Постанова

від 30.09.2024 по справі 756/14949/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30.09.2024 Справа № 756/14949/23

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний 756/14949/23

Провадження №2-а/756/25/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря Загороднюк В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_4.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , треті особи: Тимчасово виконуючий обов`язки керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що постановою №41 від 03.11.2023 винесеною тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., з посиланням на порушення правил військового обліку, а саме не перебування на військовому обліку в період з 23.05.1997 по 2023 рік.

Позивач зазначає, що винесена постанова є незаконною, такою, що складена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки позивач не перебував на військовому обліку з підстав від нього незалежних, адже згідно вимог діючого станом на 23.05.1997 законодавства закінчення перебування на військовій службі вважається день з якого військовослужбовця взято на військовий облік у військовому комісаріаті у зв`язку зі звільненням з військової служби, при цьому починаючи з 23.05.1997 позивач не маючи припису та військового квитка постійно відвідував ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з питань обліку, пошуку своєї особової справи та військового квитка, неодноразово звертався письмово з відповідними заявами, проте отримував відповіді про відсутність своєї облікової справи у військкоматі.

На підставі викладеного позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №41 від 03.11.2023 винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 , якою позивача притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.11.2023 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12.04.2024 до участі в справі в якості співвідповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 16.05.2024, судом закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в минулих судових засіданнях заперечувала проти задоволення позову, вказувала, що чинне законодавство не містить норм щодо надсилання викликів особі для постановки на облік, натомість встановлено обов`язок особи особисто прибути для постановки на військовий облік. Крім того, в матеріалах справи міститься відзив відповідача на позов, в якому він зазначав, що з моменту виключення зі списків особового складу УСБУ, що відбулось 23.05.1997, і по 12.12.2023 позивач не вчинив жодних визначених законодавством дій щодо постановки на обов`язковий військовий облік військовозобов`язаних, чим порушив визначені правила дотримання військового обов`язку в частині недотримання правил військового обліку.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлялися.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Відповідно до права, визначеного в ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа може в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20.10.2023, складеного офіцером відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_6 капітаном ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.п.1 п.1 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, а саме 23.05.1997 звільнився з військової служби в УСБУ у м. Києві та Київській області без відповідної постановки на військовий облік офіцерів запасу в ІНФОРМАЦІЯ_7 ), чим вчинив триваюче адміністративне правопорушення, що виражалося у не перебуванні на військовому обліку військовозобов`язаних у період з 23.05.1997 по 2023 рік, відповідальність за яке встановлена ч.2 ст.210 КУпАП.

Протокол містить пояснення ОСОБА_1 щодо вчиненого адміністративного правопорушення, у яких він вказував, що правопорушення не вчиняв, заперечував проти складання протоколу, просив закрити провадження у справі.

На підставі вищевказаного протоколу 03.11.2023 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 винесено постанову №41, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст. 210 КУпАП, а саме: гр. ОСОБА_1 23.05.1997 звільнився з військової служби в УСБУ у м. Києві та Київській області без відповідної постановки на військовий облік офіцерів запасу в ІНФОРМАЦІЯ_7 ), чим вчинив триваюче адміністративне правопорушення, що виражалося у не перебуванні на військовому обліку військовозобов`язаних у період з 23.05.1997 по 2023 рік, та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Зі службової характеристики ОСОБА_1 виданої УСБУ у м. Києві та Київській області від 21.01.1998 убачається, що позивач проходив службу в органах СБУ на офіцерських посадах в період з 25.10.1995 по 23.05.1997, був звільнений наказом від 14.05.1997 в запас ЗСУ за ст.65 Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, без права носіння військової форми одягу.

Згідно витягу з наказу УСБУ у м. Києві та Київській області від 15.05.1997, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу УСБУ у м. Києві та Київській області з 23.05.1997, скорочену особу справу направлено до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно листів ІНФОРМАЦІЯ_9 від 04.07.2000, від 26.07.2000, від 17.08.2000, особа справа ОСОБА_1 до комісаріату не надходила, на військовому обліку не перебуває.

Згідно листа Галузевого державного архіву СБУ від 11.09.2023, документальна особова справа ОСОБА_1 зберігається в ГДА СБУ, військовий квиток надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_10 .

За змістом відповідей з ГУС у м. Києві від 15.11.2023, Державної служби статистики України від 09.01.2024, а також витягів з ЄДРПОУ, відомості щодо суб`єктів ІНФОРМАЦІЯ_11 та ІНФОРМАЦІЯ_5 до ЄДРПОУ не надходили та у реєстрі не містяться.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.210 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з п. 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Згідно п.2 Порядку, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За змістом абз.2 пп.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком № до вищевказаного Порядку, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних орга нах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персо нально-первинному військовому обліку у відповідних вико навчих орга нах сільських, селищних, міських рад.

Згідно п.81 Порядку, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Згідно п.22 Порядку, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до п.3 цього Додатку 2 до Порядку, призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суд зазначає, що у відповідності до положень ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що не перебував на військовому обліку з незалежних від нього підстав, оскільки була відсутня його особова справа, в судовому засіданні вказував, що не знав про те чи перебуває він або чи повинен перебувати на військовому обліку.

Натомість, як убачається з матеріалів справи, 13.09.2023 позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою щодо передання йому на зберігання військового квитка, в якій зазначив, що про надходження його особової справи з СБУ до ІНФОРМАЦІЯ_6 йому стало відомо 06.09.2023.

Згідно листів ІНФОРМАЦІЯ_6 від 10.10.2023 №6140 та №6141, позивачу було запропоновано з`явитися до центру з метою належного оформлення усіх документів.

При цьому, представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що позивач на військовому обліку досі не перебуває, що є порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що на позивача як військовозобов`язаного покладено обов`язок встати/перебувати на військовому обліку, при цьому позивач не виконав покладеного на нього обов`язку, із заявами про постановку на військовий облік до територіального центру комплектування не звертався, у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, правомірність чогопідтверджено належними доказами.

Суд також зазначає, що згідно Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки АР Крим, АДРЕСА_1 забезпечує в установленому порядку само представництво територіального центру комплектування та соціальної підтримки через осіб, уповноважених діяти від його імені, а також забезпечує представництво інтересів територіального центру комплектування та соціальної підтримки через представників у судах та інших органах, у зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_11 є належним відповідачем у справі.

При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_5 є неналежним відповідачем у вказаному спорі, оскільки не порушувало прав позивача та не наділено відповідними повноваженнями. Позивачем не зазначено якими діями чи бездіяльністю йому заподіяно шкоди саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , позовні вимоги заявлені до ІНФОРМАЦІЯ_2 не підкріплені доказами.

За таких обставин позовні вимоги заявлені до ІНФОРМАЦІЯ_2 є такими, що заявлені до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 77, 242-246, 262, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , треті особи: Тимчасово виконуючий обов`язки керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 30.09.2024.

Суддя: Олексій ДИБА