Постанова

від 23.09.2024 по справі 604/736/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/736/24Головуючий у 1-й інстанції Сіянко В.М. Провадження № 22-ц/817/881/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Дідух М.Є.

представника апелянта ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №604/736/24 за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Агро Остап`є», в інтересах якого діє адвокат ХАЦКЕВИЧ Руслан Михайлович, на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2024 року (постановлену суддею Сіянко В.М., дата складення повного тексту судового рішення 02 травня 2024 року) про забезпечення позову Фермерського господарства «Золотий Жайвір» до ОСОБА_3 про визнання поновленим договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Фермерське господарство «Золотий Жайвір» (далі ФГ «Золотий Жайвір», заявник, позивач), в інтересах якого діє адвокат Покотило Ю.В., звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликався на те, що ФГ «Золотий жайвір» готує до суду позов до ОСОБА_4 про визнання поновленим договору оренди землі. Звертає увагу на те, що між ФГ «Золотий жайвір» та ОСОБА_4 11 травня 2017 року укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6124685700:01:001:0532, з додатковою угодою. ФГ «Золотий жайвір» продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, заперечення проти поновлення договору протягом 1 місяця після отримання орендодавцем листа з пропозицією укладення договору на новий строк не отримував. Крім того, орендар завчасно направив на адресу орендодавця лист, яким повідомив про те, що ділянку було засіяно сільськогосподарськими культурами.

З метою уникнення можливих конфліктних ситуацій та судових спорів про стягнення спричинених збитків в розмірі вартості урожаю, заявник вважає, що ефективний захист порушених прав господарства та забезпечення реальної можливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову можливий лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову у виді встановлення до закінчення розгляду спору по суті заборони землевласнику передавати у користування чи володіння іншим особам земельну ділянку та заборони здійснення реєстраційних дій.

У зв`язку з наведеним, ФГ «Золотий Жайвір» просив суд:

- заборонити ОСОБА_4 до вирішення спору по суті вчиняти дії, пов`язані із передачею у володіння або користування інших осіб земельної ділянки за кадастровим номером 6124685700:01:001:0532;

- заборонити державним реєстраторам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, здійснювати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо внесення відомостей про припинення права оренди ФГ «Золотий жайвір» на земельну ділянку за кадастровим номером 6124685700:01:001:0532, номер запису про інше речове право - 20799691.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2024 року заяву ФГ «Золотий Жайвір» задоволено.

Заборонено ОСОБА_4 до вирішення спору по суті вчиняти дії, пов`язані із передачею у володіння чи користування інших осіб земельної ділянки, кадастровий номер 6124685700:01:001:0532.

Заборонено державним реєстраторам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, здійснювати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо внесення відомостей про припинення права оренди ФГ «Золотий жайвір» на земельну ділянку за кадастровим номером 6124685700:01:001:0532, номер запису про інше речове право - 20799691.

Не погодившись із вказаним судовим рішення, Фермерське господарство «Агро Остап`є» (далі - ФГ «Агро Остап`є», апелянт), як особа, яка не брала участі у справі та яка вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, в інтересах якого діє адвокат Хацкевич Р.М., подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 02 червня 2024 року ОСОБА_4 та ФГ «Агро Остап`є» уклали договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6124685700:01:001:0532, який 03 червня 2024 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав. Станом на момент укладення та реєстрації договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6124685700:01:001:0532 ОСОБА_4 та ФГ «Агро Остап`є» не було відомо про ухвалу у справі №604/736/24 від 23 травня 2024 року Підволочиського районного суду Тернопільської області.

Звертає увагу на те, що станом на момент винесення оскаржуваної ухвали залишався календарний тиждень до 01 червня 2024 року (дати закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки), а тому спір, як такий, станом на 23 травня 2024 року був відсутній.

На думку апелянта, оскаржувана ухвала суду не містить обґрунтування чи мотивів прийняття такої ухвали, а тому розгляд заяви був формальним і не співвідноситься з конкретною справою.

У зв`язку з викладеним просить суд скасувати ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2024 року.

02 вересня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ФГ «Золотий Жайвір», в інтересах якого діє адвокат Покотило Ю.В., надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що апелянтом не наведено жодних заперечень проти висновків суду, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Так само не наведено жодних обґрунтувань відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову та не спростовано обставини, про які вказував заявник у своїй заяві про забезпечення позову.

Звертає увагу на те, що власник земельної ділянки з кадастровим номером 6124685700:01:001:0532 або особа, уповноважена розпоряджатись земельною ділянкою, мала можливість в будь-який момент після 01 червня 2024 року звернутись до державного реєстратора із заявою про реєстрацію припинення іншого речового права ФГ «Золотий жайвір» за договором №2/229 від 11.05.2017 року, що могло створити можливості для вирішення питання про передачу вказаної земельної ділянки в оренду іншим особам шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (або іншого договору, в результаті якого може виникнути речове право на нерухоме майно) та призвело би до реєстрації речових прав третіх осіб у відповідних розділах Державного реєстру, що у свою чергу могло би унеможливити доступ працівників ФГ «Золотий жайвір» до урожаю, який зростає на цих земельних ділянках, і як наслідок втрату цього врожаю та спричинення збитків господарству.

При цьому як, вбачається із обставин справи, власник земельної ділянки з кадастровим номером 6124685700:01:001:0532 ОСОБА_4 саме так і вчинила, незважаючи на заборону вчинення таких дій, встановлену ухвалою суду.

У зв`язку з викладеним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник апелянта адвокат Хацкевич Р.М. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в них.

Представник позивача адвокат Покотило Ю.В. проти апеляційної скарги заперечив та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга до задоволення не підлягає виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретнім заходом до забезпечення позову і можливім предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

Отже, суди при вирішенні питання щодо забезпечення позову мають здійснювати належну оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістом ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі № 522/3471/20.

Апеляційним судом встановлено, що в червні 2024 року до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшов позов ФГ «Золотий жайвір» до ОСОБА_4 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Предметом позову в даній справі є вимоги про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6124685700:01:001:0532, який закінчується 01 червня 2024 року.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір з приводу визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, а саме щодо реалізації переважного права ФГ «Золотий жайвір» перед іншими особами на укладення на новий строк договору оренди земельної ділянки.

Оскільки відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6124685700:01:001:0532, остання має реальну можливість після 01 червня 2024 року укласти новий договір оренди з іншими особами.

Таким чином наявні достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Суд першої інстанції, станом на день розгляду заяви про забезпечення позову, дійшов обґрунтованого висновку про те, що співмірним та справедливим, а також таким, що відповідатиме реальному захисту прав та інтересів заявника, буде вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_4 до вирішення спору по суті вчиняти дії, пов`язані із передачею у володіння чи користування інших осіб земельної ділянки, кадастровий номер 6124685700:01:001:0532 та заборони здійснювати реєстраційні дії щодо внесення відомостей про припинення права оренди ФГ «Золотий жайвір» на земельну ділянку за кадастровим номером 6124685700:01:001:0532, власником якого є відповідач ОСОБА_4 .

Апеляційний суд враховує, що судом встановлено такий захід забезпечення позову, який є менш обтяжливим для обох сторін, виходячи із змісту позовних вимог.

Отже, земельна ділянка, яку суд першої інстанції заборонив до завершення розгляду справи по суті передавати у володіння чи користування інших осіб, буде співмірним заходом щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (трек-номер 0600268162523), ОСОБА_4 отримала ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2024 року, якою останній заборонено до вирішення спору по суті вчиняти дії, пов`язані із передачею у володіння чи користування інших осіб земельної ділянки, кадастровий номер 6124685700:01:001:0532 (а.с.23).

Відповідно до інформації, отриманої апеляційним судом з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13 червня 2024 року справа №604/810/24, відкрито провадження у цивільній справі за позовом ФГ «Золотий жайвір» до ОСОБА_4 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13 червня 2024 року (справа №604/810/24) ФГ «Агро Остап`є» залучено до участі у справі як співвідповідача.

Разом з тим, вказаною ухвалою встановлено, що 02 червня 2024 року ОСОБА_4 уклала договір оренди з новим орендарем ФГ «Агро Остап`є».

Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_4 щодо укладення 02 червня 2024 року договору оренди з новим орендарем ФГ «Агро Остап`є» мають ознаки недобросовісної поведінки, оскільки останній з 30 травня 2024 року було відомо про заборону вчинення вказаних дій.

Доводи апелянта про те, що станом на момент винесення оскаржуваної ухвали залишався календарний тиждень до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, а тому спір станом на 23 травня 2024 року був відсутній, колегія суддів відхиляє, оскільки сторона позивача обґрунтувала, що відповідач ОСОБА_4 не відповіла на повідомлення ФГ «Золотий жайвір» про поновлення договору оренди, а тому останнє вимушене звертатися до суду із позовом.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч.1 ст.149 ЦПК України.

Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ч.1 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене правило процесуального Закону суд має право, втім він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Апеляційний суд зазначає, що станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, передбачені ч.3 ст.154 ЦПК України, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення.

З огляду на викладене суд першої інстанції належним чином забезпечив вимоги позивача, що відповідає принципам співмірності та пропорційності застосування заходів забезпечення позову, які полягають в дотриманні балансу вимог позивача з можливими негативними наслідками для відповідача та третіх осіб.

У відповідності до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що ухвала Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2024 року є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Агро Остап`є», в інтересах якого діє адвокат ХАЦКЕВИЧ Руслан Михайлович залишити без задоволення.

Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 30 вересня 2024 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б. О. Гірський

Н.М. Храпак