Ухвала
від 30.09.2024 по справі 752/16050/24
ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16050/24

Провадження № 1-кс/752/7350/24

У Х В А Л А

30 вересня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» - адвоката ОСОБА_3 подане у межах кримінального провадження № 42024100000000244 від 20.06.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України про скасування арешту майна, подане в порядку ст. 174 КПК України, -

встановив:

адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Нексттрейд» звернувся з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024100000000244 від 20.06.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що 01.08.2024 року, слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва зазначене клопотання про арешт майна було розглянуто та за результатами його розгляду постановлено ухвалу про накладення арешту на майно, що визнано речовим доказом - розрахункові рахунки ТОВ «Нексттрейд» (код ЄДРПОУ 40289067).

Заявник зазначає про те, що відповідно до фабули, викладеної в ухвалі про накладення арешту, приводом та підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало повідомлення АБ «УКРГАЗБАНК» про вчинення кримінального правопорушення. В ході досудового розслідування встановлено, що 23.12.2020 між ТОВ «Нексттрейд» код за ЄДРПОУ 40289067 (в особі «Позичальника») і АБ «УКРГАЗБАНК» (надалі - Банк) було укладено Генеральний кредитний договір №362/2020/РівнОД-КБ-ГКД (надалі - ГКД) із встановленим загальним лімітом у розмірі 25 млн. грн. 13.07.2023 членами Кредитної Ради Банку, які не усвідомлювати злочинних намірів посадових осіб ТОВ «Нексттрейд», прийнято рішення (протокол №103/5) про відкриття непокритих акредитивів з пост-імпортним фінансуванням на користь NextTradeEurope s.r.o. Після затвердження Правлінням Банку рішення Кредитної Ради з цього приводу, з ТОВ «Нексттрейд» було укладено Додаткові договори №№12-15 до вище вказаного ГКД. У подальшому, в період часу з 18.07.2023 по 12.09.2023 Банком було акцептовано і сплачено на розрахунковий рахунок контрагента ТОВ «Нексттрейд» -NexiTradeEurope s.r.o., грошові кошти в межах ліміту кредитування за акредитивом. Станом на 17.07.2024 загальна сума заборгованості перед Банком становить 18 800 909,18 Євро. Таким чином, службові особи ТОВ «Нексттрейд» діючи умисно, з корисливих спонукань, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволоділи чужим майном, що належить АБ «УКРГАЗБАНК», вчинене в особливо великих розмірах.

Вказані фактичні обставини на думку заявника не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. ТОВ «Нексттрейд» не є господарським товариством з ознаками фіктивності. За 2023 рік ТОВ «Нексттрейд» отримало дохід в сумі 898 756 000,00 грн. Станом на 28.06.2024 ТОВ «Нексттрейд» сплатило в АБ «УКРГАЗБАНК» платіж у розмірі 230 000,00 Євро, як часткову сплату первинного платежу.

Між представниками ТОВ «Нексттрейд» та АБ «УКРГАЗБАНК» постійно ведуться переговори щодо подальшої реструктуризації кредиту з поданням до банку графіку погашення заборгованості.

ТОВ «Нексттрейд» продовжує шукати рішення для збільшення грошових потоків та повернення наявної заборгованості АБ «УКРГАЗБАНК». На підтвердження зростання фінансових показників компанії надаємо порівняльну довідку, із якої чітко вбачається фінансовий ріст компанії у другому кварталі 2024 року у порівнянні із першим кварталом, та фінансовий ріст компанії у порівнянні з аналогічними періодами 2023 року.

На думку представника ТОВ «Нексттрейд» - адвоката ОСОБА_3 , арешт накладено необґрунтовано, адже доводи клопотання про арешт та долучені додатки, якими було обґрунтовано вказане клопотання, не могли бути перевірені слідчим суддею під час його розгляду, оскільки не були предметом детального вивчення в силу вирішення без виклику представника ТОВ «Нексттрейд». Вважає мотиви обґрунтування арешту такими, що несуть формальний характер, і не ґрунтуються на доказах.

Крім того зазначав, що арешт на майно був накладений слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів на підставі долученої до клопотання про арешт майна постанови від 24.07.2024 про визнання речовими доказами.

Однак, в матеріалах доданих до клопотання відсутні будь-які дані, які б вказували, що належні ТОВ «Нексттрейд» кошти, які знаходяться на банківських рахунках, набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того зазначав, що сторона обвинувачення не обґрунтувала, що інкримінований слідством період відповідає тому періоду, під час якого на рахунки ТОВ «Нексттрейд» надходили кошти, здобуті злочинним шляхом, а також не підтвердили джерело їх походження.

Представник ТОВ «Нексттрейд» в судовому засіданні клопотання підтримав із зазначених у ньому підстав та просив задовольнити. На підтвердження виконання зобов`язань перед АБ «Укргазбанк» надав довідку про стан розрахунків за кредитом, відповідно до якого заборгованість станом на 23.09.2024 року становить 18 484 205, 90 Євро. Крім того зазначав, що сума погашення заборгованості була зменшена, з огляду на певні обставини, зокрема через зменшення обсягу продажу природного газу.

Прокурор в судовому засіданні відсутній, надіслав заяву в якій просив відмовити в задоволені клопотання, посилаючись на те, що необхідність цього арешту обумовлюється потребами досудового розслідування, ці грошові кошти які знаходяться на розрахункових рахунках є речовими доказами, а незастосування заходів у вигляді арешту може призвести до зникнення, втрати відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того зазначав, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва вже було відмовлено в задоволені аналогічного клопотання.

Заслухавши заявника клопотання, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції умісті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20.06.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024100000000244, по факту вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

01.08.2024 року, слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва зазначене клопотання про арешт майна було розглянуто та за результатами його розгляду постановлено ухвалу про накладення арешту на майно, що визнано речовим доказом - розрахункові рахунки ТОВ «Нексттрейд» (код ЄДРПОУ 40289067), шляхом заборони видаткових операцій по ним, а саме:

НОМЕР_1 , відкритий 18.08.2022 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465);

НОМЕР_2 , відкритий 04.06.2021 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465):

НОМЕР_3 , відкритий 08.09.2022 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465):

НОМЕР_4 , відкритий 22.09.2021 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465);

НОМЕР_5 , відкритий 07.06.2021 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465);

НОМЕР_6 , відкритий 04.06.2021 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465);

НОМЕР_7 , відкритий 30.09.2022 .в АБ «Південний» (МФО 328209);

НОМЕР_8 , відкритий в АТ. «Банк Альянс» (МФО 300119);

НОМЕР_9 , відкритий в АТ «Банк інвестицій та заощаджень» (МФО 380281);

НОМЕР_10 , відкрито в АТ «Банк інвестицій та заощаджень» (МФО 380281).

При вирішенні питання про накладення арешту на розрахункові рахунки слідчий суддя виходив з тих обставин, що існують наявні підстави вважати наявність ознак у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України , обставин вчинення кримінального правопорушення, наслідків, правових підстав накладення арешту. А постановою слідчого розрахункові рахунки, визнано речовими доказами у межах кримінального провадження № 42024100000000244.

Як убачається із ухвали, підставою для накладення арешту слугувало те, що спірні розрахункові рахунки відповідають критеріям, визначенимст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано мають статус речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні, та з метою їх збереження накладено арешт.

Відповіднодо ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Заявник зазначає як підставу такого скасування необґрунтованість накладення арешту. Отже слідчому судді під час розгляду цього клопотання необхідно дослідити обґрунтованість підстав для арешту.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3ст. 132 КПКзастосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч. 1ст.170КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, а саме з метою:

-збереження речових доказів;

-спеціальної конфіскації;

-конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

-відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як видно зі змісту ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 01 серпня 2024 року, прокурор заявляв клопотання про накладення арешту (і такий арешт був застосований слідчим суддею) з метою збереження речових доказів. Тобто у цьому випадку застосоване положення п. 1 ч.2ст.170 КПК України,за яким арешт накладено з метою збереження речових доказів, оскільки зазначені розрахункові рахунки визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024100000000244.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Отже чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє накладення арешту на гроші з метою збереження речових доказів виключно у випадку наявності достатніх підстав для їх віднесення до кримінально-процесуальної категорії речових доказів (відповідності критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України).

3.7.Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як було встановлено, згідно з ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 серпня 2024року арешт накладений на розрахункові рахунки ТОВ «Нексттрейд» (код ЄДРПОУ 40289067), шляхом заборони видаткових операцій по ним, які відкриті в банківських установах.

Банківські рахунки- рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді ( відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» )

З цих норм слідує висновок, що на банківському рахунку не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку, відповідна сума грошових коштів обліковуються банком на рахунку під зобов`язання банку за дорученням власника рахунку перерахувати/зарахувати відповідну суму грошових котів у межах такої суми.

За таких умов безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Тому накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

Крім того, в ухвалі про накладення арешту та в доданих до заперечень прокурора відсутні будь-які дані, які б вказували, що належні ТОВ «Нексттрейд» розрахункові рахунки та кошти, які знаходяться на них набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Твердження сторони обвинувачення про те, що кошти ним набуті кримінально протиправним шляхом, прокурором не обґрунтоване.

Положеннямист. 9 КПК Українивизначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України,КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантовано захист права власності. Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Наведена засада закріплена уст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За змістом положеньст.2,8КПК України при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Тому позбавлення заявника права розпоряджатися власними грошовими коштами за умови невідповідності їх критеріям ст. 98 КПК України є втручанням у його право мирно володіти своїм майном.

На підставі ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що обмеження володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року Series A № 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідність балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A № 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series А № 98). Зі змісту ухвали випливає, що при накладенні арешту на грошові кошти заявника, питання спврозмірності і розумності не досліджувалось взагалі.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшла висновку про відсутність визначених статтею 170КПК України правових підстав для арешту розрахункових рахунків ТОВ «Нексттрейд» (код ЄДРПОУ 40289067) на даному етапі кримінального провадження.

Отже, зважаючи на відсутність підтвердження того, що розрахункові рахунки відповідають ознакам речових доказів, слідчий суддя вважає неспівмірним накладений арешту та приходить до висновку, що подальше застосування такого виду забезпечення кримінального провадження знаходяться поза розумною межею, яка повинна виправдовувати саме такий спосіб втручання у права власника майна. У зв`язку з цим на даний час наявні правові підстави для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.08.2024 року.

Щодо аргументу сторони обвинувачення про те, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва вже було відмовлено в задоволені аналогічного клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про наступне.

В силу вимог ч. 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 90 КПК України, преюдиціальне значення для суду має рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Із наведених норм вбачається, що висновки і мотиви, які були покладені в обґрунтування ухвали слідчого судді при вирішенні питання про скасування арешту, не мають преюдиціального значення для вирішення іншого клопотання під час досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» - адвоката ОСОБА_3 подане у межах кримінального провадження № 42024100000000244 від 20.06.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України про скасування арешту майна, подане в порядку ст. 174 КПК України, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.08.2024 у кримінальному провадженні за № 42024100000000244 від 20.06.2024 року, а саме на:

розрахункові рахунки ТОВ «Нексттрейд» (код ЄДРПОУ 40289067), шляхом скасування заборони видаткових операцій по ним, а саме: