Ухвала

від 30.09.2024 по справі 200/11695/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

30 вересня 2024 року Справа №200/11695/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Аканова О.О., в порядку письмового провадження перевіривши звіт управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі №200/11695/21, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 у справі №200/11695/21 визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Б.Горбатова, 57, код ЄДРПОУ 25953178) щодо невиплати компенсації ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) відповідно до положень Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат від 19.10.2000 року №2050 та зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Б.Горбатова, 57, код ЄДРПОУ 25953178) виплатити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з 11 вересня 2012 по 07 вересень 2020 відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам страти частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159.

Додатковим рішенням від 14 грудня 2021 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Б.Горбатова, 57, код ЄДРПОУ 25953178) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

05.09.2024 від управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради до суду надійшла заява про виконання ухвали суду, якій зазначено, що ОСОБА_1 згідно з постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №253/9539-13-а управлінням призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку лише на період з 11.09.2012 по 15.10.2013 року.

Вказали, що нарахування допомоги на період з 16.10.2013 по 07.09.2020 не здійснювалось, тому, що не було передбачено рішенням суду.

Зазначили, що розмір компенсації позивачу за несвоєчасну виплату допомоги за період з 16.10.2013 по 07.09.2020 дорівнює нулю.

Вважають, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ОСОБА_1 управлінням розрахована правильно, у відповідності з діючим законодавством України, її загальний розмір за період з 11.09.2012 по 07.09.2020 складає 8940,01 грн.

05.09.2024 управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради до суду надано звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі №200/11695/21, в якому вказали, що на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №253/9539-13-а ОСОБА_1 управлінням призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на період з 11.09.2012 по 15.10.2013 з урахуванням фактично виплачених сум цієї допомоги в загальній сумі 5397,72грн.Сума допомоги перерахована до АТ «Державний ощадний банк України» 07.09.2020 (платіжне доручення від 04.09.2020 № 2893).

Також вказали, що ОСОБА_1 , згідно з постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №253/9539-13-а, управлінням призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку лише на період з 11.09.2012 по 15.10.2013 (тобто, нарахування допомоги на період з 16.10.2013 по 07.09.2020 не здійснювалось, бо не було передбачено рішенням суду), розмір компенсації за несвоєчасну виплату допомоги за період з 16.10.2013 по 07.09.2020 дорівнює нулю.

Отже, вважають, що компенсаціявтрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ОСОБА_1 управлінням розрахована правильно, у відповідності з діючим законодавством України, її загальний розмір за період з 11.09.2012 по 07.09.2020 складає 8940,01 грн.

До звіту управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради додано розрахунок компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 , в якому визначений розмір компенсації(розмір допомоги,помножений на коефіцієнт індексації) за період з вересня 2012 по жовтень 2013 включно. За період з листопада 2013 по вересень 2020 в наданому розрахунку розмір компенсації(розмір допомоги,помножений на коефіцієнт індексації) визначений з позначкою «0».

Сторони про розгляд справи в судовому засіданні судом повідомлені шляхом направлення повісток, які згідно даним діловодства спеціалізованого суду отримані в системі «Електронний Суд» 24.09.2024 року.

Сторони до судового засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України відсутні.

Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст. 382 КАС України передбачено, що питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що до суду не надходило клопотань про розгляд питання про накладення штрафу у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку письмового провадження.

Розглянувши поданий управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі №200/11695/21, суд дійшов до наступного.

Ухвалою суду від 05 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №200/11695/21 задоволено частково; застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/11695/21, шляхом зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 у справі №200/11695/21 в частині виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з 16 жовтня 2013 по 07 вересень 2020 року ОСОБА_1 , у тримісячний строк з дня набрання ухвалою законної сили; в іншій частині заяви відмовлено.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Схожі висновки Конституційний Суд України зробив у рішеннях від 1 березня 2023 року у справі № 2-р(ІІ)/2023 (щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення) та від 19 квітня 2023 року у справі № 4-р(ІІ)/2023 (щодо особових даних у судовому рішенні).

Відповідно до частини першої, другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 та від 1 травня 2023 року у справі № 520/926/21.

Як зазначено в пункті 1 розділу ІІ Рекомендацій Rec(2003)16, Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) «Щодо виконання рішень адміністративних і судових органів у сфері адміністративного права», держави-члени мають забезпечити виконання судових рішень в межах розумного строку; вони мають уживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили; у разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволяє домагатися виконання такого рішення, зокрема за допомогою судової заборони або пені.

Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Щодо якості судових рішень» з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень.

Відповідно до приписів частин 1 3 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування у зв`язку із невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.

Відповідно до приписів статті 382 КАС України накладення штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Також суд враховує критерії Європейського суду з прав людини, що встановлюють, чи має звинувачення кримінальний характер, широко відомі як, «критерії Енгеля» (Engel and оthers v. Netherlands, заява № 5100/71) (передбачають необхідність суду врахування: кваліфікації правопорушення згідно з національним законодавством, характеру правопорушення та суворості покарання, якому обвинувачений ризикує бути підданий), а також вид та суворість покарання стосовно фізичної особи (штраф у розмірі 60580 гривень) та, відповідно, необхідність застосування судом у цій справі при визначенні такого виду адміністративної відповідальності максимальних стандартів доказування, гарантуючи конституційні принципи рівності та змагальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Метою продовження процесуального строку, установленого судом, є сприяння особі в реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним в контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч.2 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (код ЄДРПОУ 25953178) є ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Суд звертає увагу керівника управління Сподіну Інну Володимирівну, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 у справі №200/11695/21 зобов`язано управління виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з 11 вересня 2012 по 07 вересень 2020 року.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне продовжити управлінню праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради процесуальний строк для подання звіту про виконання судового рішення, та попередити керівника управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (код ЄДРПОУ 25953178) ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно ч.2 ст.382 КАС України (штраф у розмірі 60580 гривень).

Керуючись ст. ст. 121, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити управлінню праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради строк на 3 місяці для подання звіту про виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 у справі №200/11695/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Аканов