Постанова

від 06.12.2007 по справі 5/323пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

06.12.2007  року                                                                     

Справа № 5/323пн

Луганський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Парамонової

Т.Ф.                                                                                                                                 

Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання                     Антонова І.В.

та за участю

представників сторін:         

          від позивача                              представник за

довіреністю Калінін К.В.,

довіреність №4юр від 09.10.2006;         

від 

відповідача                              

представник за довіреністю ОСОБА_1,

довіреність №2097 від 04.12.2007;         

від третьої особи                              представник за

довіреністю Епіфанова В.О.,

довіреність №647 від 05.12.2007;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Суб”єкта підприємницької

діяльності-фізичної

                                                            особи

ОСОБА_2,

с.Ювілейне, м.Луганськ

на рішення         

господарського суду                    Луганської області

від                                                  24.09.2007

по справі                                       

№5/323пн (суддя -Закропивний О.В.)

за позовом                                       

Товариства з обмеженою відповідальністю

„Шахтарський ринок”, м.Луганськ

до відповідача                              Суб”єкта

підприємницької діяльності-фізичної

особи ОСОБА_2,

с.Ювілейне, м.Луганськ

третя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача                    Ювілейна селищна рада,

м.Луганськ

про                                              

усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

В С Т А Н О В И

В:

Товариство з обмеженою

відповідальністю „Шахтарський ринок”, м.Луганськ звернулося до господарського

суду Луганської області з позовом до відповідача -суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, с.Ювілейне, м.Луганськ про усунення перешкод

у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 24.09.2007 позов задоволений повністю.

Не погоджуючись з рішенням

господарського суду від 24.09.2007 суб'єкт підприємницької діяльності-фізична

особа ОСОБА_2, с.Ювілейне, м.Луганськ звернувся до Луганського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване

рішення повністю та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги

заявник посилається на те, що оскаржуване рішення суду є необгрунтованим,

неповним, упередженим, таким, що суперечить нормам процесуального та

матеріального права.

Позивач відзивом на апеляційну скаргу

№б/н від 15.11.2007 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване

рішення законним та обґрунтованим.

Розпорядженням голови Луганського

апеляційного господарського суду від 11.10.2007 відповідно до ст. 28 Закону

України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги суб”єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, с.Ювілейне, м.Луганськ на рішення

господарського суду Луганської області від 24.09.2007 по справі №5/323пн

призначена судова колегія у складі: 

Баннова Т.М.- суддя -головуючий, 

Парамонова Т.Ф. - суддя, Семендяєва І.В. -суддя.

Розпорядженням голови Луганського

апеляційного господарського суду від 02.11.2007 відповідно до ст. 28 Закону

України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, с.Ювілейне, м.Луганськ на

рішення господарського суду Луганської області від 24.09.2007 по справі

№5/323пн у зв'язку з виходом з відпустки судді Єжової С.С. здійснена заміна

головуючого судді Баннової Т.М. на головуючого суддю Єжову С.С.

Відповідно до ст.101 Господарського

процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно

розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд,

переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими

суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу

України).

Розгляд апеляційної скарги був

призначений на 13.11.2007. Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу

України в судовому засіданні 13.11.2007 було оголошено перерву до 22.11.2007. В

судовому засіданні 22.11.2007 розгляд апеляційної скарги відкладений на

06.12.2007.

Ухвалою від 22.11.2007 по справі

№5/323пн залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ювілейну селищну

раду, с.Ювілейне м.Луганськ.

Третя особа відзивом №874 від

06.12.2007 просить рішення господарського суду Луганської області по справі

№5/323пн від 24.09.2007 скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні

позовних вимог.

Заслухавши представників сторін та

третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну

оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що

апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи,

правовідносини сторін виникли на підставі договору №1 (м) оренди

модернізованого торгового місця від 01.01.2006, за яким позивач діяв як

орендодавець, а відповідач -як орендар.

Строк дії даного договору

встановлений сторонами до 31.10.2006, але позивач його вважає продовженим на

той же строк і на тих же умовах на підставі ст.764 Цивільного кодексу України.

Підставою для звернення позивача з

даним позовом є розірвання договору оренди з 01.05.2007 у зв”язку з порушенням

відповідачем пунктів 2.2.1, 2.2.3, 2.2.4, 3.1, 3.4 договору №1 (м) від 01.01.2006

і не звільнення ним торгівельного місця відповідно до п.4.3 договору оренди.

Відповідач оспорював факт наявності

договірних правовідносин у зв”язку з припиненням дії договору, а також

відсутністю у позивача правових підстав для звернення з даним позовом.

Господарський суд Луганської області

в обгрунтування висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, посилається на

встановлення за постановою господарського суду від 20.03.2007 по справі

№14/52пн-ад факту продовження дії договору оренди №1724 від 03.09.1996,

укладеному між позивачем та виконкомом Ювілейної селищної ради народних

депутатів м.Луганська, доведеністю позивачем факту порушення відповідачем

зобов”язань за договором оренди №1 (м) від 01.01.2006 та факту розірвання

даного договору оренди.

Проаналізувавши матеріали справи,

доводи заявника апеляційної скарги, судова колегія Луганського апеляційного

господарського суду вважає невірними висновки господарського суду Луганської

області, викладені в оскаржуваному рішенні, враховуючи наступне.

Стаття 33 Господарського

процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх доводів і заперечень.

Частиною 2 ст.34 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно

до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не

можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського

процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за

своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і

об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом.

Ніякі докази не мають для

господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 15 Цивільного кодексу України

встановлено, що кожна особа має право на захист свого порушеного цивільного

права або інтересу.

Як встановлено господарським судом на

підставі матеріалів справи, рішенням №50 від 18.06.1996 Ювілейна селищна рада

народних депутатів м.Луганська  надала

позивачу в тимчасове довгострокове користування (на 10 років) під ринок і

автостоянку на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 1, 0562га в

м.Луганську, с.Ювілейне, вул.Артема,12 шляхом укладення договору оренди земельної

ділянки.

На підставі даного рішення між

позивачем та виконкомом Ювілейної селищної ради народних депутатів м.Луганська

був укладений договір оренди №1724 від 03.09.1996, який був 31.10.1996

зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування

землею під №1724 Луганської міської ради народних депутатів.

Строк дії даного договору

встановлений на 10 років з моменту його реєстрації, тобто з 31.10.1996 по

31.10.2006.

Позивач вважає встановленим факт

поновлення дії даного договору на підставі постанови господарського суду

Луганської області від 20.03.2007 по справ №14/52пн-ад, яка прийнята за позовом

позивача до Ювілейної селищної ради м.Луганська та до Виконавчого комітету

Ювілейної селищної ради м.Луганська про визнання договору поновленим та

спонукання виконати дії, і відповідно до приписів ст.33 Господарського

процесуального кодексу України цей факт не підлягає доказуванню по даній

справі.

Постановою господарського суду

Луганської області від 20.03.2007 по справі №14/52пн-ад позивачу відмовлено в

задоволенні позовних вимог з тих підстав, що господарський суд відповідно до

приписів ст.33 Закону України „Про оренду землі” вважає, що оскільки

орендодавець не звертався до позивача з вимогами про закінчення дії договору

оренди №1724 від 03.09.1996 і не заперечував проти продовження його дії, даний

договір є поновленим на той же строк і на тих же умовах і тому позивач невірно

обрав спосіб захисту свого порушеного права.

Господарський суд Луганської області

при прийнятті рішення по даній справі вважає факт поновлення строку дії

договору оренди №1724 від 03.09.1996 встановленим, з чим судова колегія

Луганського апеляційного господарського суду погодитись не може, враховуючи

наступне.

Відповідно до п.2 ст.35

Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням

господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводять знову при

вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи приписи п.2 ст.35

Господарського процесуального кодексу України постанова господарського суду

Луганської області по справі №14/52пн-ад від 20.03.2007 не може бути безспірним

доказом встановлення факту поновлення дії договору №1724 від 03.09.1996.

Відносини найму (оренди) врегульовані

главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема ст.764 Цивільного кодексу України

визначено: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку

договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця,

договір вважається поновленим на строк, який раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст.759 та ч.2

ст.792 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості

укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди)

земельної ділянки регулюються законом. Частиною 6 ст.93 Земельного кодексу

України також передбачено, що відносини, пов”язані з орендою землі, регулюються

законом.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України

„Про оренду землі” строк дії договору оренди землі визначається за згодою

сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу ч.1 ст.31 цього закону

договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який

його було укладено.

Щодо поновлення договору оренди

земельної ділянки Закон України „Про оренду землі” містить положення, які не є

тотожними відповідним нормам Цивільного кодексу України та Господарського

кодексу України.

Стаття 33 вказаного закону

передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди

землі, орендар, який належно виконував обов”язки відповідно до умов договору,

має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі

поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені

за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною

ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, то за відсутності

письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку

договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які

були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється

листом-повідомленням.

Тобто, цією нормою закону не

передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки

в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі

договір підлягає поновленню.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77

Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання

земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та

поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному

засіданні ради, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних

осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або

посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством

передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від

імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є

прийняття рішення сесії.

Як вбачається з оскаржуваного

рішення, господарський суд не встановив обставин прийняття Ювілейною селищною

радою м.Луганська рішення про поновлення договору оренди №1724 від 03.09.1996,

а позивач не довів оскарження бездіяльності Ювілейної селищної ради м.Луганська

у встановленому законом порядку (ст.152 Земельного кодексу України).

Ювілейна селищна рада м.Луганська

-третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача, підтвердила відсутність договірних відносин на оренду земельної

ділянки з позивачем.

На підставі вищевикладеного, судова

колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що

рішення господарського суду Луганської області від 24.09.2007 по справі

№5/323пн підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ст.49 Господарського

процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за позовом та

за апеляційною скаргою відносяться на позивача - Товариство з обмеженою

відповідальністю „Шахтарський ринок”, м.Луганськ.

          Державне мито у сумі 42 грн. 50 коп.,

що було зайве сплачене відповідачем при поданні апеляційної скарги,

повертається йому із державного бюджету на підставі п.1 ст. 8 Декрету Кабінету

Міністрів України “Про державне мито”.

          У судовому засіданні за згодою

представників сторін та третьої особи оголошені вступна та резолютивна частини

постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101,

п.2 103, п.3 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И

В:

1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, с.Ювілейне, м.Луганськ на рішення

господарського суду Луганської області від 24.09.2007 по справі №5/323пн задовольнити.

2. Рішення господарського суду

Луганської області від 24.09.2007 по справі №5/323пн -скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Відмовити у задоволенні позовних

вимог.

5. Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю „Шахтарський ринок”, м.Луганськ, вул.Корольова,78, код

24187658 на користь суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_2, м.Луганськ,АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1 державне мито за апеляційним

провадженням в сумі 42 грн. 50 коп.

Доручити господарському суду

Луганської області видати відповідний наказ.

6. У відповідності з п.1 ст.8 Декрету

Кабінету Міністрів України „Про державне мито” повернути на р/р суб”єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м.Луганськ,АДРЕСА_1, ідент.

код НОМЕР_1 державне мито в сумі 42 грн. 50 коп., що зайве сплачене по

квитанції №00733 від 08.10.2007, яка знаходиться в матеріалах справи.

Повернення державного мита

здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.

                  Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  

С.С. Єжова

Суддя                                                                     

Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                     

І.В. Семендяєва