Ухвала

від 24.09.2024 по справі 552/1235/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1235/24 Номер провадження 11-кп/814/1952/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

перекладача ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні № 12022170590000196, № 12023000000002162 апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2024 року,

встановила:

Цією ухвалою

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю РФ, громадянину РФ, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченому за ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 365-2 КК України,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 28.10.2024 включно з раніше визначеним розміром застави в сумі 22781 909 грн та покладенням обов`язків.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 обвинувачується за ч.1 ст. 255 КК України, створенні злочинної організації та керівництво нею; ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2 КК України, протиправному заволодінні майном підприємства у тому числі частками їх засновників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів підприємства, що заподіяло велику шкоду, вчиненого злочинною організацією; ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358 КК України, підроблення офіційного документа, який видається установою, і який надає права, з метою використання його, вчиненого злочинною організацією; ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358 КК України, підробленні офіційного документа, який видається установою, і який надає права, з метою використання його, вчиненого повторно, злочинною організацією; ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358 КК України, підробленні офіційних документів, що видаються та посвідчуються нотаріусом і які надають права, з метою використання їх, а також складання та видачі нотаріусом завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права, вчинених повторно, злочинною організацією; ч.4 ст. 28 ч.4 ст. 358 КК України, використання завідомо підроблених документів; ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 365-2 КК України, зловживанні своїми повноваженнями нотаріусом з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому злочинною організацією.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалене рішення наявністю на розгляді суду кримінального провадження щодо ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 365-2 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що не зменшилися та продовжують існувати на момент розгляду.

На ухвалу суду захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою та застосувати ОСОБА_9 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Не доведено, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Вказує, що після сплину певного проміжку часу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого.

Зазначає, що ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має авторитетну репутацію у науковому середовищі, здійснював підприємницьку діяльність і сплачував великі податки, не має будь-яких зв`язків зі злочинним світом, а громадянство іншої країни не може бути підставою для обрання запобіжного заходу. Всі документи, які б надавали можливість перетинати кордон України у нього вилучені.

Також зазначає про його трудові досягнення, здобуті ним до взяття під варту та український патріотизм.

Стверджує про відсутність у обвинуваченого коштів та доходів для внесення в якості застави в сумі 22781 909 грн, що позбавляє ОСОБА_9 можливості застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави. Тому вважає, що суму застави необхідно зменшити.

Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12022170590000196, 12023000000002162 за обвинуваченням ОСОБА_9 ОСОБА_10 за ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 365-2 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.2 ст. 255 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 за ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358 КК України ОСОБА_13 за ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.2 ст. 255 КК України, ОСОБА_17 за ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 365-2 КК України. В судовому засіданні 30 серпня 2024 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28.10.2024 включно з визначенням застави в розмірі 22781 909 грн.

У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з`ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.

Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.

Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Необхідність застосування запобіжного заходу в апеляційній скарзі не оспорюється, так як апелянт прохає обрати запобіжний захід не пов`язаний з тримання під вартою.

Суд, всупереч доводам захисників, належним чином мотивував наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_9 , зокрема тяжких та особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, те, що вказані злочини, згідно обвинувального акту, вчинені злочинною організацією, що вказує на їх суспільну небезпечність, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не завершений, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд правильно врахував те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися та продовжують існувати, обґрунтовано звернув увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованих правопорушеннях, так як відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року - суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.

Відсутність судимостей, позитивні характеристики, наявність місця проживання є недостатніми для обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу. При цьому суд правильно звернув увагу, що ОСОБА_9 є громадянином іншої країни, не має майна, що в сукупності з іншими встановленими обставинами, вказує на наявність ризиків, та він може вчиняти дії для виїзду за межі України, або вчиняти інші дії для перешкоджання розгляду провадження.

Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених прокурором у клопотанні.

З огляду на вказане, враховуючи, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо доводів захисника про зменшення розміру застави необхідно зазначити таке.

На підставі ч.4 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених в ч.5 ст. 185 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи вказане, обставини висунутого обвинувачення, роль обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, суму завданих збитків, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру застави.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.

Керуючись ст. 405,419,422-1КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2024 року щодо ОСОБА_9 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4