Постанова

від 24.09.2024 по справі 620/287/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/287/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Падій В.В.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Карпушової О.В.,

при секретарі Литвин С.В.

за участю:

представника позивача: Биховцової О.А.

представника відповідача: Гурбик А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом Чернігівської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПО ГРУП» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Чернігівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (далі по тексту - позивач, Чернігівська окружна прокуратура) звернулася до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради (далі по тексту - відповідач) в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради, яка полягає у невжитті заходів щодо ліквідації несанкціонованого розміщення відходів мазуту та залишків цегляних фундаментів на земельній ділянці, з кадастровим номером 7410100000:01:022:0205, яка розташована між огорожею колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» (вул. Любецька, 80, м. Чернігів) та залізничною колією Чернігів-Горностаївка;

- зобов`язати Чернігівську міську раду вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого розміщення відходів мазуту та залишків цегляних фундаментів на земельній ділянці, з кадастровим номером 7410100000:01:022:0205, яка розташована між огорожею колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» (вул. Любецька, 80, м. Чернігів) та залізничною колією Чернігів-Горностаївка, загальною площею 672 кв.м.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року зазначений позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, власником земельної ділянки з кадастровим номером - 7410100000:01:022:0205 є територіальна громада міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.11.2020 (Т.1, а.с.80).

Листом від 25.04.2016 №04-04/1116 Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (далі по тексту - ДЕІ у Чернігівській області) повідомила Чернігівському міському голові ОСОБА_1 про те, що в ході рейдової перевірки 21.04.2016 на земельній ділянці яка розташована між огорожею колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» (вул. Любецька, 80, м. Чернігів) та залізничною колією Чернігів-Горностаївка виявлено природну западину, що заповнена шламовими фракціями вуглеводнів та утворила наземний ореол забруднення розміром 32х12 м, що спричиняє забруднення земельних ресурсів, атмосферного повітря та ґрунтових вод, є небезпечним джерелом подальшого поширення забруднення навколишнього середовища та негативно впливає на довкілля та здоров`я населення прилеглих територій.

Матеріали рейдової перевірки були направлені до Чернігівської місцевої прокуратури.

04.05.2016 комісією Чернігівської міської ради складено акт обстеження земельної ділянки, яким встановлено, що на земельній ділянці яка розташована між огорожею колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» (вул. Любецька, 80, м. Чернігів) та залізничною колією Чернігів-Горностаївка виявлено природну западину, що заповнена шламовими фракціями вуглеводнів та утворила наземний ореол забруднення розміром 32х21 м, глибиною в середньому 0,2 м, об`єм забруднюючих речовин складає орієнтовно 120 куб. м. Ділянка забруднена нафтопродуктами та є джерелом негативного впливу на довкілля та здоров`я населення прилеглих територій. Також в акті, зокрема, зазначено, що в разі виявлення приналежності земельної ділянки до земель комунальної чи державної власності Управлінню ЖКХ Чернігівської міської ради вирішити питання фінансування робіт з розроблення технічної документації щодо проведення комплексу робіт, направлених на ліквідацію техногенного забруднення об`єктів навколишнього середовища по вул. Любецькій в м. Чернігові та реалізації прийнятих рішень (Т.1, а.с.72).

За вказаним фактом, 10.06.2016 розпочато кримінальне провадження №42016271010000115 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 239 Кримінального кодексу України.

Листом від 08.10.2019 № 10-25/К-232 ДЕІ у Чернігівській області звернулася до Чернігівської міської ради, в якому повідомлено про те, що в ході перевірки на земельній ділянці, яка розташована між огорожею колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» (вул. Любецька, 80, м. Чернігів) та залізничною колією Чернігів-Горностаївка, виявлено несанкціоноване розміщення відходів мазуту та залишків цегляних фундаментів, загальною площею 672 кв.м., що призводить до забруднення земельної ділянки та просив вжити невідкладних заходів щодо ліквідації зазначених відходів.

Листом від 12.11.2019 №1312/2-03/вих/02/6249/23/вх/03 Виконавчий комітет Чернігівської міської ради повідомив про те, що постійно діючою міською комісією з питань поводження з безхазяйними відходами проводиться робота у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1217 «Про затвердження порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів» (Т.1, а.с.43).

Також, листом від 15.05.2020 №432/2-03/вих./01 Чернігівська міська рада повідомила ДЕІ у Чернігівській області про те, що відповідно до листа від 08.10.2019 № 10-25/К-232 постійно діючою міською комісією з питань поводження з безхазяйними відходами проведене обстеження та виявлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер - 7410100000:01:022:0205), яка розташована між огорожею колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» та залізничною колією напрямку Чернігів-Горностаївка, наявне несанкціоноване розміщення відходів (відходи нафтопродуктів та залишки цегляних фундаментів). Власник відходів - ТОВ «Компо Груп» (третя особа по справі), якого листом від 10.12.2019 №1035/2-03.6/вих./01 проінформовано про рішення Комісії із встановленням строків забезпечення ліквідації ореолу забруднення. На даний час заходи по забезпеченню ліквідації ореолу забруднення не вживалися. Направлено акт роботи Комісії, у якому зазначено, зокрема, ТОВ «Компо Груп» забезпечити знешкодження (утилізацію) відходів та ліквідацію ореолу забруднення.

Листами від 17.06.2020 №04/1811 та від 08.10.2020 №04/3041 ДЕІ у Чернігівській області звернулося до відповідача, в якому, зокрема, повідомляло про те, що вказаний ореол забруднення довкілля було виявлено інспекцією ще у квітні 2016 року. Договір оренди земельної ділянки №4554 з ТОВ «Компо Груп» укладений 30.10.2019. За таких обставин інспекція немає юридичних підстав для вжиття заходів реагування до останнього в частині забруднення земель нафтопродуктами на ділянці по вул. Широка, 1-А в м. Чернігові. Також, інспекція вимагала від відповідача забезпечити проведення комплексу робіт, направлених на ліквідацію техногенного забруднення об`єктів навколишнього середовища на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:022:0205 в м. Чернігові та її рекультивацію.

30.10.2019 між Чернігівською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Компо Груп» укладено договір оренди земельної ділянки №4554, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для експлуатації залізничних під`їзних колій №3) з кадастровим номером - 7410100000:01:022:0205, яка розташована в місті Чернігові по вул. Широкій, 1-а, без розроблення проекту її відведення, на підставі п. 2.3 рішення Чернігівської міської ради від 26.09.2019 №45/VІІ-9 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам». Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (Т.1 а.с.18-20).

05.10.2020 ДЕІ у Чернігівській області, на підставі статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, затвердженого наказом ДЕІ України від 28.04.2020 №128, прийнято наказ №586, згідно якого наказано провести заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження водних та земельних ресурсів, надр, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, об`єктів природно-заповідного фонду, водних живих ресурсів та поводження з відходами на території Чернігівської області у термін, з 05.10.2020 по 09.10.2020 (а.с.30). Також складено відповідне Направлення № 586 (а.с.29).

07.10.2020 посадовими особами відділу інструментально-лабораторного контролю державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 , у присутності державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_3 , з метою здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища виконано відбір проб ґрунтів на території міста Чернігова, на земельній ділянці з кадастровим номером - 7410100000:01:022:0205, яка розташована між залізничною колією, яка веде до колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» (вул. Любецька, 80, м. Чернігів), та залізничною колією напрямку Чернігів-Горностаївка, виявлено факт несанкціонованого розміщення відходів мазуту та залишків цегляних фундаментів, про що складено Акт відбору проб ґрунтів №36/09 (Т.1, а.с.17).

Також, 07.10.2020, за результатами проведення ДЕІ у Чернігівській області заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, складено Акт №122/04, в якому зазначено, що при обстеженні території міста Чернігова на земельній ділянці з кадастровим номером - 7410100000:01:022:0205, яка розташована між залізничною колією, яка веде до колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» (вул. Любецька, 80, м. Чернігів), та залізничною колією напрямку Чернігів-Горностаївка, виявлено факт несанкціонованого розміщення відходів мазуту та залишків цегляних фундаментів, загальною площею 672 кв.м., що призводить до забруднення земельної ділянки та є порушенням статті 45 Закону України «Про охорону земель», статті 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 34 Закону України «Про відходи». У ході перевірки, осіб, які порушили вимоги чинного законодавства встановити не вдалося (Т.1 а.с.31-33).

15.10.2020 ДЕІ у Чернігівській області складено протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів та розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі в результаті забруднення земель через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці з кадастровим номером - 7410100000:01:022:0205 в місті Чернігові, розмір якої склав 428319,36 грн (а.с.34-38).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 09.04.2020 №146 утворено постійно діючу комісію з питань поводження з безхазяйними відходами у місті Чернігові, затверджений її склад та Положення про комісію.

Разом з тим, починаючи з 2016 року, тобто момент встановлення ореолу забруднення, Чернігівською міською радою рішення про визнання відходів мазуту та залишків цегляних фундаментів, загальною площею 672 кв.м., на земельній ділянці з кадастровим номером - 7410100000:01:022:0205, яка розташована між огорожею колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» (вул. Любецька, 80, м. Чернігів) та залізничною колією Чернігів-Горностаївка, безхазяйними прийнято не було.

Зазначена бездіяльність відповідача стала підставою звернення прокурора, в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, до суду за захистом інтересів Держави та цивільного населення у вказаній місцевості.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як власник земельної ділянки, не виконав обов`язку щодо належного контролю за безпечним поводженням з відходами на своїй території та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров`я людей, а також щодо невжиття відповідних заходів для ліквідації несанкціонованого звалища відходів, чим порушив вимоги чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статей 13 та 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 16 Конституції України встановлено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Згідно статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 91 ЗК України визначені обов`язки власників земельних ділянок, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначає Закон України від 19.06.2003 №962-IV «Про охорону земель» (далі по тексту - Закон №962-IV).

Статтею 1 Закону №962-IV визначено, що охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України (стаття 2 Закону №962-IV).

Стаття 35 Закону №962-IV зобов`язує власників і землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від забруднення, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно статті 45 Закону №962-IV господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до статті 46 Закону №962-IV забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, зокрема, на території міст та інших населених пунктів, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

У районах можливого забруднення земель небезпечними відходами, у тому числі аварійними, викидами від стаціонарних і пересувних джерел за рішенням місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування проводяться постійні або періодичні обстеження хімічного складу ґрунтів з метою виявлення та визначення їх негативного впливу на здоров`я людини, а також окремих видів природних ресурсів і довкілля в цілому.

Згідно статті 55 Закону №962-IV фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок, зокрема, місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, від плати за землю.

За рахунок місцевих бюджетів здійснюються, зокрема, виконання робіт щодо відновлення земель, якщо це відбулося не з вини власників і користувачів земельних ділянок; реалізація заходів щодо охорони земель навколо об`єктів поводження з відходами, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів, які перебувають у власності територіальних громад.

Законом України від 05.03.1998 №187/98-ВР «Про відходи» (далі по тексту - Закон №187/98-ВР) визначено правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України.

За змістом преамбули Закон №187/98-ВР регулює, як діяльність суб`єктів у сфері поводження з відходами, якими є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов`язана із поводженням з відходами (розділ ІІІ Закону), так і діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами (розділ IV Закону).

Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;

виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами (ст. 1 Закону №187/98-ВР).

Згідно статті 5 Закону №187/98-ВР основним принципом державної політики у сфері поводження з відходами є, зокрема, пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров`я людини від негативного впливу відходів.

До основних напрямів державної політики щодо реалізації зазначених принципів належить, зокрема, забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними.

Згідно статей 8 та 9 Закону №187/98-ВР відходи є об`єктом права власності.

Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.

Суб`єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.

Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Так, ст. 12 Закону №187/98-ВР встановлено, що відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними.

З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів виявлені безхазяйні відходи беруться на облік.

Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов`язані у п`ятиденний строк повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Підставами для визначення відходів безхазяйними та їх обліку можуть бути: повідомлення власників або користувачів земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи; звернення (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації; результати інспекційних перевірок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, державної санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування.

У разі отримання звернення (повідомлення) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування зобов`язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та вжити заходів для визначення власника відходів.

У разі потреби для визначення власника безхазяйних відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти і експерти.

Статтею 21 Закону №187/98-ВР визначено, що органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема, розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, вдосконалення механізму їх обліку та, відповідно до статті 12 Закону №187/98-ВР, Кабінет Міністрів України Постановою від 03.08.1998 №1217 затвердив Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів (далі по тексту - Порядок №1217), яким визначаються особливості управління безхазяйними відходами.

Так, згідно пункту 2 Порядку №1217 безхазяйними вважаються відходи, що не мають власника або власник яких невідомий (далі - відходи).

Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено відходи, зобов`язані повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Підставами для здійснення процедур визначення відходів та наступного їх обліку також можуть бути заяви (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації, результати перевірок територіальних органів Держекоінспекції, Держсанепідслужби, органів місцевого самоврядування тощо (пункти 3, 4 Порядку №1217).

Відповідно до пунктів 5-8 Порядку №1217 заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами (далі - комісія).

Комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та вживає заходів до визначення власника відходів.

У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.

За результатами своєї роботи комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами.

На підставі акта комісії місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності порушують справу про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та відшкодування заподіяної шкоди.

Системний аналіз зазначених вище норм права дає підстави для висновку, що нормами діючого законодавства чітко врегульовано порядок вирішення питання щодо взяття на облік, визнання відходів безхазяйними, та розпорядження цими безхазяйними відходами та про наявність обов`язку у органів місцевого самоврядування, в межах своєї компетенції, по визнанню виявлених відходів безхазяйними та вжиття заходів по їх утилізації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, власником земельної ділянки з кадастровим номером - 7410100000:01:022:0205, на якій розташовані відходи мазуту та залишків цегляних фундаментів, загальною площею 672 кв.м, яка розташована між огорожею колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» (вул. Любецька, 80, м. Чернігів) та залізничною колією Чернігів-Горностаївка, є територіальна громада міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради.

Починаючи з квітня 2016 року Чернігівській міській раді було достеменно відомо про знаходження відходів мазуту та залишків цегляних фундаментів, загальною площею 672 кв.м, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером - 7410100000:01:022:0205, між огорожею колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» (вул. Любецька, 80, м. Чернігів) та залізничною колією Чернігів-Горностаївка, та утвореним наземним ореолом забруднення, що спричиняє забруднення земельних ресурсів, атмосферного повітря та ґрунтових вод та є небезпечним джерелом подальшого поширення забруднення навколишнього середовища, що негативно впливає на довкілля та здоров`я населення прилеглих територій. Зазначене не спростовано Чернігівською міською радою ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Матеріалами справи підтверджено, що за період, з 2016 року по момент розгляду даної справи в суді, власник вищевказаних відходів ані Чернігівською міською радою, ані правоохоронними органами не виявлений, що сторонами не заперечувалося.

У свою чергу, діючим законодавством України не передбачено терміну, протягом якого органи місцевого самоврядування зобов`язані прийняти рішення про визнання виявлених відходів безхазяйними та вжити заходи по їх утилізації, проте, у даному випадку, враховуючи обґрунтовану необхідність проведення відповідачем додаткових дій, передбачених Порядком №1217, в тому числі щодо визначення власника відходів, тривалість зазначених дій відповідача, тобто більше ніж п`ять років, виходять за межі розумного строку для прийняття відповідного рішення щодо визнання виявлених відходів безхазяйними та їх подальшої утилізації.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Так, ст. 3 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон №1264-XII) визначено, що основними принципами охорони навколишнього природного середовища є, зокрема, пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей.

Згідно статті 9 Закону №1264-XII кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище.

Відповідно до статті 11 Закону №1264-XII порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

З огляду на зазначені вище обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що Чернігівська міська рада, як власник земельної ділянки, не виконала обов`язку щодо належного контролю за безпечним поводженням з відходами на своїй території та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров`я людей, а також щодо невжиття відповідних заходів для ліквідації несанкціонованого звалища відходів, чим порушила правові норми статті 91 ЗК України та статті 35 Закону 3962-ІV.

Таким чином, не вжиття заходів щодо ліквідації несанкціонованого розміщення відходів мазуту та залишків цегляних фундаментів на спірній земельній ділянці та не прийняття жодного рішення по визнанню відходів безхазяйними, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером - 7410100000:01:022:0205, між огорожею колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» (вул. Любецька, 80, м. Чернігів) та залізничною колією Чернігів-Горностаївка м. Чернігова, не вирішення питання щодо їх утилізації свідчить про протиправну бездіяльність Чернігівської міської ради.

Зазначені обставини та встановлення протиправної бездіяльності відповідача, дають законні підстави для зобов`язання Чернігівської міської ради вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого розміщення відходів мазуту та залишків цегляних фундаментів на земельній ділянці, з кадастровим номером 7410100000:01:022:0205, яка розташована між огорожею колишнього ПАТ «Чернігівський м`ясокомбінат» (вул. Любецька, 80, м. Чернігів) та залізничною колією Чернігів-Горностаївка, загальною площею 672 кв.м.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

О.В. Карпушова

Повний текст виготовлено 26.09.2024