Постанова

від 25.09.2024 по справі 200/1416/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 200/1416/18

провадження № 51-1850км24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2023 року та Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року щодо

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого там само, раніше не судимого,

звільненого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 177, частинами 1, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (надалі - КК), у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2023 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 177, частинами 1, 4 ст. 358 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито.

Згідно зі сформульованим обвинуваченням, детально наведеним в ухвалі суду ОСОБА_8 , будучи фізичною особою - підприємцем, з 29 листопада 2016 року по 04 липня 2017 року незаконно використовував промисловий зразок «Кутовий модульний диван «Сканді» відповідно до патенту від 11 липня 2016 року НОМЕР_1, без дозволу власника патенту - ОСОБА_7 , виготовляв та реалізовував кутові модульні дивани з усіма суттєвими ознаками зазначеного промислового зразка за адресою: АДРЕСА_2 , що завдало матеріальної шкоди ОСОБА_7 у значному розмірі, вчинивши вказане шляхом підроблення та використання офіційних документів.

У червні 2017 року на адресу ФОП ОСОБА_9 , який веде свою діяльність у АДРЕСА_3 , надійшло замовлення № 84 від 24 червня 2017 року на поставку м`якої меблі, а саме модульного кутового дивану « Монтерей ». 26 червня 2017 року вказаний меблевий виріб продано, згідно накладної № 388 від 26 червня 2017 року та паспорту якості меблевого виробу. Відповідно до зазначених документів модульний кутовий диван « Монтерей », вироблено ФОП ОСОБА_8 , який в свою чергу з метою уникнення відповідальності за порушення патентного права на промисловий зразок на відривному талоні паспорта якості вказаного меблевого виробу поставив відтиск печатки ФОП ОСОБА_10 , про що останній не був обізнаний, так як з листопада 2016 року офіційно призупинив свою підприємницьку діяльність.

Крім того, ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, з метою уникнення відповідальності за порушення авторських прав ОСОБА_7 та приховування своєї протиправної діяльності з виробництва меблевої продукції з використанням указаного промислового зразка, достовірно знаючи про те, що підроблені ним накладні від 20 лютого 2017 року № 368 та 2017 року(без зазначення дня і місяця) № 376, містять необхідні реквізити та можуть бути використані під виглядом офіційних документів, на підтвердження факту поставки товару, видав їх ФОП ОСОБА_11 від імені ФОП ОСОБА_10 , про що останній не був обізнаний, оскільки з листопада 2016 року офіційно призупинив свою підприємницьку діяльність, тобто ОСОБА_8 використав завідомо підроблені документи.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою 21 лютого 2024 року залишив без змін ухвалу районного суду.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник потерпілого покликається на те, що суди попередніх інстанцій, під час постановлення ухвал не дотрималися вимог ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК), а тому ухвали підлягають зміні.

Представник потерпілого докладно наводить аргументи необхідності повернення його довірителю, вилучених речових доказів - диванів (згідно з переліком), оскільки ОСОБА_11 не є належною особою, якій необхідно було повертати вказані речові докази.

Натомість суди, у ході прийняття рішення щодо речових доказів, у достатній мірі його не обґрунтували і не навели переконливих мотивів.

Крім цього, касатор звертає увагу на тому, що в суді першої інстанції розгляд клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК здійснювався за відсутності потерпілого і його представника, що, на його думку, є істотним порушенням вимог КПК.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 підтримав подану ним касаційну скаргу, прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення скарги, вважаючи її необґрунтованою.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 суди попередніх інстанцій цим вимог закону не дотримались.

Приписами ч. 1 ст. 412 КПК установлено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (п. 5 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу).

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, у судовому засіданні від 18 лютого 2022 року оголошено перерву до 26 квітня 2022 року, однак після цього справа неодноразово була знята з розгляду.

Між тим у судовому засіданні суду першої інстанції 15 травня 2023 року було вирішено по суті клопотання захисника обвинуваченого про звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за відсутності потерпілого та його представника.

Водночас жодних даних які би вказували на належне повідомлення потерпілого та його представника про дату, час і місце судового засідання матеріали кримінального провадження не містять.

Указані порушення не були предметом перевірки апеляційного суду, а отже, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а касаційна скарга представника потерпілого - частковому задоволенню.

Беручи до уваги підставу для скасування судових рішень, Верховний Суд не перевіряє інших доводів, викладених у касаційній скарзі, оскільки оцінку їх обґрунтованості має надати місцевий суд під час нового розгляду.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2023 року та Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3