Рішення

від 30.09.2024 по справі 380/4167/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 рокусправа № 380/4167/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРІНТ" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картку відмови -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРІНТ" (далі позивач, ТОВ "ЕКОПРІНТ") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 17.08.2023 № UА209000/2023/100504/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за митною декларацією № UА209230/2023/002130.

Ухвалою від 28.02.2024 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 13.05.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 17.07.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ТОВ "ЕКОПРІНТ" та компанією JIANGXI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP.,LTD, КНР (продавець) 12.01.2023 укладений контракт № JE-23/02, згідно з умовами якого, продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти товар згідно специфікацій поставки або рахунків-фактур. На виконання умов контракту, згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № YWJN23-05250066 від 16.06.2023 позивачем на митну територію України ввезено товар. 16.08.2023 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA209230086715U0. Митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом - за ціною договору. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2023 № UА209000/2023/100504/2 та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2023/002130. Позивач вважає вказане рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягаю скасуванню.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 18.03.2024 (вх. № 20662), у якому зазначає, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів. На вимогу митного органу, декларантом надано: проформу, інвойс, банківський платіжний документ про факт перерахунку коштів контрагенту. Однак сума, яка перераховано відрізняється від суми, яка наведена у рахунку проформі, тому неможливо перевірити повноту перерахування коштів; - прайс-лист. Прайс-лист має адресний характер і не можу бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб; - копію митної декларації країни відправлення. Документів які спростовують розбіжності виявлені в ході здійснення митної оцінки товару, декларантом не надано. Митниця послідовно застосовувала методи визначення митної вартості. Оскільки митна вартість була визначена Львівською митницею за резервним методом (відповідно до положень статті 64 МКУ), посилання в рішенні на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи відповідає вимогам вказаного нормативного документа. Номер і дата митної декларації в рішенні також вказані.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву від 10.06.2024 (вх. № 43975). У поданій відповіді на відзив позивач повністю підтримав викладені у позовній заяві аргументи та доводи щодо протиправності рішень про коригування митної вартості.

Представник позивача подав клопотання від 11.09.2024 (вх. № 67838) про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача подав клопотання від 11.09.2024 (вх. № 68089) про розгляд справи за його відсутності.

Суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Між ТОВ "ЕКОПРІНТ" (Покупець) та JIANGXI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP., LTD, Китай (Продавець) 12.01.2023 укладений контракт № JE-23/02, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти товар згідно специфікацій поставки або рахунків-фактур.

ТОВ "ЕКОПРІНТ" з метою митного оформлення придбаного товару 16.08.2023 подало до Львівської митниці митну декларацію № 23UA209230086715U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації:

1. Плівка самоклеюча ПВХ (з продуктів поліприєднання, адитивної полімеризації) у рулонах JUMBO:

-БОПП JUMBO рулони (в асортименті) 1280ММ (1260ММ придатних до експлуатації) х 3500-4100М х 36мкм 45мкм (плівка+клей) -111 рул./21041,7 кг.

Товар поставляється для власного виробництва всередині країни та є сировиною.

Див., "електронний інвойс"

2.Місць 111 ВТ

3. 1/TCNU6629418/221/1

Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209230086715U0, як підставу для застосування основного методу надав наступні документи: пакувальний лист (Packins list) № б/н від 16.06.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №YWJN23-05250066 від 16.06.2023; коносамент (Bill of lading) № NGB7298091 від 26.06.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9418 від 11.08.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) № YWJN23-05250066 від 16.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № UA00077918 від 14.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № SNGB7298091 від 14.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або

внутрішніх) договорів № JE-23/02 від 12.01.2023; договір про надання послуг митного брокера № 20-2023від 08.04.2023; договір (контракт) про перевезення № SF-020408 від 08.05.2023.

Відповідач направив позивачу запит про необхідність подання додаткових документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.

У відповідь на запит декларант надав проформу інвойс, банківський платіжний документ про факт перерахунку коштів контрагенту.

Львівська митниця 17.08.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100504/2.

У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- умови поставки згідно інвойсу FOB Ningbo. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (... named port of shipment ) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону України, рахунок-фактура від 14.08.2023 №UA00077918 не містить відомостей щодо усіх згаданих складових (митні формальності у країні транзиту, тощо);

- згідно наданої до митного контролю CMR №9418 від 11.08.2023 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є TK DOMINION LLC, проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано, комерційні, платіжні документи, заявку, та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг;

- згідно рахунку про надання транспортно-експедиціних послуг від 14.08.2023 №UA00077918, вартість фрахту розраховано за маршрутом від порту Нінгбо до порту Гдиня, проте відповідно до інформації яка наведена у коносаменті від 26.06.2023 №NGB7298091 вантаж слідував за маршрутом від порту Нінгбо до порту Гданськ, тому вартість фрахту очевидно має бути іншою ніж та яка наведена у рахунку фактурі, а відповідним чином складові розрахунку митної вартості товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи:

- проформу -інвойс; - банківський платіжний документ про факт перерахування коштів контрагенту. Однак сума яка перераховано відрізняється від суми яка наведена у рахунку проформі, тому неможливо перевірити повноту перерахування коштів; - прайс-лист. Прайс-лист має адресний характер і не можу бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб; - копію митної декларації країни відправлення. Документів які спростовують розбіжності виявлені в ході здійснення митної оцінки товару, декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA209230/2023/081111 від 31.07.2023 де вартість такого товару становить 1,92 дол. США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На підставі рішення про коригування, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2024/000147 з причин: Неможливість завершення м/о у зв`язку з невірно заповненими графами гр. 12,45,43,44, 46, 47, ВМД, відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 17.08.2023 № UА209000/2023/100504/2 (порушено умови декларування передбачені п.1, п.8 ст. 257 МКУ. ст.55 МКУ, ПКМУ від 21.05.12 № 450).

Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової ЕМД із змінами у зазначених графах ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від.

Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Митного кодексу України ( далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з матеріалами справи ТОВ "ЕКОПРІНТ" на підтвердження митної вартості товару надало до митного органу документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, а саме: пакувальний лист (Packins list) № б/н від 16.06.2023; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №YWJN23-05250066 від 16.06.2023; коносамент (Bill of lading) № NGB7298091 від 26.06.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9418 від 11.08.2023; декларація про походження товару (Declaration of origin) № YWJN23-05250066 від 16.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № UA00077918 від 14.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № SNGB7298091 від 14.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № JE-23/02 від 12.01.2023; договір про надання послуг митного брокера № 20-2023від 08.04.2023; договір (контракт) про перевезення № SF-020408 від 08.05.2023.

У подальшому, з метою митного оформлення пропуску товарів позивачем митному органу було надано: проформу, інвойс, банківський платіжний документ про факт перерахунку коштів контрагенту.

Щодо аргументу відповідача, що згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону України, рахунок-фактура від 14.08.2023 №UA00077918 не містить відомостей щодо усіх згаданих складових (митні формальності у країні транзиту, тощо), суд зазначає таке.

За умовами пунктів 8.3, 8.5 Контракту від 12.01.2023 № JE-23/02 продавець здійснює доставку товару на умовах передбачених для кожної партії в рахунку-фактурі, який є невід`ємною частиною договору. При тлумаченні умов цього договору застосовується документ Інкотермс від 2020 року та Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року.

Ціна товару визначається для кожної партії і вказується в рахунках-фактурах за конкретну поставку. Умови поставки FOB, CFR, CIF кордон України (в редакції Інкотермс - 2020), визначаються згідно з накладними на кожну поставку.

Суд звертає увагу, що в інвойсі від 16.06.2023 № YWJN23-05250066 вказані умови поставки товару FOB Ningbo.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) - офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів. Посилання на Інкотермс у договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.

За умовами поставки Інкотермс 2020 FOB - продавець виконує постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Так, позивачем до митного оформлення були надані: договір (контракт) про перевезення від 08.05.2023№ SF-020408, заявка про організацію перевезення та експедирування вантажів від 14.06.2023№ SNGB7298091, рахунок на оплату від 14.08.2023 № UA00077918, довідка про вартість перевезення до митного кордону України від 14.08.2023 № SNGB7298091.

Таким чином, позивачем надано докази, що підтверджують транспортні витрати на імпортований товар.

Водночас, законодавством України не передбачено форми рахунку і вимог щодо його заповнення. Крім того, у наданому рахунку від 14.08.2023 №UA00077918 зазначено відправника, отримувача, зазначено кількість, одиниці виміру, ціну та загальну суму за замовленим товаром, що надає можливість ідентифікувати вказану операцію та зазначені обставини жодним чином не впливають на митну вартість товару.

Окрім того, відповідач у рішенні про коригування митної вартості товару послався на наказ МФУ від 24.05.2012 № 599.

Суд вважає таке посилання необґрунтованим, оскільки вищевказаний наказ регулює правила заповнення декларації митної вартості та наводить можливі приклади документів на підтвердження вартості перевезення, але не встановлює вичерпного переліку таких документів, а його формулювання не містить обов`язкової вимоги.

Щодо аргументу відповідача, що згідно наданої до митного контролю CMR № 9418 від 11.08.2023 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є TK DOMINION LLC, проте за зазначеним маршрутом декларантом не надано комерційні, платіжні документи, заявку, та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг, суд зазначає таке.

Статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Однак, серед зазначених у вказаній статті документів, не зазначено, комерційні, платіжні документи, заявку, як таких, які підтверджують митну вартість товарів, тому відсутність таких документів не впливає на правильність визначення митної вартості товарів.

Щодо аргументу відповідача, що згідно рахунку про надання транспортно-експедиціних послуг від 14.08.2023 № UA00077918, вартість фрахту розраховано за маршрутом від порту Нінгбо до порту Гдиня, проте відповідно до інформації яка наведена у коносаменті від 26.06.2023 № NGB7298091 вантаж слідував за маршрутом від порту Нінгбо до порту Гданськ, тому вартість фрахту очевидно має бути іншою ніж та яка наведена у рахунку фактурі, а відповідним чином складові розрахунку митної вартості товару, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 134 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України) коносамент є доказом існування договору морського перевезення товару.

Відповідно до ст. 137 КТМ України після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов`язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Відповідно до ст. 138 КТМ України у коносаменті зазначаються: найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні; найменування перевізника; місце приймання або навантаження вантажу; найменування відправника; місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна; найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або зазначення, що коносамент видано «наказу відправника», або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано «наказу одержувача» (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред`явника (коносамент на пред`явника); найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об`єм), а в необхідних випадках - дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу; для небезпечних вантажів - найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої Організацією Об`єднаних Націй системи, клас (підклас), група сумісності для вантажів класу 1, додаткові види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини; фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт повністю сплачено; час і місце видачі коносамента; кількість складених примірників коносамента; підпис капітана або іншого представника перевізника.

Таким чином, у графі «країна призначення» митної декларації країни експорту зазначено кінцеве поставлення товару морським транспортом, що у свою чергу не впливає на числові значення митної вартості товарів.

Судом у поданих документах не встановлено будь-яких суперечностей та неповноти, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару.

Також відповідно до листа від 19.07.2023 позивача повідомлено, що у результаті зміни збори за обробку терміналів (ТНС) також будуть скориговані до ставок, що діють у порту Гдиня (140 євро замість 170 євро). Також повідомили, що ця зміна не спричинить жодних додаткових витрат для позивача у зв`язку зі зміною пункту призначення до Гдині або зборами за виправлення маніфесту.

Тому доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими, та в даному випадку жодним чином не впливають на перевірку кількісних та вартісних складників заявленої митної вартості товару, яка підтверджується поданими декларантом документами.

Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.

У той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Відповідач не надав доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Відповідно до оскарженого рішення митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості та на підставі митної декларації МД UA209230/2023/081111 від 31.07.2023.

Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру, дати та ціни взятої за основу митної декларації.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

А тому, як наслідок, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Суд також звертає увагу на те, що згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частина друга згаданої статті визначає, що такі дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Частина перша статті 90 КАС України визначає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, відсутність перекладу документів на державну мову, якою провадиться судочинство, виключає можливість дослідження їх як доказів, надання їм оцінки, що у свою чергу впливає на законність та обґрунтованість прийняття рішення у справі. Суд, приймаючи рішення у справі, досліджував перекладені на українську мову документи, складені іноземною мовою, та надавав їм оцінку як доказам відповідно до правил доказування.

З огляду на такі міркування, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для віднесення витрат на здійснення перекладу документів, до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

На підтвердження факту понесення та розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи (на залучення перекладача), представник позивача надав суду такі докази:

- рахунок на оплату від 20.05.2024 № 521 щодо послуги перекладу з англійської мови, китайської мови та оформлення документів на суму 2 200,00 грн;

- акт надання послуг від 20.05.2024 щодо послуги перекладу з англійської мови, китайської мови та оформлення документів на суму 2 200,00 грн;

- платіжну інструкцію від 28.05.2024 № 4484 на суму 2 200,00 грн.

Враховуючи, що позивач належними та достатніми доказами підтвердив факт понесення витрат на залучення перекладача в сумі 2 200,00 грн, суд стягує ці витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРІНТ" (вул. Ділова, 6, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 40361551) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про скасування рішення про коригування митної вартості - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 17.08.2023 № UА209000/2023/100504/2 про коригування митної вартості.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UА209230/2023/002130.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРІНТ" 6056,00 грн судових витрат.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРІНТ" витрати на здійснення перекладу документів у розмірі 2 200,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 30.09.2024.

Суддя Кедик М.В.