Постанова

від 25.09.2024 по справі 751/3699/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 вересня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/3699/23

Головуючий у першій інстанції Овсієнко Ю. К.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1035/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Мамонової О.Є.,

суддів Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Герасименко Ю.О.,

учасники справи:

позивач: Чернігівська міська рада,

відповідач: ОСОБА_1 ,-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2023 року у справі за позовом Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

У С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року Чернігівська міська рада (далі по тексту ЧМР) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього на її користь коштів в розмірі 293 444,17 грн, а також судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 4 401,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна (нежиле приміщення) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №2649 від 07.08.2012. Об`єкт нерухомості за вказаною адресою розміщено на сформованій земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:037:0245, площею 0,01172 га, яка сформована та зареєстрована 19.12.2012. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку категорія земель визначена як землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Строк дії договору оренди спірної земельної ділянки №1835, який був укладений між сторонами 20.11.2012, сплив 31.10.2019. У подальшому заходи оформлення земельної ділянки у користування не вживались, договір оренди не укладався, земельна ділянка використовується відповідачем без правовстановлюючих документів з 01.11.2019.

Посилаючись на ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, зважаючи на те, що відповідач не оформивши належним чином правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою у період з 01.11.2019 по 31.12.2021 не сплачує плату за землю та користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі, позивач просив стягнути з відповідача 293 444,17 грн, які розраховані виходячи із розміру 6% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2023 року позовні вимоги ЧМР до ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЧМР 293 444,17 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 4 401,66 грн судового збору.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 травня 2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бороди А.В. про перегляд заочного рішення від 10 жовтня 2023 року по цивільній справі за позовом ЧМР до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.

Заявник зазначає, що відмова від продовження дії договору №1835 від 20.11.2012 обумовлена тим, що спірною земельною ділянкою площею 0,1172 га він у визначених розмірах фактично не користується, про що позивач міг дізнатися у відповідності до наділених повноважень в межах своєї компетенції під час проведення обстеження земельної ділянки на предмет її використання відповідачем, однак ЧМР цього зроблено не було.

ОСОБА_1 не погоджується проведеним позивачем розрахунком, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 2 316 129,84 грн визначена не у відповідності до фактичних даних та методик її розрахунку, без надання доказів на підтвердження її зміни. Уважає, що з 01.11.2019 по 04.04.2021 для розрахунку необхідно брати нормативну грошову оцінку, яка становила 557 426,64 грн, із розрахунку 475,62 грн за 1 кв.м.

Наголошує, що позивачем безпідставно визначено розмір орендної плати в розмірі 6% нормативної грошової оцінки, відповідно до Положення «Про плату за землю», затвердженого рішенням міської ради від 30 січня 2015 року "Про місцеві податки" (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями, посилаючись на те, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

Заявник фактично погоджується лише з тим фактом, що ним використовується земельна ділянка площею 234,6 кв.м (під об`єктом нерухомості), сторонами погоджена нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в розмірі 475,62 грн за 1 кв.м, плата за яку встановлюється на рівні 3% (землі промисловості).

У відзиві на апеляційну скаргу ЧМР просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.10.2023 без змін.

Указує, що земельна ділянка, на якій розміщено об`єкт нерухомого майна відповідача, є сформованою, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7410100000:01:037:0245, визначено її площу та конфігурацію, про що до Державного земельного кадастру внесено відповідну інформацію дата державної реєстрації земельної ділянки 19.12.2012. Відповідачем не підтверджено факт користування земельною ділянкою меншої площі ніж була передана йому відповідно до акту прийому-передачі земельних ділянок. Акт повернення земельної ділянки не підписувався, що свідчить про фактичне перебування цієї земельної ділянки у користуванні відповідача, будь-яких доказів щодо користування відповідачем земельною ділянкою меншою площею не надано.

Звертає увагу, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки станом на дату укладання договору оренди становила 475,62 грн за 1 кв.м, про що зазначено у договорі оренди земельної ділянки. 01.01.2018 набрало чинності рішення ЧМР від 26.01.2017 №15/VII-18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова», відповідне рішення та нормативна грошова оцінка земель діяла станом на 2019-2021 роки та у цей період не змінювалась.

Зазначає, що інформація щодо цільового призначення спірної земельної ділянки була відсутня як на момент укладання договору оренди №1835 у 2012 році, так і в подальшому відповідачем не внесено відомості до Держгеокадастру щодо цільового призначення земельної ділянки, що підтверджується витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.04.2021 №1051.

Наголошує, що ЧМР рішення щодо зміни цільового використання земельної ділянки, про надання дозволу на поділ даної земельної ділянки, вилучення частини земельної ділянки не приймалось.

Стверджує, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бороди А.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення районного суду, представника Чернігівської міської ради Сидор А.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ЧМР суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом у справі встановлено, що за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_1 на праві власності зареєстровано нежиле приміщення, загальною площею 234,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 412947. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 07.08.2012 (а.с. 10, 12).

Право власності ОСОБА_1 на нежиле приміщення за адресою АДРЕСА_2 , підтверджується і витягом КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради про державну реєстрацію прав № 35152215 від 13.08.2012 (а.с. 13).

Земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:037:0245 площею 0,1172 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності Чернігівської міської ради; вид цільового призначення земельної ділянки промисловості, категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; дата державної реєстрації земельної ділянки - 19.12.2012 (а.с. 16-17).

Рішенням двадцять шостої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 31.10.2012 «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова», враховуючи договір купівлі-продажу від 07.08.2012 №2649, ОСОБА_1 передано земельні ділянки в довгострокову оренду, строком до 31.10.2019, загальною площею 0,1973 га по АДРЕСА_1 для експлуатації нежилого приміщення (землі промисловості). Встановлено розмір орендної плати на рівні 4-кратного розміру земельного податку, у тому числі:

- площею 0,1172 га, ділянка № НОМЕР_1 (кадастровий номер 7410100000:01:037:0245);

- - площею 0,0701 га, ділянка № НОМЕР_2 (кадастровий номер 7410100000:01:037:0246);

- площею 0,0026 га, ділянка № НОМЕР_3 (кадастровий номер 7410100000:01:037:0441) проїзд спільного користування, без реального виділення в натурі;

- площею 0,0074 га, ділянка № НОМЕР_4 (кадастровий номер 7410100000:01:037:0442) проїзд спільного користування, без реального виділення в натурі (а.с. 18).

20.11.2012 між ЧМР та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки №1835, за яким відповідачу в оренду передано земельну ділянку площею 0,1172 га (кадастровий номер 7410100000:01:037:0245), по АДРЕСА_1 , для експлуатації нежитлового приміщення, зазначено цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості (а.с.19-23).

Пунктом 6 договору передбачено, що його укладено строком до 31 жовтня 2019 року, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у зв`язку із чим повинен не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 29 договору оренди підставою припинення договору є, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Після закінчення строку договору оренди (31.10.2019) ОСОБА_1 із заявами про продовження його дії або про укладення нових договорів оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:037:0245, що розташована по АДРЕСА_1 , до власника земельної ділянки не звертався.

23.09.2021 та 27.10.2021 Чернігівська міська рада зверталася до ОСОБА_1 з листом про повернення коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7410100000:01:037:0245 без правовстановлюючих документів та із повідомленням про проведення засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (а.с.24-25, 26-27).

20.04.2023 Чернігівська міська рада повторно зверталася до ОСОБА_1 з листом про повернення коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7410100000:01:037:0245 без правовстановлюючих документів (а.с. 28-29).

За повідомленням Головного управління ДПС у Чернігівській області від 12.11.2021 податкові зобов`язання по орендній платі відповідно до договору оренди за земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , нараховані і сплачені ОСОБА_1 за 2018-2019 роки у сумі 45916,23 грн за кожен рік. За 2020-2021 роки нарахування складали 45916,23 грн за кожен рік, але сплата не відбулася (а.с.30, 31).

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 7410100000:01:037:0245 площею 0,1172 га, розташованої у АДРЕСА_1 , що сформований станом на 05.04.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 316 129,84 грн (цільове призначення земельної ділянки код КВЦПЗ відсутній) (а.с.32).

30.01.2015 сорок сьомою сесією шостого скликання Чернігівської міської ради прийнято рішення «Про місцеві податки», яким зокрема затверджено Положення про плату за землю (додаток №4 до рішення). У п. 13.5. Положення про плату за землю визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, встановлюється на рівні 6 відсотків нормативної грошової оцінки (а.с. 38-45).

Розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів за земельну ділянку здійснено ЧМР на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 7410100000:01:037:0245 від 05.04.2021, виданого відділом у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, їх розмір за період з 01.11.2019 по 31.12.2021 становить 293 444,17 грн (6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: за 2019 рік 15 508,59 грн; за 2020 138 967,79 грн; за 2021 рік 138 967,79 грн).

З відповіді №476711 від 04.03.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 з 06.02.2001 був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основні види економічної діяльності: технічне обслуговування та ремонт автомобілів, торгівля автомобільними деталями та приладдям (основний), здавання під найм власної та державної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення. 16.03.2011 ОСОБА_1 припинено підприємницьку діяльність.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Приписами статей 122, 123, 124 ЗК України передбачено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18).

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 791 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

У справі, що переглядається, судом установлено, що спірна земельна ділянка, на якій розташована належна відповідачу на праві приватної власності нежитлова будівля, є сформованою з 19.12.2012 (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру.

Таким чином спір у справі стосується сформованої земельної ділянки, що не викликає сумнівів у колегії суддів щодо її розміру.

Твердження відповідача про те, що даною земельною ділянкою площею 0,1172 га він у визначених розмірах фактично не користується, не заслуговують на увагу, оскільки, спір стосується користування вже сформованою земельною ділянкою, а також з огляду на те, що у справі відсутні докази на підтвердження формування за спірною адресою земельної ділянки меншої чи більшої площі для експлуатації відповідачем. Отже, розмір земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 , доведений, обґрунтований і підтверджений належними та достатніми доказами.

Не є слушними доводи ОСОБА_1 про те, що позивачем безпідставно визначено розмір орендної плати в розмірі 6% нормативної грошової оцінки, так як у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, оскільки як вбачається з матеріалів справи, зокрема з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.04.2021, витягу з Державного земельного кадастру від 09.05.2023, останні не містять визначеного коду КВЦПЗ відповідно до чинного Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок. За твердженням позивача, що не спростовано відповідачем та матеріалами справи, інформація щодо цільового призначення спірної земельної ділянки була відсутня як на момент укладення договору оренди ще в 2012 році, так і при внесені відомостей до Держгеокадастру.

Щодо розрахунку розміру позовних вимог, ураховуючи положення статті 791 ЗК України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", перевіривши цей розрахунок, колегія суддів уважає, що місцевий суд правомірно виходив з правильності визначення Чернігівської міською радою суми безпідставно збережених відповідачем коштів на основі належного і допустимого доказу - витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.04.2021, сформованого Відділом у м. Чернігові ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону в редакції на час розгляду спору судом витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком №489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення).

Таким чином, враховуючи положення Закону України «Про оцінку земель», рішення Чернігівської міської ради Чернігівської міської ради від 26.01.2017 №15/VII-18 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова» нормативна грошова оцінка земель не змінювалась з 2018 по 2021 роки і була чинною.

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що наданий позивачем витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий відділом у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.04.2021, є належним доказом, оскільки за спірний період нормативна грошова оцінка земельної ділянки не змінювалась.

При цьому, апеляційний суд враховує, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (Постанова ВС від 09.11.2021 у справі №905/1680/20). Проте відповідачем доказів на спростування розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки суду не надано.

Ураховуючи вищезазначене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.10.2023 без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2024 року.

Головуюча О.Є. Мамонова

Судді: Н.В. Висоцька

Н.В. Шитченко