, однак його не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Тому вважає, що відповідачем при встановлені вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку не досліджено всіх обставин вчиненого, а суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Стосовно другого діяння - неякісного ведення медичної документації та недостовірності інформації, то позивачем вказано, що відповідач не записав відомості про звернення пацієнтів в журнал обліку у зв`язку з тим, що була велика кількість пацієнтів і невнесення інформації було вчинено не умисно, що, у свою чергу, не було спростовано відповідачем, та не дає підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Стосовно третього діяння - неодноразового порушення етичних норм та принципів медичної етики та деонтології, то ні в оспорюваному наказі, ні під час судового розгляду не наведено жодного факту такого порушення. Під час судового розгляду представник відповідача підтвердила, що за такого роду порушення позивача ніколи не притягували до дисциплінарної відповідальності та не проводили службових розслідувань.

Із матеріалів справи вбачається, що й у досліджуваному випадку фактичного службового розслідування не проводилось, а лише відібрано письмові пояснення у позивача. Підставою для службового розслідування стала не заява батьків пацієнта, якому не було проведено вакцинацію, а лист Миколаївського відділу Стрийського районного відділу Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» від 04.08.2023 року №2374/5-01/3 щодо порушення наказу МОЗ України від 15.04.2004 року №205 «Про удосконалення заходів профілактики захворювань людей на сказ».

Вважає, що наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема, у ньому не зазначено ступінь тяжкості вчинених проступків і відсутність завданої цими проступками шкоди.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову; стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представник апелянта - адвокат Буряк А.Ю. доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача - Карпінець В.Ю. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду заперечила доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 з 2006 року працює у Стрийській центральній районній лікарні, що зараз є одним із структурних підрозділів КНП Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня», та займає посаду лікаря-травматолога-ортопеда травмпункту відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги (а.с. 40-42, 52).

30.03.2022 року директором КНП «Стрийська ЦРЛ» затверджено Посадову інструкцію лікаря-травматолога-ортопеда травмпункту відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КНП «Стрийська ЦРЛ», ОСОБА_1 , з якою позивач 31.03.2022 року ознайомлений, про що свідчить його підпис (а.с. 9-14).

З 08.11.2022 року в КНП «Стрийська ЦРЛ» діє Положення про відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги, завданням якого, зокрема, згідно розділу ІІ є цілодобовий прийом пацієнтів та їх реєстрація (п. 1), надання інформації до відповідних органів, служб і установ у випадках, передбачених законодавством України (п. 7), ведення облікової та звітної документації (п. 8) (а.с. 44-46).

20.01.2023 року директором КНП «Стрийська ЦРЛ» ОСОБА_5 видано Наказ №45 «Про надання антирабічної допомоги в КНП «Стрийська ЦРЛ» (а.с. 47-48), яким на виконання Наказу МОЗ України від 15.04.2004 року №205 «Про удосконалення заходів профілактики захворювань людей на сказ» зобов`язано першу медичну допомогу та курс лікувально-профілактичної імунізації проти сказу надавати особам, які звертаються з приводу укусів тваринами у травматологічних пунктах лікарні, без розмежування щодо надання допомоги дорослому чи дитині. Відповідальними за надання антирабічної допомоги населенню по відділенню невідкладної (екстреної) медичної допомоги є лікарі-травматологи, в тому числі ОСОБА_1 (п. 3). Наказ зобов`язує передавати дані про кожну особу, яка звернулася в оперативному порядку до Стрийського районного відділу Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», заповнювати екстрене повідомлення про інфекційне захворювання (форма 058/о) та карту звернення за антирабічною допомогою (форма 045/о) (п. 5.4, п. 5.5). Пункт 8 Наказу визначено дії лікаря-травматолога, які він повинен здійснити, зокрема, забезпечення проведення курсу антирабічних щеплень, госпіталізацію, патронаж тощо.

04.08.2023 року на адресу відповідача надійшов лист Миколаївського відділу Стрийського районного відділу Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» від 04.08.2023 року №2374/5-01/3 щодо порушення Наказу МОЗ України від 15.04.2004 року №205 «Про удосконалення заходів профілактики захворювань людей на сказ», у якому зазначено, що 03.08.2023 року до вказаної установи надійшло екстрене повідомлення (форми 058/о) від КНП «Миколаївська міська лікарня» про випадок покусу дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 невідомою собакою (покус відбувся 02.08.2023 року); діагноз: відкрита рана неуточненої частини шиї, кусана рана шиї (укус невідомою собакою). У КНП «Миколаївська міська лікарня» проведена первинна хірургічна обробка рани, для отримання курсу антирабічних щеплень хворий скерований у КНП «Стрийська ЦРЛ». Під час проведення епідеміологічного розслідування фахівцями-епідеміологами встановлено, що 02.08.2023 року батьки дитини звернулися у КНП «Стрийська ЦРЛ» для проведення антирабічних щеплень, однак медпрацівники лікарні не розпочали такий курс. Епідеміологи Миколаївського відділу надали рекомендацію батькам терміново повторно звернутися до Стрийської лікарні для вакцинації (а.с. 53).

Вказана інформація також підтверджується копією екстреного повідомлення (форма 058/о) від КНП «Миколаївська міська лікарня» скерованого до Миколаївського відділу Стрийського районного відділу Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» (а.с. 58).

Згідно Витягу з графіку обліку робочого часу за серпень 2023 року по КНП «Стрийська ЦРЛ» 02 серпня 2023 року з 08:00 по 24:00 год. на чергуванні у відділенні невідкладної (екстреної) медичної допомоги перебував лікар-травматолог ОСОБА_1 (а.с. 126).

Наказом керівника КНП «Стрийська ЦРЛ» від 04.08.2023 року №39 зобов`язано лікаря-травматолога ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо ненадання медичної та антирабічної допомоги пацієнту Багдаю Святославу (а.с. 57).

Із пояснення, наданого позивачем 10.08.2023 року, вбачається, що 02.08.2023 року до нього в робочий час звернулась дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з підозрою на укус собакою. Враховуючи вік дитини (два роки) та відсутність у позивача сертифікату дитячого травматолога, з метою мінімізації можливих ускладнень при проведенні щеплень від сказу та надання висококваліфікованої допомоги при їх появі, він скерував дитину на консультацію до лікаря травматолога у лікарню Охматдит у м. Львові (а.с. 15).

За змістом Довідки ВП «Лікарня інтенсивного лікування КНП Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» від 19.12.2023 року №346 згідно журналу обліку травматологічних хворих записи про ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за 02.08.2023 року та 03.08.2023 року відсутні (а.с. 49).

Відповідно до Наказу №183 від 10.08.2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на лікаря-травматолога-ортопеда травмпункту ВН(е)МД», виданого КНП «Стрийська ЦРЛ», у зв`язку з неналежним виконанням своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 оголошено догану (а.с. 8).

У Наказі зазначено: «На адресу КНП «Стрийська ЦРЛ» надійшов лист із ДУ «Львівський ЦКПХ МОЗУ» Миколаївський відділ Стрийського району щодо порушення наказу МОЗ України від 15.04.2004 року №205 «Про удосконалення заходів профілактики захворювань людей на сказ».

02.08.2023 року батьки дитини ОСОБА_3 звернулися в КНП «Стрийська ЦРЛ» для проведення антирабічних щеплень дитині, але лікарі не розпочали курс антирабічних щеплень. При повторному зверненні 03.08.2023 року з проханням провести дитині імунопрофілактику від сказу, батьки знову отримали відмову. Звернення цього пацієнта не зареєстровано.

Пункт 1.1 Розділу І посадової інструкції лікаря травматолога-ортопеда травмпункту відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КНП «Стрийська ЦРЛ» визначає, що метою діяльності є надання спеціалізованої лікувально-діагностичної, консультативної та профілактичної допомоги населенню. Пунктом 2.27 Розділу IІ передбачено, що лікар повинен своєчасно вносити до медичної інформаційної системи повну та достовірну інформацію. Згідно Розділу IV лікар несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції; за неякісне ведення медичної документації та недостовірність інформації. Цей інцидент має місце не вперше, скарга на порушення лікарем ОСОБА_1 етичних норм та принципів медичної етики та деонтології вже надходила на адресу КНП «Стрийська ЦРЛ», за що лікареві надавалися попередження про недопустимість повторення подібних інцидентів.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку з неналежним виконанням своїх посадових обов`язків, порушенням вимог розділу І та ІІ посадової інструкції, відповідно до розділу ІV посадової інструкції, керуючись ст.ст. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України, позивачу оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.»

Із виписки-епікризу №9176 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 вбачається, що останньому за інформованої добровільної згоди батьків проведено антирабічну вакцинацію 04.08.2023 року в КНП Стрийської міської ради «Стрийська ЦРЛ» (а.с. 50, 51).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що позивач, працюючи лікарем травматологом-ортопедом в травмпункті невідкладної (екстреної) медичної допомоги, не надав медичної допомоги хворому, не зареєстрував звернення цього пацієнта та не вніс дані про пацієнта в медичну інформаційну систему, внаслідок чого з його вини допущено порушення Посадової інструкції лікаря-травматолога-ортопеда, виявлені перевіркою, що свідчить про неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків і складає дисциплінарний проступок. Дії ОСОБА_1 , описані в оспорюваному наказі про оголошення догани, стали наслідком порушення покладених на нього обов`язків, передбачених Посадовою інструкцією, Положення про відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги, Наказу директора КНП «Стрийська ЦРЛ» від 20.01.2023 року №45 «Про надання антирабічної допомоги в КНП «Стрийська ЦРЛ», Наказу МОЗ України від 15.04.2004 року №205 «Про удосконалення заходів профілактики захворювань людей на сказ». При цьому, при застосуванні догани як дисциплінарного стягнення відповідачем відповідно до вимог чинного трудового законодавства враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, попередню роботу працівника. При обранні виду стягнення застосовано менш суворий захід стягнення, передбачений ст. 147 КЗпП України. Матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, що може бути підставою для задоволення позову в межах заявлених вимог. А відповідач довів обґрунтованість підстав для застосування догани.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.

За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року в справі №628/1475/19 (провадження №61-7554св21) зазначено, що «правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні».

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно вимог статті 147 КзпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 149 КЗпП України.

За правилами вказаної статті до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2022 року у справі №712/8303/21 (провадження №61-5033св22) викладено правовий висновок про те, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення роботодавцем дисциплінарного стягнення необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

У справі, що переглядається, згідно вимог Посадової інструкції лікаря-травматолога-ортопеда травмпункту відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КНП «Стрийська ЦРЛ», затвердженої директором КНП «Стрийська ЦРЛ» 30.03.2022 року, з якою позивач ознайомлений 31.03.2022 року, лікар-травматолог, зокрема, зобов`язаний: надавати спеціалізовану лікувально-діагностичну, консультативну та профілактичну допомогу населенню (п. 1.1); проводити нагальну профілактику правця травмованим особам та сказу хворим, яких вкусили тварини (п. 2.10); вести лікарську документацію (п. 2.15); своєчасно вносити до медичної інформаційної системи повну та достовірну інформацію (п. 2.27). Розділом ІV Посадової інструкції передбачена відповідальність лікаря-травматолога за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії або бездіяльність, неприйняття рішень, що входять у сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачено цією інструкцією (п. 4.1); за неякісне ведення медичної документації та недостовірність інформації, що вноситься в документацію (п. 4.4); за неналежне виконання або невиконання наказів та розпоряджень керівника установи до працівника може бути застосовано дисциплінарне стягнення (п. 4.5) (а.с. 9-14).

У своєму письмовому поясненні, як і в поясненні, наданому в судовому засіданні, ОСОБА_1 визнав факт звернення до нього в робочий час під час перебування на чергуванні 02.08.2023 року дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьками після укусу собаки для проведення курсу антрабічних щеплень. При цьому такі щеплення позивачем проведені не були. Також позивач підтвердив, що за наслідками цього звернення не заводив медичну документацію ні у письмовому, ні в електронному вигляді, не відбирав письмової згоди у батьків.

Вищенаведені обставини підтверджуються також дослідженими судом письмовими доказами.

Таким чином, застосувавши вищевказані норми матеріального права, повно та всебічно встановивши обставини, що мають значення для справи, місцевий суд дійшов правильного висновку, що дії та бездіяльність ОСОБА_1 , описані у оспорюваному наказі про оголошення догани, стали наслідком порушення покладених на нього обов`язків, передбачених Посадовою інструкцією лікаря-травматолога-ортопеда травмпункту відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги, Положення про відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги, Наказу директора КНП «Стрийська ЦРЛ» від 20.01.2023 року №45 «Про надання антирабічної допомоги в КНП «Стрийська ЦРЛ» та Наказу МОЗ України від 15.04.2004 року №205 «Про удосконалення заходів профілактики захворювань людей на сказ».

Отже, підстав для визнання незаконним та скасування Наказу від 10.08.2023 року №183, виданого головою комісії з реорганізації ОСОБА_7 , про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, судом не встановлено.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що з описаних в тексті оспорюваного наказу діянь, які можуть мати ознаки дисциплінарного проступку, жодне, на думку скаржника, не могло бути підставою для видання оспорюваного наказу, то колегія суддів такі відхиляє, оскільки місцевим судом правильно встановлено факт порушення позивачем своїх посадових обов`язків, в результаті чого йому оголошено догану.

Викладені скаржником доводи про те, що фактичного службового розслідування не проводилось, а лише відібрано письмові пояснення у позивача, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що відповідачем дотримано порядок накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновку суду першої інстанції також не спростовують та не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду, а фактично зводяться до незгоди з таким.

Наказ №183 від 10.08.2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на лікаря-травматолога-ортопеда травмпункту ВН(е)МД» прийнятий відповідачем із дотриманням вимог статей 139, 147-149 КЗпП України та ґрунтується на належних і допустимих доказах.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Колегія суддів вважає, що місцевий суд належно дослідив і проаналізував надані письмові докази, визначив характер спірних правовідносин та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Буряка Артема Юрійовича слід залишити без задоволення, а рішення Болехівського міського суду від 08 квітня 2024 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Буряка Артема Юрійовича залишити без задоволення.

Рішення Болехівського міського суду від 08 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: І.В. Бойчук

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 30 вересня 2024 року.