Рішення

від 23.09.2024 по справі 303/2501/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 303/2501/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Гриб А.В.,

за участю сторін:

позивач: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 - у судове засідання не з`явилася,

представник позивача: Кундас Вікторія Андріївна- не з`явилася,

відповідач 1: Виконавчий комітет Мукачівської міської ради представник у судове засідання не з`явився;

відповідач 2: Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Кундас Вікторії Андріївни (25018, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Тарана,1) до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, пл. Духновича, 2, код ЄДРПОУ 04053743), Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради (89600, м. Мукачево, вул. Ужгородська, № 25, Закарпатської області) про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 23 вересня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 30 вересня 2024 року.

06 березня 2024 року Фізична особа підприємець ОСОБА_1 , через уповноваженого представника ОСОБА_2 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Мукачівської міської ради, якою просить визнати неправомірним та скасувати припис № 121 від 15 лютого 2024 року.

20 березня 2024 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області справу передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

16 травня 2024 року справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду.

20 травня 2024 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строку для усунення недоліків.

28 травня 2024 року подано уточнену позовну заяву, в якій зазначено відповідачем Виконавчий комітет Мукачівської міської ради (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, пл. Духновича, 2, код ЄДРПОУ 04053743) та просять суд: 1) визнати неправомірним та скасувати припис № 121 від 15.02.2024р.; 2) стягнути з Виконавчого комітету Мукачівської міської ради (89600, Україна, Закарпатська обл., м. Мукачево, пл. Духновича, 2, код ЄДРПОУ 04053743) судові витрати у судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 8400,00 грн.

31 травня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.

06 серпня 2024 року ухвалою суду залучено до участі Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради як другого відповідача.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що інформація на фасадній конструкції, яка розміщена на нежитловому приміщенні розташованого за адресою: АДРЕСА_2 не може вважатися рекламою, оскільки вона не вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, ідею або на конкретний, індивідуально визначений товар, та не формує ніякої обізнаності та інтересу про таку особу, ідею або конкретно визначений товар, а тому не потребує отримання спеціального дозволу на її розміщення. Відповідач не має право вимагати від позивачки ніякі дозвільні документи на розміщення на фасаді будівлі інформаційної вивіски.

21 червня 2024 року представником відповідача 1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, що як стверджується представником позивача та доводиться фотознімком до оскаржуваного припису, конструкція з написом «MEGA SALE» розташована на фасаді будівлі за адресою АДРЕСА_3 , на рівні першого поверху з метою інформування про здійснення суб`єктом господарювання у вказаній будівлі господарської діяльності. Відтак, за своїм змістом та розміщенням згадана конструкція підпадає під визначені вищевказаними правовими нормами ознаки вивіски, оскільки вона містить лише інформацію про назву магазину, така розміщена на зовнішній поверхні будинку, на поверсі, на якому розташовується приміщення, яким користується позивач, та біля входу в таке приміщення. При цьому, дозвільні документи (технічний паспорт вивіски) на вказану вивіску відсутні. Зважаючи на вище викладене, виявивши 15.02.2024 розміщення вивіски на фасаді буд. АДРЕСА_3 , без дозволу виданого в установленому порядку, а саме - технічного паспорта вивіски, ОСОБА_1 зобов`язано виготовити відповідну технічну документацію до 23.02.2024 або ж демонтувати встановлений об`єкт.

11 липня 2024 року позивачем подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що припис не містить в собі інформацію, що вивіска не відповідає вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам. Заперечення відповідача зводяться до того, що вивіска повинна бути розміщена на підставі технічного паспорта вивіски який, як виходить із змісту припису є дозвільним документом. На думку позивача, процедура погодження розміщення вивіски та виготовлення технічного паспорта, що передбачає подання індивідуального пакету документів для кожної вивіски окремо (як зазначено у відзиві на позовну заяву), і є безпідставними заходами які не передбачені діючим законодавством.

30 серпня 2024 року представником відповідача 2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, що за своїм змістом та розміщенням згадана конструкція підпадає під визначені вищевказаними правовими нормами ознаки вивіски, оскільки вона містить лише інформацію про назву магазину, така розміщена на зовнішній поверхні будинку, на поверсі, на якому розташовується приміщення, яким користується позивач, та біля входу в таке приміщення. При цьому, дозвільні документи (технічний паспорт вивіски) на вказану вивіску відсутні.

11 вересня 2024 року позивачем подано відповідь на відзив відповідача 2 в якій зазначають, що припис не містить в собі інформацію, що вивіска не відповідає вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам. Заперечення відповідача зводяться до того, що вивіска повинна бути розміщена на підставі технічного паспорта вивіски який, як виходить із змісту припису є дозвільним документом. На думку позивача, процедура погодження розміщення вивіски та виготовлення технічного паспорта, що передбачає подання індивідуального пакету документів для кожної вивіски окремо (як зазначено у відзиві на позовну заяву), і є безпідставними заходами які не передбачені діючим законодавством. Відповідач по справі у відзиві на позовну заяву неодноразово зазначає про те, що інформаційна вивіска на будівлі розміщена без дозвільних документів.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 15 лютого 2024 року Управлінням муніципальної інспекції Мукачівської міської ради складено припис № 121 на ОСОБА_1 про усунення причин та умов, що сприяють вчинення адміністративного правопорушення, (а.с. 71).

Перевіркою встановлено в АДРЕСА_3 , розміщено вивіску без дозволу, виготовленого в установленому порядку, чим порушено вимоги пункту 8.5 Розділу 8 Правил благоустрою м. Мукачево.

Керуючись Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про рекламу», КУпАП, Правилами благоустрою, забезпечення порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків і скверів в м. Мукачево, Правилами проведення земельних робіт на території м. Мукачево указано на допущені порушення та приписано виготовити технічну паспорт вивіски або демонтувати її в указаний термін.

У строк до 23 лютого 2024 року необхідно вжити заходи щодо його виконання.

Не погоджуюсь з приписом позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради, передбачено у статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі - Закон №280/97-ВР).

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку визначає стаття 30 Закону №280/97-ВР, відповідно до підпункту 7 пункту «а» частини першої якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 року № 2807-IV (надалі - Закон №2807-IV), що спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у статті 1 Закону України №2807-IV, є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно зі статтею 2 Закону №2807-IV благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 13 Закону №2807-IV об`єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є території загального користування та прибудинкові території.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону №2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Частиною першою статті 10 Закону №2807-IV визначено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою; 5) затвердження місцевих планів управління відходами.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила включають, зокрема, порядок розміщення малих архітектурних форм (пункт 7 частини 2 статті 34 Закону №2807-IV).

В силу положень частини другої статті 21 Закону №2807-IV мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать, зокрема, інформаційні стенди, дошки, вивіски.

Статтею 38 Закону №2807-IV визначено, що контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 40 Закону №2807-IV самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 40 самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок території.

Системний аналіз положень Закону №2807-IV дозволяє констатувати, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, а також контроль за дотриманням відповідних правил, для здійснення якого можуть утворюватися інспекції з благоустрою населених пунктів.

Так, рішенням 24 сесії 7 скликання Мукачівської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів м. Мукачево в новій редакції» №554 від 16 березня 2017 року затверджено Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів м. Мукачево в новій редакції (далі - Правила), (а.с. 74-90).

Пунктом 1.1 розділу 1 Правил благоустрою території м. Мукачева (далі - Правила) встановлено, що ці Правила спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, встановлюють єдині та обов`язкові для виконання норми і вимоги в сфері благоустрою, визначають порядок придбання та утримання міських територій, в тому числі і прилеглих до меж будівель (прибудинкової території), споруд та огорож, а також внутрішніх виробничих територій, для всіх юридичних і фізичних осіб, користувачів або власників земельних ділянок, забудовників, власників та орендарів приміщень, споруд, будівель, розташованих на території м. Мукачево, незалежно від форм власності, відомчої приналежності та громадянства.

Відповідно до пункту 1.4 розділу 1 Правил ці правила регулюють правовідносини учасників щодо благоустрою території міста Мукачева, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку.

Пунктом 1.5 розділу 1 Правил зазначено, що учасниками правовідносин відповідно до Правил є відповідальні посадові особи, суб`єкти благоустрою, а також посадові особи, уповноважені здійснювати контроль за дотриманням цих Правил.

Відповідно до підпункту 3.1.23 пункту 3.1 розділу 3 Правил суб`єкти у сфері благоустрою - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, фізичні особи - підприємці (суб`єкти підприємницької діяльності), органи самоорганізації населення, громадяни, іноземці, особи без громадянства.

Згідно з підпунктів 2.3.14 та 2.3.15 пункту 2.3 розділу 2 Правил до об`єктів благоустрою населених пунктів належать малі архітектурні форми для підприємницької діяльності та малі архітектурні форми некомерційного призначення.

Пунктом 8.5 розділу 8 Правил визначено, що розміщення вивісок власниками (користувачами) проводиться на підставі та відповідно до вимог Порядку, визначеного сесією Мукачівської міської ради та відповідно до технічного паспорта.

Рішенням Виконавчого комітету Мукачівської міської ради «Про затвердження Порядку розміщення вивісок на території Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади» №18 від 21 січня 2020 року затверджено Порядок розміщення вивісок на території Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади (далі - Порядок), (а.с. 91-96).

Відповідно до пункту 1.1. розділу І Порядку, Порядок розміщення вивісок на території Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади розроблений відповідно до Законів України «Про рекламу», «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги» та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 1.2 розділу І Порядку визначено, що Порядок регулює правові відносини, що виникають між органом місцевого самоврядування та фізичними і юридичними особами щодо розміщення вивісок на території Мукачівської об`єднаної територіальної громади (далі - Мукачівської ОТГ), встановлює процедуру та вимоги до розміщення вивісок.

Дія цього Порядку поширюється на всі підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності та підпорядкування, а також всіх фізичних осіб, що здійснюють розміщення вивісок на території Мукачівської ОТГ (пункт 1.4 розділу І Порядку).

Розміщення вивісок з порушенням цього Порядку забороняється (пункт 1.6 розділу І Порядку).

Розділом 3 Порядку затверджені вимоги до вивісок.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Порядку розміщення вивісок на території Мукачівської ОТГ здійснюється відповідно до вимог розділу 3 цього Порядку терміном на 3 роки.

Пунктом 4.2 Порядку передбачено, що вивіска розміщується власниками (користувачами) відповідно до технічного паспорта додаток 1 до Порядку, що виготовляється для кожної вивіски окремо. Процедура погодження вивіски та виготовлення технічного паспорта передбачає подання індивідуального пакету документів для кожної вивіски окремо.

Згідно з пунктом 4.5. Порядку питання про погодження розміщення вивіски розглядається на засіданні архітектурно-містобудівної ради. У раз надання позитивного висновку щодо розміщення вивіски робочий орган готує технічний паспорт вивіски у двох примірниках, один примірник передає у ЦНАП. У подальшому ЦНАП передає один екземпляр технічного паспорта заявнику.

Згідно з пунктом 5.1 розділу 5 Порядку демонтажу підлягають, зокрема, самовільно встановлені вивіски.

Пунктом 5.3 розділу 5 Порядку визначено, що вимоги Уповноваженого органу про проведення демонтажу вивіски оформлюється у письмовій формі та направляється власникові (користувачу) вивіски поштою рекомендованим листом або вручаються особисто. Контроль за виконанням вимог про демонтаж здійснює Уповноважений орган.

Рішенням 3 позачергової сесії 8-го скликання Мукачівської міської ради «Про затвердження Положення про Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради у новій редакції» №46 від 22 грудня 2020 року затверджено Положення про Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради у новій редакції (далі - Положення), (а.с. 102-106).

Відповідно до 1.1 розділу І Положення Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради є виконавчим органом Мукачівської міської ради, що створюється Мукачівською міською радою у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підзвітне та підконтрольне Мукачівській міській раді, підпорядковується виконавчому комітету Мукачівської міської ради та Мукачівському міському голові.

Пунктом 4.1. розділу IV Положення визначено, що метою діяльності Управління є здійснення дієвого контролю за станом благоустрою на території Мукачівської міської територіальної громади, виконанням робіт, пов`язаних з порушенням благоустрою, дотриманням законодавства у сфері зовнішньої реклами, торгівлі, забезпечення дотримання правил паркування, у межах наданих повноважень, організація швидкого реагування на вчинення адміністративних правопорушень у сфері благоустрою та порушень правил паркування, створення та забезпечення роботи диспетчерського пункту відео-спостереження на території Мукачівської міської територіальної громади.

Згідно з підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 розділу IV Положення основними завданнями Управління є контроль за дотриманням правил розміщення зовнішньої реклами, та порядку розміщення вивісок на території громади.

Відповідно до пункту 5.1.10 розділу V Положення Управління має право вимагати усунення порушень правил благоустрою.

За змістом пункту 18.3. Правил якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу (інспектор муніципальної поліції) зобов`язана скласти та видати офіційний документ припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб, з моменту отримання припису особою, відносно якої він складений.

Отже, норми і вимоги в сфері благоустрою, обов`язкові для виконання усіма юридичними та фізичними особами, у м. Мукачево, визначені Правилами благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів м. Мукачево, затвердженими рішенням 24 сесії 7 скликання Мукачівської міської ради №554 від 16.03.2017. Контроль за станом благоустрою на території Мукачівської міської територіальної громади, виконанням робіт, у тому числі за розміщенням вивісок на території громади, покладено на Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради.

Предметом спору у цій справі є припис Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради № 121 від 15 лютого 2024 року.

Перевіркою встановлено в м. Мукачево по вул. Латоричний двір, буд.4, розміщено вивіску без дозволу, виготовленого в установленому порядку, чим порушено вимоги пункту 8.5 Розділу 8 Правил благоустрою м. Мукачево. При цьому, як встановлено судом інформація на фасадній конструкції, яка розміщена на нежитловому приміщенні стосується адреси: м. Мукачево, вул. Латоричний двір, буд 22А та адреса, що зазначена у приписі є помилковою.

Керуючись Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про рекламу», КУпАП, Правилами благоустрою, забезпечення порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків і скверів в м. Мукачево, Правилами проведення земельних робіт на території м. Мукачево вказано на допущені порушення та приписано виготовити технічну паспорт вивіски або демонтувати її в указаний термін, у строк до 23.02.2024 року.

Надаючи правову оцінку вказаному припису, суд виходить з такого.

Із доданого до припису фотознімку слідує, що на фасаді будинку в межах першого поверху розміщено елемент на будинку із написом «MEGA SALE».

Відповідно до положень частини 6 статті 9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, комерційне (фірмове) найменування, торговельну марку, що правомірно використовується цією особою, належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, на якому розміщено власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу до такого приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно до пункту 3.1.3 Розділу 3 Правил вивіска елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не виплаває із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Отже, елемент на будинку із написом «MEGA SALE» не є ні рекламою, ні вивіскою у розумінні вищенаведеним норм чинного законодавства, а відтак відсутні підстави для виготовлення технічного паспорта у відповідності до пункту 8.5 розділу 8 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів м. Мукачево.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Що стосується судових витрат, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

У відзивах на позовну заяву відповідачі зазначають, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

В той же час, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 8 400, 00 грн представником позивача приєднано до позовної заяви квитанцію до прибуткового касового ордеру № 5 від 22 лютого 2024 року у розмірі 8 400 грн, замовлення на надання правничої допомоги від 19 лютого 2024 року та акт про надання професійної правничої допомоги від 22 лютого 2024 року у сумі 8 400,00 грн, (а.с. 8, 12-13).

Однак, судом встановлено, що представником позивача не надано суду договору про надання правничої допомоги від 19 лютого 2024 року, а відтак ОСОБА_1 не довела факт здійснення витрат на професійну правничу допомогу, а тому такі не можуть бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Позивач при поданні адміністративного позову сплатила судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується квитанцією від 06 березня 2024 року № KQRR-B89D-46ME, (а.с. 14).

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис №121 від 15 лютого 2024 року.

3. Стягнути із Виконавчого комітету Мукачівської міської ради (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, пл. Духновича, 2, код ЄДРПОУ 04053743) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) сплаченого cудового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль