Ухвала

від 25.09.2024 по справі 752/16050/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16050/24

Провадження по справі № 1-кс/752/7330/24

У Х В А Л А

іменем України

"25" вересня 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах власника майна ТОВ «Нексттрейд», про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42024100000000244 від 20.06.2024,

за участю представника ТОВ «Нексттрейд» - адвоката ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5 ,

встановив:

у вересні 2024 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Нексттрейд» звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024100000000244 від 20.06.2024.

В обґрунтування вимог зазначив, що 01.08.2024 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на розрахункові рахунки ТОВ «Нексттрейд» НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , шляхом заборони видаткових операцій по рахункам.

Представник зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за надуманих підстав, оскільки між ТОВ «Нексттрейд» і АБ «УКРГАЗБАНК» існують договірні правовідносини, які виникли на підставі генерального кредитного договору №362/2020/РівнОД-КБ-ГКД, до якого неодноразово укладалися додаткові договори. Так, ТОВ «Нексттрейд» має заборгованість перед АБ «УКРГАЗБАНК» станом на 23.09.2024 року в розмірі 18 484 205 Євро. Між тим, причини її виникнення полягають у зменшені обсягу продажу природного газу, а не у вчиненні службовими особами ТОВ «Нексттрейд» кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КПК України.

ТОВ «Нексттрейд» не є товариством з ознаками фіктивності, продовжує здійснювати господарську діяльність. У 2023 році мало дохід в сумі 898 756 000 грн. та останній раз 28.06.2024 здійснило АБ «УКРГАЗБАНК» платіж у розмірі 230 000 Євро, як часткову сплату заборгованості за кредитом.

В судовому засіданні представник ТОВ «Нексттрейд» - адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту майна підтримав. Надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні. Також вказав, що арешт, накладений слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, є необґрунтованим, оскільки відсутні будь-які дані, які б вказували, що належні ТОВ «Нексттрейд» кошти, які знаходяться на банківських рахунках, набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про скасування арешту заперечив. Вказав на те, що арешт накладено обґрунтовано, та потреба у ньому не відпала. Свої доводи виклав у письмових запереченнях.

Вирішуючи клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, вислухавши доводи представника та прокурора, слідчий суддя дійшов до наступного.

Слідчим управлінням ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000244 від 20.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за фактом можливого заволодіння майном АБ «УКРГАЗБАНК» службовими особами ТОВ «НЕКСТТРЕЙД» та NextTradeEurope s.r.o. (Словакія) шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

01.08.2024 року слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва розглянуто клопотання прокурора, результатами розгляду якого постановлено ухвалу про накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом - розрахункові рахунки ТОВ «Нексттрейд», шляхом заборони видаткових операцій по рахункам таким рахункам: НОМЕР_1 , відкритий 18.08.2022 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465); НОМЕР_2 , відкритий 04.06.2021 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465); НОМЕР_3 , відкритий 08.09.2022 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465); НОМЕР_4 , відкритий 22.09.2021 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465); НОМЕР_5 , відкритий 07.06.2021 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465); НОМЕР_6 , відкритий 04.06.2021 в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465); НОМЕР_7 , відкритий 30.09.2022 .в АБ «Південний» (МФО 328209); НОМЕР_8 , відкритий в АТ. «Банк Альянс» (МФО 300119); НОМЕР_9 , відкритий в АТ «Банк інвестицій та заощаджень» (МФО 380281); НОМЕР_10 , відкрито в АТ «Банк інвестицій та заощаджень» (МФО 380281).

При вирішенні питання про накладення арешту на розрахункові рахунки слідчий суддя виходив з того, що існують достатні підстави вважати, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 191 КК України вчинено, та до нього причетні службові особи ТОВ «Некстрейд».

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із абз. 2 ч.1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Заявник зазначає як підставу такого скасування необґрунтованість накладення арешту. Отже слідчому судді під час розгляду цього клопотання необхідно дослідити обґрунтованість підстав для арешту.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст. 132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, а саме з метою: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 01 серпня 2024 року убачається, що прокурор заявляв клопотання про накладення арешту з метою збереження речових доказів. Слідчим суддею застосоване положення п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, відповідно до якого арешт накладено з метою збереження речових доказів, оскільки зазначені розрахункові рахунки визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024100000000244.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України).

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені ч.3 ст. 170 КПК України, згідно із якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. КПК України.

Отже чинне кримінальне процесуальне законодавство дозволяє накладення арешту на гроші з метою збереження речових доказів виключно у випадку наявності достатніх підстав для їх віднесення до кримінально-процесуальної категорії речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Накладаючи арешт на розрахункові рахунки ТОВ «Нексттрейд» з забороною здійснювати по ним видаткові операції, слідчий суддя фактично наклав арештна грошові кошти, що знаходилися на рахунках. При цьому слідчий суддя виходив з того, що матеріали, додані до клопотання, а також доводи прокурора, дають достатні підстави вважати, що ТОВ «Нексттрейд» заволоділо грошовими коштами АБ «Укргазбанк» незаконним шляхом, тому є підстави вважати, що грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом.

Так, дійсно, на банківському рахунку не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку, відповідна сума грошових коштів обліковуються банком на рахунку під зобов`язання банку за дорученням власника рахунку перерахувати/зарахувати відповідну суму грошових котів у межах такої суми. Безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами.

Між тим, обґрунтовуючи вимоги застосування заходу забезпечення, прокурор стверджував, що службові особи ТОВ «Нексттрейд» продовжують розпоряджатися незаконно привласненими грошовими коштами, оскільки грошові кошти, які надходять на рахунки підприємства від здійснення господарської діяльності, умисно використовують не на погашення заборгованості перед АБ «Укргазбанк» за Генеральним кредитним договором № 362/2020/РівнОД-КБ-ГКД від 23.12.2020, а на інші потреби.

Крім того, під час досудового розслідування АБ «УКРГАЗБАНК» пред`явило цивільний позов до ТОВ «Нексттрейд» та звернулося з клопотанням про накладення арешту на майно.

Таким чином, накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ТОВ «Некстрейд», узгоджувалося з заявленою метою як забезпечення збереження речових доказів, так і відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення

Таким чином, арешт накладений обґрунтовано. Незастосування вказаних заходів може призвести до зникнення, втрати грошових коштів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Інші доводи, які викладені представником ТОВ «Некстрейд» є такими, що спростовують висновок слідчого суддів, яким накладений арешт, тому слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Відмовити адвокату ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ТОВ «Нексттрейд», у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду від 01.08.2024 у кримінальному провадженні №42024100000000244 від 20.06.2024, (справа № 752/16050/24, провадження №1-кс/752/6221/24).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний тест ухвали оголошено 30.09.2024 о 17 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1